Спосіб лікування гнійного ендобронхіту у дітей

Заявляється винахід, який відноситься до медицини, зокрема для лікування ендобронхіту у дітей. Відомий метод лікування гнійного ендобронхіту у дітей [Лебедева Т.Г., Цимбаліста О.Л., Грабільцева Т.О. Внутріорганний електрофорез у комплексному лікуванні хронічної пневмонії у дітей. -ПАГ. - 1989. - № 4. - С 1012], який полягає в тому, що для санації трахеобронхіального дерева проводять внутріорганний електрофорез (вводять 10% розчин димексиду І 1% розчин' діоксидину з подальшою гальванізацією грудної клітки). Недоліком даного методу є те, що не усувається (не поновлюється) прохідність дрібних і середніх бронхів. Найбільш близьким до заявленого методу є метод лікування хронічних неспецифічних захворювань органів дихання [Авт. св. СССР № 992076, кл. А 61 N 1 /42, опублик. 1983] шляхом впливу на грудну клітку електромагнітного поля дециметрового діапазону в поєднанні з Інгаляціями пірогеналу. Проте використання даного методу на є бажаним для лікування гнійного ендобронхіту у дітей, так як він не передбачає визначення характеру запального процесу в бронхах І вплив на них дециметрової терапії в процесі лікування, не визначаються (не беруться до уваги) рівні порушення прохідності бронхіального дерева (крупні, середні і дрібні бронхи). Суть даного винаходу полягає в тому, що попередньо ендотрахеально вводять (гортанним шприцом або через мікротрахеостому) 30-40 мл по 2-3 мл 10% розчин димексиду (для активного відкашлювання харкотиння) з наступним електромагнітним впливом потужністю 18-20 Вт, а потім через 15-20 хвилин проводять внутріорганний електрофорез тривалістю 15-20 хвилин, при цьому: - електромагнітний вплив проводять циклом на протязі 10-12 днів з переривом в один день після кожної шостої процедури; - внутріорганний електрофорез проводять при такому співвідношенні компонентів (препаратів): 2-3 мл 10% розчину димексиду і 2-3 мл 1 % розчину діоксидину; - гальванізацію грудної клітки проводять на протязі 15-20 днів з переривом в один день після кожної шостої процедури. Заявлений винахід направлений на підвищення ефективності лікування гнійного ендобронхіту у дітей з неспецифічними хронічними захворюваннями органів дихання за рахунок поєднання методів при визначеній послідовності та в проведенні попередньої технологічної операції (маніпуляції), котра забезпечує їх використання. Вирішення поставленої задачі забезпечується наявністю суттєвих ознак в заявленому методі, внаслідок чого при здійсненні методу досягається технологічний результат, який виражений в поновленні прохідності дрібних І середніх бронхів, тобто усувається гнійна обструкція дрібних І середніх бронхів. Крім того, використання даного методу забезпечує оптимальний підбір лікарських препаратів, що стабілізує процес вилікування на протязі наступного року за рахунок більш стійкого і високого терапевтичного ефекту. Суттєвими ознаками методу є: - введена додаткова технологічна операція (попередньо вводиться 10% розчин димексиду); - комплексний (якісний і кількісний) склад димексиду та оптимальне співвідношення димексиду І діоксидину при внутріорганному електрофорезі; - запропонована наступність технологічних операцій з визначеною тривалістю І допустимою потужністю впливу електромагнітних коливань для лікування гнійного ендобронхіту у дітей. Наявність сукупності суттєвих ознак "Методу лікування гнійного ендобронхіту у дітей" забезпечує отримання технічного результату за рахунок попереднього введення димексиду, що зумовлює активне . відкашлювання харкотиння, із-за можливості послідовного використання електромагнітного прля на грудну клітку в проекції патологічного процесу і внутріорганного електрофорезу для дітей. Внаслідок причинно-наслідкового зв'язку забезпечується відновлення прохідності дрібних та середніх бронхів і стабілізується процес вилікування на протязі наступного року. Оптимальне співвідношення компонентів для ендотрахеального введення визначено на основі підбору дози димексиду, яка забезпечила б відкашлювання харкотиння, та введення пропорційного вмісту димексиду І діоксидину, що забезпечує оптимальний ефект внутріорганного електрофорезу (див. табл. 1 І 2). Доза 1 % р-ну діоксидину для ендотрахеального введення дітям при проведенні внутріорганного електрофорезу визначена помимо підбору її при досягненні терапевтичного ефекту за даними бронхоскопії, теж із врахуванням вікового співвідношення (1 /4-1 /3 дози дорослих для дітей у віці 7-12 років згідно X видання Державної фармакопеї СРСР) до терапевтичної дози для дорослих при ендотрахеальному введенні 5,0-10,0 мл [Лукомский Г.И., Виннер М.Г., Шулутко М.Л., Овчинников А.А. Бронхопуль-монология. М.: Медицина. - 1982. - С 313]. Запропонований метод лікування гнійного ендобронхіту у дітей проводиться таким чином: в спеціалізованому стаціонарі після встановлення діагнозу І характеру ендобронхіту гортанним шприцом або через мікротрахеостому ендотрахеально вводиться 30,0-40,0 мл 10% р-ну димексиду по 2,0-3,0 мл для активного відкашлювання харкотиння. Дальше на грудну клітку в проекції патологічного процесу впливають електромагнітним полем надвисокої частоти дециметрового діапазону від апарату "Ромашка" (вихідна потужність 20 Вт, генерує електромагнітні коливання частотою 460 МГц, довжина хвилі 65 см, випромінювач діаметром 10 см) на протязі 10-12 днів по 7-10 хвилин щоденно з переривом в один день після кожної шостої процедури. Через 15-20 хвилин проводиться внутріорганний електрофорез: ендотрахеально вводиться 2-3 мл 10% р-ну димексиду і 2-3 мл 1% р-ну діоксидину; зразу після ендотрахеального введення вказаних препаратів проводиться гальванізація грудної клітки від апарату"Поток-1" в проекції патологічного процесу (білатеральне розташування електродів при двобічних процесах, передньо-заднє - при однобічних), густина струму 0,01-0,03 мА/см2, тривалістю 15-20 хвилин, щоденно, протягом 15-20 днів, перерив в один день після кожної шостої процедури. Протягом лікування проводились повторні бронхоскопії через кожні 3-5 днів І обов'язково заключна бронхоскопія після закінчення курсу лікування запропонованим методом. Показники бронхіальної прохідності вивчали при поступленні і після проведеного лікувального комплексу на апараті "Пульмонет-2" (фірма Godart). ЦІ обстеження підтверджували терапевтичну ефективність запропонованого методу лікування І шляхи П досягнення. Запропонований метод лікування був апробований на 70 хворих у віці 7-12 років Із гнійним ендобронхітом при хронічній пневмонії під час лікування у відділенні бронхолегеневої патології у дітей Ялтинського НДІ реабілітації їм І.М. Сеченова (див. додаток 1). Додаток 1. Підтвердженням викладеному є результати лікування запропонованим методом 70 дітей, хворих хронічною пневмонією з гнійним ендобронхітом (основна група -"0"). Група порівняння ("П") складалась із 60 дітей, яким для лікування гнійного ендо-бронхіту використовували тільки внутріорганний електрофорез (10% р-н димексиду і 1 % р-н діоксидину для санації трахеобронхіального дерева з подальшою гальванізацією грудної клітки в проекції патологічного процесу). При поступленні обидві групи ідентичні по характеру патологічного процесу поширеності і вираженості гнійного ендобронхіту. В 35,5% випадків виявлено порушення прохідності на рівні крупних (КБ) і середніх бронхів (СБ), в 55,9% - генералізована обструкція. Під впливом запропонованого методу лікування у хворих основноьгрупи відмічено більш виражений терапевтичний ефект; вилікування гнійного ендобронхіту досягнуто у 19 дітей (27%) І у 40 (57,4%) - перехід в катаральний. І 11 дітей (15,6%) залишався гнійний характер ендобронхіту (табл. 3). Математичний аналіз з визначенням критерію Колмлгорова-Смирнова [Гублер Г.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов. - Л.: Медицина, 1978. - С. 77-80] підтверджує відсутність відмінностей в стані дітей до лікування в обидвох групах і достовірну різницю результатів лікування у них з явною перевагою в основній групі (табл. 3). * Аналіз вихідного рівня показників прохідності бронхіального дерева функції зовнішнього дихання у дітей по середніх величинах виявив, що істотної різниці між ними не було Під впливом запропонованого методу лікування у дітей основної групи покращилась бронхіальна прохідність на всіх рівнях, а в групі порівняння достовірно зросли лише показники, які відображають прохідність крупних бронхів (табл. 4). Перевага запропонованого методу лікування визначалась І при оцінці віддалених результатів лікування через рік, які визначались результатами повторного обстеження у клініці (табл. 5). Порівняльна характеристика показала, що запропонований метод лікування забезпечує високий І стійкий ефект: у 63,2% випадків діти не хворіли протягом наступного року. Такий результат отримано у 34% випадків в групі порівняння. Позитивний ефект в запропонованому методі лікування досягається дією електромагнітного поля надвисокої частоти дециметрового діапазону. Основним механізмом дії останнього є покращення бронхіальної прохідності, переважно на рівні дрібних (ДБ) і середніх бронхів, за рахунок протизапальної і бронхолітичної дії. В умовах відновлення прохідності бронхів оптимальний підбір лікарських препаратів зумовлює більш високий і стійкий терапевтичний ефект. Використання запропонованого методу лікування не викликало алергічних, токсичних і Інших реакцій у дітей за даними клінічних, лабораторних і інструментальних досліджень.