Пристрій забезпечення доступу до прихованих інженерних комунікацій приміщень та будівель

Пристрій забезпечення доступу до прихованих інженерних комунікацій приміщень і будівель, який містить встановлюваний в отвір коробчастий каркас із вертикальних і горизонтальних елементів, дверцята, що шарнірно навішені на коробчастому каркасі, який виконаний у вигляді несучої рамки, принаймні одне полотно дверцят, клямку або замковий пристрій і обмежувачі ходу дверцят, що фіксують їх положення в каркасі, причому рамка дверцят навішена на каркасі за допомогою шарнірно-важільної петлі подвійного переміщення, що включає принаймні один вертикальний несучий важіль, виконаний завдовжки заставної довжини рамки, і принаймні 3 для чого нижня частина рами виконана більшою по глибині, чим її верхня частина на величину, що забезпечує кут нахилу від двох до чотирьох градусів. Осі стулок розміщені в рамі паралельно її зовнішньої похилої поверхні. Між боковинами рами і стулками виконаний гарантований зазор. Завдяки нахилу стулок, вони самі закриваються під дією своєї ваги [див. патент Росії на винахід №2255193 з класу Е 06 В 3/32 опублікований 27.06.2005 р. у Бюл. №18]. Основним недоліком цього пристрою із стулками, що самозакриваються, є те, що при його монтажі, він або частково виступає із стіни, на якій встановлюється (точніше: нижня частина рами і стулок), або частково «втоплений» в стіну (точніше: верхня частина рами і стулок), що, у будь-якому випадку порушує цілісність площинної поверхні стіни, що, у свою чергу, не завжди подобається користувачам, особливо в житлових приміщеннях. Крім того, цей пристрій має дві стулки, що ускладнює його конструкцію, збільшує кількість фурнітури, ускладнює технологію виготовлення. Вказані недоліки усунені в люку, який містить раму, що створює замкнутий контур, дверцята, які сполучені з рамою за допомогою петель, кожна з яких виконана у вигляді двох шарнірно сполучених важелів, один з яких шарнірно прикріплений до кронштейна, закріпленого на внутрішній поверхні рами, а інший - шарнірно прикріплений до дверцят [див. патент Росії на корисну модель №59685 з класу Е 06 В 3/32 опублікований 27.12.2006 р. у Бюл. №36]. Основним недоліком відомого люка є те, що його дверцята можуть тільки обертатися відносно осі кріплення, що не дозволяє її змістити убік від отвору. Присутність дверцят безпосередньо біля отвору створює певні незручності працівнику при ревізії і обслуговуванні інженерних або інших комунікацій, розташованих в отворі. Цей недолік усунений в люку ревізійному під облицювання кахляною плиткою, який містить встановлюваний в отвір коробчатий каркас з вертикальних і горизонтальних елементів, дверцята, що шарнірно навішені на коробчатому каркасі. Дверцята мають рамку з вертикальних і горизонтальних елементів, до якої прикріплене полотно дверцят, клямку або замковий пристрій і обмежувачі ходу дверцят, що фіксують її положення в каркасі, при цьому рамка дверцят навішена на каркасі за допомогою шарнірноважільній петлі подвійного переміщення, що включає, щонайменше, один вертикальний несучий важіль і, щонайменше, пару опорних горизонтальних важелів, жорстко сполучених з вертикальним важелем і зв'язують його з коробчатим каркасом і дверцятами і встановлених в шарнірних опорах, змонтованих відповідно, одна на бічному стояку робочого каркаса, а інша - на внутрішньому по відношенню до коробчатого каркаса вертикальному елементі рамки дверцят в каркасі, фіксується на встановлені по нижньому торцю дверцят, щонайменше, дві опори, рухомо встановлені щодо коробчатого каркаса. Відмінною особливістю даного люка є те, що він оснащений 28464 4 кутовими вставками у вигляді Г-подібних коробчатих елементів, кожний з яких однією стороною вставлений в порожнину вертикального елемента коробчатого каркаса або рамки дверцят, а іншою стороною вставлений в порожнину суміжно розташованого з вертикальним елементом горизонтального елемента коробчатого каркаса або рамки дверцят, при цьому Г-подібні коробчаті елементи вставлені у вертикальні і горизонтальні елементи коробчатого каркаса або рамки дверцят з можливістю переміщення і фіксації у висунутому положенні, і саме так забезпечуючи універсальність люка. Він може бути використаний під отвір будь-яких розмірів [див. патент Росії на корисну модель №59686 з класу Е 06 В 3/32 опублікований 27.12.2006 р. у Бюл. №36]. Цьому технічному рішенню властиво, щонайменше, декілька конструктивних недоліків. За суттю, цей люк є не готовим виробом, а напівфабрикатом: оскільки його збирають в єдину конструкцію тільки тоді, коли відомі конкретні розміри отвору, в який він буде встановлений. Адже після висунення на необхідний рівень Гподібних елементів, ще доведеться виготовляти полотно дверцят під даний розмір її рамки. Крім того, наявність фіксаторів Г-подібних елементів будь-якої конструкції недоцільно: вони використовуються лише один раз для фіксації розмірів люка і надалі для даного люка більше ніколи не використовуються. Якщо ж для фіксації Г-подібних елементів використовується зварювання (нероз'ємне з'єднання, що доцільніше), то це призводить до ускладнення технології виготовленню, підвищенню енерговитрат, використанню додаткового устаткування, створює додаткові труднощі при «доробленні» люка за місцем його монтажу. В цілому, конструкція нераціональна оскільки все однак розміри його повинні бути кратними розмірам кахляної плитки, які, як відомо, суворо регламентовані галузевими стандартами. Якщо розмір люка не кратний розмірам кахляної плитки, то люк виділятиметься на стіні з-за невідповідності укладанню кахляних плиток на стіні. При виготовленні такого люка виникає необхідність в значному збільшенні кількості додаткових деталей, що виготовляються, вага його зростає і конструкція, з-за несуцільності рамок каркаса і дверцят, виглядає не естетично: неначе зібрана з обрізків або відходів металу. Найбільш близьким за своєю сутністю і ефекту, що досягається, та який приймається за прототип, є пристрій забезпечення доступу до прихованих інженерних комунікацій приміщень і будівель, який містить встановлюваний в отвір коробчатий каркас з вертикальних і горизонтальних елементів, дверцята, що шарнірно навішені на коробчатому каркасі, та виконана у вигляді рамки, що несе, принаймні, одне полотно дверцят, ненаголошену клямку або замковий пристрій і обмежувачі ходу дверцят, що фіксують їх положення в каркасі, при цьому рамка дверцят навішена на каркасі за допомогою шарнірноважільної петлі подвійного переміщення, що 5 включає, щонайменше, один вертикальний несучий важіль, виконаний завдовжки, заставної завдовжки рамки, і, щонайменше, пару опорних горизонтальних важелів, жорстко з’єднаних з вертикальним важелем і пов'язують його з коробчатим каркасом і дверцятами, і встановлених в шарнірних опорах, змонтованих відповідно, одна на бічній стійці коробчатого каркаса, а інша - на внутрішньому по відношенню до коробчатого каркаса частини рамки дверцят, при цьому, рамка дверцят в каркасі фіксується на встановлені по нижньому торцю дверцята на, щонайменше, двох регульованих опорах, що рознесені по довжині рамки дверцят і виконаних кожна у вигляді штиря, рухомо встановленого в різьбовій втулці [див. патент Росії на корисну модель №51390 з класу Е 06 В 3/32 опублікований 10.02.2006 р. у Бюл. №4]. Основним недоліком цього пристрою є необґрунтована складність його конструкції, яка обумовлена наявністю на нижньому торці рамки дверцят двох регульованих опор, що рознесені по довжині рамки і виконаних кожна у вигляді штиря, рухомо встановленого в рухомій втулці. У таких регульованих опорах необхідності зовсім немає. Горизонтальний нижній елемент рамки дверцят повинен завжди залишатися паралельним нижньому горизонтальному елементу коробчатого каркаса. Досягається це в процесі збірки рамки дверцят і каркаса в єдину конструкцію і лише один раз. Тому досить встановити нерегульовану опору, причому всього одну, що підтримує дверцята відносно каркаса. Будь-яке подальше регулювання опори виключається, оскільки спричиняє за собою відхилення паралельності суміжних горизонтальних елементів рамки і каркаса. Ще одним суттєвим недоліком відомого пристрою є необґрунтоване ускладнення і обваження його конструкції полотном дверцят. Наявність цього недоліку пояснюється тим, що рамка дверцят має коробчату конструкцію, до якої можна по контуру прикріплювати кахляну плитку будь-яким відомим способом, наприклад, приклеюванням або за допомогою гвинтів з потайною головкою. При такому використанні рамки дверцят як контурної поверхня для кріплення до неї кахляної плитки або інших декоративних елементів, немає необхідності в полотні дверцят, до того ж, воно завжди закрите вказаними елементами і ніякої функції не виконує. У основу корисної моделі поставлене завдання спрощення конструкції пристрою забезпечення доступу до прихованих інженерних комунікацій приміщень і будівель з одночасним зниженням ваги і спрощенням технології виготовлення за рахунок зменшення номенклатури деталей, що входять в конструкцію пристрою, шляхом принципової зміни конструкції опорних елементів і схеми кріплення облицювальних елементів на дверцях пристрою. Рішення поставленої задачі досягається тим, що пристрій забезпечення доступу до прихованих інженерних комунікацій приміщень і будівель, який містить встановлюваний в отвір коробчатий каркас з вертикальних і горизонтальних елементів, дверцята, що шарнірно навішені на коробчатому 28464 6 каркасі, та виконані у вигляді рамки, що несе, принаймні, одне полотно дверцят, ненаголошену клямку або замковий пристрій і обмежувачі ходу дверцят, що фіксують їх положення в каркасі, при цьому рамка дверцят навішена на каркасі за допомогою шарнірно-важільної петлі подвійного переміщення, що включає, щонайменше, один вертикальний несучий важіль, виконаний завдовжки, заставної завдовжки рамки, і, щонайменше, пару опорних горизонтальних важелів, жорстко сполучених з вертикальним важелем і пов'язують його з коробчатим каркасом і дверцятами, і встановлених в шарнірних опорах, змонтованих відповідно, одна на бічному стояку коробчатого каркаса, а інша - на внутрішньому по відношенню до коробчатого каркаса частини рамки дверцят, при цьому, рамка дверцят в каркасі фіксується по нижньому торцю дверцят в горизонтальній площині за допомогою опор, згідно пропозиції, у якості полотна дверцят використовують кахляну плитку, прикріплену до рамки дверцят будь-яким відомим способом, наприклад, приклеюванням або за допомогою гвинтів з потайною головкою, а також на нижньому і верхньому торцях рамки дверцят встановлені нерухомо по одній нерегульованій опорі для підтримки дверцят паралельно горизонтальним елементам каркаса. Використання кахляної плитки у якості полотна дверцят, дозволяє відмовитися від останнього, як від самостійної додаткової деталі і, саме так, зменшити номенклатуру деталей, спростити конструкцію і понизити вагу пристрою забезпечення доступу до прихованих інженерних комунікацій приміщень і будівель. Використання по одній нерегульованій опорі для дверцят, достатньо для забезпечення паралельності горизонтальних елементів, аналогічним елементам коробчатого каркаса, що також дозволяє зменшити номенклатуру деталей, спростити конструкцію і понизити вагу пристрою забезпечення доступу до прихованих інженерних комунікацій приміщень і будівель. В цілому, перераховані зміни конструкції пристрою забезпечення доступу до прихованих інженерних комунікацій приміщень і будівель, дозволяють понизити собівартість виробу і, саме так, підвищити його конкурентоспроможність серед подібних пристроїв. Подальша сутність корисної моделі пояснюється ілюстративним матеріалом, на якому зображено наступне: Фіг.1 - запропонований пристрій забезпечення доступу до прихованих інженерних комунікацій приміщень і будівель, вигляд ззаду; Фіг.2 - те ж саме, вигляд спереду; Фіг.3 - розріз А-А Фіг.1. Запропонований пристрій забезпечення доступу до прихованих інженерних комунікацій приміщень і будівель містить встановлюваний в отвір коробчатий каркас 1 з вертикальних і горизонтальних елементів, зв'язаних між собою нероз'ємним з'єднанням, наприклад, зварюванням. На коробчатому каркасі 1 навішені шарнірно дверцята 2, яка виконана у вигляді рамки 3, до якої прикріплена по контуру кахляна плитка 4, 7 створюючи полотно дверцят 2. Кахляна плитка 4 прикріплена до рамки 3 дверцята 2 будь-яким відомим способом, наприклад, приклеюванням або за допомогою гвинтів 5 з потайною головкою. Пристрій також містить ненаголошену клямку 6 (або замковий пристрій) з обмежувачами ходу дверцят 2, що фіксують її положення в каркасі 1. Клямка 6 (або замковий пристрій) використовується будь-якій відомій конструкції. Рамка 3 дверцята 2 навішена на каркасі 1 за допомогою шарнірно-важільної петлі подвійного переміщення, яка включає, щонайменше, один вертикальний несучий важіль 7, виконаний завдовжки, заставної завдовжки рамки 3, і, щонайменше, пару опорних горизонтальних важелів 8, жорстко сполучених з вертикальним важелем 7 і що пов'язують його з коробчатим каркасом 1 і дверцями 2, і встановлених в шарнірних опорах, змонтованих відповідно, одна опора 9 на бічній стійці коробчатого каркаса 1, а інша опора 10 - на внутрішньому по відношенню до коробчатого каркаса 1 частини рамки 3 дверцята 2. На нижньому і верхньому торцях рамки 3 дверцята 2 встановлені нерухомо по одній нерегульованій опорі 11 для підтримки дверцят 2 в горизонтальній площині (паралельно горизонтальним елементам коробчатого каркаса 1). Наявність всього по одній опорі 11 зверху і знизу цілком достатньо для компенсації вигинаючого моменту, що виникає від ваги дверцят 2закріпленої шарнірно на коробчатому каркасі 1 консольно. Працює запропонований пристрій забезпечення доступу до прихованих інженерних комунікацій приміщень і будівель таким чином. При відкритті дверцят 2, вона виходить з ненаголошених клямок 6, і, вільно переміщується в двох напрямах (обертається і зміщується) відносно шарнірно-важільної петлі подвійного переміщення, відкриваючи отвір для ревізії або ремонту інженерних або інших комунікацій приміщення або будівлі. Дверцята 2 закривається у зворотній послідовності. При цьому опори 11 спираються на горизонтальні елементи 11 коробчатого каркаса 1, центруючи дверцята 2 відносно каркаса 1. Суттєва відмінність запропонованого технічного рішення, від раніше відомих, полягає в тому, що в дверцях, у якості полотна використана кахляна плитка, а опори виконані нерегульованими, причому всього по одній на кожному горизонтальному елементі рамки дверцят. Вказані відмінності, у сукупності, дозволяють спростити конструкцію пристрою, зберігши при цьому всі функціональні параметри пристрою, і, навіть, кахляну плитку використовувати одночасно і як полотно дверцят і як декоративний елемент. Жодний з відомих пристроїв подібного класу не можуть володіти відміченими властивостями, оскільки в їх конструкції обов'язково присутнє полотно дверцят як самостійна деталь, а опори для центрівки дверцят відносно каркаса виконані регульованими, в чому немає необхідності. 28464 8 До технічних переваг запропонованого технічного рішення, в порівнянні з прототипом, можна віднести наступне: спрощення конструкції і технології виготовлення за рахунок зменшення номенклатури і спрощення деталей; - зменшення ваги виробу з тієї ж причини; - розширення функціональних можливостей декоративного облицювання дверцят за рахунок її використання у якості полотна; - зниження трудомісткості монтажу пристрою за рахунок зменшення його ваги. До соціальних переваг запропонованого технічного рішення, в порівнянні з прототипом, можна віднести поліпшення естетичного сприйняття пристрою за рахунок відсутності складних деталей, таких як опори дверцят. Економічний ефект від впровадження запропонованого технічного рішення, в порівнянні з прототипом, одержують за рахунок зниження собівартості виготовлення пристрою і підвищення його конкурентоспроможності. Після опису вищезазначеного варіанту пристрою забезпечення доступу до прихованих інженерних комунікацій приміщень і будівель, фахівцям в даній області повинно бути наявним, що все вищеописане є лише ілюстративним, а не обмежувальним, будучи представленим даним прикладом. Численні модифікації і інші варіанти виконання пристрою, наприклад, варіантів розташування опор на рамці дверцят, шарнірноважільної петлі подвійного переміщення, кріплення кахляної плитки, знаходяться в межах об'єму одного із звичайних підходів в даній області і розглядаються такими, що знаходяться в межах об'єму даного технічного рішення. Ключовим моментом запропонованого технічного рішення є те, що в ньому відсутнє полотно дверцят як самостійна одиниця і опори виконані нерегульованими. Виготовлення лише окремих вузлів іншими, природно, знижує переваги, що перерахованім вище, і не може вважатися новим технічним рішенням, оскільки інше виконання вже не вимагає творчого підходу, а тому і не може вважатися результатами творчої діяльності і вважатися новими об'єктами інтелектуальної власності, що охороняються. 9 28464 10