Спосіб укріплення берегів водойм

Реферат: Заявленим об'єктом є спосіб укріплення берегів водойм шляхом посадки рослин. Як рослини для укріплення берегів використовується рогіз Лаксмана (Typha laxmannii Lepech). UA 117597 U (12) UA 117597 U UA 117597 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до ботаніки, гідробіології, біологічних засобів (способів) укріплення берегів, а саме використання рогозу Лаксмана (Typha laxmannii Lepech) для кріплення пологих піщаних берегів. Відомі способи біологічного укріплення берегів річок та озер [Стольберг Ф.В., Ладыженский В.Н. Экология города. - Киев: Либра, 2000. - 464 с.] [1], зокрема за допомогою посадки саджанців дерев [Керечан ДМ. Дослідження біологічного кріплення берегів Закарпатської області // Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія: Наук. зб. - 2006. - Т. 11. - С 342-348] [2] та вищої водної рослинності [Оксиюк О.П., Мережко А.И., Волкова Т.Ф. Использование высших водных растений для улучшения качества воды и укрепления берегов каналов // Водн. ресурсы. - 1978. - № 4. - С. 97-104] [3]. З метою зменшення швидкості потоку та абразії берегів річок біологічне кріплення широко використовується в Австрії, Німеччині, Швейцарії. Переважно використовують кущі та дерева представників тополевих, акацієвих, верби. Використання саджанців дерев при частій повторюваності паводків ускладнюється тим, що вони не встигають прижитись. Для берегів з кутом нахилу менш ніж 45° використовують не тільки дерева, а також і трав'янисті рослини. Наявність навіть слабкої рослинності, але з добре розвиненою кореневою системою, значно збільшує захищеність поверхні ґрунтів від ерозивних процесів. Недоліками цих способів є великі затрати праці при заготівлі та посадці рослин, вартість саджанців, палива, затрати часу. Окрім цього, важливими є сезонність та тривалий час висадки, непрогнозованість проростання (виживання за різних реальних кліматичних сценаріїв). Задача, на вирішення якої направлено корисну модель, що заявляється, полягає в спрощені процедури укріплення піщаних берегів, зменшення собівартості та затрат праці, підвищення ефективності, прискорення часу заростання запланованих ділянок. Вирішення цієї задачі досягається шляхом висадки по берегах водойм, які потребують укріплення, рогозу Лаксмана (Typha laxmannii Lepech). 2 На фіг. 1 наведено біомаса окремих видів рослин на двох ділянках,г/м ; Нп – нове поселення, Ст – старе поселення. 2 На фіг. 2 наведена щільність (чисельність) окремих видів рослин на двох ділянках, екз/м , Нп – нове поселення, Ст – старе поселення. На фіг. 3 наведена максимальна висота стебел різних рослин на двох ділянках, м; Нп – нове поселення, Ст – старе поселення. Нижче наведено приклад дослідження формування рослинного покриву для обґрунтування реалізації нового способу. Формування заростей вищих водних рослин, зокрема і рогозу Лаксмана, було простежено протягом 2015-2016 pp. на прибережних територіях водойми-охолоджувача Хмельницької АЕС (ХАЕС) в рамках дослідження впливу зниження рівня водойми та процесів заростання ділянок літоралі. Приклад. Рівень водойми-охолоджувача ХАЕС у весняні та літні періоди знизився: у 2015 р. на 1,6 м, у 2016 р - на 1,5 м відносно нормального підпірного рівня (відмітка 203 м Балтійскої системи). Зниження рівня води суттєво впливає на процеси заростання мілководь вищою водною рослинністю (ВВР). До 2015 p. BBP (в основному рогіз вузьколистий, очерет, рогіз Лаксмана) облямовували берегову лінію водойми-охолоджувача, а у 2015 р. східні закриті мілководдя були практично осушені. Впродовж літа тут сформувались рідкі зарості прибережної рослинності, більшою мірою рогозу Лаксмана, що вкрив осушені ділянки піщаного дна. Восени рівень води знову сягнув майже нормального, рослини рогозу опинились під водою. Однак влітку і восени 2016 р. рівень знову знизився. Зарості, що успішно розвивались два вегетаційні сезони були обстежені в жовтні 2016 р. на ділянці трикутної форми із сторонами 50 м. Співвідношення декількох видів рослин різнилися в «старих» заростях (що росли на березі водойми-охолоджувача при рівні води 2010 р.) і «нових», що сформувалися впродовж двох вегетаційних періодів 2015-2016 років. Було проведено облік чотирьох видів рослин: рогозу Лаксмана і рогозу вузьколистого (Typha angustipholia L), верби (Salix sp.) і очерету (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud). Наводимо усереднені дані вимірів на декількох майданчиках на «старій» і «новій» ділянці. 2 Біомаса окремих видів рослин відрізнялась досить істотно - від 90,0 г/м очерету в «нових» 2 заростях, до 1207,5 г/м рогозу Лаксмана на «старій» ділянці (фіг. 1). При цьому, тільки для очерету було відмічено значну відмінність на «старих» і «нових» ділянках заростей. З цього можна зробити висновок, що очерет дуже повільно поширюється в нові місцемешкання. В той же час, верба, рогіз вузьколистий, рогіз Лаксмана, навпаки, досить швидко освоїли нові місця. За кількісним розвитком особливо виділяється останній, його біомаса на «новій» ділянці сягала 70% від старої. 1 UA 117597 U 5 10 15 20 25 В той же час, щільність рогозу Лаксмана була всього в 2 рази нижче на «нових» ділянках відносно «старих» (фіг. 2). Що стосується максимальної (в середньому по окремих майданчиках обліку) висоти стебел, то слід зазначити, що за цим параметром рослини різних ділянок були досить подібні (фіг. 3). Як видно з отриманих даних, найбільш активною рослиною при заселенні берегів при зниженні рівня водойми-охолоджувача є рогіз Лаксмана. Цей вид ВВР було відмічено для техноекосистеми ХАЕС як вид-вселенець (Протасов А.А., Дьяченко Т.Н., Силаева А.А., Ярмошенко Л.П. Первые находки некоторых видов макрофитов в водоеме-охладителе Хмельницкой АЭС // Гидробиол. журн. - 2011. - Т. 47, № 6. - С. 17-21) (4), хоча він має вже досить широке поширення на зволожених територіях Євразії та України (/7ttp://xn-80ahlydgb.xnp1ai/grasses/rogoz) (5). Особливістю його поширення і мешкання є те, що він практично «не заходить у воду», тобто росте поблизу води. Квітне в червні, насіння дозріває в липні - серпні, розмножується і поширюється переважно насінням. Росте рогіз Лаксмана на болотах, берегах водойм, солончакових луках, на порушених місцях, узбіччях, канавах. Завдяки тому, що коренева система цієї рослини дуже потужна, цей вид рослин можна розглядати як перспективний для укріплення осушуваних берегів водойм. Позитивний ефект застосування запропонованого способу полягає в тому, що як рослини для укріплення берегів використовують рогіз Лаксмана (Typha laxmannii Lepech). Посадка (засівання) насіння рогозу Лаксмана дуже проста процедура, цей вид доцільно використовувати на осушених ділянках берегів водойм. Рогіз Лаксмана відносно швидко (за 1-2 вегетаційні сезони) збільшує площу покриття зеленими рослинами; швидше за інші рослини (верба, очерет, рогіз вузьколистий) заростає осушені ділянки водойм, вже в перший рік поселення дає більшу, ніж інші рослини біомасу, має потужну кореневу систему, що ефективно укріплює ґрунт. Рогіз Лаксмана може бути використано як будівельний матеріал, корм для великої рогатої худоби та як лікарську рослину. Окрім цього, застосування рогозу Лаксмана, який є вже широко розповсюдженим в Україні видом, слід вважати найбільш прийнятним при укріпленні берегів у разі спуску водойми та осушення великих ділянок дна. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Спосіб укріплення берегів водойм шляхом посадки рослин, який відрізняється тим, що як рослини для укріплення берегів використовується рогіз Лаксмана (Typha laxmannii Lepech). 2 UA 117597 U Комп’ютерна верстка В. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3