Установка для мокрого гасіння коксу

Установка для мокрого гасіння коксу, яка містить коксогасильний вагон з кузовом, який має похиле днище і вертикальну стінку, зрошувальний пристрій, розташований над кузовом 3 містить колектор, який розташовано паралельно подовжній осі кузова вагона і який живиться за допомогою центрального бокового підводу рідини. По довжині колектора на однаковій відстані одна від одної встановлено форсунки, які формують окремі факели, що зрошують одну частину поверхні коксу, який міститься в кузові коксогасильного вагона. Іншу частину поверхні коксу, яка знаходиться в зоні, розташованій паралельно подовжній осі кузова з боку, протилежного вертикальній стінці кузова, зрошують охолоджувальною рідиною, яка подається з перекидного ковша. Недоліком відомої установки є нерівномірне охолодження і надмірне зволоження коксу. Це зумовлено тим, що кокс заливають водою зверху, при цьому частина води витрачається на випаровування від гасіння верхніх шарів коксу, а решта води, проходячи через кокс, просочується в нижні шари, продовжуючи гасіння коксу в вагоні по всій товщині коксу. Через похиле розташування днища вагона шар коксу по ширині вагона має різну товщину. Оскільки колектор розміщений паралельно подовжній осі кузова вагона з боку, протилежного вертикальній стінці кузова, то більш інтенсивному охолодженню піддається шар коксу, який міститься поблизу вертикальної стінки кузова. Менш інтенсивно охолоджується шар коксу, який примикає до протилежного борту кузова, однак подача охолоджувальної рідини з перекидного ковша не дозволяє забезпечити точне регулювання об'єму охолоджувальної рідини, яка подається в потрібну зону коксогасильного вагона, що приводить до «вирування» коксу в кузові коксогасильного вагона і викидам крупних шматків коксу за його межі. Відомою є установка для мокрого гасіння коксу, яка містить коксогасильний вагон з кузовом, що має похиле днище і вертикальну стінку, зрошувальний пристрій, розташований над кузовом коксогасильного вагона і обладнаний щонайменше двома рядами форсунок, встановлених уздовж подовжньої осі кузова, з сопловими отворами, призначеними для спрямування потоку охолоджувальної рідини [див. а.с. СРСР №1198092, М. кл. С10В39/04, опубл.15.12.1985р.]. Зрошувальний пристрій містить колектор, розташований паралельно подовжній осі кузова вагона, до якого підводиться охолоджувальна рідина. Форсунки формують окремі факели і встановлені на колекторі на відстані, яка відповідає 0,2-0,6 ширини кузова коксогасильного вагона. При цьому площа соплових отворів першого ряду форсунок, розміщених у вертикальній стінці вагона, в 2,5 рази більша за площу соплових отворів форсунок другого ряду. Таким чином, кожний ряд форсунок зрошує певну частину поверхні коксу з різним витрачанням охолоджувальної рідини, що забезпечує більш рівномірне зрошення всієї маси коксу, однак загальне зволоження коксу залишається на досить високому рівні. Недоліком відомої установки є нерівномірне охолодження і надмірне зволоження коксу. Це зумовлено тим, що кокс заливають водою зверху, 29013 4 при цьому частина води витрачається на випаровування від гасіння верхніх шарів коксу, а решта води, проходячи через кокс, просочується в нижні шари, продовжуючи гасіння коксу в вагоні по всій товщині коксу. Через похиле розташування днища вагона шар коксу по ширині вагона має різну товщину. Оскільки колектор розміщений паралельно подовжній осі кузова вагона поблизу вертикальної стінки кузова вагона, а площа соплових отворів першого ряду форсунок, розміщених у вертикальній стінці вагона, в 2,5 рази більша за площу соплових отворів форсунок другого ряду, то більш інтенсивному охолодженню піддається шар коксу, розташований поблизу вертикальної стінки кузова. Менш інтенсивно охолоджується шар коксу, який примикає до протилежного борту кузова. Це дозволяє забезпечити більш рівномірне охолодження коксу в усьому об'ємі, однак загальне витрачання води на гасіння коксу залишається на досить значному рівні, що приводить до надмірного вмісту вологи в коксі, а також до виникнення термічних напружень в тілі шматків коксу, що приводить до їх розтріскування і погіршення міцнісних характеристик охолоджуваного коксу. Разом з тим, не виключається утворення локальних осередків недогашеного коксу, який вивантажується з коксогасильного вагона на рампу, що приводить до необхідності їх догашення на рампі вручну. Задача даної корисної моделі полягає в створенні установки для мокрого гасіння коксу, яка забезпечує рівномірне охолодження коксу в коксогасильному вагоні при зменшенні ступеня його зволоження за рахунок оптимального розподілу охолоджувальної рідини, що уводиться в масу коксу. Поставлена задача вирішується тим, що в відомій установці для мокрого гасіння коксу, яка містить коксогасильний вагон з кузовом, що має похиле днище і вертикальну стінку, зрошувальний пристрій, розташований над кузовом коксогасильного вагона і обладнаний двома рядами форсунок, розміщених уздовж подовжньої осі кузова, з сопловими отворами, які служать для спрямування потоку охолоджувальної рідини, згідно з заявленим технічним рішенням, форсунки з ряду, розташованого паралельно подовжній осі кузова, з боку, протилежного вертикальній стінці кузова, мають щілинні сопла для формування цільної водяної завіси і розташовані на відстані L від верхнього краю похилого днища, яка визначається за наступною залежністю: 1/50B