Спосіб одержання рослинної субстанції з відхаркувальною активністю

Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб одержання рослинної субстанції з відхаркувальною активністю, зокрема з кореневищ з коренями первоцвіту (Rhizomata cum radicutus Primulae), який включає технологічний етап екстрагування спиртом етиловим 30 % методом мацерації з примусовою подачею екстрагента у співвідношенні 1:8, який відрізняється тим, що екстракцію проводять етиловим спиртом 30 % настоюванням протягом семи діб з примусовою подачею екстрагента та з періодичним перемішуванням і згущують до одержання густої витяжки в роторному вакуумному випарнику.

Текст

Реферат: Спосіб одержання рослинної субстанції з відхаркувальною активністю, зокрема з кореневищ з коренями первоцвіту (Rhizomata cum radicutus Primulae) включає технологічний етап екстрагування спиртом етиловим 30 % методом мацерації з примусовою подачею екстрагенту у співвідношенні 1:8. Екстракцію проводять етиловим спиртом 30 % настоюванням протягом семи діб з примусовою подачею екстрагента та з періодичним перемішуванням і згущують до одержання густої витяжки в роторному вакуумному випарнику. UA 116094 U (12) UA 116094 U UA 116094 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до фармації і медицини, а саме способів одержання екстракційних препаратів з лікарської рослинної сировини, що проявляють відхаркувальну активність. Відомий спосіб одержання сиропу коренів алтеї лікарської з відхаркувальною активністю, який включає технологічний етап екстрагування [2]. Недоліком відомого способу є недостатній рівень технологічності, оскільки екстрагування біологічно активних речовин проводиться водою, розчинні у спирті компоненти не потрапляють у витяжку. Це обумовлює недостатній спектр фармакологічної активності. В основу корисної моделі поставлено задачу розробки технологічних прийомів одержання рослинної субстанції, спрямованих на максимально повне вилучення біологічно активних речовин із рослинної сировини. При вирішенні технічної задачі було взято до уваги результати попередньо проведених досліджень щодо впливу концентрації етилового спирту в водно-спиртових сумішах на якісний склад і кількісний вміст біологічно активних речовин готової рослинної субстанції. У ході попередніх досліджень екстрагування проводили водно-спиртовими сумішами 20 %, 30 %, 40 %, додатково провели екстрагування 20 % етанолом, попередньо змочивши сировину 95 % етиловим спиртом. Спектрофотометричним методом визначали в кожній із одержаних субстанцій кількісний вміст флавоноїдів, гідроксикоричних кислот і фенольних сполук, а також гравіметричним методом - екстрактивних речовин. Шляхом підбору нами було встановлено, що для отримання фітосубстанції з кореневищ з коренями первоцвіту весняного (Rhizomata cum radicutus Primulae) з найбільш повним вилученням екстрактивних речовин, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот і фенольних сполук оптимальним є використання як екстрагенту етилового спирту 30 % у співвідношенні "сировина: екстрагент" 1:8 методом мацерації з примусовою подачею екстрагенту. Також у ході комплексного фітохімічного дослідження кореневищ з коренями первоцвіту весняного (Rhizomata cum radicutus Primulae) було встановлено вміст біологічно активних речовин: макро- і мікроелементів, органічних кислот, жирних кислот, флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, сапонінів, полісахаридів, що можуть здійснювати вплив на організм людини, а одержана рослинна субстанція у вигляді згущеної витяжки є перспективною для застосування як відхаркувальний засіб [1, 4, 5]. Спосіб одержання рослинної субстанції з відхаркувальною активністю, зокрема з кореневищ з коренями первоцвіту весняного (Rhizomata cum radicutus Primulae), передбачає технологічний етап екстрагування етиловим спиртом 30 % методом мацерації з примусовою подачею екстрагента, причому, подрібнену рослинну сировину попередньо замочують достатньою кількістю екстрагента протягом 4 год., а потім переносять у мацераційний бак, заливають екстрагентом у співвідношенні 1:8 і настоюють при кімнатній температурі протягом 24 год. при періодичному перемішуванні, після чого витяжку зливають і знову подають на сировину, повторюючи цикли екстракції 6 разів для максимального виснаження сировини. Співвідношення "сировина: екстрагент" становить 1:8, що є необхідним і достатнім для здійснення процесу екстракції. Здійснення настоювання при кімнатній температурі сприяє збереженню термолабільних екстрактивних речовин та дозволяє уникнути додаткових витрат енергоносіїв. Спосіб здійснюють наступним чином. Подрібнену до розміру частинок, які проходять крізь сито з діаметром отвору № 2800, рослинну сировину (кореневища з коренями первоцвіту) змочують достатньою кількістю (80 мл) етилового спирту 30 %, залишають на 4 год. при кімнатній температурі для набухання. Потім сировину заливають етиловим спиртом 30 % у співвідношенні 1:8, настоюють протягом 24 год. при кімнатній температурі, періодично перемішуючи. Спиртовий витяг зливають і знову подають на сировину та залишають настоюватися на 24 год. Для максимального виснаження сировини екстрагування проводять 6 разів. Спиртову витяжку зливають, шрот віджимають. Отриману витяжку, згущують на роторному вакуумному випарнику до стану густої витяжки з вмістом вологи 3,38 %. Приклад 1 100 г подрібнених до розміру частинок, які проходять крізь сито з діаметром отвору № 2800, сухих кореневищ з коренями первоцвіту {Rhizomata cum radicutus Primulae) змочували достатньою кількістю (80 мл) екстрагента (етилового спирту 30 %) і залишали на 4 год. при кімнатній температурі для набухання. Потім замочену сировину заливали 1000 мл етилового спирту 30 %, настоювали протягом 24 год. при кімнатній температурі при періодичному перемішуванні. Спиртову витяжку зливали і знову подавали на сировину для настоювання протягом 24 год. Для максимального виснаження сировини цикл проводили 6 разів. Одержану спиртово-водну витяжку фільтрували крізь паперовий фільтр, згущували шляхом упарювання при температурі 50-60 °C в роторному вакуумному випарнику до одержання густої маси. 1 UA 116094 U 5 10 15 20 25 30 Отриманий готовий продукт - густа витяжка - однорідна в'язка маса темно коричневого кольору, гіркувата на смак, зі своєрідним приємним запахом, вологістю 3,38 %, розчинна у воді та нерозчинна у спирті етиловому 96 %. Приклад 2 Дослідження відхаркувальної дії густої витяжки з кореневищ з коренями первоцвіту проводили на білих мишах масою 20-24 г. Тваринам досліджувану субстанцію вводили у дозах 50, 100, 150 та 200 мг/кг. Як препарат порівняння використовували сироп "Геделікс" та сироп "Алтейка" із розрахунку 100 мг/кг. Через 30 хвилин вводили внутрішньоочеревинно 500 мг/кг фенолового червоного (феноловий червоний розчиняли в 1-2 краплях ДМСО та доводили фізіологічним розчином до необхідного об'єму). Через 30 хв тварин виводили з експерименту шляхом дислокації хребців у шийному відділі, знекровлювали шляхом розтину черевної аорти і виконували резекцію всієї трахеї. Отриману трахею вміщували в 4 мл фізіологічного розчину і промивали протягом 30 хв, центрифугували при 8000 об/хв при кімнатній температурі протягом 10 хв, додавали 1 N розчин натрію гідроксиду (NaOH) до супернатанту (0,1 мл 1 N розчин NaOH на 1 мл супернатанту) і потім за допомогою фотоелектрокалориметра (ФЕК) вимірювали оптичну густину при 546 нм для визначення відхаркувальної активності за концентрацією фенолового червоного [3]. Відхаркувальну дію досліджуваних витяжок та препаратів порівняння - сиропу "Геделікс" та сиропу "Алтейка", вивчали також за їх впливом на активність моторики війчастого епітелію [4]. Цей показник характеризує евакуаторну спроможність секрету бронхів. Дослідження відхаркувального ефекту проводили на моделі ізольованої трахеї щура. Щурів масою 280-310 г забивали кровопусканням з черевної аорти. Трахею звільняли, відсікали між гортанню та її біфуркацією і фіксували до пластинки (9 см х 3,7 см х 0,3 см). Потім пластинку вміщували в пластиковий бокс ємністю 350 мл з 250 мл розчину Тіроде і розміщували на 1 см нижче рівня розчину. Розчин Тіроде сатурували карбогеном з підтримкою постійної температури 37 °C. Активність війок визначали шляхом підрахунку часу просування макових зернят, які були розташовані на протилежному до гортані краю слизової трахеї, на відстань 5 мм. Базову активність війок визначали в 5 спостереженнях з використанням збільшення (х20). Досліджувані сполуки добавляли до розчину Тіроде, де знаходилась трахея. Результати впливу густої витяжки з кореневищ з коренями первоцвіту на секреторну функцію бронхів наведено у таблиці 1 та на час просування макових зернят по війчастому епітелію щурів у таблиці 2. Таблиця 1 Вплив густої витяжки кореневищ з коренями первоцвіту весняного на секреторну функцію бронхів Групи тварин (n=7) Контроль ГВКП, 50 мг/кг ГВКП, 100 мг/кг ГВКП, 150 мг/кг ГВКП, 200 мг/кг Сироп "Геделікс", 100 мг/кг Сироп "Алтейка", 100 мг/кг Оптична густина 0,266±0,015 0,320±0,021* 0,377±0,04* 0,459±0,039 0,603±0,052* 0,356±0,050* 0,715±0,052* Збільшення секреторної здатності 100 % +20,2 % +41,8 % +72,3 % +126,6 % +146,4 % +168,8 % Примітка: * - вірогідні відмінності (р

Дивитися

Додаткова інформація

МПК / Мітки

МПК: A61K 125/00, A61K 9/10

Мітки: спосіб, активністю, відхаркувальною, рослинної, одержання, субстанції

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/5-116094-sposib-oderzhannya-roslinno-substanci-z-vidkharkuvalnoyu-aktivnistyu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб одержання рослинної субстанції з відхаркувальною активністю</a>

Подібні патенти