Спосіб профілактики гестаційного пієлонефриту у вагітних з безсимптомною бактеріурією

1. Спосіб профілактики гестаційного пієлонефриту у вагітних з безсимптомною бактеріурією, що включає вплив амінопеніциліном чи цефалоспорином як антимікробними засобами, уросептиком рослинного походження та загальноприйняту антибіотикотерапію, який відрізняється тим, що додатково перед початком загальноприйнятої антибіотикотерапії досліджують мікробіоценоз кишечнику та вагіни, визначають ступінь дисбіотичного порушення за класифікацією Куваєвої-Ладодо й Кіри та проводять антибактеріальну терапію, впливаючи перорально дюфалаком як пробіоти U 1 3 [4]. Фармакологічна основа відомого об’єкта є більш радикальною до інактивації інфекційних процесів і попередження важких форм гестаційного пієлонефриту, ніж у попередніх аналогах [5]. Однак, з науково-технічних повідомлень випливає, що вагітність істотно корелює зі змінами станів кишкового та вагінального мікро біоценозу, корисної мікрофлори, насамперед, біфідо- і лактобактерій, представників умовно-патогенної мікрофлори та кишкових паличок [6]. Тому, зазначеному об’єкту бракує ефективності. щодо корекції та пригнічення інфікування сечовивідних шляхів, а показники стану кишкового й вагінального мікробіоценозу, що складають «резервуари збудників інфекції сечовивідних шляхів», в профілактиці гестаційного пієлонефриту у вагітних на тлі безсимптомної бактеріурії набувають значущості. Інші об’єкти, що призначені для профілактики гестаційного пієлонефриту серед вагітних з безсимптомною бактеріурією, з досліджуваного рівня техніки не встановлені. До основи корисної моделі поставлено задачу вдосконалити спосіб профілактики гестаційного пієлонефриту у вагітних з безсимптомною бактеріурією, який шляхом збільшення рівня біфідо- та лактобактерій у кишковому й вагінальному біотопі підвищує ефективність превентивної корекції, зменшує інфікування сечовивідних шляхів і рівень ускладнень вагітності при використанні. Вищезазначений технічний результат при здійсненні корисної моделі досягається тим, що у способі профілактики гестаційного пієлонефриту у вагітних з безсимптомною бактеріурією, що включає вплив амінопеніциліном чи цефалоспорином, як антимікробними засобами, уросептиком рослинного походження та загальноприйняту антибіотикотерапію, у відповідності з корисною моделлю, додатково перед початком загальноприйнятої антибіотикотерапії досліджують мікробіоценоз кишечнику та вапни, визначають ступень дисбіотичного порушення за класифікацією Куваєвої-Ладодо й Кіри та проводять антибактеріальну терапію, впливаючи перорально дюфалаком, як пребіотиком, у кількості по 15мл 3 рази на добу, лінексом, як пробіотиком, в дозі по 2 капсули 3 рази на добу, та інтравагінально лактовагом, як пробіотиком, по 1 суппозіторію на добу, з тривалістю курсу, обраному відповідно до ступеня дисбіотичних порушень, за умов, якщо визначають І ступень дисбіотичного порушення, то тривалість профілактичного курсу дюфалаком, ліне-ксом і лактовагом становить 10-14, 10-14 і 7-10 днів, якщо визначають II ступень - 14, 14 і 10 днів, якщо визначають III ступень - 21, 21 і 10 днів, відповідно. Дослідження мікробіоценозу кишечнику та вагіни допомагає визначити фактори накопичення та репродукції патогенних мікробів, стан колонізаційної резистентності організму, транслокацію кишкової мікрофлори з формуванням інфекційних позакишкових вогнищ, зокрема, пієлонефриту та інтенсивність дисбіотнчних порушень. Від того, нові властивості корисної моделі зв’язуються з покращенням ефективності превентивної корекції стану, на тлі використання бактеріальних препаратів, зменшенням інфікування сечовивідних шляхів і 19766 4 побічних ускладнень вагітності за рахунок використання фармакологічної активності дюфалаку, лінексу й лактовагу, як пробіотичних та пребіотичних засобів, що у пропонованому комплексі зумовлюють в оптимальному дозовому режимі збільшення колоній біфідо- та лактобактерій у кишковому й вагінальному біотопі та нормалізують співвідношення між аеробними та анаеробними бактеріями у товстому кишечнику. Передумова перевершення технічного результату ґрунтується та тім, що дюфалак включає стійку до розщеплення лактулозу, здатну утворювати нові колонії лактобактерій та мігрувати до меж товстого кишечнику, без втрати біологічних цінностей. Лактулоза є ідеальним живильним середовищем для цукролітичних бактерій. Розщеплення останньої супроводжується виділенням молочної, оцтової, пропіонової та масляної кислот, а також водню, діоксиду вуглецю, інтеграція яких зумовлює зрушення рН в кислу сторону та посилює перистальтику. До складу лінек-су входять представники нормальної кишкової мікрофлори, наприклад, біфідо-, лактобактерії та фекальний стрептокок, з притаманною стійкістю до антибіотиків. Кінетика цих компонентів зв’язується з нормалізацією фізіологічної рівноваги мікроорганізмів, стабілізацією мембран ентероцитів і регуляцією всмоктування електролітів. Лактоваг містить молочнокислі бактерії з високою антагоністичною стійкістю до патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів. Оптимальне медикаментозне навантаження, що зв’язане зі ступенем дисбіотичних порушень, під час профілактики на тлі безсимптомної бактеріурії у вагітних забезпечує адекватну корекцію дисбіотичних порушень кишкового та вагінального мікробіоценозів, відновлює популяційні рівні індигенної мікрофлори, знижуючи ризик можливої її транслокації, і, разом із підвищенням колонізаційної резистентності організму, покращує мікробіоценоз пологових шляхів. Використання лінексу, як пробіотнка. поліпшує приживлення лактовагу, як пробіотика. Вплив дюфалаком, лінексом та лактовагом не протипоказане при вагітності. Дюфалак, лінекс та лактоваг у заявленому комплексі мають широку антагоністичну властивість до основної патогенної флори сечовививідних шляхів (грам-позитивні, грам-негативні палички й коки, анаероби), блокують фактори запалення, не придушуючи місцевий фагоцитоз, захисні властивості організму, стимулюючи антибактеріальну резистентність організму через мезентеріальні лімфовузли та сприяють підвищенню ефективності профілактики внутрішньоутробного й інтранатального інфікування плода. Поряд з антагоністичною, фармакологічна основа пропонованого комплексу володіє протизапальною та дезінтоксикаційною функціями, що зменшує продукцію вільних радикалів та основних медіаторів запалення. Отже, підвищення ефективності превентивної корекції, зменшення інфікування сечовивідних шляхів і рівня ускладнень вагітності досягається внаслідок збільшення рівня біфідо- та лактобактерій у кишковому й вагінальному біотопі за рахунок властивостей пропонованої фармакологічної основи. 5 Додаткові переваги пропонованого технічного рішення над прототипом зв’язуються з покращенням показників перинатальної захворюваності та нормалізацією становлення мікрофлори кишечнику у новонароджених. Тож, сукупність ознак корисної моделі є суттєвою, бо має причинно-наслідковий зв’язок з отриманням заявленого технічного результату, та відповідає критерію «новизна», оскільки явним чином не випливає з досліджуваного рівня техніки. Відомості, які підтверджують можливість здійсненні корисної моделі, з досягненням заявленого технічного результату, полягають в наступному. Для відтворення способу, окрім засобів загальноприйнятої антибіотикотерапії, уросептиків рослинного походження та вищезазначених засобів антимікробної терапії, залучають дюфалак («Солвей фармасьютикал», Нідерланди), лінекс («Лек». Словенія) і лактоваг («Лекхим-Харьків», Україна). Сутність способу профілактики гестаційного пієлонефриту у вагітних з безсимптомною бактеріурією збігається до лабораторного дослідження мікробіоценозу кишечнику та вагіни, визначення ступеня дисбіотичних порушень за класифікацією Куваєвої-Ладодо та Кіри та здійснення пробіотичної та пребіотичної терапії на фоні загальноприйнятої антибіотикотерапії, з використанням уросептиків рослинного походження. Антагоністичну дію комплексу забезпечують пероральним впливом дюфалаку, як пребіотиком, у кількості по 15мл 3 рази на добу, лінексом, як пробіотиком. в дозі по 2 капсули 3 рази на добу, та інтравагінальним введенням лактовагу, як пробіотика, по 1 суппозіторію на добу. Тривалість курсу кожним з препаратів, підтримують відповідно до одного з визначених ступенів дисбіотичних порушень. При І ступені дисбіотичних порушень тривалість впливу дюфалаком, лінексом і лактовагом становить 10-14, 1014 і 7-10 днів, при II ступені - 14, 14 і 10 днів, при III ступені - 21, 21 і 10 днів, відповідно. Перед пологами спосіб дозволяє повторення курсу з 37-40 тижнів. Для експериментальної перевірки технічного результату, що заявляється, а саме. можливості підвищення ефективності профілактики та зменшення вірогідність розвитку інфекції сечовивідних шляхів й інших ускладнень вагітності були проведені двохетапні дослідження. На першому з них вагітні були розподілені на 2 групи. Після встановлення ознак безсимптомної бактеріурії, згідно з триместром вагітності. І група вагітних отримувала профілактичне лікування за умов загальновідомих методик на основі антибіотикотерапії та уросептиків. II група підлягала профілактиці за умов корисної моделі, тобто додатково вживала дюфалак, у кількості по 15мл 3 рази на добу, лінекс, в дозі по 2 капсули 3 рази на добу, обидва перорально, та лактоваг інтравагінально, по 1 суппозіторію на добу. При І ступені дисбіотичних порушень тривалість профілактичного курсу дюфалаком. лінексом і лактовагом становила 10-14, 10-14 і 7-10 днів, при її ступені - 14, 14 і 10 днів, а при III ступені - 21, 21 і 10 днів, відповідно. На кожному з етапів здійснювали загальний 19766 6 аналіз сечі з посівом її проб на живильні середовища, досліджували мікробіоценоз кишечнику та вагіни. Оцінку станів здійснювали за методом бактеріологічного дослідження випорожнень Знаменського-Дегтяра, за класифікацією Куваєвої-Ладодо - ступень днсбіотичних порушень, за класифікацією Кіра Е.Ф. - тип вагінального біоценозу [6]. Після проведення профілактики відносно групи порівняння, внаслідок зменшення інфікування сечовивідних шляхів, спостерігали зниження частоти гестаційного пієлонефриту та рецидивів бактеріурії в 4,6 і 2,0 рази, відповідно. Разом із цим, констатували поліпшення кишкового і вагінального мікробіоценозів перед пологами на фоні зниження випадків передчасного відходження навколоплідних вод, дистресу плоду, інфекційно-запальних захворювань післяпологового періоду [7]. Нормалізація стану мікрофлори кишечнику у новонароджених свідчила про зниження ризику інфекційнозапальних захворювань і термінів перебування вагітних и новонароджених в стаціонарі (Табл. 1, 2). Приклад 1. Вагітна Μ., 22р., історія хвороби №3387 поступила на лікування в гінекологічне відділення з діагнозом І вагітність 14 тижнів. Гестаційна анемія Іст. Безсимптомна бактеріурія. Урогенітальний кандидоз. В анамнезі: вагітність перша, хронічний бронхіт з 15 років. При обстеженні: посів сечі на живильні середовища - E.coli 108КУО/мл; лабораторне дослідження мікробіоценозу кишечнику - біфідобактерії 107, лактобактерії - 106, E.coli 9 (типові) - 10 . E.coli (зі зміненими ферментативними властивостями) - 104, E.coli гемолітичні - 0, протеї - 0, клебсієли - 104, ентеробактер - 0, стафілококи - 103, ентерококи