Спосіб виявлення осіб високого ризику щодо виникнення пубертатних маткових кровотеч

Реферат: Спосіб визначення осіб високого ризику щодо виникнення пубертатних маткових кровотеч включає проведення клініко-анамнестичного дослідження. У хворої визначають наявність наступних інформативних ознак: гестоз II половини вагітності, загроза переривання вагітності, стрес у матері хворої протягом вагітності, шкідливі звички матері, штучне вигодовування дитини, деструктивна сім'я, стрес у хворої в школі та сім'ї, травматичні ушкодження у хворої, розраховують прогностичні коефіцієнти і при сумі ≥±13 констатують високий ступінь ризику формування маткових кровотеч у дівчат. UA 115314 U (12) UA 115314 U UA 115314 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до гінекології, і може бути використаною для виділення груп ризику щодо пубертатних маткових кровотеч з метою проведення з ними профілактичних заходів. На сьогодні незаперечним є той факт, що формування мультифакторіальних захворювань зумовлено участю чинників спадковості та середовища. Негативні чинники середовища, до яких відносяться складні соціально-економічні умови, неповноцінне харчування, токсичні речовини, хвороботворні мікроби, психогенні та інші фізичні та хімічні впливи можуть бути чинниками ризику, які сприяють виявленню спадкової схильності до різної патології. Істотного значення набуває й стан генетичного фонду популяції, схильність до спадкових хвороб, що складає близько 20 %, які визначають сучасний рівень здоров'я населення. Доведено, що під впливом комплексу чинників навколишнього середовища відбуваються патологічні зміни в різних органах і системах, функціональні, морфологічні і генетичні зміни в організмі. Множинний вплив чинників середовища (несприятливі соціально-економічні умови, екологічна обстановка, погані матеріально-побутові умови, незгода в сім'ї, стрес, незбалансоване, нераціональне харчування, моральне і психічне навантаження та інші) на організм людини, що має спадкову схильність до будь-якої патології, може сприяти формуванню порушень статевої системи у дівчинок. Відомий спосіб ранньої діагностики порушення репродуктивної функції дівчаток шляхом обстеження пацієнток та виявлення факторів пошкодження гіпоталамо-гіпофізарної системи. (Аналог: Пат. 24226, UA, МКВ А61В 10/00. Спосіб ранньої діагностики порушення репродуктивної функції гіпоталамо-гіпофізарного ґенезу у дівчаток-підлітків /В.К. Чайка [та ін.]; заявник і патентовласник Донецький державний медичний університет ім. М. Горького. - № 200700812; заяв. 26.01.07; опубл. 25.06.07). Але цей спосіб має недолік у тому, що виявляє розлади менструальної функції вже на ранніх етапах розвитку репродуктивної системи дівчаток. Найбільш близьким за технічною суттю до способу, що заявляється, було визнано спосіб прогнозування ризику розвитку маткових кровотеч у дівчаток-підлітків шляхом проведення анамнестичного та клінічного обстеження. (Прототип: Пат. 2289322, RU, МПК А61В 10/00. Способ прогнозирования риска развития маточных кровотечений у девочек-подростков /О.Ю. Кучумова [и др.]; заяв, и патентообладатель Уральский НИИ охраны материнства и младенчества. - № 2005109207/14; заяв. 03.30.05; опубл. 12.20.06). До недоліків даного способу можна віднести низьку ефективність відносно прогнозування ступеня ризику рецидивів ПМК тому, що запропоновані клінічні та анамнестичні ознаки є характеристиками стану репродуктивної системи під час розвинутої хвороби. В основу корисної моделі поставлена задача створення способу прогнозування осіб високо ризику щодо виникнення ПМК, при якому шляхом використання клінічних та анамнестичних ознак можна було б з високою ефективністю на ранніх етапах хвороби визначити імовірність виникнення маткових кровотеч у дівчат. Поставлена задача вирішується за допомогою клініко-анамнестичного аналізу інформативних ознак щодо формування пубертатних маткових кровотеч. З усієї сукупності ознак найбільш інформативними клініко-анамнестичними ознаками для прийняття рішення щодо ризику виникнення пубертатних маткових кровотеч є спадкова обтяженість щодо захворювань репродуктивної системи, штучне вигодовування дитини, шкідливі звички матері на момент зачаття дитиною (паління), патологічний перебіг вагітності (загроза переривання вагітності та гестози II половини вагітності) у матерів хворих, деструктивна сім'я, в якій виховується хвора дівчина. Спосіб виконують таким чином: спочатку обстежують хвору, потім проводять клінікоанамнестичний аналіз ознак, характерних для формування пубертатних маткових кровотеч, визначають інформативність ознак, та розраховують прогностичні коефіцієнти. Для цього застосовують методику послідовної процедури розпізнавання Вальда з визначенням інформативності ознак за критерієм Кульбака, який дозволяє кількісно виразити отримані відмінності та оцінити міру їх прогностичної значущості. Використовують таблицю порогових сум прогностичних коефіцієнтів (ПК), при якій прогностичний поріг досягається сумою балів прогностичних коефіцієнтів, рівного + 13. На підставі отриманих даних складають таблицю прогнозування формування пубертатних маткових кровотеч у дівчат. При сумі прогностичних коефіцієнтів ≥ 13 визначають імовірність високого ризику формування пубертатних маткових кровотеч. 1 UA 115314 U Таблиця Критерії прогнозування виникнення ПМК у дівчат Назва ознаки Гестоз II половини вагітності у матері Загроза переривання вагітності у матері Стрес у матері хворої протягом вагітності Шкідливі звички матері (паління) Штучне вигодовування дитини Деструктивна сім'я Стрес у хворої в школі та сім'ї Травматичні ушкодження у хворої 5 10 15 20 25 30 35 Градація ознаки є немає є немає є немає є немає є немає є немає є немає є немає Прогностичні коефіцієнти +8,9 -1,3 +5,5-3,3 +3,6 -1,6 +1,8 -0,3 + 4,8 -1,2 + 9,3 - 1,5 + 1,4 -1,9 + 4,6 -1,8 Інформативність 1,3 1,6 0,7 2,6 3,0 1,5 0,4 0,9 Запропонований спосіб дозволяє виділити сім'ї із спадковою обтяженістю щодо виникнення пубертатних маткових кровотеч, розрахувати рекурентний ризик виникнення захворювання і своєчасно розпочати профілактичні засоби. Приклад 1 Хвора П., 17 років (історія хвороби № 2967), була госпіталізована у відділення дитячої гінекології зі скаргами на кров'янисті виділення із статевих органів протягом 10 днів по теперішній час. Із анамнезу життя: народилась від першої вагітності, яка перебігала з гестозом І половини і супроводжувалась стресом. Пологи в 40 тижнів без особливостей. Маса тіла при народженні 3400 гр. Зростала і розвивалась відповідно віку. До 9 міс. була на грудному вигодовуванні. У матері в анамнезі синдром полікістозних яєчників, первинне безпліддя. Сім'я повна. Із анамнезу хвороби: у 15 років 9 міс. вперше з'явилися кров'янисті виділення із статевих органів (менархе), які закінчились самостійно. Менструальна функція протягом 6 міс. була регулярною. Потім у строк менструації почалися кров'янисті виділення, які самостійно не припинилися протягом 10 діб у зв'язку з чим і була госпіталізована до клініки у відділення дитячої гінекології. Об'єктивно: середнього зросту, нормального харчування, ІМТ=20,7. Шкірні покриви чисті, слизові оболонки блідно-рожевого кольору. Обвід талії 71 см, ОТ/ОС=0,76. Статевий розвиток А3Р3Ма3Ме2 (15 років). Менструальний вік - 6 міс. Гінекологічний статус без особливостей. Аномалій з боку побудови зовнішніх статевих органів не виявлено. За даними УЗД органів малого тазу: розміри матки 44*33*45 мм, М-ехо 13 мм, розміри яєчників: правий 37*26 мм, лівий - 35*20 мм, обидва яєчника звичайної ехоструктури. Дані кольпоцитологічних досліджень: поверхневі клітини - 82 %, проміжні - 18 %, парабазальні і базальні відсутні, КПІ - 30 %. Рівень гормонів в ранкових порціях крові: ФСГ - 3,65 мМО/мл, ЛГ - 0,61 мМО/мл, ПРЛ - 9,1 нг/мл, Е2 - 190 пг/мл, Τ - 0,8 нг/мл, вміст загального холестерину в сироватці крові - 3,9 ммоль/л. Було поставлено діагноз: пубертатна маткова кровотеча. Сума прогностичних коефіцієнтів за бальною системою дорівнювала +18,8, що вказує на ризик формування у даної дівчинки маткової кровотечі. Приклад 2 Хвора І., 17 років (історія хвороби № 330), госпіталізована у відділення дитячої гінекології зі скаргами на гнійні виділення із статевих органів протягом 7 тижнів. Із анамнезу життя: народилася другою дитиною в сім'ї, вагітність перебігала на тлі гестозу І половини. Відчувала стрес на протязі вагітності. Пологи в термін, без особливостей, маса тіла при народженні 3000 гр. Зростала і розвивалась відповідно віку. 2 UA 115314 U 5 10 15 20 Із анамнезу хвороби: менархе в 11 років 6 міс., протягом 6 міс. менструації встановилися і стали регулярними. Об'єктивно: середнього зросту, задовільної ваги, ІМТ=21,2. Шкірні покриви чисті, слизові оболонки рожевого кольору. Статевий розвиток - А3Р3Ма3Ме2 (11,6 років). Менструальний вік 5 років 6 міс. Гінекологічний статус без особливостей. Аномалій з боку побудови зовнішніх статевих органів не виявлено. За даними УЗД органів малого тазу: розміри матки 41*31*37, М-ехо лінійне, розміри яєчників: правий - 25*20, лівий - 23*21. Аномальних утворень не виявлено. Дані кольпоцитологічних досліджень: поверхневі клітини - 62 %, проміжні - 38 %, парабазальні і базальні відсутні. КПІ - 0 %. Аналіз виділення із піхви: лейкоцити 20-35 екз. у полі зору, скучення до 50 екз. у полі зору, голі ядра багато, мікрофлора - дрібні палички, багато, спори грибів. Аналіз крові: еритроцити 4,13*10 /л, Нb - 125 г/л, лейкоцити 8,0*10 %, ШЗЕ 4 мм/год. Було поставлено діагноз: кольпіт змішаної етіології. Сума прогностичних коефіцієнтів за їх бальною оцінкою дорівнювала - 15,1. Це дозволило виключити ризик виникнення маткової кровотечі у даної хворої. Проведення перевірки ефективності застосування прогностичних таблиць щодо визначення ризику виникнення пубертатних маткових кровотеч здійснювалася на контрольній вибірці 24 дівчат-підлітків. Результати перевірки розробленої системи дали 72,5 % правильних, 16,5 % помилкових і 11 % невпевнених відповідей, що свідчить про надійність розроблених прогностичних таблиць. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб визначення осіб високого ризику щодо виникнення пубертатних маткових кровотеч, що включає проведення клініко-анамнестичного дослідження, який відрізняється тим, що у хворої визначають наявність наступних інформативних ознак: гестоз II половини вагітності, загроза переривання вагітності, стрес у матері хворої протягом вагітності, шкідливі звички матері, штучне вигодовування дитини, деструктивна сім'я, стрес у хворої в школі та сім'ї, травматичні ушкодження у хворої, розраховують прогностичні коефіцієнти і при сумі ≥±13 констатують високий ступінь ризику формування маткових кровотеч у дівчат. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3