Спосіб доклінічної діагностики порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів у вагітних з ревматичними вадами серця

Реферат: UA 116244 U UA 116244 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до акушерства, та може бути використана для проведення доклінічної діагностики порушення компенсаторнопристосувальних механізмів у вагітних з ревматичними вадами серця. Згідно з сучасними даними, вади серця у вагітних займають важливе місце в структурі материнської та перинатальної патології. На даний час відомо, що у жінок, хворих на ревматичні вади серця, спостерігається значна частота ускладнень вагітності та пологів, пов'язаних із гемодинамічними порушеннями та гіпоксією організму матері та плода, які особливо підсилюються при пологах. Результати досліджень вказують на наявність у таких хворих значної психоемоційної напруги перед та під час пологів, що нерідко призводить до розвитку гострої серцевої недостатності, порушення скоротливої діяльності матки та асфіксії новонародженого. Власні результати досліджень свідчать про наявність значної напруги компенсаторнопристосувальних механізмів з боку гіпофізарно-надниркової, окислювальної та антиоксидантної систем крові організму матері та плода. Отже, актуальним є вдосконалення доклінічної діагностики порушення компенсаторнопристосувальних механізмів у вагітних з ревматичними вадами серця, що дасть змогу в подальшому вибирати правильну тактику підготовки таких жінок до пологів та при цьому ефективно регулювати центральні та периферичні антистресові механізми захисту організму, що виникають у стресових ситуаціях під час пологів. Прототипом корисної моделі є спосіб диференційної діагностики компенсаторних та патологічних змін фетальної гемодинаміки (Пат. 48906 Україна, МПК А61В 5/02. Спосіб диференційної діагностики компенсаторних та патологічних змін фетальної гемодинаміки /Шатилович К.Л.; Заявник Шатилович К.Л. - заяв. № u200910490 від 16.10.2009; опубл. 12.04.2010, бюл. № 7), що включає проведення доплерометричного дослідження кровоплину у середній мозковій артерії та аорті плода, судинах матки та плаценти з визначенням індексів судинного опору, згідно з корисною моделлю, додатково проводять доплерометричне дослідження кровоплину в перешийку аорти плода, оцінюють профіль кривих швидкостей кровоплину, розраховують кутонезалежні індекси судинного опору, а також співвідношення амплітуди антеградної та ретроградної хвиль при появі від'ємного діастолічного компонента, причому зареєстровані у перешийку аорти високорезистентні криві швидкостей кровоплину з позитивним компонентом в обидві фази у будь-який термін вагітності, поява нульового або від'ємного низькоамплітудного (з антеградно-ретроградним співвідношенням 3 незалежно відгестаційного терміну свідчить про патологічний "brain-sparing effect" плода і вимагає розродження. Недоліком прототипу-способу є те, що не врахована можливість діагностики компенсаторнопристосувальних механізмів організму матері за допомогою визначення у крові вмісту продуктів антиоксидантного захисту в еритроцитах. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити спосіб доклінічної діагностики порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів у вагітних з ревматичними вадами серця шляхом оцінки показників антиоксидантного захисту в еритроцитах. Спільними ознаками корисної моделі та прототипу є дослідження крові. Відмінними ознаками корисної моделі від прототипу є те, що у крові за стандартними методиками визначають рівень відновленого глутатіону за методом Elman J. (1959) у модифікації Beutler Ε.et al. (1963) та рівня глутатіон-пероксидази за методом Olinescu R. et al. (1973); і при вмісті відновленого глутатіону не більше 35,3±1,2 мкмоль/мл еритроцитів і глутатіон-пероксидази не більше 28,2±1,0 мкмоль/мл еритроцитів діагностують антиоксидантну недостатність та напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів, а при вмісті глутатіону 26,4±1,2 мкмоль/мл еритроцитів і нижче та глутатіон-пероксидази 24,3±1,0 мкмоль/мл еритроцитів і нижче діагностують виснаження компонентів АОС та виснаження компенсаторнопристосувальних механізмів. Визначення термінів, що використовуються при описі корисної моделі: доклінічної діагностика, порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів, вагітні, ревматичні вади серця, показники антиоксидантного захисту, глутатіон, глутатіон-пероксидаза. Теоретичні передумови здійснення корисної моделі. 1 UA 116244 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 За даними літератури відомо, що у зв’язку із перебудовою метаболізму в організмі вагітних жінок, інтенсифікацією усіх видів обміну речовин, збільшується інтенсивність адаптаційних біохімічних реакцій, які супроводжуються збільшенням кількості первинних вільних радикалів у органах, тобто активацією процесів перикисного окислення ліпідів (ПОЛ) та інтенсифікацією компонентів антиоксидантної системи (АОС), роль яких полягає у захисті біосубстратів організму від патогенної дії продуктів ПОЛ. Наявність антиоксидантної недостатності вказує на порушення процесів адаптації організму до стресорних ситуацій при пологах та диктує необхідність проведення заходів, спрямованих на підвищення функціональної активності стрес-лімітуючих систем, а саме підвищення активності антиоксидантного захисту. Власні дослідження показали, що у відповідь на значну активацію процесів ПОЛ у здорових вагітних підвищується активація антиоксидантної системи крові, про що свідчить підвищення вмісту глутатіону та глутатіон-пероксидази, в той час як у вагітних з неактивною фазою ревматичного процесу не спостерігається підвищення продуктів антиоксидантного захисту, про що свідчить відсутність зростання показників вмісту відновленого глутатіону та глутатіонпероксидази в крові, що вказує на напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів організму матері. У жінок з активною фазою ревматичного процесу спостерігається зниження показників вмісту відновленого глутатіону та глутатіон-пероксидази в крові, що вказує на виснаження компенсаторно-пристосувальних механізмів організму матері. Спосіб здійснюється наступним чином. У крові вагітних з ревматичними вадами серця визначають за стандартними методиками показники антиоксидантного захисту в еритроцитах: - рівень відновленого глутатіону за методом Elman J. (1959) у модифікації Beutler E.etal. (1963); - рівень глутатіон-пероксидази за методом Olinescu R. et al. (1973). При вмісті відновленого глутатіону не більше 35,3±1,2 мкмоль/мл еритроцитів і глутатіонпероксидази не більше 28,2±1,0 мкмоль/мл еритроцитів діагностують антиоксидантну недостатність та напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів. При вмісті відновленого глутатіону 26,4±1,2 мкмоль/мл еритроцитів і нижче та глутатіонпероксидази 24,3±1,0 мкмоль/мл еритроцитів і нижче діагностують виснаження компонентів АОС та виснаження компенсаторно-пристосувальних механізмів. Приклади використання корисної моделі. Було проведено доклінічну діагностику порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів у 50 вагітних з ревматичними вадами серця віком 18-40 років за допомогою запропонованого методу. Давність захворювання в середньому складала 5 років. У вагітних з неактивною фазою ревматичного процесу у відповідь на значну активацію процесів ПОЛ не спостерігалося підвищення продуктів антиоксидантного захисту, про що свідчила відсутність зростання показників вмісту відновленого глутатіону та глутатіоннероксидази в крові, було діагностовано напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів організму. А у вагітних з активною фазою ревматичного процесу спостерігалося зниження показників вмісту відновленого глутатіону та глутатіон-пероксидази в крові, було діагностовано виснаження компенсаторно-пристосувальних механізмів організму. Технічний результат. Запропонований спосіб дозволяє ефективно проводити доклінічну діагностику порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів у вагітних з ревматичними вадами серця за допомогою визначення показників антиоксидантного захисту в еритроцитах. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 Спосіб доклінічної діагностики порушення компенсаторно-пристосувальних механізмів у вагітних з ревматичними вадами серця шляхом дослідження крові, який відрізняється тим, що у крові за стандартними методиками визначають рівень відновленого глутатіону за методом Elman J. у модифікації Beutler Ε. та рівня глутатіон-пероксидази за методом Olinescu R.; і при вмісті відновленого глутатіону не більше 35,3±1,2 мкмоль/мл еритроцитів і глутатіонпероксидази не більше 28,2±1,0 мкмоль/мл еритроцитів діагностують антиоксидантну недостатність та напруження компенсаторно-пристосувальних механізмів, а при вмісті глутатіону 26,4±1,2 мкмоль/мл еритроцитів і нижче та глутатіон-пероксидази 24,3±1,0 мкмоль/мл еритроцитів і нижче діагностують виснаження компонентів антиоксидантної системи (АОС) та виснаження компенсаторно-пристосувальних механізмів. 2 UA 116244 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3