Дюбель

1. Дюбель, що містить гвинтову частину, яка включає конічний наконечник і сердечник, та головну частину, яка з'єднана одним кінцем з сердечником і має фланець на другому кінці, при цьому дюбель виконаний з поздовжньою порожниною, яка має з боку фланця західну ділянку з шестигранним поперечним перерізом, 3 29296 кріпиться. Інакше можливе переущільнення матеріалу листа в місцях кріплення його дюбелями, а також поява локальних вм'ятин на поверхні листа в цих місцях, що також можна віднести до недоліків відомої конструкції. Крім того, гвинтову частину дюбеля вгвинчують, уводячи в її порожнину робочий орган загвинчувального пристрою і здійснюючи його в обертання. Крутний момент із робочого органа передається гвинтовій частині завдяки тому, що поперечні перерізи робочого органа й порожнини геометрично подібні. Порожнина у гвинтовій частині проходить по більшій частині її довжини. При цьому виявляється, що глибина порожнини значно перевищує ту доста тню глибину, на яку повинен заходити в неї робочий орган загвинчувального пристрою. Зайва, нічим не обмежувана глибина заходу робочого органа в порожнину також є недоліком цього дюбеля. Найбільш близьким до запропонованого є дюбель, що містить гвинтову частину, яка включає в себе конічний наконечник і сердечник, головну частину, яка з'єднана одним кінцем з сердечником і має фланець на другому кінці і яка виконана з поздовжньою порожниною, що має з боку фланця західну ділянку з шестигранним поперечним перерізом [див. патент Японії №11108031, кл. F16B 25/00, 1999p.]. Недолік цього пристрою особливо проявляється при монтажі дюбелів на горизонтальних поверхнях, наприклад, при кріпленні теплоізоляційного шару або гідроізоляційного покриття на плоскій покрівлі, якщо при цьому монтаж ведеться з використанням універсального загвинчувального пристрою, типу дриля, шуруповерта. Оператор, тримаючи в одній руці загвинчувальний пристрій, уводить його робочий орган у західну шести гранну ділянку порожнини в дюбелі, який тримає в другій руці. При цьому оператор змушений утримувати дюбель у надітому на робочий орган положенні протягом операцій підведення й установки дюбеля на місце його загвинчування. Інакше дюбель може зіскочити з робочого органа під дією сили власної ваги. Зайнятість обох рук оператора протягом цього часу утр уднює, сковує його рух й може бути однією з причин травматизму. Доцільна така конструкція дюбеля (або робочого органу), яка забезпечує фіксацію дюбеля на робочому органі. Технічним результатом при використанні заявленої корисної моделі є спрощення й підвищення якості процедури монтажу дюбеля на стінах і дахах будинків при кріпленні на них листових матеріалів. В дюбелі, що містить гвинтову частин у, яка включає в себе конічний наконечник і сердечник, і головну частину, яка з'єднана одним кінцем з сердечником і має фланець на другому кінці, при цьому дюбель виконаний з поздовжньою порожниною, яка має з боку фланця західну ділянку з шестигранним поперечним перерізом, зазначений технічний результат досягається тим, що розташована після західної ділянки частина порожнини має круглу циліндричну форму, 4 довжина західної ділянки становить 2,5-3,5 діаметра циліндра циліндричної частини порожнини, а на гранях західної ділянки порожнини в зоні сполучення із циліндричною частиною утворені виступи, довжина яких не перевищує ширину грані шестигранника західної ділянки. При цьому діаметр фланця дюбеля більше діаметра його гвинтової частини, а на кожній грані шестигранника західної ділянки поздовжньої порожнини виконаний один виступ. Крім того, виступи можуть бути утворені скосами ребер шестигранника. Суть корисної моделі пояснюється кресленнями. На Фіг.1 зображений дюбель, загальний вид у перспективі; на Фіг.2 - поздовжній розріз дюбеля в перспективі; на Фіг.3 - місце А на Фіг.2; на Фіг.4 - переріз Б-Б на Фіг.3; на Фіг.5 - варіант виконання місця А на Фіг.2; на Фіг.6 - переріз В-В на Фіг.5. Дюбель містить гвинтову частину 1 і головну частину 2, виконані заодно ціле, як одна деталь. Гвинтова частина містить у собі конічний наконечник 3 і сердечник 4. Головна частина 2 з'єднана із сердечником 4 і має на своєму вільному кінці фланець 5, діаметр якого більший, ніж діаметр гвинтової частини 1. Дюбель виконаний на більшій ділянці своєї довжини з порожниною 6, відкритою з боку головної частини 2. Західна ділянка 7 порожнини 6 має шестигранний поперечний переріз, а інша частина порожнини 6 - циліндрична з круглим поперечним перерізом. Довжина західної ділянки 7 становить від 2,5 до 3,5 діаметрів циліндра циліндричної частини порожнини 6. На гранях шестигранника західної ділянки 7 у місці прилягання його до основної циліндричної ділянки є виступи 8 (див. Фіг.2, 3, 4). Довжина h виступів (див. Фіг.3) не перевищує розміру l, тобто ширини грані шестигранника західної ділянки 7 (див. Фіг.4). На Фіг.4 штри ховою лінією показаний контур поперечного перерізу робочого органа загвинчувального пристрою. Як видно, ребра робочого органа торкаються граней західної ділянки 7 у точках 9, а грані робочого органа торкаються виступів 8 у точках 10. Конструктивне виконання виступів 8 може бути різним, однак при цьому має дотримуватися одна умова: виступи повинні перешкоджати поперечним (радіальним) зсувам робочого органа загвинчу вального пристрою відносно дюбеля. На Фіг.5, 6 представлений один з таких варіантів конструктивного виконання виступів у вигляді скосів 11 ребер шестигранника західної ділянки. Призначення розглянутих ви ще виступів запобігання мимовільного спадання дюбеля з робочого органа загвинчувального пристрою. При надіванні дюбеля на робочий орган утвориться їхнє з'єднання із зазором, причому зазор повинен бути досить великим, щоб оператор не мав незручностей на початковій стадії надівання дюбеля на робочий орган. На завершальній стадії 5 29296 надівання робочий орган входить у надійний контакт із дюбелем по лініях, яким відповідають точки 9 і 10 на Фіг.4 або точки 12 на Фіг.6, при цьому утвориться їхнє з'єднання з натягом, що перешкоджає спаданню дюбеля з робочого органа. Чим менша довжина цього з'єднання з натягом, тим простіша робота оператора. Ця довжина повинна бути мінімально необхідною для запобігання мимовільного спадання дюбеля з робочого органа під впливом власної ваги й випадкових ударних навантажень на загвинчувальний пристрій. Досвід авторів показує, що якщо реалізується натяг, який долається при надіванні дюбеля осьовим зусиллям оператора 23Н, ця довжина може бути не більше ширини грані шестигранника західної ділянки. Дюбель монтують у такий спосіб. Лист, що кріпиться на стіні або даху, прикладають і втримують на місці його кріплення. Оператор надіває дюбель на робочий орган загвинчувального пристрою, наприклад, шуруповерта, до утворення натягу в їхньому з'єднанні. Потім, оперуючи тільки шур уповертом і не підтримуючи дюбель, він установлює конічний наконечник 3 дюбеля на місце монтажу останнього, позиціонує дюбель перпендикулярно поверхні матеріалу й вмикає загвинчувальний пристрій. Для передачі крутного моменту з робочого органа на дюбель з огляду на його міцність цілком достатня довжина західної ділянки 7, яка становить від 1 до 1,5 діаметрів циліндра циліндричної частини порожнини 6. Однак це значення довжини ділянки 7 недостатньо для надійної кутової орієнтації дюбеля відносно робочого органу і, отже, відносно поверхні матеріалу, з наступної причини. Виступи 8 перешкоджають взаємним поперечним зсувам дюбеля й робочого органа тільки наприкінці західної ділянки, що примикає до основної; на протилежному кінці західної ділянки в з'єднанні дюбеля з робочим органом зберігається зазор. Внаслідок цього можливі небажані неконтрольовані кутові зсуви осі дюбеля відносно осі шур уповерта, що направляється оператором. Однак, чим довша західна ділянка, тим менше ці зсуви, і, отже, тим вища точність кутового позиціонування дюбеля. Ця точність виявляється достатньою, коли довжина західної ділянки перебуває в межах від 2,5 до 3,5 діаметрів циліндра циліндричної частини порожнини 6. Вгвинчування дюбеля в матеріал листа й, потім, у матеріал стіни (або даху) припиняють, як тільки фланець 5 увійде в щільний контакт із поверхнею листа, який кріплять. Оскільки гвинтова й головна частини виконані як одна деталь, відпадає необхідність у з'єднанні цих частин при монтажі дюбеля, що спрощує процедуру монтажу. Оскільки при монтажі притиснення фланця головної частини дюбеля до листа, який прикріплюють, здійснюється не шляхом ударів по дюбелю з відповідними імпульсними поздовжніми зсувами його головної частини, а шляхом монотонного поздовжнього переміщення головної 6 частини з легко регульованою швидкістю (швидкістю вгвинчування дюбеля), момент входу фланця в щільний контакт з поверхнею листа (тобто момент припинення вгвинчування) легко й надійно визначається оператором візуально. Завдяки цьому зменшується ймовірність переущільнення матеріалу листа й утворення хвиль на його поверхні, тобто підвищується якість монтажу. Глибина заходу робочого органа загвинчувального пристрою обмежена довжиною західної ділянки 7. Таким чином, особливо у випадках дюбелів з великою загальною довжиною, робочий орган не входить в порожнину 6 на всю її довжину (і, відповідно, не виходить на всю довжину після вгвинчування). Це істотно скорочує довжину поздовжнього ходу загвинчувального пристрою, тобто спрощує процедуру монтажу. 7 29296 8 9 29296 10