Спосіб вибору хірургічної тактики при внутрішньопротокових новоутвореннях грудної залози

Реферат: Спосіб вибору хірургічної тактики при внутрішньопротокових новоутвореннях грудної залози шляхом пальпації, мамо- і ехографії, ендоскопічної мамодуктоскопії, подвійного маркування внутрішньопротокового новоутворення через молочну протоку під ендоскопічним та через шкіру під ехографічним контролем. Додатково виміряють відстань між соском та точкою входу маркера на шкірі, сканують зону передбачуваного розрізу в режимі кольорного доплерівського картування, виявляють гілки артеріальних судин і на підставі отриманих даних планують тип і розташування хірургічного розрізу, причому, якщо відстань між соском та точкою входу маркера на шкірі не перебільшує 3,0 см, використовують периареолярний розріз, а в випадку більше 3,0 см - радіарний. UA 116603 U (12) UA 116603 U UA 116603 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме - до хірургії та онкології, і може бути використана для вибору хірургічної тактики при рентгеноі ехонегативних внутрішньопротокових новоутвореннях грудної залози, які не пальпуються, а клінічно проявляються патологічними виділеннями із соска. Відомий спосіб вибору хірургічної тактики, який включає проведення дуктографії та ехографії з наступним визначенням локалізації внутрішньопротокової папіломи шляхом катетеризації ураженої молочної протоки поліамідною ниткою [1]. Недоліками даного способу є висока (до 50,0 %) ймовірність влучення поліамідної нитки у те відгалуження молочної протоки, яке не містить внутрішньопротокового новоутворення і не відповідає за патологічні виділення із соска, а також неможливість катетеризації ураженої молочної протоки в тих випадках, коли виділення із соска припиняються після введення контрастної речовини для рентгенівської дуктографії. Вищевказаних недоліків частково позбавлений спосіб діагностики внутрішньопротокових новоутворень грудної залози, який є найбільш близьким аналогом. Вибір хірургічної тактики за прототипом включає проведення ендоскопічної мамодуктоскопії та ехографії, подвійне маркування внутрішньопротокового новоутворення як через молочну протоку під ендоскопічним, так і через шкіру під ехографічним контролем [2]. Проте вибір хірургічної тактики за прототипом також має свої недоліки. Так, при подвійному маркуванні внутрішньопротокового новоутворення не досліджуються індивідуальні особливості артеріального кровопостачання в зоні операції, а також не виміряється віддаленість внутрішньопротокового новоутворення від соска, що припускає емпіричний вибір типу і розташування хірургічного розрізу. Емпіричний вибір типу і розташування хірургічного розрізу у випадках внутрішньопротокових новоутворень грудної залози найчастіше (68,8 %) припадає на периареолярний розріз [3]. Але застосування периареолярного розрізу, по-перше, обмежує можливості хірурга у вирізанні тих внутрішньопротокових новоутвореннь, які віддалені від соска більше, ніж на 3,0 см, а, по-друге, в 16,0 % випадків ускладнюється некрозом кружальця, що пов'язано з пошкодженням гілок артеріальних судин в процесі операції [4, 5]. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення хірургічної тактики при рентгено- і ехонегативних внутрішньопротокових новоутвореннях грудної залози, які не пальпуються, а клінічно проявляються патологічними виділеннями із соска. Поставлена задача вирішується тим, що в способі вибору хірургічної тактики при внутрішньопротокових новоутвореннях грудної залози, який включає пальпацію, мамо- і ехографію, ендоскопічну мамодуктоскопію, подвійне маркування внутрішньопротокового новоутворення через молочну протоку під ендоскопічним та через шкіру під ехографічним контролем, відповідно до корисної моделі, додатково виміряють відстань між соском та точкою входу маркера на шкірі, сканують зону передбачуваного розрізу в режимі кольорного доплерівського картування, виявляють гілки артеріальних судин і на підставі отриманих даних планують тип і розташування хірургічного розрізу, причому, якщо відстань між соском та точкою входу маркера на шкірі не перебільшує 3,0 см, використовують периареолярний розріз, а в випадку більше 3,0 см - радіарний. Новим в запропонованій корисній моделі є комбіноване використання можливостей ендоскопічної мамодуктоскопії та діагностичного ультразвуку в режимі кольорного доплерівського картування для удосконалення хірургічної тактики при внутрішньопротокових новоутвореннях грудної залози шляхом планування типу і розташування хірургічного розрізу з урахуванням як індивідуальних особливостей артеріального кровопостачання в зоні передбачуваного розрізу, так і віддаленості внутрішньопротокового новоутворення від соска. Розробка даного технічного рішення стала можливою завдяки власним клінічним спостереженням, якими встановлено, що хірургічна тактика з використанням периареолярного розрізу без дослідження індивідуальних особливостей артеріального кровопостачання в зоні операції та без вимірювання віддаленості внутрішньопротокового новоутворення від соска в 7,4 % випадків ускладнюється некрозом кружальця, а в 18,5 % випадків не забезпечує вирізання периферійно (більше 3,0 см від соска) розташованих внутрішньопротокових новоутворень. Вибір хірургічної тактики при внутрішньопротокових новоутвореннях грудної залози за запропонованим способом здійснюють наступним чином. У пацієнтки з патологічними виділеннями із соска при негативних даних пальпації, мамо- і ехографії проводять ендоскопічну мамодуктоскопію, подвійне маркування внутрішньопротокового новоутворення через молочну протоку під ендоскопічним та через шкіру під ехографічним контролем, відповідно до корисної моделі, додатково виміряють відстань між соском та точкою входу маркера на шкірі, сканують зону передбачуваного розрізу в режимі 1 UA 116603 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 кольорного доплерівського картування, виявляють гілки артеріальних судин і на підставі отриманих даних планують тип і розташування хірургічного розрізу, причому, якщо відстань між соском та точкою входу маркера на шкірі не перебільшує 3,0 см, використовують периареолярний розріз, а в випадку більше 3,0 см - радіарний. Наводимо конкретні приклади застосування способу, що заявляється. Приклад 1. Хвору Б-ка Є.М., 58 років (історія хвороби № 77410), госпіталізовано 04.02.2014 року зі скаргами на виділення з лівого соска. При пальпації, мамо- та ехографії патологічних змін в грудних залозах не виявлено. Ендоскопічно в розгалуженні молочної протоки 4 порядку на відстані 5,0 см від соска виявлено внутрішньопротокове новоутворення - солітарну папілому. В день операції 05.02.2014 року проведено подвійне передопераційне маркування внутрішньопротокового новоутворення з наступною центральною дуктектомією через периареолярний розріз по латеральному краю кружальця. Патогістологічний висновок № 778488 - фіброзно-кістозна хвороба з вогнищевою запальною інфільтрацією навколо проток. В післяопераційному періоді виникло ускладнення - некроз ареоли. Проведено некректомію. Перебувала в стаціонарі 23 доби. Дане спостереження демонструє, що хірургічна тактика з емпіричним вибором типу і розташування хірургічного розрізу без врахування індивідуальних особливостей артеріального кровопостачання в зоні операції та віддаленості внутрішньопротокового новоутворення від соска не гарантує видалення патологічного осередку і провокує виникнення ускладнень, зокрема некроз кружальця. Приклад 2. Хвору А-с Ю.О., 35 років (історія хвороби № 29681), госпіталізовано 22.05.2013 року зі скаргами на виділення з лівого соска. При пальпації та ехографії патологічних змін в грудних залозах не встановлено. Ендоскопічно в розгалуженні молочної протоки 3 порядку на відстані 2,5 см від соска виявлено численні внутрішньопротокові папіломи. В день операції 23.05.13 року проведено подвійне маркування патологічного осередку як через устя молочної протоки під ендоскопічним контролем, так і через шкіру під ехографічним контролем. За способом, що пропонується, обчислено, що відстань між соском і точкою входу металевого маркера на шкірі складає 2,5 см. В зоні передбачуваного розрізу по латеральному краю кружальця проведено сканування в режимі кольорного доплерівського картування і відмічена наявність гілок артеріальних судин. Заплановано розташування хірургічного розрізу по нижньому краю кружальця, де гілки артеріальних судин були відсутніми. Проведено оперативне втручання - селективна дуктектомія з периареолярного розрізу по нижньому краю кружальця. Патогістологічний висновок № 28689-96 - в тканині грудної залози численні внутрішньопротокові грубососочкові папіломи. Післяопераційний період без ускладнень. Перебувала в стаціонарі 3 доби. Дане спостереження демонструє, що хірургічна тактика з обґрунтованим вибором типу і розташування хірургічного розрізу, яка враховує індивідуальні особливості артеріального кровопостачання в зоні операції та віддаленість внутрішньопротокового новоутворення від соска гарантує адекватне видалення патологічного осередку і нівелює можливіускладнення, зокрема некроз кружальця. Переваги способу, що пропонується, полягають у виявленні індивідуальних особливостей артеріального кровопостачання в зоні операції, встановленні точних параметрів розташування внутрішньопротокових новоутворень грудної залози, що забезпечує безпомилковий інтраопераційний пошук і адекватне видалення патологічних осередків, сприяє скороченню тривалості і зниженню травматичності хірургічних втручань, дозволяє уникнути можливих післяопераційних ускладнень, зокрема некрозу кружальця. Джерела інформації: 1. Пат. 88345 U Україна, МПК (2014.01) А61В 17/00. Спосіб визначення локалізації внутрішньопротокової папіломи молочної залози під час хірургічного лікування /винахідники Чешук В.Є., Анікусько М.Ф.; патентовласник Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, (UA). - № u201312183; заявл. 18.10.2013; опубл. 11.03.2014, бюл. № 5. - 3 с. 2. Пат. 102776 U Україна, МПК (2015.01) А61В 8/00. Спосіб діагностики внутрішньопротокових новоутворень грудної залози /Аксьонов О.А., Білоненко Г.А.; винахідники та патентовласники Аксьонов О.Α., Білоненко Г.А. (UA). - № u201502799; заявл. 27.03.2015; опубл. 25.11.2015, бюл. № 22. - 3 с. 3. Ильченко Ф.Н., Усманова Т.Э., Филатов А.С. Осложнения и отдаленные результаты хирургического лечения больных с доброкачественными узловыми образованиями молочных желез //Харківська хірургічна школа. - 2014. - № 3. - С. 134-138. 4. Oncological and Surgical Outcomes After Nipple-Sparing Mastectomy: Do Incisions Matter? /C.A. Donovan, A.P. Harit, A. Chung et al. //Ann. Surg. Oncol. - 2016. - Vol. 23, № 10. - P. 3226-3231. 5. Tang S. Mammary ductoscopy in the current management of breast disease /S. Tang, D. Isacke, G. Gui //Surg. Endosc. - 2011. - Vol. 25, № 6. - P. 1712-1722. 2 UA 116603 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб вибору хірургічної тактики при внутрішньопротокових новоутвореннях грудної залози шляхом пальпації, мамо- і ехографії, ендоскопічної мамодуктоскопії, подвійного маркування внутрішньопротокового новоутворення через молочну протоку під ендоскопічним та через шкіру під ехографічним контролем, який відрізняється тим, що додатково виміряють відстань між соском та точкою входу маркера на шкірі, сканують зону передбачуваного розрізу в режимі кольорного доплерівського картування, виявляють гілки артеріальних судин і на підставі отриманих даних планують тип і розташування хірургічного розрізу, причому, якщо відстань між соском та точкою входу маркера на шкірі не перебільшує 3,0 см, використовують периареолярний розріз, а в випадку більше 3,0 см - радіарний. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3