Спосіб діагностики отруєння птиці неонікотиноїдами

Реферат: Спосіб діагностики отруєння птиці препаратами групи неонікотиноїдів включає визначення каталітичної активності ферментів плазми крові (зокрема АлАТ, АсАТ та ХЕ). Каталітичну активність ферментів визначають в 2 етапи: на першому етапі - відбирають зразки крові у дослідних тварин під час згодовування обробленого препаратами комбікорму на 10, 20, 30 добу, на 2-му етапі - визначають активність ферментів через 10 діб після припинення згодовування оброблених препаратами кормів. UA 114749 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ ОТРУЄННЯ ПТИЦІ НЕОНІКОТИНОЇДАМИ UA 114749 U UA 114749 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до ветеринарної медицини, а саме до лабораторної діагностики (або клінічної біохімії, токсикології) і стосується факту встановлення дії на організм отруйних речовин неонікотиноїдного ряду. Відомий аналог [Патент RU № 2484469, опубл. 10.06.2013 p. Бюл. № 16 "Способ диагностики отравлений малыми дозами фосфорорганических отравляющих веществ"] передбачає у визначенні каталітичної активності арілестерази плазми крові після нагрівання при температурі 55 °C, протягом 5 хв. із використанням як субстрату індофенілацетату. Основним недоліком даного аналога є неможливість діагностики отруєнь птиці неонікотиноїдними сполуками. Задачею корисної моделі є створення способу діагностики отруєнь свійської птиці неонікотиноїдами за допомогою визначення рівня холінестерази сироватки крові і співвідношення її рівня із рівнем трансаміназ сироватки крові. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб діагностики отруєння птиці препаратами групи неонікотиноїдів, що включає визначення каталітичної активності ферментів плазми крові (зокрема АлАТ, АсАТ та ХЕ), згідно з корисною моделлю каталітичну активність ферментів визначають в 2 етапи: на першому етапі - відбирають зразки крові у дослідних тварин під час згодовування обробленого препаратами комбікорму на 10, 20, 30 добу, на 2-му етапі визначають активність ферментів через 10 діб після припинення згодовування оброблених препаратами кормів. Приклад здійснення способу: птицю перед дослідом за принципом аналогів розподілили на 5 груп (n=7) з подальшим утриманням у вирівнювальному періоді впродовж 15 діб. Птиця першої групи слугувала біологічним контролем (К) і отримувала комбікорм без добавок. У птиці І дослідної групи (М1) хронічне отруєння відтворювали згодовуванням комбікорму обробленого препаратом групи неонікотиноїдів моспіланом шляхом аерозольного обприскування в дозі 65 мг/кг м.т. (1/10 DL50 препарату для мишей). Птиця II дослідної групи (М2) отримувала препарат моспілан дозою 32,5 мг/кг м. т. (1/20 DL50). Птиця III дослідної групи отримувала препарат неонікотиноїдного ряду актара в дозі 400 мг/кг м.т. (1/10 DL50). Птиця IV дослідної групи отримувала препарат актара дозою 200 мг/кг м.т. (1/20 DL50). Наважку препарату розчиняли у 50 мл води водопровідної та обробляли комбікорм безпосередньо перед згодовуванням. Тривалість періоду згодовування корму із препаратами становила 30 діб. За курми проводили спостереження впродовж всього періоду експерименту та відзначали в динаміці зміни їх клінічного стану. Брали до уваги зовнішній вигляд, реакцію на зовнішні подразники, зміни положення тіла, поведінку, прийом корму та води, інтенсивність і характер рухової активності, стан пір'яного покриву і слизових оболонок, реєстрували терміни розвитку інтоксикації. До початку досліду, через кожні 10 діб упродовж досліду та через 10 діб після припинення згодовування препарату птицю усіх груп зважували та відбирали зразки крові з підкрильцевої вени для морфологічних та біохімічних досліджень на предмет встановлення можливого токсичного впливу препаратів моспілану та актари. У плазмі крові визначали вміст ферментів: АлАТ, АсАТ та ХЕ. Біохімічні показники визначали за допомогою напівавтоматичного фотоелектроколориметричного біохімічного аналізатора. Принцип визначення ферментів полягає в наступному: - Холінестераза гідролізує бутирилціохолін до бутирату і тіохоліну. Тіохолін реагує з 5,5'дитіобіс-2-нітробензойною кислотою (DTNB) до форми 5-меркапто-2-нітробензойної кислоти (5MNBA) за такими реакціями: холінестер бутирилтіо холін  Н2О   аза  бутират  тіохолін  тіохолін  DTNB  5  MNBA 50 Швидкість утворення 5-MNBA, вимірюється фотометричним методом та є пропорційною активності ферменту холінестерази в зразку. Аланінамінотрансфераза (АлАТ) каталізує перенесення аміногрупи аланіну на кетоглуторат з утворенням глутамату та пірувату. Піруват утворюється шляхом окислення лактату до лактатдегідрогенази(ЛДГ) і NADH. АлАТ L  аланін    кетоглутар ат  глутамат  піруват ЛДГ Піруват  NADH  H    лактат  NAD   55 Рівень зниження концентрації NADH пропорційний каталітичній активності АлАТ, що міститься у зразку і вимірюється на фотометрі. 1 UA 114749 U Аспартатамінотрансфераза (АсАТ) стимулює зворотний перехід аміногрупи з аспартату в кетоглюторат, утворюючи глутамат і оксалацетат. Малат утворюється з оксалацетату в присутності малатдегідрогенази (МДГ) і NADH. АсАТ L  аспарат  а  кетоглютар ат  глютамат  оксалацета т 5 10 15 МДГ оксалацета т  NADH  H    малат  NAD   Рівень зниження концентрації NADH пропорційний каталітичний активності АсАТ, що міститься у зразку і вимірюється на фотометрі. Статистичну обробку результатів досліджень проводили використовуючи програму Microsoft Office Excel. Достовірність показників оцінювали за критерієм Стьюдента. Методика лабораторного дослідження включала два етапи: на першому етапі проводили визначення активності ферментів під час згодовування обробленого препаратами комбікорму на 10, 20 та 30 добу досліду, на другому етапі - проводили визначення активності ферментів через 10 діб після припинення згодовування оброблених препаратами кормів із подальшим співставленням отриманих даних. Оцінювали рівень активності трансаміназ (АлАТ, АсАТ) та холінестерази (ХЕ). Під час проведення лабораторних досліджень встановлено наступні зміни біохімічних показників крові у птиці контрольної групи. При аналізі рівня ферментів було визначено кількісні значення основних параметрів (табл. 1). Таблиця 1 Вміст ферментів у крові курей контрольної групи (М±m, n=7) Час дослідження АлАТ, Од/л Через 10 діб 23,16±1,32 Через 20 діб 19,97±0,95 Через 30 діб 19,99±0,28 Через 10 діб після припинення задавання препаратів 22,10±0,30 Показник АсАТ, Од/л 181,10±5,96 179,14±2,33 160,61±1,51 155,39±3,08 ХЕ, Од/л 930,23±10,30 949,54±1,78 942,89±5,23 960,10±4,18 20 Суттєвих відхилень від нормативних значень досліджуваних ферментів у птиці контрольної групи не було відмічено. Таблиця 2 Вміст ферментів у крові курей за визначення хронічноїтоксичності моспілану та актари (М±m, n=7) Час дослідження Через 10 діб Через 20 діб Через 30 діб Через 10 діб після припинення задавання моспілану Група М1 М2 А1 А2 М1 М2 А1 А2 М1 М2 А1 А2 М1 М2 А1 А2 АлАТ, Од/л 78,69±0,74**** 83,87±0,83**** 80,07+/-3,89**** 79,90+/-2,83**** 75,36±0,81**** 70,51±0,76**** 69,37+/-1,45**** 77,89+/-0,60**** 72,53+/-1,65**** 70,43+/-1,96**** 56,04+/-0,36**** 76/70+/-1,18**** 57,71±2,92**** 51,17±0,56**** 40,43+/-0,53**** 59,30+/-1,02**** Показник АсАТ, Од/л 485,16±3,35**** 489,86±3,62**** 392,91+/-6,33**** 389,59+/-6,81**** 461,54±3,63**** 466,77±3,47**** 406,97+/-3,15**** 398,33+/-3,57**** 375,27+/-7,98**** 430,59+/-0,76**** 370,01+/-6,97**** 366,16+/-5,19**** 269,94±13,26**** 314,81±2,69**** 298,76+/-5,72**** 251,04+7-17,31**** ХЕ, Од/л 490,07±4,10**** 520,47±1,17**** 559,37+/-10,18**** 592,07+/-14,50**** 573,4±25,63**** 512,01±0,78**** 598,41+/-5,12**** 606,51+/-2,41**** 543,36+/-2,13**** 486,53+/-2,24**** 527,70+/-5,41**** 553,81+/-4,54**** 695,47±2,71**** 582,77±**4,92**** 700,14+/-7,31**** 629,73+/-7,56**** Примітки: 1). М1 - група птиці, що отримувала моспілан дозою 1/10 DL 50; М2 - група птиці, 2 UA 114749 U що отримувала моспілан дозою 1/20 DL 50, А1 - група птиці, що отримувала актару у дозі 1/10 DL 50; А2 - група птиці, що отримувала актару дозою 1/20 DL 50. 2).* - р