Спосіб лікування хворих на хронічний некалькульозний холецистит, коморбідний з дисбіозом кишечнику, на тлі вторинного імунодефіциту

1. Спосіб лікування хворих на хронічний нека 3 35029 вторинного імунодефіциту, що включає введення поряд з глутаргіном та біфіформом також імуноактивного препарату циклоферону [Деклараційний патент України на корисну модель №16766. - МПК (2006) А61К 31/195. - Спосіб лікування хронічного некалькульозного холециститу, поєднаного з дисбіозом кишечнику на тлі вторинного імунодефіциту. - Опубл. 15.08.2006.- Бюл. №8]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний як прототип. До недоліків відомого способу-прототипу відноситься те, що у частині випадків у хворих на ХН Х, коморбідний з ДбК на тлі вторинного імунодефіциту все ж таки зберігаються зсуви деяких імунологічних показників і сироваткового інтерферону (ІФ). Задачею корисної моделі було підвищення ефективності існуючого способу лікування хворих на ХНХ, коморбідного з ДбК на тлі вторинного імунодефіциту, прискорення досягнення стійкої клінічної ремісії захворювання, нормалізація функціонального стану печінки й мікрофлори кишечнику, відновлення імунологічного гомеостазу. Ця задача реалізується шляхом введення додатково до глутаргіну, бі фіформу та циклоферону сучасного імуноактивного препарату поліоксидонію (ПО). ПО - це сучачний імунотропний препарат, який чинить позитивний вплив на всі ланки імунітету і тому вважається істинним імуномодулятором. Встановлено, що фармакологічна активність ПО реалізується поперед усього шляхом активації клітин, які володіють фагоцитарною дією, а також природних кілерів. При цьому ПО оказує чітко виражений стимулюючий ефект на продукцію клітинами макрофагально-моноцитарного ряду низки біологічно активних факторів, зокрема, цитокінів IL-1 b , IL-6, TNF a й a -інтерферону. Крім того, при недостатності факторів гуморального імунітету ПО сприяє посиленню антитілоутворення. Важливо, що поряд з імуномодулюючим ефектом, ПО володіє також детоксикуючою, антиоксидантною й мембраностабілізуючою активності, що робить його досить ефективним препаратом у комплексному лікуванні гострих і хронічних патологічних станів різного генезу. Наша пропозиція базується на вперше встановленій нами закономірності, що введення ПО додатково до глутаргіну, бі фіформу й циклоферону дозволяє значно покращити результати лікування, що в патогенетичному плані пов'язано з тим, що ПО при сумісному введенні з глутаргіном та циклофероном володіє взаємно потенціюючим ефектом, внаслідок чого у більшості хворих відмічається не проста сумація позитивних рис фармакологічної дії кожного з цих препаратів, але навіть взаємне потенціювання їхньої дії, що забезпечує значну активацію усіх основних ланок імунної системи взагалі й водночас суттєве посилення проду 4 кції ендогенного сироваткового ІФ. Відомо, що ендогенний сироватковий ІФ стимулює низку клітин імунної системи та оптимізує продукцію цитокінів. Тому в патогенетичному плані можна вважати використання запропонованої комбінації лікарських засобів доцільною та перспективною. Раніше ПО при лікуванні хворих на ХНХ, коморбідний з ДбК, на тлі вторинного імунодефіциту не використовувався. У технічному плані заявлений спосіб здійснюється таким чином: хворим на ХНХ, коморбідний з ДбК, на тлі вторинного імунодефіциту, призначають глутаргін, біфіформ і циклоферон у середньотепевтичних дозах та додатково вводять ПО внутрішньом'язово за схемою: по 6мг 1 раз на добу 3 дні поспіль, потім через день ще 5-7 ін'єкцій препарату. Нами дослідним шляхом було встановлено, що саме така схема введення ПО додатково до глутаргіну, біфі форму і циклоферону, забезпечує оптимізацію імунних та метаболічних показників, відновлення імунологічного та метаболічного гомеостазу. Тому ця схема введення ПО також включена до формули корисної моделі. При розробці корисної моделі нами було обстежено 115 хворих з діагнозом ХНХ, коморбідного з ДбК, на тлі вторинних імунодефіцитних станів, з яких перша гр упа (50 осіб) отримувала лікування згідно до заявленого способу й друга гр упа (теж 65 осіб) - стосовно до відомого способу-прототипу. Обидві групи були рандомізовані за віком, статтю хворих, тривалістю та часто тою загострень ХНХ, ступенем ДбК та вторинного імунодефіциту. До початку проведення лікування скарги на стан здоров'я в обстежених хворих обох груп були однотиповими й відповідали клінічному діагнозу ХН Х, коморбідного ДбК. Були характерні скарги на тупий ниючий біль або тяжкість у правому підребер'ї, біль по ходу товстої кишки, здуття животу, бурчання у животі, гіркоту в роті, відрижку, нудоту, нестійкий стілець. Клінічно виявлено наявність помірної гепатомегалії, чутливості печінкового краю, позитивні симптоми Кера і Ортнера, болісність по ходу товстої кишки при пальпації. Сонографічно встановлено, що в усіх обстежених хворих були потовщені стінки жовчного міхура, міхур був нерідко деформований перетинками, та у його порожнині виявлявся детрит. Нерідко відмічалася також двоконтурність стінки жовчного міхура. При бактеріологічному обстеженні калу встановлено переважання лактозонегативних штамів кишкової палички, наявність у калі деяких патогенних або умовнопатогенних мікроорганізмів (золотистий плазмокоагулюючий стафілокок, вульгарний протей та інші, переважно в кількості 10 5-106/г випорожнень). При розробці заявленого способу було також вивчено динаміку клітинних показників імунітету й концентрації сироваткового ІФ (таблиця 1). 5 35029 6 Таблиця 1 Вихідні показники імунітету й рівня сироваткового ІФ в обстежених хворих на ХНХ, коморбідний з ДбК на тлі вторинного імунодефіциту (М±m) Вивчені показники + CD3 , % Г/л CD4+, % Г/л CD8+, % Г/л, CD4/CD8 РБТЛ, % ІФ сироватки, МО/мл Норма 69,2±2,0 1,3±0,04 45,5±1,5 0,86±0,03 22,4±1,0 0,42±0,02 2,03±0,03 68,8±2,5 5,6±0,2 Способи лікування заявлений спосіб (n=50) відомий спосіб (n=65) 50,7±1,8* 50,2±1,7* 0,87±0,03** 0,84±0,03** 37,6±1,3* 36,8±1,2* 0,65±0,02** 0,624±0,02** 22,2±0,9 21,7±0,8 0,39±0,01 0,36±0,01 1,69±0,02** 1,70±0,02** 46,7±2,2** 46,2±2,1** 3,4±0,1** 3,0±0,1** Р >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 Примітки: у таблицях 1 і 2 вірогідність різниці відносно норми: * - при Р