Спосіб корекції цитокінового профілю крові у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень, викликаний поліхіміорезистентними штамами мікобактерій туберкульозу

1. Спосіб корекції цитокінового профілю крові у хворих на вперше діагностований туберкульоз 3 35016 Тому цей спосіб недостатньо ефективний та підлягає подальшому удосконаленню. Також був розроблений більш досконалий спосіб корекції ЦП крові у хворих на ВДТБ шляхом введення пацієнтам з даною патологією імуноактивного препарату глутоксиму [Кноринг Б.Б., Аветисян А.О., Елькин А.В. Динамика иммунологических показателей у больных туберкулезом легких при лечении глутоксимом //Проблемы туберкулеза. - 2003. - №7. - С.42-46]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що при розповсюдженому процесі в легенях хворих на ВДТБ відмічається менш виражений позитивний вплив на систему цитокінів, ніж при обмеженому ураженні легень: не відмічається повної нормалізації ЦП крові таких пацієнтів, зберігається підвищений рівень прозапальних ЦК в крові хворих, тобто залишаються порушення з боку цитокінового статусу, переважно у вигляді збільшення вмісту прозапальних і відносної недостатності протизапальних ЦК у крові хворих на ВДТБ легень. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності існуючого способу корекції ЦП крові хворих на ВДТБ легень, викликаний поліхіміорезистентними МБТ, а саме прискорення досягнення нормалізації співвідношення прозапальних і протизапальних ЦК та їхньої загальної концентрації у крові. Вказана задача досягається шляхом введення хворим на ТЛ в якості імуноактивного препарату тимогену. Тимоген - сучасний імуноактивний препарат, який за хімічною структурою є синтетичним дипептидом, а саме L-глутаміл L-триптофаном, тобто діюча речовина препарату складається із залишків двох амінокислот - L-глутаміна та L-триптофана. Тому цей препарат не містить у своєму складі ніяких баластних білків або інших потенціально антигенних речовин та не викликає яких-небудь небажаних побічних ефектів, в тому числі аутоімунних реакцій. Тимоген володіє чітко вираженою імуномодулюючою активністю відносно регуляції продукції ЦК та оптимізації ЦП: у випадку підвищеної вихідної концентрації ЦК в сироватці крові, їх рівень знижується, тоді як при відносно низькому їх вмісту в крові відбувається підвищення концентрації. Таким чином, введення тимогену сприяє нормалізації співвідношення між прозапальними та протизапальними ЦК в крові та в цілому забезпечує відновлення як ЦП, так і взагалі імунного гомеостазу хворих. Препарат тимоген виробляється в Україні, зареєстрований в якості лікувального засобу та дозволений для використання в клінічній практиці без обмежень. Наша пропозиція щодо використання тимогену в якості імуноактивного препарату з метою корекції показників ЦП у хворих на ВДТБ легень, викликаний поліхіміорезистентними штамами МБТ, базується на отриманих саме авторами корисної моделі досвідних шляхом даних, які дозволили встановити раніше не відому закономірність, що використання тимогену у даного контингенту хворих сприяє в більшості випадків корекції ЦП крові, 4 а в клінічному плані сприяє досягненню стабілізації туберкульозного процесу в легенях, більш швидкому припиненню бактеріовиділення та загоєнню порожнин розпаду та таким чином, обумовлює досягнення задачі корисної моделі. Крім того, введення тимогену не має протипоказань, не спричиняє будь-яких небажаних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій. У технічному плані заявлений спосіб здійснюється таким чином: хворому на ВДТБ легень, викликаний поліхіміорезистентними МБТ при наявності дисбалансу ЦП крові за даними імунологічного обстеження вводять 0,01% розчин тимогену внутрішньом'язово по 1мл 1 раз на добу протягом 15-20 діб поспіль. Вищевказані курси введення тимогену хворим на ВДТБ були підібрані нами досвідним шляхом. Саме при такій кратності введення тимогену забезпечується максимальне зниження концентрації прозапальних ЦК у сироватці та оптимізація ЦП крові. При розробці заявленого способу було обстежено дві групи хворих на ВДТБ легень, викликаний поліхіміорезистентними штамами МБТ, рандомізовані за віком, статтю пацієнтів, спектром хіміорезистентності МБТ та особливо за клінічним формами туберкульозного процесу в легенях. Вік хворих, які знаходилися під наглядом, становив від 17 до 65 років. Основна група (48 осіб) отримувала під час лікування ВДТБ легень корекцію ЦП крові за допомогою заявленого способу (тобто за допомогою тимогену), група зіставлення (50 осіб) - за допомогою відомого способу-прототипу. Фонове лікування ВДТБ легень в обох гр упах було однаковим, типовим та включало протитуберкульозні хіміопрепарати в кількості 5-6 засобів згідно 1 категорії хворих на туберкульоз до визначення чутливості до протитуберкульозних препаратів, після чого пацієнтам корегувалась хіміотерапія згідно профілю антибіотикорезистентності. Хворі основної групи отримували курс корекції ЦК крові у відповідності до заявленого способу, а саме тимоген дорослим по 0,1мг у вигляді 0,01% розчину в об'ємі 1мл внутрішньом'язово 1 раз на день протягом 15-20 діб поспіль. Критерієм ефективності заявленого способу були позитивні зміни з боку ЦП крові, а саме - зменшення вмісту у крові прозапальних ЦК - IL-1b, IL-2, ФНПa й IL-6 при тенденції до підвищення рівня протизапального ЦК - IL-4 в сироватці крові хворих, а тому й зниження коефіцієнтів, які відображають співвідношення ЦК з прозапальною й протизапальною активністю, що свідчить про відновлення імунологічного гомеостазу. Саме введення імуноактивного препарату тимогену сприяє в патогенетичному плані позитивним зсувам вищезгаданих імунологічних показників, а в клінічному відношенні - досягненню стабілізації туберкульозного процесу в легенях, більш швидкому знебациленню мокротиння та рубцюванню каверн. Пацієнти групи зіставлення отримували корекцію ЦП крові у відповідності до відомого способупрототипу. 5 35016 До початку проведення корекції ЦП у хворих на ТЛ в обох гр упах, які були під наглядом, була однотипова клінічна симптоматика хвороби, що характеризувалася наявністю загальної слабкості, нездужання, зниження апетиту та працездатності, кашлю з виділенням харкотиння, задишки при фізичному навантаженні. При об'єктивному обстеженні відмічалися вкорочення перкуторного звуку над ділянкою ураження, жорстке дихання, вологі хрипи різного калібру, інколи розсіяні сухі хрипи. При імунологічному обстеженні до початку проведення корекції у хворих досліджуваних гр уп були виявлені однотипові зсуви з боку показників ЦП крові, які характеризувалися перш за все під 6 вищенням концентрації прозапальних ЦК: IL-1b, IL6 IL-2 та ФНПa, і, навпаки, рівень протизапального ЦК IL-4 мав тенденцію до зниження. Виходячи з отриманих даних, коефіцієнти, що відображають співвідношення ЦК з прозапальною й протизапальною активністю, суттєво були збільшені. Таким чином, зміни імунного статусу в обох гр упах хворих на ВДТБ, викликаний хіміорезистентними штамами МБТ, були однаковими відносно норми, що свідчить про однотиповість обстежених груп не тільки в клінічному, але й і імунологічному плані (Таблиця 1). Таблиця 1 Вміст ЦК у сироватці крові в обстежених хворих на ВДТБ легень, викликаний поліхіміорезистентними штамами МБТ до початку проведення корекції (М±m), пг/мл Вміст ЦК IL-1b IL-2 ФНПa IL-6 IL-4 IL-2/IL-4 IL-1b/IL-4 ФНПa/ІL-4 IL-6/IL-4 Норма(пг/мл) 18,8±1,7 20,8±1,4 39,6±2,2 24,4±2,8 47,2±1,6 0,44±0,03 0,4±0,03 0,84±0,04 0,52±0,03 Групи хворих, які підлягали проведенню корекції ЦП крові основна (n=48) зіставлення (n=50) 47,1±2,3*** 46,7±2,1*** 39,6±2,2** 40,4±2,2** 72,5±3,0*** 73,1±2,9*** 48,8±3,0*** 49,3±3,1*** 32,1±1,9* 31,8±2,0* 1,23±0,05*** 1,27±0,04*** 1,47±0,04*** 1,47±0,05*** 2,26±0,07*** 2,29±0,08*** 1,52±0,06*** 1,55±0,07*** Р >0,1 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,1 >0,05 >0,1 Примітка: у Таблицях 1 і 2 ймовірність розбіжностей відносно показників норми * - при Р