Спосіб обробітку ламелі з твердолистяних порід дерев

Реферат: Спосіб обробітку ламелі з твердолистяних порід дерев, при якому ламель занурюють у розчин реагенту та витримують в ньому певний час, після чого ламель висушують, що дозволяє її облагородити. Перед зануренням ламель частково підсушують, після чого занурюють у щавлеву кислоту та витримують в ній декілька секунд, за які щавлева кислота всмоктується у деревину ламелі та знебарвлює плями, а потім оброблену таким чином ламель відправляють на остаточне сушіння будь-яким відомим способом. UA 115311 U (12) UA 115311 U UA 115311 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до деревообробної промисловості, зокрема до виготовлення струганої ламелі, яка може бути використана у виробництві меблів, декоративних покрить, зокрема, підлог тощо, як облицювальний матеріал, так і у як самостійний виріб. Відомий спосіб термовологого обробітку струганого шпону розміром 100×100 мм з червоної деревини, при якому беруть шпон з вологістю 70-80 % та кожний лист занурюють у нагріту до температури 85…90 °C воду на декілька секунд (5…10 сек.). Після прогріву шпону у воді його витягують з неї і рівномірно наносять сухий антипірен-моноамонійфосфат на поверхню шпону. Потім на оброблену таким чином антипіреном шпон накладають наступний лист шпону, витягнутий з води, на який також рівномірно наносять сухий антипірен. Цей процес повторюється до повного формування стопи з антипіреваного шпону. Після цього отриману стопу витримують протягом 24 години. Потім проводять розбір стопи з наступним сушінням кожного листа шпону. Висушений шпон використовують для облицювання вогнезахисної фанери [див. пат. Російської Федерації № 2218272 з класів В27K3/02, B27D5/00, B27L5/00, С09K21/00 опублікований 10.12.2003 року]. Основним недоліком відомого способу обробітку шпону є надмірна тривалість процесу отримання готової продукції через застосування сухого антипірену для формування захисного покриття. Саме сухий захисний компонент вимушує дедалі витримувати 24 години для просочення ним шпону. До того ж, залишки сухого антипірену треба вилучати, після чого шпон відправляти на сушіння, що сповільнює технологічний процес. Цей недолік усунений у способі обробітку шпону, при якому вологий шпон занурюють у ванну з захисним розчином антипірену, після чого шпону додають зворотно-поступальний рух у вертикальній площині уздовж його поздовжньої осі [див. авт. св. СРСР № 1412954 з класів В27K3/02, В27K3/04 опублікований 30.07.1988 року]. Основним недоліком відомого технічного рішення є те, що при просоченні шпону виникає проблема його механічного руйнування через розрив міжволоконних зв'язків у процесі просочення. Крім того, при просочуванні в нагрітому концентрованому водному розчині антипірену виникає небезпека висолювання антипірену на поверхні тонкого шпону, що погіршує декоративні властивості виготовленого матеріалу. Відомий також спосіб обробітку шпону, при якому для облагородження шпону здійснюють термічну обробку з одночасним просоченням парафіном при температурі 180-250 °C протягом 0,5-60 хвилин, після чого шпон сушать [див. авт. св. СРСР № 1818553 з класів В27K3/02, В27K3/04 опублікований 30.05.1993 року]. Основним недоліком облагородження шпону є висока енергоємність процесу просочення через високу температуру у ванні, яку необхідно витримувати через високу в'язкість парафіну. Найбільш близьким за своєю суттю та ефекту, що досягається, і який приймається за прототип, є спосіб обробітку шпону з благородних порід дерев, при якому шпон занурюють у розчин низьков'язкого технічного мастила марки АМТ ЗООТ при температурі 160 °C та витримують в ньому протягом 45 хвилин, після чого шпон сушать до 5 діб, що дозволяє облагородити шпон [див. пат. Російської Федерації № 2484976 з класів В27К19/16, В27КЗ/48, B27D5/00 опублікований 20.06.2013 року]. Основним недоліком відомого способу обробітку шпону є те, що при його застосуванні не зникають плями майже темно-фіолетового кольору, які виникають хаотично на поверхні внаслідок контакту деревини з металевими елементами технологічного обладнання, що, зрозуміло, псує зовнішній вигляд виробу. Наявність цього недоліку пояснюється наступним. Перед струганням шпону (ламелі) бруси заздалегідь, зазвичай, нагрівають парою, внаслідок чого брус-заготовка стає вологою, а сама волога частково містить деревинний сік. Цей сік вступає у хімічну реакцію з залізом, переважно "чорних" видів металів (звичайні та вуглецеві сталі), з яких виготовлені вузли та елементи технологічного обладнання, зокрема, ножі для стругання ламелі (шпону). Під час хімічної реакції сік змінює свій колір з безбарвного на фіолетовий (До речі, так за давніх часів робили чорнила). Відомі способи обробітку ламелі (шпону) не здатні облагородити поверхню виробу, оскільки ніяким чином не можуть впливати на зазначені темні плями, які складають враження у споживачів, ніби даний виріб старий, навіть покрився гниллю, що відштовхує покупців від такого товару. В основу корисної моделі поставлена задача облагородження ламелі шпону шляхом вилучення з поверхні виробу небажаних хаотично розташованих фіолетових плям за рахунок короткочасного обробітку реагентом, що вступає у хімічну реакцію з плямами та знебарвлює їх. Поставлена задача вирішується тим, що у способі обробітку ламелі з твердолистяних порід дерев, при якому ламель занурюють у розчин реагенту та витримують в ньому певний час, після чого ламель сушать, що дозволяє її облагородити, згідно з пропозицією, перед зануренням ламель частково підсушують, після чого занурюють у щавлеву кислоту та витримують в ній 1 UA 115311 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 декілька секунд, за які щавлева кислота всмоктується у деревину ламелі та знебарвлює плями, а потім оброблену таким чином ламель відправляють на остаточне сушіння будь-яким відомим способом. Завдяки зануренню ламелі у щавлеву кислоту, остання знебарвлює фіолетові (майже чорні) плями на неї. Інша кислота до цього не підходить, що доведено дослідним шляхом. Завдяки тому, що ламель заздалегідь частково підсушена, щавлева кислота всмоктується у деревину, тобто виникає ефект швидкого просочення кислотою поверхневого шару ламелі на певну глибину, а отже, остаточний поверхневий обробіток ламелі (шліфування) не впливає на появу таких плям на поверхні, що дозволяє дійсно облагородити цей виріб. Підсушують для отримання процесу всмоктування розчину у шпон. Отже, сукупність запропонованих суттєвих ознак стосовно обробітку ламелі, які разом дозволяють її облагородити шляхом витравлення з поверхні небажаних плям та повернути деревині природну фактуру, дозволяє досягти певного технічного результату, сформульованого у постановці задачі. Суть запропоновано способу обробітку ламелі з твердолистяних порід дерев полягає у наступному. Після підготовки брус-заготовки до стругання її ножем на ламель (тепловий обробіток шляхом пропарювання), операцію стругання бруса-заготовки на ламель здійснюють, коли остання знаходиться у гарячому та вологому стані. Стругання відбувається сталевим ножем, метал леза якого контактує з деревиною, в результаті чого на ламелі виникають фіолетові плями. Отриману ламель відправляють до сушарки, де підсушується. Потім ламель занурюють у розчин щавлевої кислоти, яка за рахунок процесу адгезії проникає всередину деревини, вступає у хімічну реакцію з фіолетовими плямами за знебарвлює їх. Далі ламель знов повертають до сушарки, де вона остаточно висушується. Такий обробіток ламелі дозволяє її облагородити, тобто зберегти повністю природну фактуру деревини за всією її поверхнею виробу на певну глибину. Запропоноване технічне рішення перевірене на практиці. Заявлений спосіб обробітку ламелі з твердолистяних порід дерев не містить технологічних операцій, фізичних та хімічних процесів, які б неможливо було б відтворити на сучасному етапі розвитку науки і техніки, зокрема у галузі деревообробної промисловості, а отже є придатним для промислового застосування, має технічні та інші переваги перед відомими аналогами, що підтверджує можливість досягнення технічного результату об'єктом, що заявляється. У відомих джерелах патентної та іншої науково-технічної інформації не виявлено подібних способів обробітку ламелі із вказаною в пропозиції сукупністю суттєвих ознак, тому запропоноване технічне рішення відповідає критерію "новизна" та вважається таким, що може отримати правовий захист. Суттєва відмінність запропонованого способу обробітку ламелі з твердолистяних порід дерев полягає у технологічно-хімічному забезпеченні умов для вилучення небажаних плям з поверхні виробу, що дозволяє зберегти природну фактуру деревини, а отже, уникнути утворення бракованих виробів. Жодна із відомих технологій у даній галузі знань не може водночас мати всі перераховані властивості, оскільки не містять у своєму складі всієї сукупності заявлених ознак. До технічних переваг запропонованого способу обробітку ламелі з твердолистяних порід дерев, у порівнянні з прототипом, можна віднести: - облагородження деревини ламелі за рахунок хімічного впливу кислоти на кольорові плями, що виникають під час контакту напівфабрикатів з металевими вузлами та деталями технологічного обладнання; - забезпечення гарантованого всмоктування кислоти у поверхню ламелі за рахунок попереднього її підсушування; - максимальне спрощення технології облагородження деревини ламелі за рахунок звичайного занурення ламелі у кислоту; - максимальне скорочення часу облагородження деревини ламелі за рахунок витримування у кислоті лиш декілька секунд. Соціальний ефект від впровадження запропонованого технічного рішення, у порівнянні з використанням прототипу, отримують за рахунок відсутності бракованих виробів (ламелі). Економічний ефект від впровадження запропонованого технічного рішення, у порівнянні з використанням прототипу, отримують за рахунок зниження вартості готового виробу внаслідок економії енергетичних ресурсів для облагородження виробів. Після опису запропонованого способу обробітку ламелі з твердолистяних порід дерев фахівцям у даній галузі знань повинно бути наочним, що все вищеописане є лише ілюстративним, а не обмежувальним, будучи представленим даним прикладом. Численні 2 UA 115311 U 5 10 15 20 можливі варіанти виконання способу, зокрема режими теплової обробки, використовуване обладнання тощо можуть змінюватися залежно від порід дерев та, зрозуміло, знаходяться в межах об'єму одного із звичайних і природних підходів в даній області знань і розглядаються такими, що знаходяться в межах об'єму запропонованого технічного рішення. Квінтесенцією запропонованого технічного рішення є те, що частково підсушену ламель занурюють у щавлеву кислоту на декілька секунд для обезбарвлення фіолетових плям з неї, і саме ці обставини, у сукупності, дозволяють надбати запропонованій технології вищеперераховані й інші переваги. Використання окремих технологічних процесів, природно, обмежує спектр переваг, перерахованих вище, і не може вважатися новими технічними рішеннями в даній області знань, оскільки інші процеси, подібні описаним, вже не вимагатимуть будь-якого творчого підходу від конструкторів та інженерів, і не можуть вважатися результатами їх творчої діяльності або новими об'єктами інтелектуальної власності, відповідними до захисту охоронними документами. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб обробітку ламелі з твердолистяних порід дерев, при якому ламель занурюють у розчин реагенту та витримують в ньому певний час, після чого ламель висушують, що дозволяє її облагородити, який відрізняється тим, що перед зануренням ламель частково підсушують, після чого занурюють у щавлеву кислоту та витримують в ній декілька секунд, за які щавлева кислота всмоктується у деревину ламелі та знебарвлює плями, а потім оброблену таким чином ламель відправляють на остаточне сушіння будь-яким відомим способом. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3