Пристрій для остеосинтезу шийки стегнової кістки

Пристрій для остеосинтезу шийки стегнової кістки, який складається з основи, що рухомо вза 3 на пара пластин 2 і 3, оснащених зубоподібними виступами, а на Фіг.4 і 5 вони відтворені у поперечних перерізах Б-Б та В-В, зроблених відповідно через зубоподібні виступи та на протязі прямолінійних відрізків цих пластин. На Фіг.6 зображена функціональна пара клиноподібних елементів 6 і 7, а на Фіг.7 - вони у перерізі Г-Г. На Фіг.8 представлена запірна трубка 4, а на Фіг.9 - вона ж у перерізі Ґ-Ґ. На Фіг.10 пристрій зображено при вигляді спереду у зібраному стані в робочій позиції у шийці стегна. На Фіг.11 теж саме представлено при вигляді зверху, а на Фіг.12, 13 та 14 - відповідно у перерізах Д-Д, Е-Е та Є-Є. На Фіг.15 - зображена пластина 2 (з більшими зубоподібними виступами) під час її поздовжнього просування через основу 1, а на Фіг.16 - те ж саме у перерізі Ж-Ж. На Фіг.17 - позиція цієї ж пластини після завершення її поздовжнього переміщення, а на Фіг.18 і 19 - це ж саме відповідно - у перерізах 3-3 та И-И. На Фіг.20 згадувана пластина відтиснена убік (в її остаточну позицію) широким клиноподібним елементом 6, введеним у паз 5 з протилежного боку від неї, а на Фіг.21 і 22 - ця ж позиція відповідно зображена у перерізах І-І та Ї-Ї. На Фіг.23 - на місце клиноподібного елемента 6 у паз 5 основи 1 введена пластина 3 (з меншими зубоподібними виступами), а на Фіг.24 і 25 те ж саме відповідно представлено у перерізах Й-Й та К-К. На Фіг.26 - позиція цієї ж пластини після завершення її поздовжнього переміщення, а на Фіг.27 і 28 - те ж саме відповідно подане у перерізах Л-Л та М-М. На Фіг.29 згадувана пластина відтиснена убік (в її остаточну позицію) вузьким клиноподібним елементом 7, введеним у паз 5 з протилежного боку від неї, а на Фіг.30 і 31 - те ж саме відповідно відтворене у перерізах Н-Н та О-О. На Фіг.32 показано розташування деталей пристрою після остаточного закріплення пластин 2 і 3 в робочій позиції, для чого введено запірну трубку 4 (остаточне закріплення позиції пластин), а на Фіг.33 і 34 те ж саме відповідно зображене у перерізах П-П та Р-Р. Пристрій застосовують наступним чином. У репоновані уламки шийки стегна за однією із загальновідомих методик (2, 3, 4) вводять направляючу шпицю. Довкола неї у кортикалісі підвертлюгового майданчика формують отвір для внутрішньокісткової частини основи 1, яку нанизують на згадану шпицю і вводять в кістку. Потім цю шпицю видаляють, а в один із пазів основи 1 через її зовнішній торець вводять пластину 2, (Фіг.15-16), зубоподібний внутрішній кінець якої заглиблюють у бік центрального уламка (Фіг.17-19). Після цього у той же паз основи 1 збоку від пластини 2 і зі сторони, вільної від її зубоподібних виступів, вбивають клиноподібний елемент 6, відтискуючи в протилежний бік пластину 2 (Фіг.20-22). 40161 4 Клиноподібний елемент 6 виймають, а на його місце до рівня пластини 2 і попри неї вводять пластину 3 (Фіг.23-28). Між зовнішніми кінцями обох згаданих пластин вбивають клиноподібний елемент 7, яким у протилежний бік відтискують пластину 3 (Фіг.29-31). Аналогічними маніпуляціями через інші пази основи 1 вводять решту пластин 2 і 3, після чого, між ними вставляють запірну трубку 4 (Фіг.32-34), завдяки якій ці пластини жорстко закріплюють на досягнених позиціях. Видалення пристрою здійснюють у зворотній послідовності. Приклад Медико-технічні випробування, проведені на кафедрі оперативної хірургії Тернопільського медичного університету ім. І. Горбачевського (5 експериментів на нефіксованих у консервантах кістках) виявили ряд позитивних якостей заявленого пристрою. Зокрема, встановлення зубоподібних пластин у робочу позицію здійснюється без їх ротації всередині центрального уламка і найкоротшим шляхом - розсуненням їх у боки, що у порівнянні з прототипом майже наполовину (на 46,4%) зменшує руйнування губчастої кісткової речовини. При цьому діють не дві, як у прототипа, зубоподібні пластини, а значно більше (у даній моделі пристрою їх може бути 8), що 1,7 рази посилює фіксацію центрального уламка. Крім того, заявлений пристрій діє як жорстка поліелементна керована конструкція, в якій функціональні позиції зубоподібних пластин та їх кількість при потребі можна змінювати в процесі остеосинтезу. Виробництво дослідних моделей пристрою налагоджене у Тернопільському виробничому об'єднанні "Ватра". Для цього використовується нержавіюча сталь марок 1Х18Н9Т або 12X18НТ. Можливе виготовлення кількох модифікацій заявленого пристрою, зокрема з трубчастими основами круглого, х-подібного, т-подібного та прямокутного поперечних перерізів, що дозволяє розширити діапазон вибору фіксатора у відповідності до конкретних травматичних ситуацій. Джерела інформації: 1. Березовский О.И. Устройство для остеосинтеза шейки бедренной кости / Опис винаходу до авт. св. SU №1371696 А61В17/58. 2. Олекса А.П. Травматологія. - Львів: Афіша, 1996. - С.301-304. 3. M.W. Chapman, M. Madison. Operative Orthopaedics. - V.I. - Philadelphia: J. Lippincott Company, 1993. - P.585-594. 4. Андрейчин В.А., Шібель I.В., Забава Б.М. Метод визначення розташування шийки стегнової кістки при операції остеосинтезу // Шпитальна хірургія. - 2001. - 1. - С.119-120. 5 40161 6 7 40161 8 9 Комп’ютерна верстка О. Рябко 40161 Підписне 10 Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601