Спосіб відновлення мікрофлори слизових оболонок ротової порожнини при генералізованому пародонтиті у наркозалежних з токсичним гепатитом

Реферат: Спосіб відновлення мікрофлори слизових оболонок ротової порожнини при генералізованому пародонтиті у наркозалежних з токсичним гепатитом включає введення антисептичних, протизапальних препаратів та професійної гігієни ротової порожнини. Додатково вводять пробіотик субалін в комбінації з гепатопротектором антраль. Субалін вводять по 2 дози препарату 2 рази на день 14 діб поспіль у вигляді зрошування розчином (розчин готували ex tempore на 5,0 мл ізотонічного розчину хлористого натрію). Гепатопротектор антраль призначають по 0,2 гр (1 табл.) двічі на добу після їжі протягом 1 місяця. UA 121951 U (12) UA 121951 U UA 121951 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до способів лікування захворювань слизових оболонок ротової порожнини, тобто до стоматології. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана із широким розповсюдженням генералізованого пародонтиту (ГП) в осіб, які зловживають наркотичними засобами. Основним органом-мішенню при наркотичній залежності вважається печінка із розвитком гострої і частіше хронічної дисфункції печінки у вигляді гепатиту, який дійсно виявляється при аутопсії у багатьох раптово померлих наркоманів (Богомоловым Д.В. Патология печени при хронической наркотической интоксикации/ Д.В.Богомолов, Ю.И. Пиголкин, М. Я. Баранова// Актуальные аспекты судебно-медицинской экспертизы и экспертной практики.- Ижевск. - "Экспертиза".2000.-Вып.6.-с.85-88). При запаленні в тканинах пародонта, внаслідок підвищеної проникливості судин збільшується потік сулькулярної рідини, посилюється міграція поліморфно-ядерних лейкоцитів, які є важливим елементом неспецифічного захисту організму. ГП виникає на фоні суттєвих порушень місцевого імунітету ротової порожнини (Гайдарова Т.А. Количественный и качественный состав микрофлоры полости рта больных хроническим генерализованным пародонтитом / Т. А. Гайдарова, Н.В. Попова // Сибирский медицинский журнал (г. Иркутск).2010. - Т. 95. - № 4. - С. 95-98). Лікування ГП спрямоване не тільки на ліквідацію патологічного процесу в тканинах пародонта, а й відновлення їх функції. Існуючий спосіб лікування хворих на ГП спрямований на зникнення ліквідацію інфекції і загострення запального процесу в пародонті, тому включає застосування антисептиків, антимікробних та протизапальних засобів, ферментні та гормональні препарати, вітамінів, що позитивно впливають на метаболічні процеси (Лукиных Л.М. Случай консервативного лечения хронического генерализованного пародонтита с использованием новых технологий / Л. М. Лукиных, Н.В. Круглова // Современные технологии в медицине.-2010. - № 4. - С. 145-147). Для зменшення негативного впливу патогенної та умовнопатогенної мікрофлори у ротовій порожнині використовують професійну гігієну ротової порожнини (Леус П.А. Эффективность профессиональной гигиены полости рта в профилактике болезней периодонта / П.А. Леус, С.С. Любко// Клиническая стоматология.-1997. - № 3. - с. 7072). Однак, поряд із оцінкою клінічної ефективності антибактеріальної терапії та професійної гігієни ротової порожнини необхідно вивчення означеного лікування на мікрофлору слизової оболонки ротової порожнини, зокрема, ерадикація етіологічно значимих мікроорганізмів. Однак до теперішнього часу раціонального способу корекції дисбіотичних порушень слизової оболонки ротової порожнини при лікуванні наркозалежних хворих із загостренням ГП на фоні токсичного гепатиту не розроблено. Як прототип було взято спосіб лікування, яке включало застосування антисептичних та протизапальних препаратів, професійної гігієни ротової порожнини та використання зубного гелю "Гликодент" (Немерюк Д.А. Комплексный подход при лечении и реабилитации больных с заболеваниями пародонта / Д.А. Немерюк, А.С. Душечкин //Здоровье и образование в XXI веке.2012. - № 10. - С. 279-281). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих, і тому обраний як прототип. До недоліків прототипу відноситься те, що у хворих формуються дисбіотичні процеси на слизовій оболонці ротової порожнини, що сприяє збереженню запального процесу і прогресуванню деструктивного процесу у пародонті. Тому потрібне подальше удосконалення існуючого способу лікування ГП у наркозалежних з токсичним гепатитом. Задачею корисної моделі є удосконалення існуючого способу лікування генералізованого пародонтиту, а саме зниження можливості виникнення в подальшому прогресування запальнодеструктивного процесу у наркозалежних із токсичним гепатитом, а в патогенетичному плані у хворих прискорювалася нормалізація пристінкової мікрофлори. При лікуванні наркозалежних хворих на ГП та токсичним гепатитом субалін раніше не використовувався. Поставлена задача вирішується тим, що для реалізації вказаної авторами задачі корисної моделі пропонується додаткове призначення наркозалежним хворим із загостренням ГП та токсичним гепатитом сучасного пробіотику субаліну по 2 дози препарату двічі на день 14 діб поспіль у вигляді зрошування. Розчин готували ех tempore на 5,0 мл ізотонічного розчину хлористого натрію (ізотонічний розчин хлористого натрію) в комбінації з антралем по 0,2 (1 табл.) після прийому їжі двічі на добу протягом 1 місяця. Дана пропозиція базується на вперше виявленій авторами корисної моделі закономірності, яка полягає в тому, що введення субаліну у вигляді зрошування слизової оболонки ротової оболонки суттєво зменшується ризик виникнення загострення запально-деструктивного процесу у пародонті, оскільки субалін відновлює нормальну мікрофлору пристінкової мікрофлори ротової порожнини. При розробці корисної моделі для оцінки ефективності заявленого способу лікування наркозалежних хворих на ГП у сполученні з токсичним гепатитом було обстежено дві групи 1 UA 121951 U 5 10 пацієнтів: основна група включала 47 хворих із загостренням ГП (26 чоловіків і 21 жінка); група зіставлення - 37 хворих із загостренням ГП (21 чоловіків і 16 жінок). Вік хворих в обох групах був від 20 до 49 років. Хворі групи зіставлення одержували лікування ГП згідно з відомим способом-прототипом, хворі основної групи - згідно з заявленим способом. До початку лікування пристінкова мікрофлора у наркозалежних хворих на ГП та токсичний гепатит основної групи була представлена переважно стафілококами (91,5 %), стрептококами (83,0 %), пептострептококами (72,3 %), пептококами (63,8 %), ентебактеріями (57,4 %), лактобацилами (36,2 %), клостридіями - 21,3 %, а також грибами роду Candida (42,6 %). В групі зіставлення видовий склад мікробіоти слизової оболонки ротової порожнини (СО РП) майже не відрізнявся від основної групи: стафілококи - 94,6 %, стрептококи - 86,5 %, пептострептококи 78,4 %, ентебактерії - 54,1 %, клостридії - 18,9 % і гриби роду Candida-37,8 % (див. таблицю). Таблиця Видовий склад пристінкової мікрофлори ротової порожнини у наркозалежних хворих на ГП із токсичним гепатитом в динаміці лікування згідно з заявленим способом та способом-прототипом (%) Видовий склад мікроорганізмів Staphylococcus Streptococcus Нейсерії (непатогенні) Enterobacteriaceae Lactobacillus Мікрококкі Бацили Стоматококкі Candida albic. Коринебактерії Peptococcus Veillonella Peptostreptococcus Clostridium Bacteroides 15 20 25 30 35 Основна група (n=47) після до лікування лікування 91,5 74,5 83,0 38,1 38,3 31,7 57,4 46,8 36,2 40,4 30,0 34,0 19,1 29,8 19,1 27,6 42,6 31.9 42,6 46,8 63,8 51,1 25,5 42,6 72,3 48,9 21,3 10,6 19,1 14,9 Група зіставлення (n=37) до лікування після лікування 94,6 86,5 37,8 54,1 32,4 27,0 10,8 21,6 37,8 43,2 67,6 27,0 78,4 18,9 13,5 91,9 89,2 37,8 48,6 29,7 32,4 10,8 18,9 43.2 51,3 59.5 32.4 20/54,1 6/16,2 8,1 В обстежених обох груп відмічалося зменшення на слизовій оболонці ротової порожнини непатогенних нейсерій до 38,3 % - в основній групі і 37,8 % - в групі зіставлення (при нормі 70 %), лактобацили - до 36,2 % та 32,4 % (при нормі 40 %) (див. таблицю). Бактеріологічні посіви, які були зроблені після завершення лікування з включенням комбінації пробіотику субаліну та гепатопротектора антралю свідчило, що обсіменіння слизової оболонки ротової порожнини мікроорганізмами в більшості випадків зменшувалося та досягало нормоценозу. Так, кількість хворих зі стафілококами зменшилася на 17 %, стрептококами - на 14,9 %, ентеробактеріями - на 10,6 %, клостридіями - на 32 % і кандидозом - на 10,7 %. Водночас збільшилося число пацієнтів основної групи з непатогенними нейсеріями у середньому в 1,61 разу (Р