Спосіб лікування генералізованого пародонтиту у наркозалежних із токсичним гепатитом

Реферат: Спосіб лікування генералізованого пародонтиту у наркозалежних хворих з токсичним гепатитом включає введення антибактеріальних, протизапальних препаратів та рослинних гепатопротекторів. При цьому, додатково вводять протизапальний гепатопротектор Антраль. UA 115416 U (12) UA 115416 U UA 115416 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до способів лікування запальних захворювань ротової порожнини, тобто до стоматології. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана із широким розповсюдженням генералізованого пародонтиту (ГП), який характеризується змінами не лише зубощелепної системи, але й організму в цілому. Результати досліджень свідчить, що поширеність запальних захворювань пародонту у пацієнтів, які страждають на наркотичну залежність від опіатів, в 2,2 рази вище, ніж в осіб, які не вживають наркотики [Тимофеев А.А. Клиническое течение одонтогенных воспалительных заболеваний челюстей и мягких тканей у больных наркоманией /А.А. Тимофеев, А.В. Дакал, Е.Н. Кишковская //Современная стоматология. - 2009. - № 1. - С. 94-98]. При обстеженні наркоманів у 40-60 % осіб виявляються ознаки токсичного гепатиту, причому вірогідність його розвитку збільшується в залежності від стажу прийому наркотиків [Лохов Е.В. Характеристика основных стоматологических заболеваний у лиц с различной резистентностью зубов на фоне гепатитов и парентеральной наркомании: автореф. дис. канд. мед. наук. - Омск, 2000, - 19 с.]. Така статистика підтверджує актуальність пошуку ефективних і доступних засобів та способів лікування захворювань пародонту у наркозалежних із патологією печінки. Існуючий спосіб лікування ГП включає антимікробні, антисептичні, протизапальні препарати [Обоснование дифференцированного подхода к антибиотикотерапии при обострении хронического генерализованного пародонтита /О.Ю. Гусева, Н.В. Булкина, Ю.Л. Осипова [и др.] //Фундаментальные исследования. - 2011. - № 7. - С. 47-50]. До недоліків цього способу відноситься відсутність лікування ГП у хворих з токсичним гепатитом, що викликає часті рецидиви ГП. В якості прототипу було взято спосіб лікування ГП у хворих з токсичним гепатитом, який передбачає пероральне введення антибіотиків, нестероїдних протизапальних засобів та гепатопротекторів. До недоліків прототипу відноситься те, що при використанні вказаного способу не враховується наявність опійної залежності хворих із токсичним гепатитом та знижується можливість розвитку рецидивів ГП, оскільки існуючий спосіб не включає до свого складу препаратів з антиоксидантною активністю та не забезпечує відновлення метаболічного гомеостазу. Тому цей спосіб недостатньо ефективний та при його використанні не зменшується можливість розвитку рецидивів у хворих на ГП. Тому потребує подальшого удосконалення існуючого способу лікування ГП у наркозалежних хворих. Задачею корисної моделі було удосконалення існуючого способу лікування генералізованого пародонтиту у хворих з токсичним гепатитом та опійною залежністю, а саме зниження можливості виникнення в подальшому рецидивів ГП, що в патогенетичному плані у хворих прискорювалася нормалізація метаболічних показників. Для реалізації вказаної авторами задачі корисної моделі пропонується додаткове призначення наркозалежним хворим із загостренням ГП та токсичним гепатитом сучасного вітчизняного препарату з антиоксидантною активністю Антралю. Дана пропозиція базується на вперше виявленій авторами корисної моделі закономірності, яка полягає в тому, що введення Антралю суттєво зменшує ризик виникнення рецидивів ГП у наркозалежних хворих з токсичним гепатитом, причому препарат володіє пролонгованою протизапальною, аналгезуючою дією. Застосування препарату знижує шкідливу дію різних токсичних речовин на клітини печінки, активізує відновлювальні процеси в гепатоцитах, нормалізує роботу печінки та її структуру. Антраль стимулює роботу антиоксидантних систем, стабілізує структуру печінкових клітин і печінки в цілому. При розробці корисної моделі для оцінки ефективності заявленого способу лікування загострення ГП у наркозалежних хворих з токсичним гепатитом було обстежено дві групи пацієнтів: перша група включала 33 хворих (21 чоловіків і 12 жінок); друга група - 32 хворих (18 чоловіків і 14 жінок). Вік хворих в обох групах був від 22 до 39 років. У всіх хворих діагностовано хронічний токсичний гепатит в стадії нестійкої ремісії, в анамнезі застосування опійних психотропних засобів протягом 4-9 років (5,4±0,5 років). Обстежені пацієнти перебували на замісній терапії метадоном. В обох групах хворим призначали патогенетичну терапію із включенням антимікробних (амоксициклін, канаміцин) та протизапальних (діклоберл, або наклофен) препаратів, антисептики - препарати йоду (1 % водний розчин йодинолу, 3 % розчин йоду), а також рослинні гепато-протектори (сілібор, карсил). Пацієнти першої групи замість рослинних гепатопротекторів отримували протизапальний гепапротектор з антиоксидантною активністю Антраль. Антраль призначали по 0,4 г (2 табл.) після їжі двічі на добу протягом 30-40 діб. Заявлений спосіб здійснюється таким чином: при клініко-лабораторному обстеженні хворого на ГП оцінюють стан гепатобіліарної системи. Так, гепатомегалія різного ступеню вираженості 1 UA 115416 U 5 10 відмічалася у всіх хворих, край печінки у більшості обстежених був тупий, закруглений; відзначалася також чутливість або помірна болісність печінкового краю при пальпації. Помірно позитивний симптом Кера відмічався у 12 пацієнтів (36,4 %) першої та у 10 пацієнтів (31,3 %) другої групи, Ортнера - у 10 осіб (30,3 %) першої та у 11 пацієнтів (34,4 %) другої групи. При лабораторному обстеженні до початку лікування було встановлено, що у всіх обстежених хворих на ГП з токсичним гепатитом мають місце помірно виражені зсуви біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки. При вивченні біохімічних показників, що характеризують функціональний стан печінкової паренхіми у хворих на ГП з токсичним гепатитом відмічено збільшення концентрації загального білірубіну у сироватці крові у середньому в 1,2 рази (у осіб першої групи - до (25,8±0,4) мкмоль/л, у пацієнтів другої групи - до (25,5±0,7) мкмоль/л); зростання рівня прямого білірубіну в середньому в 2,8 рази вище показника норми (в першій групі - (10,3±0,2) мкмоль/л, у другій групі - (10,1±0,4) мкмоль/л) Зростання рівня білірубіну у обстежених пацієнтів в клінічному плані обумовлювало у них наявність субіктеричності склер (таблиця 1). 15 Таблиця 1 Біохімічні показники крові, що характеризують функціональний стан печінки у хворих на ГП, сполучений з токсичним гепатитом до початку проведення лікування (М±m) Біохімічні показники Білірубін (мкмоль/л) загальний прямий непрямий АлАТ мкмоль/год.·л Ac AT мкмоль/год.·л Тимолова проба, од. ГГТП, нмоль/л ЛФ, ммоль/л·год. 20 25 30 35 групи обстежених хворих Перша (n=33) друга (n=32) Норма 25,8±0,4 10,3±0,2 15,5±0,3 1,29±0,04 1,11±0,06 6,6±0,2 44,3±2,4 3,51±0,4 12,2-20,5 3,2-3,5 9,0-15,0 0,3-0,68 0,25-0,54 0,5-5,0 42,5±4,1 3,1±0,3 25,5±0,7 10,1±0,4 15,4±0,5 1,25±0,05 1,09±0,04 6,2±0,2 43,1±2,2 3,25±0,3 Поряд з цим підвищувалася активність АлАТ в першій групі до (1,29±0,04) ммоль/л·год., у другій групі - до (1,25±0,05) ммоль/л·год. (в середньому вище норми в 1,85 рази; Р