Спосіб лікування хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок і таза

Реферат: Спосіб лікування хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок і таза включає пункцію вени і катетеризацію гонадальної вени з наступною її емболізацією під рентгенологічним контролем. Спочатку пацієнту виконують ультразвукове дуплексне сканування судин нижніх кінцівок, трансвагінальне ультразвукове дослідження вен таза, далі здійснюють доступ на стегні в проекції овальної ямки з виділенням та взяттям на тримач гирла великої підшкірної вени, після чого виконують антеградну пункцію з постановкою інтрод'юсера, після проведення катаризації здійснюють кросектомію та проводять в ретроградному напрямку лазерний світловод до рівня розповсюдження патологічного венозного рефлюксу великої підшкірної вени, тумінісцентну анестезію фасціального каналу великої підшкірної вени та її ендовенозну лазерну абляцію під контролем ультразвукового сканера. UA 117884 U (12) UA 117884 U UA 117884 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана при лікуванні хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок і таза. Відомо спосіб лікування хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок, який полягає в проведенні ендовенозної лазерної коагуляції великої підшкірної вени при її варикозній трансфомації під ультразвуковим контролем [Min RJ, Zimmet SE, Isaacs M, Forrestal M. Endovenous laser treatment of the incompetent greater saphenous vein. J Vasc Interv Radiol. 2001; 2:167-1171]. У ряді випадків (аневризматично розширине гирло) операцію доповнюють кросектомією гирла великої підшкірної вени. Найближчим до корисної моделі, що заявляється, є спосіб лікування хронічної венозної недостатності таза у пацієнтів із синдромом тазового повнокров’я, який полягає в проведенні пункції загальної стегнової вени і катетеризації варикозно зміненої гонадальної вени з наступною її емболізацією під рентгенологічним контролем [Edwards RD, Robertson IR, MacLean AB, Hemingway AP. Case report: pelvic pain syndrome-successful treatment of a case by ovarian vein embolization. Clin Radiol. 1993; 47:429-431]. Недоліком цього способу є ризик виникнення венозного тромбозу в місці пункції загальної стегнової вени, в зв'язку з травмою та використанням післяопераційної компресії місця пункції. Також емболізацію гонадальної вени та ендовенозну лазерну коагуляцію з кросектомією проводять роздільно в два етапи, що збільшує травматичність і психологічне навантаження на пацієнта. В основу корисної моделі поставлено задачу створення такого способу лікування хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок і таза, який забезпечив би малоінвазивність та симультанність лікування даної патології. Поставлену задачу вирішують тим, що в способі хірургічного лікування хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок і таза, який включає пункцію вени і катетеризацію гонадальної вени з наступною її емболізацією під рентгенологічним контролем, згідно з корисною моделлю, спочатку пацієнту виконують ультразвукове дуплексне сканування судин нижніх кінцівок, трансвагінальне ультразвукове дослідження вен таза, далі здійснюють доступ на стегні в проекції овальної ямки з виділенням та взяттям на трималку гирла великої підшкірної вени, після чого виконують антеградну пункцію з постановкою інтрод'юсера, після проведення катаризації здійснюють кросектомію та проводять в ретроградному напрямку лазерний світловод до рівня розповсюдження патологічного венозного рефлюксу великої підшкірної вени, тумінісцентну анестезію фасціального каналу великої підшкірної вени та її ендовенозну лазерну абляцію під контролем ультразвукового сканера. Виконання пункції великої підшкірної вени з кросектомічного доступу, що виключає пункцію загальної стегнової вени з наступною її післяопераційною компресією зменшує ризик тромбозів глибокої системи вен. Спосіб, що заявляється, дозволяє зменшити післяопераційні ускладнення та травматичність операції при комбінованій варикозній трансформації вен нижніх кінцівок і таза. Операцію проводять в один етап під місцевою анестезією, що зменшує тривалість перебування пацієнта в стаціонарі та відповідно фінансові витрати на лікування. Спосіб виконують наступним чином. Пацієнту виконують ультразвукове дуплексне сканування (УЗДС) судин нижніх кінцівок, трансвагінальне ультразвукове дослідження вен таза та, при показах - мультиспіральну комп'ютерну томографію з контрастним підсиленням вен таза. Визначають наявність і розповсюдження вертикального рефлюксу крові по основному стовбурі великої підшкірної вени, діаметр просвіту великої підшкірної вени на всьому її протязі, діаметр гирла великої підшкірної вени, спроможність остіального клапану та наявність сафено-феморального рефлюксу крові, наявність недостатності перфорантних вен та шляхи їх з'єднання із системою глибоких вен. Проводять анкетування наявності симптомів синдрому тазового повнокров’я, наявність варикозної трансформації вен таза та патологічного рефлюксу по гонадальній вені при виконанні проби Вальсальви. Після обробки операційного поля, доступом на верхній третині стегна в проекції овальної ямки виділяють і беруть на трималки гирло великої підшкірної вени. В антеградному напрямку виконують пункцію гирла, встановлюють інтрод'юсер. 5-6 F. Під рентгенологічним контролем по провіднику виконують катетиризацію гонадальної вени з проведенням її флебографії та реєстрації патологічного рефлюксу крові, визначають її діаметр у місці постановки емболізаційних спіралей. Після вибору емболізаційної спіралі виконують емболізацію гонадальної вени. З інтервалом 5-7 хв. виконують контрольну флебографію емболізованої гонадальної вени. Реєструють відсутність патологічного рефлюксу по емболізованій вені, виражений її спазм та стаз контрасту, катетер та інтрод'юсер видаляють, виконують рутинну 1 UA 117884 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 кросектомію гирла великої підшкірної вени. В просвіт великої підшкірної вени дистально заводять лазерний світловод до рівня розповсюдження патологічного рефлюксу крові. Після проведення тумінісцентної анестезії фасціального каналу великої підшкірної вени розчином Кляйна, виконують послідовно її коагуляцію лазерним світловодом, після чого стовбур великої підшкірної вени дистально перев'язують. На ультразвуковому контролі реєструють асептичний тромбоз коагульованого сегменту великої підшкірної вени. Післяопераційну рану зашивають. У деяких випадках можливе проведення мініфлебектомії чи склеротерапії варикозно змінених приток великої підшкірної вени чи лігації неспроможних перфорантних вен. Проводять еластичну компресію нижньої кінцівки. Корисна модель пояснюється прикладом. Приклад. Хвора Ш., 1972 р.н., Діагноз: варикозне розширення поверхневих вен лівої нижньої кінцівки. Хронічна венозна недостатність С II (СЕАР). Синдром тазового повнокров’я. Пацієнтка скаржилася на хронічний тазовий біль, який підсилювався під час менструації. При огляді: набряки нижніх кінцівок, трофічні зміни шкіри відсутні. В анамнезі 3 вагітності (2 закінчилися пологами). Ультразвукове дуплексне сканування вен нижніх кінцівок: УЗ-ознаки варикозного розширення вен лівої нижньої кінцівки з недостатністю клапанів та вертикальним рефлюксом крові по стовбурі великої підшкірної вени до рівня нижньої третини стегна. Діаметр гирла великої підшкірної вени зліва - гирло аневризматично змінене, 17 мм., остіальний клапан не спроможний. Визначали окремі розширенні перфорантні вени групи Кокета на лівій гомілці. Діаметр гирла великої підшкірної вени справа - 7 мм., остіальний клапан спроможний. Виконано трансвагінальне ультразвукове дослідження таза: варикозно розширена ліва яєчникова вена (діаметр 7-8 мм) з наявністю патологічного рефлюксу при виконанні проби Вальсальви, варикозно розширені вени таза. Згідно з даними аналогового опитувальника інтенсивності хронічного тазового болю - 12 балів. Хірургічне лікування. Протокол операції: Після обробки операційного поля, доступом на верхній третині стегна в проекції овальної ямки виділено та взято на трималки гирло великої підшкірної вени. В антеградному напрямку виконано пункцію гирла ВПВ, встановлено інтрод'юсер 6 F. Під рентгенологічним контролем по провіднику катетиризовано ліву яєчникову вену катетером Cobra, виконано її флебографію - визначено рефлюкс крові по яєчниковій вені із заповненням венозного сплетення малого таза та контрастуванням вен на контрлатеральній стороні, діаметр яєчникової вени в середній її третині - 9 мм. Виконано емболізацію гонадальної вени емболізаційною спіраллю Cook Tornado 10 мм. Через 5 хв. виконано контрольну флебографію емболізованої гонадальної вени. Зареєстровано відсутність патологічного рефлюксу по емболізованій вені, виражений її спазм і стаз контрасту. Виконано флебографію лівої ниркової вени - вена прохідна, ознак компресії не діагностовано. Виконано флебографію лівої загальної В просвіт великої підшкірної вени, дистально під контролем УЗДС заведено лазерний світловод до рівня розповсюдження патологічного рефлюксу крові. Після проведення тумінісцентної анестезії фасціального каналу великої підшкірної вени розчином Кляйна виконано послідовно її коагуляцію лазерним світловодом, стовбур великої підшкірної вени дистально перев'язано. На ультразвуковому контролі зареєстровано асептичний тромбоз коагульованого сегмента великої підшкірної вени. Післяопераційну рану зашито пролен 3-0. Через окремі міні-доступи перев'язано гемодинамічно значимі перфорантні вени групи Кокета на гомілці. Еластична компресія нижньої кінцівки. За запропонованим способом проліковано чотирьох пацієнтів, у яких післяопераційних ускладнень не спостерігали. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 55 60 Спосіб лікування хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок і таза, який включає пункцію вени і катетеризацію гонадальної вени з наступною її емболізацією під рентгенологічним контролем, який відрізняється тим, що спочатку пацієнту виконують ультразвукове дуплексне сканування судин нижніх кінцівок, трансвагінальне ультразвукове дослідження вен таза, далі здійснюють доступ на стегні в проекції овальної ямки з виділенням та взяттям на тримач гирла великої підшкірної вени, після чого виконують антеградну пункцію з постановкою інтрод'юсера, після проведення катаризації здійснюють кросектомію та проводять в ретроградному напрямку лазерний світловод до рівня розповсюдження патологічного венозного рефлюксу великої підшкірної вени, тумінісцентну анестезію фасціального каналу великої підшкірної вени та її ендовенозну лазерну абляцію під контролем ультразвукового сканера. 2 UA 117884 U Комп’ютерна верстка В. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3