Спосіб добування пласта солі з солесадочних басейнів при виробництві морської садочної солі

Корисна модель відноситься до видобутку корисних копалин, а саме, до здобування садочної солі з морської води шляхом природного випаровування води, подальшого отримання ропи і садіння солі, і може бути використаний при виробництві морської садочної солі в солесадочних басейнах на солепромислах. Хлорид натрію з давніх часів здобували шляхом виварювання (випаровування) соляних расолів, тому він і був названий куховарською сіллю. Морська вода є одним з найперспективніших джерел для виробництва мінеральних з'єднань. В даний час світова здобування хлориду натрію з морської води складає близько 29% від загального здобування, брому близько 70%, магнію - близько 60%, питної води - близько 60%. Світовий океан має близько 1400млн. км3 води, що містить 3,5% солей, з яких 80% складає NaCl. Відомі різні технології для здобування солі, наприклад, способи розробки родовищ солей: - «Спосіб підземної розробки могутніх соляних родовищ» [Патент Росії №2150000, МПК-7 Е 21 С 41/20, бюл. №15, 2000p.]; - «Спосіб здобування свердловини мінеральних солей» [Патент Росії №2186208, МПК-7 Е 21 С 41/20, бюл. №21,2002p.]; - «Спосіб розробки соляних покладів» [Патент України №37261, МПК-7 Е 21 С 41/06, бюл. №4, 2001p.]. У цих джерелах інформації описані способи підземного здобування солі, проте ці відомі способи неможливо використовувати для здобування садочної солі з морської води і/або озерної ропи, а також неможливо використовувати при заготівці садочної ропи. Відомі різні пристрої для здобування солі, наприклад, відомий «Кристалізатор» [Авт. св. СРСР №1491538, МПК-4 В 01 D 9/02, бюл. №25, 1989p.], що містить вертикальний ланцюговий транспортер з гнучкою стрічкою, пристрій для знімання продукту, що закристалізовується, і ванну з розсолом, причому гнучка стрічка виконана з прямокутних елементів, закріплених із зазором на горизонтальних осях, що з'єднують відповідні ланки ланцюгів, при цьому прямокутні елементи виконані з дерева, а пристрій для знімання продукту, що закристалізовується, виконаний у вигляді U-подібних скребків. Недоліками відомого пристрою і способу його роботи є низька продуктивність в порівнянні із способом, що заявляється, а також необхідність виготовлення достатньо складного пристрою, вимагаючого для своєї роботи додаткового джерела енергії. Відомий також «Солерегулирующий елемент» [Авт. св. СРСР №1397886, МПК-4 G 05 D 11/00, С 02 F 1/02, бюл. №19, 1988p.], що містить порожнистий поплавець, укріплені на ньому зовні вертикальні стрижні, контактні до розчину кам'яної солі, нижні кінці яких занурені в розчин, а верхні відігнуті вниз для відведення кристалічної кам'яної солі, причому верхні кінці стрижнів направлені назовні від бічної поверхні поплавця, при цьому стрижні додатково розміщені уздовж внутрішньої поверхні поплавця і між ними встановлений геліопріємник у вигляді горизонтальної пластини, прикріпленої із зазором до внутрішньої поверхні поплавця за допомогою спиць з матеріалу, неконтактного до розчину. Недоліками відомого пристрою і способу його роботи є низька продуктивність в порівнянні із способом, що заявляється, а також необхідність виготовлення достатньо складного пристрою, вимагаючого для своєї роботи додаткового джерела енергії. Басейновий спосіб отримання куховарської солі відвіку широко використовували на Кримському півострові (Саки, Сасик-Сиваш, Генічеськ, Крим-елі, Чонгарській) і на північному побережжі Чорного моря. Проте в даний час ці солепромисли, окрім Сасик-Сивашського солепромисла, практично не працюють через відсутність підготовлених фахівців і достовірної інформації про технологічну тонкість виробничого процесу отримання садочної солі з морської води. Найбільше озеро Криму - Сасик-Сиваш - витягнуто уздовж берега моря на 18км при загальній площі близько 71км2. Найбільша глибина озера - близько 1,2м. Одним з найважливіших етапів успішного отримання садочної солі з морської води є етап прибирання пласта солі з дна солесадочного басейну. Садочні басейни повинні мати пологе дно, крім того вони повинні бути розташовані у відкритій (провітрюваної) місцевості. Раніше всю площу садочних басейнів розчленовували перемичками на сектори - для усунення сильного хвилювання ропи і запобігання односторонньому скупченню ропи в стінок басейну. Крім того, солесадочні басейни повинні мати маточні (дренажні) канави, дно яких обов'язково повинне бути нижчим за дно садочних басейнів. Всі басейни, особливо садочні, повинні мати рівне дно з щільним і водонепроникним ґрунтом без черепашників. Щоб уникнути забруднення самосадової солі мулом на соляних озерах в Криму грунти обробляють особливою водоростю - мікролеус (Mikroleus chtonoplastes - «будівник солі»), створюючої войлокоподобний килим. Войлокообразниє сплетення утворює також водорость Дзенсия (Dzensia salina), яка дає щільний покрив, проте він розтріскується при висиханні. Відомий спосіб здобування самосадової озерної солі [А.Б. Здановській. Галургия. Ленінград, вид-во «ХІМІЯ», ЛО, 1972p., з.274-275], по якому при збору новосадки і старосадки з дна озер застосовують різну техніку: скрепери, тракторні навантажувачі, бульдозери, екскаватори, солесоси і фрезерні комбайни. Крім того, застосовують солекомбайни СЛ-4 із спеціальними ножами, які заводять між шаром солі і дном басейну. Бічні захищаючі ножі розрізають пласт солі, яка дробиться скребковим поперечним транспортером і подається до пересувного телескопічного пристрою, звідки вона через вибросной рукав поступає у вагонетки на транспортерну стрічку. Очищення солі від мулових домішок досягається шляхом промивки її в горбах на березі озер або на заводі і супроводжується великими втратами солі. Недоліками відомого способу, не дивлячись на різноманітність вживаної техніки і технології здобування солі, є низька якість солі через неможливість отримання в солесадочном басейні гнучкого однорідного пласта садочної солі, що здобувається, необхідність проведення додаткових технологічних операцій по промивці солі, які неминуче пов'язані з великими втратами садочної солі. Найближчим по технічної суті і технічному результату, що досягається, і вибраним як прототип є спосіб прибирання пласта садочної солі за допомогою солекомбайна [Постійний технологічний регламент виробництва басейнової куховарської солі. ПК «Галіт», 1996р., с.13], що включає злив маточних розсолів і ломку солі, яку виконують за допомогою солекомбайна СЛ-4, причому врізку ножів солекомбайна проводять уручну за допомогою совкових лопат. Після закладу ножів солекомбайна під пласт солі солекомбайн починає рух, а оскільки ножі солекомбайна підводять на 1-3см над пластом солі, то при русі солекомбайн розрізає пласт солі бічними ножами. У міру руху солекомбайна пласт солі пересувається по горизонтальних ножах в скребковий транспортер, по якому сіль подають у вагонетки. Вивезення солі проводять мотовозом з вагонетками, які рухаються усередині басейну паралельно солекомбайну по пласту солі. Мотовоз з п'ятьма-шістьма вагонетками вивозить сіль з басейну і вивантажує її до завальної ями, в якій знаходиться скребковий транспортер, з якого сіль подається через два стрічкові транспортери на висоту 6м, де робітники складує сіль в кагат. Недоліками способу прибирання солі по прототипу є: - прокладка дороги для мотовоза з вагонетками по пласту солі, через що ця ділянка пласта солі сильно ущільнюється і порушується його цілісність, що приводить до перебоїв в роботі солекомбайна зважаючи на постійну необхідність знов врізати ножі солекомбайна під пласт солі; - неможливість отримання гнучкого, щільного, однорідного пласта чистої солі за технологією вирощування садочної солі по прототипу не дозволяє продуктивно виконати механізоване прибирання пласта солі за допомогою солекомбайна типа СЛ-4, обладнаного ножами, які копіюють дно солесадочних басейнів, оскільки при способі по прототипу вирощують і прибирають рихлий пласт садочної солі, а цьому випадку абсолютно неважливо, що при прибиранні ножі солекомбайна можуть бути виконані з можливістю копіювання дна басейну. Задачею даної корисної моделі є розробка нового способу здобування пласта морської садочної солі з досягненням технічного результату - підвищення якості здобуваємої садочної солі, при зменшенні трудовитрат і втрат солі, що здобувається. Поставлена задача виконується тим, що в «Способі здобування пласта солі з солесадочних басейнів при виробництві морської садочної солі», який характеризується тим, що в кінці випарного сезону зливають ропу з солесадочних басейнів, просушують верхній шар пласта садочної солі, з якого стікають маточні розсоли, при цьому здобування пласта солі включає механізовані операції по прибиранню солі за допомогою солекомбайна і вивезення солі мотовозами з вагонетками, причому солекомбайн рухається по дну басейну уздовж довгої його сторони, а у якості солекомбайна використовують солекомбайн типа СЛ-4, позаду впаралель руху солекомбайна по прибраному від солі дну басейну і по двох коротких сторонах басейну прокладають тимчасовий узкоколейний шлях для руху мотовоза з вагонетками, при цьому узкоколейний шлях механізовано переміщають вслід за переміщеннями солекомбайна по дну басейну, крім того, при прибиранні солі розворот солекомбайна під час переходу на наступний рейс здійснюють на коротких сторонах басейну на ділянках пласта солі в 20-40м, які після прибирання солі розмивають за допомогою ропи, а размивную ропу спрямовують в запаси, при цьому під час прибирання солі при русі солекомбайна його ножі вільно лежать на поверхні дна басейну і копіюють його, а гнучкий однорідний пласт солі підводиться від дна басейну за 3-4м попереду ножів рухомого солекомбайна за рахунок наповзання пласта солі на його передню частину, причому у якості тимчасового узкоколейного шляху використовують ланки залізничної колії завдовжки 7м і шириною 600 мм, вставки залізничної колії завдовжки 3м і 2м і шириною 600мм і путні закруглення, які стикують між; собою, а під узкоколейний гилях підкладають дерев’яні щити, крім того, узколейний шлях усередині басейну складається з трьох частин - порожньої ділянки, перекидання і вантажної ділянки, які з'єднує між собою за допомогою путніх закруглень, при цьому вставки завдовжки 3м і 2м використовують для з'єднання 7-ми метрових ланок порожньої і вантажної ділянок при переміщенні узкоколейного шляху вслід за переходів солекомбайна на інший рейс, а механізоване переміщення узкоколейного шляху здійснюють за допомогою лебідки з редуктором, встановленої на тракторі типа ДТ-20, який рухається уздовж: протилежної руху солекомбайна сторони басейну, при цьому прямолінійну ділянку узкоколейного шляху переміщають цілком, без розбирання ланок, за три заходи шляхом почергового пересування ланок шляху за допомогою трьох зачепів, прикріплених до траверсі, яка з'єднана тросом з лебідкою, крім того, при вивезенні солі мотовоз з вагонетками рухається усередині басейну паралельно солекомбайну і вивозить сіль з солесадочного басейну до завальної ями, при цьому мотовоз з вагонетками рухається по круговій узкоколейной дорозі, яка включає порожню ділянку, перекидання і вантажну ділянку, розташовані в солесадочном басейні, а також: вантажну ділянку шляху від басейну до завальної ями і порожню ділянку шляху від завальної ями до басейну. Новим в корисній моделі, що заявляється, є введення нових технологічних операцій і нова послідовність виконання цих операцій по прибиранню пласта морської солі в солесадочних басейнах, що дозволяє підвищити якість здобуваємої садочної солі, при зменшенні трудовитрат і втрат солі, що здобувається. Суттєвими ознаками технічного рішення, що заявляється, співпадаючими з прототипом, є наступні ознаки: - у кінці випарного сезону зливають ропу з солесадочних басейнів і просушують верхній шар пласта садочної солі, з якого стікають маткові розсоли; - здобування пласта солі включає механізовані операції по прибиранню солі за допомогою солекомбайна і вивезення солі мотовозами з вагонетками; - солекомбайн рухається по дну басейну уздовж довгої його сторони. Новими суттєвими ознаками технічного рішення, що заявляється, є наступні ознаки: - позаду впаралель руху солекомбайна по прибраному від солі дну басейну і по двох коротких сторонах басейну прокладають тимчасовий узкоколейний шлях для руху мотовоза з вагонетками; - узкоколейний шлях механізовано переміщають вслід за переміщеннями солекомбайна по дну басейну. Приватними суттєвими ознаками технічного рішення, що заявляється, є наступні ознаки: - при прибиранні солі розворот солекомбайна під час переходу на наступний рейс здійснюють на коротких сторонах басейну на ділянках пласта солі в 20-40м, які після прибирання солі розмивають за допомогою ропи, а размивную ропу спрямовують в запаси; - під час прибирання солі при русі солекомбайна його ножі вільно лежать на поверхні дна басейну і копіюють його; - під час прибирання солі солекомбайном гнучкий однорідний пласт солі підводиться від дна басейну за 3-4м попереду ножів рухомого солекомбайна за рахунок наповзання пласта солі на його передню частину; - у якості тимчасового узкоколейного шляху використовують ланки залізничної колії завдовжки 7м і шириною 600мм, вставки залізничної колії завдовжки 3м і 2м і шириною 600мм і путні закруглення, які стикують між собою, а під узкоколейний шлях підкладають дерев’яні щити, крім того, узколейний шлях усередині басейну складається з трьох частин - порожньої ділянки, перекидання і вантажної ділянки, які з'єднують між собою за допомогою путніх закруглень, при цьому вставки завдовжки 3м і 2м використовують для з'єднання 7-ми метрових ланок порожньої і вантажної ділянок при переміщенні узкоколейного шляху вслід за переходів солекомбайна на інший рейс; - механізоване переміщення узкоколейного шляху здійснюють за допомогою лебідки з редуктором, встановленої на тракторі типа ДТ-20, який рухається уздовж протилежної руху солекомбайна сторони басейну; - прямолінійну ділянку узкоколейного шляху переміщають цілком, без розбирання ланок, за три заходи шляхом почергового пересування ланок шляху за допомогою трьох зачепів, прикріплених до траверсі, яка з'єднана тросом з лебідкою; - при вивезенні солі мотовоз з вагонетками рухається усередині басейну паралельно солекомбайну і вивозить сіль з солесадочного басейну до завальної ями; - при вивезенні солі мотовоз з вагонетками рухається по круговій узкоколейной дорозі, яка включає порожню ділянку, перекидання і вантажну ділянку, розташовані в солесадочном басейні, а також вантажну ділянку шляху від басейну до завальної ями і порожню ділянку шляху від завальної ями до басейну. Між відомими суттєвими ознаками технічного рішення, що заявляється, і технічним результатом, який досягається, існує наступний причинно-наслідковий зв'язок. Дійсно, якщо узкоколейний шлях для мотовоза з вагонетками розташувати по пласту солі попереду руху солекомбайна як в прототипі, то ця ділянка пласта солі сильно ущільнюється і порушується його цілісність, що приводить до перебоїв в роботі солекомбайна зважаючи на постійну необхідність знов врізати ножі солекомбайна під пласт солі. Крім того, ця ділянка пласта солі дуже сильно забруднюється паливом, маслами, піском, які неминуче залишаються на цій ділянці пласта солі через роботу мотовоза з вагонетками. Раніше намагалися пустити мотовоз по дну солесадочного басейну, але оскільки шар глея був майже рідкий на глибину до 12-15см, то солекомбайн дуже глибоко просідав в цьому глєє, а ланки узкоколейного шляху після проходу мотовоза і завантажених вагонеток неможливо було витягнути з глея, шлях розбирали на окремі ланки, з великими муками витягували ці ланки з рідкого, липкого глея, переносили на нове місце і знову збирали. І так сотні раз за час прибирання солі в басейнах. А розташування узкоколейного шляху для мотовоза з вагонетками по дну басейну позаду руху солекомбайна дозволяє виключити забруднення і ущільнення цієї ділянки пласта солі, проте цей варіант став можливим тільки після того, як протягом декількох років, завдяки створенню надійної дренажної системи, ущільнилося дно басейну. Тепер по щільному шару глея на дні солесадочних басейнів легко переміщається солекомбайн і мотовоз з вагонетками солі, не угрузаючи в рідкому шарі глея. У способі по прототипу ланки узкоколейного шляху перетягували уручну за допомогою крюків 8-10 чоловік це була дуже важка ручна праця, оскільки переміщення шляху завдовжки в 500м на 5м (ширина захвата пласта солі солекомбайном) необхідно виконувати за два-три заходи для уникнення згинання рейок шляху і їх постійного рихтування. У способі, що заявляється, механізоване переміщення ланок узкоколейного шляху здійснюють за допомогою лебідки з редуктором, встановленої на тракторі типа ДТ-20, який рухається уздовж протилежної руху солекомбайна сторони басейну, при цьому прямолінійну ділянку узкоколейного шляху переміщають цілком, без розбирання ланок, за три заходи шляхом почергового пересування ланок шляху за допомогою трьох зачепів, прикріплених до траверсі, яка з'єднана тросом з лебідкою. Це дозволило скоротити число путевих робочих до 2-х чоловік і виключити важку фізичну працю на прибиранні солі. Всі вищеперелічені суттєві ознаки забезпечують підвищення якості садочної солі, що здобувається, при зменшенні трудовитрат і втрат здобуваємої солі, а приватні суттєві ознаки способу, що заявляється, конкретизує деякі варіанти можливої реалізації цього способу, так, наприклад: - при прибиранні солі розворот солекомбайна під час переходу на наступний рейс здійснюють на коротких сторонах басейну на ділянках пласта солі в 20-40м, які після прибирання солі розмивають за допомогою ропи, а размивную ропу спрямовують в запаси, таким чином, сіль, яку неможливо добути, все одно не втрачають, а використовують у вигляді розмивних розсолів; - під час прибирання солі при русі солекомбайна його ножі вільно лежать на поверхні дна басейну і копіюють його, таким чином, прибирання солі виконується продуктивно, а це стало можливим тільки після вирощування гнучкого, однорідного пласта солі в солесадочном басейні; - під час прибирання соли солекомбайном гнучкий однорідний пласт солі підводиться від дна басейну за 3-4м попереду ножів рухомого солекомбайна за рахунок наповзання пласта солі на його передню частину, чим досягається висока продуктивність роботи солекомбайна, але це стало можливим тільки після вирощування гнучкого, однорідного пласта солі в солесадочном басейні; - у якості тимчасового узкоколейного шляху використовують ланки залізно-дорожнього шляху завдовжки 7м і шириною 600мм, вставки залізничної колії завдовжки 3м і 2м і шириною 600мм і путні закруглення, які стикують між собою, а під узкоколейний шлях підкладають дерев’яні щити, крім того, узколейний шлях усередині басейну складається з трьох частин - порожньої ділянки, перекидання і вантажної ділянки, які з'єднують між собою за допомогою путніх закруглень, при цьому вставки завдовжки 3м і 2м використовують для з'єднання 7-ми метрових ланок порожньої і вантажної ділянок при переміщенні узкоколейного шляху вслід за переходом солекомбайна на інший рейс, при цьому механізоване переміщення узкоколейного шляху здійснюють за допомогою лебідки з редуктором, встановленої на тракторі типа ДТ-20, який рухається уздовж протилежної руху солекомбайна сторони басейну, причому прямолінійну ділянку узкоколейного шляху переміщають цілком, без розбирання ланок, за три заходи шляхом почергового пересування ланок шляху за допомогою трьох зачепів, прикріплених до траверсі, яка з'єднана тросом з лебідкою - всі ці ознаки дозволяють продуктивно, оперативно і без великих фізичних зусиль укладати і переміщати узкоколейний шлях вслід за рухом солекомбайна; - при вивезенні солі мотовоз з вагонетками рухається усередині басейну паралельно солекомбайну і вивозить сіль з солесадочного басейну до завальної ями, причому мотовоз з вагонетками рухається по круговій узкоколейной дорозі, яка включає порожню ділянку, перекидання і вантажну ділянку, розташовані в солесадочном басейні, а також вантажну ділянку шляху від басейну до завальної ями і порожню ділянку шляху від завальної ями до басейну, таким чином організовано раціональне вивезення солі від солекомбайна до завальної ями, що дозволяє, при необхідності, використовувати декілька мотовозів з вагонетками. Досягнення зазначеного віще технічного результату можливо тільки при наявності сукупності всіх суттєвих ознак, викладених в формулі корисної моделі, при відсутності кожного з них технічний результат не може буті досягнутий. Проведень заявником аналіз рівня техніки, що включає пошук по патентних і науково-технічних джерелах інформації, з виявленням джерел, що містять інформацію про аналоги технічного рішення, яке заявляється, дозволяє установити, що заявником не виявлено аналога, що характеризується всією сукупністю ознак, ідентичної всім суттєвим ознакам корисної моделі, яка заявляється. Тому можна затверджувати, що корисна модель відповідає умові охраноздатності за критерієм «новизна». А приведене нижче опис корисної моделі дозволяє зробити висновок про відповідність технічного рішення, що заявляється, критерію «промислової застосовності», тому що за допомогою даного способу можлива організація високоефективного промислу по здобування садочної солі з морської води в солесадочних басейнах шляхом природного випаровування води, подальшого отримання ропи, садіння солі і механізованого прибирання пласта садочної солі. Спосіб, що заявляється, реалізується таким чином. Конкретний приклад можливої реалізації способу, що заявляється, показан на фактичних матеріалах реальної роботи протягом 18 років виробничого кооперативу «Галіт», який добуває садочну сіль на солепромисле Сасик-Сивашського озера, при цьому спосіб прибирання солі використовується вже декілька років з незмінно хорошими показниками за якістю солі, що здобувається, по ступеню механізації виробничих процесів і по зменшенню трудовитрат і втрат здобуваємої солі. Спосіб механізованого прибирання пласта морської садочної солі в солесадочних басейнах полягає в наступному. У кінці випарного сезону зливають ропу з солесадочних басейнів, просушують верхній шар пласта садочної солі, з якого стікають маточні розсоли, при цьому одержуваний в солесадочних басейнах пласт садочної солі є щільним однорідним пластом чистої солі, який має товщину 40-80мм за всією площею солесадочних басейнів і легко відділяється від їх дна. Здобування пласта солі включає механізовані операції по прибиранню солі за допомогою солекомбайна і вивезення солі мотовозами з вагонетками. Розглянемо докладніше ці операції. Здобування пласта солі здійснюють за допомогою солекомбайна типа СЛ-4, який рухається по дну басейну уздовж довгої його сторони - близько 500м, а розворот солекомбайна під час переходу на наступний рейс здійснюють на коротких сторонах басейну на ділянках пласта солі в 20-40м, які після прибирання солі розмивають за допомогою ропи, а размивную ропу спрямовують в запаси. Таким чином, оперативно, без втрат часу, виконують маневри солекомбайна усередині басейну, а ділянка пласта солі, на якому розвертають солекомбайн зрештою не втрачається, оскільки одержані размивні розсоли знов можуть бути використані для отримання садочної ропи і садіння солі. При цьому під час прибирання солі при русі солекомбайна його ножі вільно лежать на поверхні дна басейну і копіюють його, а гнучкий однорідний пласт солі підводиться від дна басейну за 3-4м попереду ножів рухомого солекомбайна за рахунок наповзання пласта солі на його передню частину, що дозволяє виключити операції по прототипу опускання і підняття ножів солекомбайна за допомогою гідравліки, коли комбайнер вимушений стежити за тим, щоб ножі солекомбайна не вийшли з-під пласта солі. У способі, що заявляється, ножі солекомбайна під час прибирання пласта солі звільнені від дії штоків гідроциліндрів солекомбайна, керуючих підйомом і опусканням ножів, і вільно лежать на поверхні дна басейну і копіюють його, а оскільки, по-перше, глей дна басейну щільний, а, по-друге, пласт солі не «приклеївся» до дна басейну, тому ножі солекомбайна вільно ковзають по щільній поверхні дна басейну і копіюють рельєф дна. Процес прибирання солі солекомбайном йде продуктивно і практично без ручних операцій, оскільки в способі, що заявляється, під час прибирання пласта солі солекомбайном цей гнучкий однорідний пласт солі підводиться від дна басейну за 3-4м попереду ножів рухомого солекомбайна за рахунок наповзання пласта солі на його передню частину і лише після розвороту солекомбайна необхідно знову вручну завести ножі солекомбайна під пласт солі. Після закладу ножів солекомбайна під пласт солі солекомбайн починає рух, а оскільки ножі солекомбайна виступають на 1-3см над пластом солі, то при русі солекомбайн розрізає пласт солі бічними ножами. У міру руху солекомбайна пласт солі пересувається по горизонтальних ножах в скребковий транспортер, по якому сіль подають у вагонетки. Механізовані операції по вивезення солі виконують за допомогою мотовозів з вагонетками, які рухаються по дну басейну паралельно руху солекомбайна. Для цього прокладають тимчасовий узкоколейний шлях для руху мотовоза з вагонетками по прибраному від солі дну басейну і по двох коротких сторонах басейну, при цьому узкоколейний шлях механізовано переміщають вслід за переміщеннями солекомбайна по дну басейну. У якості тимчасового узкоколейного шляху використовують ланки залізничної колії завдовжки 7м і шириною 600мм, вставки залізничної колії завдовжки 3м і 2м і шириною 600мм і путні закруглення, які стикують між собою, а під узкоколейний шлях підкладають дерев’яні щити, крім того, узколейний шлях усередині басейну складається з трьох частин - порожньої ділянки, перекидання і вантажної ділянки, які з'єднує між собою за допомогою путніх закруглень, при цьому вставки завдовжки 3м і 2м використовують для з'єднання 7-ми метрових ланок порожньої і вантажної ділянок при переміщенні узкоколейного шляху вслід за переходом солекомбайна на інший рейс. Довжина ланки дороги - 7м, щити мають розміри 1,5х0,5м з підкладками. Щити підкладають на стиках дороги і під кожну ланку дороги підкладають 2-3 щити. До щитів прикріплені кутки для стягування, щоб вони не розповзалися при переміщенні дороги з щитами. Ланки дороги і щити мають однакову товщину - 50мм, між щитами розташовують шпалки через 0,5-0,7м, таким чином, мотовоз з вагонетками при русі не порушує дно басейну і глибоко його не продавлює, що дозволяє після прибирання солі гладилкою легко вирівняти невеликі пошкодження дна басейну. Механізоване переміщення узкоколейного шляху здійснюють за допомогою лебідки з редуктором, встановленої на тракторі типа ДТ-20, який рухається уздовж протилежної руху солекомбайна сторони басейну, при цьому прямолінійну ділянку узкоколейного шляху (так зване перекидання) переміщають цілком, без розбирання ланок, за три заходи шляхом почергового пересування ланок шляху за допомогою трьох зачепів, прикріплених до траверсі, яка з'єднана тросом з лебідкою. Солекомбайн при прибиранні солі захоплює 5м пласта солі і проходить перший ряд, розвертається і переходить на прибирання солі в другому ряду, при цьому прямолінійна ділянка узкоколейного шляху вслід за комбайном переставляється на 5м за три рази: двічі переміщають ланки дороги на 2м і третій раз зсовують ще на 1м - для вирівнювання шляху. Пересування прямолінійної ділянки узкоколейного шляху виконують за допомогою лебідки через траверсу з тросами за три переміщення для того, щоб не погнути рейки дороги, оскільки дорога пересувається цілком, без розстиковки ланок. Трактор ДТ-20 потужністю в 20к.с. натягує лебідкою з редуктором (співвідношення передачі - 1:80) трос завдовжки 50м, до якого через траверсу прикріплені три дроті із захватами. Траверса завдовжки 7м має колеса, що повертаються, сидіння, ящик з інструментами. А оскільки усередині басейну при прибиранні солі не повинно бути ніяких сторонніх предметів, інструментів і механізмів, то всі необхідні інструменти для роботи і кріплення знаходиться в ящику. Крім того, процес прибирання солі триває декілька днів, і протягом робочого дня є достатньо багато коротких проміжків часу, коли путеві робітники можуть відпочити декілька хвилин - для цього на траверсі є сидіння, інакше їм довелося б для короткого відпочинку виходити з басейну на берег, скоюючи за день більше десятка км шляху. Лебідка тягне переміщувану вслід за солекомбайном дорогу за допомогою траверси, яке має три захвата. Середній захват кріплять до середини ланки дороги, а два крайні захвата кріплять за стиками цієї ланки дороги. Захвата виконані за формою рейок. Якщо дорогу тягнути одним зацепом троса, то ланки дороги ламаються і їх потім треба правити, перш ніж піде по дорозі мотовоз з вагонетками. Тому прямолінійну ділянку дороги пересувають в три прийоми - зачепили одну ланку і перетягнули на 2м, потім пропускають наступну ланку і чіпляють за третю ланку і перетягують його на 2м і так далі. Потім цю операцію повторюють ще раз, пересуваючи дорогу знову на 2м, а утретє дорогу аналогічно пересувають на 1м і рихтують її. При новому рейсі комбайна від'єднують повороти і пересувають їх, а потім пересувають прямолінійну ділянку дороги, паралельну руху солекомбайна. Поки комбайн вантажить у вагонетки сіль, дорогу рихтують, пройшли завантажені вагонетки три рази - дорогу знову рихтують, оскільки ланки дороги зібрані на сполучних планках, а вага мотовоза - 3-4тн, 5 вагонеток везуть 10тн солі, при цьому мотовоз з вагонетками на повороті йде як танк, тобто довжина дуги повороту дуже маленька. При вивезенні солі мотовоз з вагонетками рухається усередині басейну паралельно солекомбайну і вивозить сіль з солесадочного басейну до завальної ями, в якій знаходиться скребковий транспортер, з якого сіль подається через два стрічкові транспортери на висоту 6 м, де робочі складують сіль в кагат. Мотовоз з вагонетками рухається по круговій узкоколейной дорозі, яка включає порожню ділянку, перекидання і вантажну ділянку, розташовані в солесадочном басейні, а також вантажну ділянку шляху від басейну до завальної ями і порожню ділянку шляху від завальної ями до басейну, таким чином організовано раціональне вивезення солі від солекомбайна до завальної ями, що дозволяє, при необхідності, використовувати декілька мотовозів з вагонетками. Неухильне виконання технологічного регламенту по механізованому здобуванні пласта морської садочної солі в солесадочних басейнах дозволяє гарантовано одержати запланований об'єм якісної садочної солі, суттєво зменшити трудовитрати по прибиранню пласта садочної солі з солесадочних басейнів при виключенні важкої фізичної праці і скоротити до мінімуму втрати солі при прибиранні пласта садочної солі. Вищезгадані технологічні операції, реалізовані у вищенаведеній послідовності, дозволять виконати задачу, поставлену в даній корисній моделі, з досягненням запланованого технічного результату - підвищення якості здобуваємої садочної солі, при зменшенні трудовитрат і втрат солі, що здобувається.