Спосіб хірургічного збільшення довжини статевого члена

Реферат: Спосіб хірургічного збільшення довжини статевого члена включає розріз шкіри на ділянці основи статевого члена, розсічення пращеподібної і підтримуючої зв'язок, мобілізацію кавернозних тіл статевого члена від симфізу, додаткове розсічення латеральних пучків фасції Скарпа, рефіксацію кавернозних тіл нерозсмоктуючою ниткою, пошарове ушивання рани та дренування активним дренажем, що встановлюють через шкіру калитки. Шкіру рани зашивають поздовжньо, після чого накладають асептичну пов'язку, далі здійснюють антибіотикопрофілактику, вводячи внутрішньовенно протягом трьох днів цефтріаксон дозою 1 г/д при стаціонарному лікуванні, а потім - цефіксим дозою 400 мг/д протягом семи днів амбулаторного спостереження. Рекомендовано носіння апарату "Екстендер" за три тижні після операції протягом трьох місяців. UA 117889 U (12) UA 117889 U UA 117889 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до андрології та реконструктивноестетичної хірургії, і може бути використана для збільшення довжини статевого члена за медичним, функціональним або естетичним показниками. Останніми роками значно зросла кількість операцій з генітальної естетичної хірургії, зокрема по збільшенню розмірів статевого члена. Аналіз існуючих методів корекції довжини статевого члена вказує на недостатній косметичний ефект оперативних методик, про що свідчать результати опитування пацієнтів після подібних втручань. Відомо спосіб збільшення статевого члена при мікрофаллії, що включає часткову резекцію тканин власного статевого члена зі збереженням кавернозних тіл, уретри і спинного судиннонервового пучка статевого члена. Формують мікрохірургічний шкірно-м'язовий аутотрансплантат на судинно-нервової ніжці, з якого формують тіло і головку статевого члена. Фіксують його до окістя лобкових кісток з подальшою інтеграцією в нього збережених власних тканин статевого члена. Реваскуляризують аутотрансплантат через судини і реіннервують через нерви реципієнтну зони. Для відновлення співвідношення довжини уретри і збільшеного статевого члена забирають мікрохірургічний шкірно-фасціальний аутотрансплантат з долонної поверхні передпліччя. Формують з нього трубку на катетері, інтегрують її в тіло збільшеного статевого члена і накладають анастомоз з власної уретри пацієнта. Реваскуляризують аутоторансплантат через судини реципієнтної зони [RU № 2510243 С1, А61В 17/00, 2014]. Відомо також спосіб хірургічного збільшення довжини статевого члена, згідно з яким виконують розріз шкіри на ділянці основи статевого члена циркулярно по пеноабдомінальній і пеномошоночній складках з переходом на мошонку. Шкіру пеноабдомінальної складки після мобілізації кавернозних тіл фіксують до лонного зчленування. Розсікають пращевидну і підтримуючу зв'язки. Мобілізують кавернозні тіла від симфізу і фіксують за залишки підтримуючої зв'язки. Вшивають рану. В окремому випадку дефект шкіри на пенопубікальній ділянці вкривають шматком шкіри мошонки. Клаптик мошонки викроюють у вигляді прямокутного шматка. Переміщують клапоть на дорзальну поверхню основи статевого члена через отвір в основі клаптя. Спосіб дозволяє збільшити довжину статевого члена з гарним естетичним результатом [RU 2 257 167 С1, А61В 17/00, 2005]. Обидва аналоги не дають надійного клінічного ефекту. Найближчим до корисної моделі, що заявляється, є спосіб по видовженню статевого члена, який розробив китайський хірург Long Daochao в 1990 р - розсічення підтримуючої зв'язки статевого члена - лігаментотомія (операція Long) [П.А. Щеплев і Д.Г. Курбатов. Малий статевий член. Методи корекції. // М.: ТОВ Видавництво "РОСМЕН-ПРЕСС", 2003, - С. 107-114]. Даний спосіб для забезпечення доступу включає розріз шкіри біля основи статевого члена із застосуванням: W-пластики; інвертної V-Y-пластики; простої і подвійної Z-пластики. Виділяють і перетинають пращеподібну, а потім і підтримуючу зв'язки статевого члена. Мобілізують кавернозні тіла від симфізу до рівня входження в них глибоких артерій. Після відділення кореня статевого члена від симфізу виконують додаткове розсічення збережених латеральних пучків фасції Скарпа, які при закінченні операції фіксують по латеральних поверхнях статевого члена і вшивають поздовжньо по середній лінії, а потім проводять пошарове ушивання рани та ушивання шкіри за відповідною методикою. Зазначений спосіб теж не дає надійного клінічного ефекту, має високу ймовірність рубцевої деформації і можливість виникнення ретракції статевого члена та усунення пенопубікальної "талії" і формування "горба" статевого члена. В основу корисної моделі поставлена задача створення способу хірургічного збільшення довжини статевого члена, що дозволяє отримати надійніший клінічний ефект, зменшити число післяопераційних ускладнень та запобігти ретракції статевого члена. Поставлена задача вирішується тим, що в способі хірургічного збільшенні довжини статевого члена, що включає розріз шкіри на ділянці основи статевого члена, розсічення пращеподібної і підтримуючої зв'язок, мобілізацію кавернозних тіл статевого члена від симфізу, додаткове розсічення латеральних пучків фасції Скарпа, рефіксацію кавернозних тіл нерозсмоктуючою ниткою, пошарове ушивання рани та дренування активним дренажем, що встановлюють через шкіру калитки, згідно з корисною моделлю, шкіру рани зашивають поздовжньо, після чого накладають асептичну пов'язку, далі здійснюють антибіотикопрофілактику, вводячи внутрішньовенно протягом трьох днів цефтріаксон дозою 1 г/д при стаціонарному лікуванні, а потім - цефіксим дозою 400 мг/д протягом семи днів амбулаторного спостереження, причому рекомендовано носіння апарату "Екстендер" за три тижні після операції протягом трьох місяців. Клінічні спостереження показали, що спосіб збільшення довжини статевого члена, що заявляється, дозволяє отримати хороші функціональні і косметичні результати і зменшити 1 UA 117889 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 число післяопераційних ускладнень. Зокрема значно знизити ймовірність рубцевої деформації і виникнення ретракції статевого члена. Також усувається фізіологічне викривлення статевого члена і відбувається подовження його на 2-3 см. Корисна модель пояснюється схематичними кресленнями, на яких представлені окремі етапи операції: на Фіг. 1 - розмітка шкіри майбутнього розрізу; на Фіг. 2 - розсічення пращеподібної і підтримуючої зв'язки; на Фіг. 3 - вшивання шкіри рани. Спосіб здійснюють наступним чином. Проводять розріз шкіри на ділянці основи статевого члена по пеноабдомінальній складці. Виділяють і розсікають поверхневу пращеподібну зв'язку, а потім нижче - підтримуючу зв'язку. Після завершення лігаментотоміі виконують мобілізацію кавернозних тіл статевого члена від симфізу до рівня входження в них глибоких артерій. При натягу статевого члена вниз здійснюють додаткове розсічення латеральних пучків фасції Скарпа. При завершенні даних етапів усувається фізіологічне викривлення статевого члена і відбувається подовження статевого члена на 2-3 см. Проводять рефіксацію кавернозних тіл нерозсмоктуючою ниткою. Рану зашивають пошарово та дренують активним дренажем, що встановлюють через шкіру калитки. Виконують пластику шкіри рани. Шкіру зашивають поздовжньо. Накладають асептичну пов'язку. Антибіотикопрофілактика - внутрішньовенне введення цефтріаксону 1 г/д протягом трьох днів стаціонарного лікування, потім - цефіксиму 400 мг/д протягом семи днів амбулаторного спостереження. Рекомендовано носіння апарату "Екстендер" за 3 тижні після операції протягом 3 місяців. Корисна модель ілюструється прикладом способу застосування. Хворий І., вік - 26 років, перебував в клініці малоінвазивної хірургії ДНУ "НПЦПКМ" ДУС з діагнозом "Пенільна дисморфофобія" з 12.06 по 16.06.2015 року. Історія хвороби № 02826. 12.06.2015 р. виконана операція за запропонованим способом під в/в наркозом з ШВЛ, у положенні хворого на спині. Виконано поперечний розріз шкіри на ділянці основи статевого члена по пеноабдомінальній складці. Виділено і пересічено поверхневу пращеподібну зв'язку, а потім нижче - підтримуючу зв'язку. Після завершення лігаментотомії виконано мобілізацію кавернозних тіл статевого члена. При натягу статевого члена здійснено додаткове розсічення латеральних пучків фасції Скарпа. Проведено рефіксацію кавернозних тіл нерозсмоктуючою ниткою. Рана зашита пошарово поздовжньо та дренована активним дренажем. Шкіру рани ушито поздовжньо після відповідної пластики. Накладено асептичну пов'язку. Антибіотикопрофілактика внутрішньовенне введення цефтріаксону 1 г/д протягом 3-х днів стаціонарного лікування, потім цефіксиму 400 мг/д протягом 7-и днів амбулаторного спостереження. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Дренаж видалено на другий день. Шви знято на дев'ятий день. Збільшення довжини статевого члена склало 3,5 см. Пацієнту дано рекомендації, зокрема носіння апарату "Екстендер". При контрольному огляді через три і шість місяців грубих рубців в зоні операції немає. Досягнуто клінічного і естетичного ефекту лікування. В цілому вдалося досягти подовження статевого члена на 5,5 см. Пацієнт цілком задоволений результатом лікування. За період з 2013 по 2016 роки у клініці малоінвазивної хірургії способом, що заявляється, було проліковано 14 хворих з діагнозом пенільна дисморфофобія. Клінічні спостереження показали, що пропонований спосіб збільшення довжини статевого члена дозволяє отримати хороші функціональні і косметичні результати і зменшити число післяопераційних ускладнень. Зокрема, значно знизити ймовірність рубцевої деформації і виникнення ретракції статевого члена; усунення пенопубікальної "талії" і формування "горба" статевого члена. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб хірургічного збільшення довжини статевого члена, що включає розріз шкіри на ділянці основи статевого члена, розсічення пращеподібної і підтримуючої зв'язок, мобілізацію кавернозних тіл статевого члена від симфізу, додаткове розсічення латеральних пучків фасції Скарпа, рефіксацію кавернозних тіл нерозсмоктуючою ниткою, пошарове ушивання рани та дренування активним дренажем, що встановлюють через шкіру калитки, який відрізняється тим, що шкіру рани зашивають поздовжньо, після чого накладають асептичну пов'язку, далі здійснюють антибіотикопрофілактику, вводячи внутрішньовенно протягом трьох днів цефтріаксон дозою 1 г/д при стаціонарному лікуванні, а потім - цефіксим дозою 400 мг/д 2 UA 117889 U протягом семи днів амбулаторного спостереження, причому рекомендовано носіння апарату "Екстендер" за три тижні після операції протягом трьох місяців. Комп’ютерна верстка В. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3