Спосіб прогнозування стану другого плода з монохоріальної двійні при внутрішньоутробній загибелі першого плода як критерій для визначення терміновості пологорозрішення

Реферат: Спосіб прогнозування стану другого плода з монохоріальної двійні при внутрішньоутробній загибелі першого плода як критерій для визначення терміновості пологорозрішення шляхом проведення доплерометрії артерії та застосування її результатів для визначення критеріїв вибору термінів пологорозрішення. Проводять доплерометрію середньої мозкової артерії у живого плода з оцінкою пікової систолічної швидкості. При її показнику вище нормованого для гестаційного віку - 1,5 Мом, прогнозують незадовільний стан живого плода та призначають термінове пологорозрішення. При її показнику не вище 1,5 Мом прогнозують задовільний стан живого плода та призначають пролонгування вагітності з періодичним контролем пікової систолічної швидкості з інтервалом у 3-5 днів. UA 121485 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ СТАНУ ДРУГОГО ПЛОДА З МОНОХОРІАЛЬНОЇ ДВІЙНІ ПРИ ВНУТРІШНЬОУТРОБНІЙ ЗАГИБЕЛІ ПЕРШОГО ПЛОДА ЯК КРИТЕРІЙ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНОВОСТІ ПОЛОГОРОЗРІШЕННЯ UA 121485 U UA 121485 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до акушерства, і може бути використана у комплексній оцінці стану другого плода з монохоріальної двійні при внутрішньоутробній загибелі першого плода як критерій для прийняття рішення щодо термінового пологорозрішення або контрольованого пролонгуваня вагітності. За останнє десятиліття актуальність проблеми багатоплідної вагітності з огляду на питання антенатального спостереження, вибору оптимальних термінів пологорозрішення та на перинатальні наслідки такої вагітності суттєво зросла. Особливої уваги потребують варіанти монохоріального її перебігу, оскільки саме з ними пов'язана низка вкрай серйозних і навіть загрозливих станів для плодів/новонароджених. Однією з найбільших проблем, що можуть супроводжувати перебіг монохоріальної двійні, є внутрішньоутробна загибель одного із плодів. Складність даної клінічної ситуації обумовлена можливістю патологічного впливу на стан живого плода із двійні: від формування у нього різного ступеня важкості неврологічних ускладнень, аж до його наступної внутрішньоутробної загибелі, завдяки наявності вираженої сітки різнонаправлених анастомозів. На сьогодні найбільш доступним неінвазивним діагностичним методом оцінки внутрішньоутробного стану плода є ультразвукова діагностика. Саме базуючись на даних ультразвукового дослідження, визначається тактика ведення монохоріальної двійні з внутрішньоутробною загибеллю одного з-плодів, яка полягає у виборі оптимальних термінів пологорозрішення для збереження показників життя та здоров'я живого плода. Однак, підходи до вибору тактики та критерії діагностики загрозливого стану живого плода на сьогодні є неоднозначними та не завжди ефективними, про що говорить значна кількість неврологічних ускладнень у новонароджених після пологорозрішення. Аналогом корисної моделі є спосіб ведення монохоріальної двійні при внутрішньоутробній загибелі одного з плодів (Коколиной В.Ф. Диагностика и лечение маточных кровотечений у девочек-подростков // Лечащий врач. - 2012. - № 3(10). - С. 24-27), в якому основним критерієм пологорозрішення є сама смерть одного з плодів, причому пологорозрішення повинно бути проведене впродовж 24 годин з моменту її настання, оскільки ризик ускладнень та смерті другого плода є дуже високим. Недоліком аналога-способу є те, що не враховують стан живого плода і термін вагітності, що є принциповим у випадках гестаційних термінів кінця II та початку III триместру. Найближчим аналогом до запропонованої корисної моделі є спосіб оцінки внутрішньоутробного стану живого плода при загибелі іншого у монохоріальній двійні як критерій визначення терміновості пологорозрішення (Клещева М.А. Возрастные особенности гиперплазии эндометрия // Научные ведомости Белгородского государственного университета. Серия: Медицина. Фармация. - 2011. - Т. 22, № 12-1. - С. 34-39), в якому проводять доплерометрію кровотоку в артерії пуповини живого плода та при визначенні термінальних варіантів кровотоку (нульового чи реверсного) призначають термінове пологорозрішення. Недоліками способу є те, що даний підхід суттєво впливає на показник живонародженості таких плодів, однак незначно корегує показник захворюваності у них, оскільки патологічні та термінальні показники кровотоку в артерії пуповини мають тривалий час компенсації та не відображають стан центральної гемодинаміки у плода, в першу чергу - центральної нервової системи. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити спосіб прогнозування стану другого плода з монохоріальної двійні при внутрішньоутробній загибелі першого плода як критерію для визначення терміновості пологорозрішення шляхом проведення доплерометрії середньої мозкової артерії (СМА) у живого плода з оцінкою пікової систолічної швидкості (ПСШ) та в залежності від її показника прогнозування стану живого плода та призначення термінового пологорозрішення або контрольованого пролонгування вагітності. Спільними ознаками корисної моделі та найближчого аналога є проведення доплерометрії артерії та застосування її результатів для визначення критеріїв вибору термінів пологорозрішення. Відмінними ознаками корисної моделі від найближчого аналога є те, що проводять доплерометрію середньої мозкової артерії у живого плода з оцінкою пікової систолічної швидкості; та при її показнику вище нормованого для гестаційного віку - 1,5 Мом, прогнозують незадовільний стан живого плода та призначають термінове пологорозрішення, а при її показнику не вище 1,5 Мом прогнозують задовільний стан живого плода, та призначають пролонгування вагітності з періодичним контролем ПСШ з інтервалом у 3-5 днів. Визначення термінів, які використовуються при описі корисної моделі: монохоріальна двійня, внутрішньоутробна загибель першого плода, термінове пологорозрішення, пікова систолічна швидкість, середня мозкова артерія. 1 UA 121485 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Теоретичні передумови здійснення корисної моделі. Оцінка ступеня анемії у живого плода з монохоріальної двійні при внутрішньоутробній загибелі іншого дає можливість встановити більш ранні ознаки його страждання у порівнянні зі змінами кровотоку в артерії пуповини. Саме цей факт є однією з вагомих переваг над відомими способами діагностики ознак страждання плода як критеріїв своєчасного пологорозрішення, що дасть можливість адекватно обирати тактику та профілактувати низку ускладнень з боку живого плода, впливати на перинатальні наслідки такої вагітності. Спосіб здійснюють наступним чином. При встановленні факту внутрішньоутробної загибелі одного з плодів монохоріальної двійні проводять доплерометрію середньої мозкової артерії у живого плода з оцінкою пікової систолічної швидкості. Якщо даний показник перевищує нормований для гестаційного віку більше 1,5 Мом, прогнозують незадовільний стан живого плода, та призначають термінове пологорозрішення. Якщо ж показник пікової систолічної швидкості в середньо-мозковій артерії у нього не перевищує 1,5 Мом прогнозують задовільний стан живого плода, та призначають пролонгування вагітності з періодичним контролем показників СМА з інтервалом у 3-5 днів. Приклади використання корисної моделі. Оцінка ефективності запропонованого способу діагностичного ультразвукового критерію проводилась у групі вагітних з внутрішньоутробною загибеллю одного з плодів при монохоріальній двійні, у яких стан живого плода об'єктивізувався двома способами: за прототипом (за наявністю критичних у показниках доплерометрії артерій пуповини) та за показниками пікової систолічної швидкості в середньо-мозковій артерії. Терміни настання антенатальної загибелі одного з плодів при монохоріальній двійні коливались у межах від 24 до 32 тижнів вагітності. У зв'язку з різними шансами на виживання у такій групі плодів, вона була поділена на дві підгрупи за термінами вагітності - 24-28 тижнів та 28-32 тижні вагітності. У першій підгрупі терміни пролонгування вагітності з моменту антенатальної загибелі одного з плодів при контролі стану живого плода за даними доплерометрії кровотоку в артеріях пуповини (АП) склали 4±1,18 діб, при контролі за показниками СМА - 7±1,22 доби, що є принциповим у таких критично малих термінах вагітності. Однак, показник неврологічних ускладнень у обох підгрупах був високим і суттєво не відрізнявся, що обумовлено вочевидь не лише можливостями внутрішньоутробного ураження, а ще й критично малим терміном гестації. Більш показовою була група плодів терміну гестації 2832 тижні. Показник перинатальної смертності при контролі стану живого плода за даними СМА був 1,2 раза нижчий, ніж відповідний контрольований за даними АП. Щодо показника захворюваності, обумовленого неврологічним ускладненнями, то даний показник на 59,3 % був нижчим у новонароджених, показник внутрішньоутробного стану яких контролювався за показниками СМА. Технічний результат. Запропонований спосіб дозволяє більш об'єктивно оцінити внутрішньоутробний стан живого плода з монохоріальної двійні при загибелі іншого плода та обрати вчасну і адекватну тактику пологорозрішення, що є особливо актуальним у практичному акушерстві з позицій не лише покращення перинатальних наслідків такої вагітності, а й показника здоров'я живих новонароджених в майбутньому з огляду на можливий негативний внутрішньоутробний вплив на стан їх центральної нервової системи. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб прогнозування стану другого плода з монохоріальної двійні при внутрішньоутробній загибелі першого плода як критерій для визначення терміновості пологорозрішення шляхом проведення доплерометрії артерії та застосування її результатів для визначення критеріїв вибору термінів пологорозрішення, який відрізняється тим, що проводять доплерометрію середньої мозкової артерії у живого плода з оцінкою пікової систолічної швидкості; та при її показнику вище нормованого для гестаційного віку - 1,5 Мом, прогнозують незадовільний стан живого плода та призначають термінове пологорозрішення, а при її показнику не вище 1,5 Мом прогнозують задовільний стан живого плода та призначають пролонгування вагітності з періодичним контролем пікової систолічної швидкості з інтервалом у 3-5 днів. 2 UA 121485 U Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3