Спосіб корекції функціонального стану системи фагоцитуючих макрофагів у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, викликаний поліхіміорезистентними штамами мікобактерій туберкульозу

1. Спосіб корекції функціонального стану системи фагоцитуючих макрофагів у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, викликаний поліхіміорезистентними штамами мікобактерій туберкульозу, що включає введення імуноактивно 3 35028 поліхіміорезистентності збудника - МБТ. При наявності поліхіміорезистентності ефективність протефлазіду недостатня. Тому цей спосіб недостатньо ефективний та підлягає подальшому удосконаленню. Був запропонований також спосіб корекції стану СМФ у хворих на ВДТБ легень за допомогою іншого фітозасобу, а саме настоянки ехінацеї пурпурової (Підгайна О.А., Кадан Л.П., Чернушенко К.Ф. та інш. Функціональна активність фагоцитуючих клітин при вперше діагностованому туберкульозу легень і доцільність її корекції за допомогою ехінацеї пурпурової // Український пульмонологічний журнал. - 2003. -№2 (40). -С. 309-310. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний нами як прототип. Однак клінічний досвід та проведення імунологічного моніторингу дозволили встановити, що позитивний ефект при застосування способупрототипу при тривалості введення хворим на ТЛ настоянки ехінацеї пурпурової протягом 4 тижнів не перевищує 60-70%. В той же час у хворих на ТЛ з найбільш вираженою супресією СФМ, а саме при високій вихідній активності кисеньзалежного метаболізму у моноцитах/макрофагах на тлі значної недостатності інших функцій клітин макрофагального ряду, імуномодулюючого ефекту від введення препаратів з ехінацеї пурпурової досягнуто не було. В клінічному плані це були найбільш тяжкі хворі на ТЛ, в тому числі пацієнти з прогресуючим перебігом туберкульозного процесу в легенях, який був викликаний поліхіміорезистентними штамами МБТ. Тому цей спосіб потребує подальшого удосконалення. Задачею корисної моделі було удосконалення відомого способу корекції стану МФС у хворих на ВДТБ легень, викликаний поліхіміорезистентними штамами МБТ, та зменшення ймовірності розвитку побічних ефектів в ході лікування таких хворих. Рішення вказаної задачі досягається шляхом введення в якості імуноактивного препарату для оптимізації функціонального стану СФМ у хворих на ВДТБ легень, викликаний поліхіміорезистентними МБТ, сучасного імуномодулюючого засобу тимогену внутрішньом'язово та додатковим введенням комбінованого препарату флуімуцил-антибіотику IT . Наша пропозиція щодо використання комбінації препаратів тимогену та флуімуцилантибіотику IT у хворих на ВДТБ легень, викликаний поліхіміорезистентними штамами МБТ, для оптимізації функціонального стану СФМ груп ується на вперше встановленій авторами корисної моделі в експериментальних умовах та потім підтвердженої в клініці закономірності, що при сумісному введенні в організм комбінації цих препаратів відмічається чітко виражена позитивна динаміка саме фагоцитарних показників клітин макрофагальної/моноцитарного ряду, в тому числі при наявності вихідних суттєви х негараздів метаболічних процесів у ци х клітинах. Ми вважаємо, що це пов'язано з тим, що флуімуцилантибіотик IT виявляє чітко виражені 4 антиоксидантні та імуномодулюючі властивості, метаболічні та мембраностабілізуючі ефекти, а також детоксикуючу активність, і в цих умовах суттєво підвищується імуномодулюючий ефект тимогену. Авторами корисної моделі було також встановлено, що при сумісному введенні в організм хворих на ВДТБ легень, викликаний поліхіміорезистентними штамами МБТ, комбінації двох препаратів - тимогену та флуімуцилантибіотику IT, відмічається не лише проста сумація, але навіть взаємне потенціювання позитивних рис фармакологічної дії обох препаратів, зокрема відносно їхнього впливу на внутрішньоклітинні метаболічні процеси у клітинах макрофагально/моноцитарного ряду, а також стосовно оптимізації функціонального стану СФМ в цілому. В технічному плані заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворому на ВДТБ легень, викликаний поліхіміорезистентними штамами МБТ, проводиться імунологічне обстеження, зокрема дослідження функціонального стану СФМ. При цьому в клінічних умовах для аналізу функціонального стану МФС досить зручно використовувати дослідження фагоцитарної активності моноцитів (ФАМ) периферичної крові за допомогою чашечкового методу (дивись джерело: Фролов В.М., Пересадін НА., Гаврилова Л.А. Определение фагоцитарной активності моноцитов периферической крови у больных // Лабораторное дело. 1989. - №1 - С. 59-61). При наявності виражених порушень з боку показників ФАМ, а саме зниженні фагоцитарного індексу (ФІ) до 14,0% та нижче, фагоцитарного числа (ФЧ) до 2,6 та нижче та індексу перетравлення (ІП) до 12,0% та нижче констатують виражене пригнічення функціонального стану СФМ (II або III ступеня) та необхідність проведення корекції стану СФМ за допомогою заявленого способу. При цьому хворим на ВДТБ легень, викликаний поліхіміорезистентними штамами МБТ, з наявністю пригнічення функціонального стану СФМ II-III ступеня вводимо тимоген внутрішньом'язово N 15-20 по 1мл 0,01% розчину щоденно та одночасно внутрішньобронхеально флуімуцил-антибіотик IT по 500мг на добу 3 рази на тиждень, усього 7-10 введень. В процесі створення корисної моделі при розробці заявленого способу було обстежено дві групи хвори х на ВДТБ легень, викликаний поліхіміорезистентними штамами МБТ, рандомізовані за віком, статтю хворих, клінічними формами туберкульозного процесу в легенях та спектром хіміорезистентності МБТ. Вік хворих, які знаходилися під наглядом, становив від 17 до 65 років. За даними імунологічного обстеження в обох групах переважали прояви вторинної імунної недостатності з боку СФМ П-ІІІ ступеня вираженості. Пацієнти основної групи (48 осіб) отримували корекцію стану СФМ за допомогою заявленого способу (тобто комбінацію препаратів флуімуцил антибіотик IT та тимоген), пацієнти зіставлення (50 хворих) - у відповідності до відомого способу 5 35028 прототипу. Фонове лікування ВДТБ легень в обох групах було однаковим, типовим та включало протитуберкульозні хіміопрепарати в кількості 5-6 засобів згідно 1 категорії хворих на туберкульоз до визначення чутливості до противотуберкульозних препаратів, після чого пацієнтам корегувалась хіміотерапія згідно профілю антибіотикорезистентності, що відповідало протоколу лікування хворих на ТЛ з наявністю поліхіміорезистентності МБТ, затвердженому МОЗ України. 6 Вивчали показники ФАМ у динаміці: до початку проведення оптимізації функціонального стану СФМ та після її завершення. До початку проведення оптимізації у хворих обох груп, що знаходилися під наглядом, були виявлені однотипові зсуви з боку функціонального стану СФМ, які характеризувалися зниженням основних показників: ФІ, ФЧ, ІП. Результати вивчення ФАМ до початку проведення корекції показників СФМ узагальнені в таблиці 1. Таблиця 1 Показники ФАМ в обстежених хворих на ВДТБ легень, викликаний поліхіміорезистентними штамами МБТ до початку проведення корекції стану СФМ (М±m) Показники ФАМ Норма ФІ, % 26,5±2,1 ФЧ 4,0±0,03 ІП, % 24,3±1,8 основна (n=48) 12,5±1,4 Р1