Спосіб відновлювального лікування хронічних захворювань гепатобіліарної системи

1. Спосіб відновлювального лікування хронічних захворювань гепатобіліарної системи, що полягає у вживанні хворими мінеральної води, який відрізняє ться тим, що використовують маломінералізовані гідрокарбонатно-сульфатно-хлориднонатрієві води за 35-45 хв. до, а хлоридно-натрієві 42185 Вживання згаданого засобу доцільно при незначній активності патологічного процесу у печинці та супутній дискінезії жовчного міхура, за гіпотонічним типом, коли необхідний та виправданий жовчогінний ефект. А у випадках вираженої активності патологічного процесу у печинці та наявності синдромів холестазу та цитолізу, суп утній дискінезії жовчного міхура за гіпертонічним типом, порушенням морфо-функціонального стану гастродуоденальної системи вживання цього засобу не тільки малоефективне, але при наявності синдрому холестазу (гіпербілірубінемія) вживання вод, які містять сульфати в значній кількості, небажано через їхню надто жовчогінний ефект. З'ясовано, що у патогенезі різних хронічних захворювань гепатобіліарної системи поряд із змінами функціонального стану печінки (холестаз, цитоліз, мезенхімальне запалення), іммунологічної реактивності організму, провідну роль відіграють порушення процесів утворення активних форм кисню та процесів ПОЛ, які впливають на стан ендоплазматичного ретикулума та плазматичних мембран гепатоцитів. В основу винаходу поставлена задача удосконалення способу лікування хронічних захворювань гепатобіліарної системи, у якому завдяки впливові на провідні ланки патогенезу порушень гепатоцитів, має бути забезпеченим відновлення функціонального стану печінки. Патогенетичний підхід має сприяти подовшанню тривалості ремісії між періодами загострення захворювання, а також скороченню тимчасової непрацездатності. Поставлена задача вирішується тим, що у способі відновлювального лікування хронічних захворювань гепатобіліарної системи, переважно хронічних гепатитів різної етіології, який полягає у вживанні мінеральної води, згідно до винаходу, використовують маломінералізовані гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридно-натрієві води за 35-45 хв. до, а хлоридно-натрієві через 35-45 хв. після їжі тричі на день по 150-200 мл, а також додатково внутрішньом'язево вводять ретинола ацетат, дозою 20000-25000 М.о., один раз, та 10% токоферола ацетата 1-2 рази на добу, дозою 40-50 мг дворазово або 80-100 мг один раз на день. Ін'єкції виконують за годину після їжі та вживання мінеральної води: ретинола ацетата після сніданку, токоферола ацетата двічі - після обіду та вечері, або один раз після обіду. Схему повторюють щоденно, протягом 2-3 тижнів. Доказом причинно-наслідкового зв'язку між сукупністю суттєвих ознак винаходу та досягнутим технічним наслідком є наступне: 1) вживання маломінералізованої гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридно-натрієвої мінеральної води по 150-200 мл за 35-45 хв. до їжі стимулює жовчеутворення; 2) вживання маломінералізованої хлориднонатрієвої мінеральної води по 150-200 мл через 35-45 хв. після їжі стимулює жовчовиділення; 3) внутрішньом'язеві ін'єкції рекомендованих дозувань вітамінів ретинола та токоферола за лікувальною схемою винаходу сприяє нормалізації функціонального стану печінки та порушених процесів пероксидації ліпідів після закінчення жовчогінної дії мінеральних вод; 4) тривалість курсу лікування у 2-3 тижні, за підсумковими даними досліджень 40 хворих, була оптимальною для досягнення позитивного результата. В цілому, запропонована сукупність та послідовність ознак винаходу дозволяє поліпшити функціональний стан печінки, її антиокислювальної системи, нормалізувати процеси жовчоутворення та жовчовиділення і нормалізувати порушений функціональний стан органів травлення. Приклад 1. Хворий Т., 48 років. Діагноз: хронічний гепатит В у стадії незначної активності. На початку лікування у хворого були скарги на підвищену стомлювальність при незначному фізичному навантаженні, постійні тупі болі у правому підребер'ї, періодичну нудоту, зрідка гіркість та сухість у роті, метеоризм, випорожнення рідкі (34 рази на добу). При об'єктивному обстеженні: шкіра та видима слизова звичайного забарвлення, пульс 74 уд/хв, ритмічний, AT 110/70 мм.рт.ст., діяльність серця ритмічна, тони приглушені, язик обкладений сірим нальотом. Живіт при пальпації м'який, болісний при пальпації нижнього краю печінки, край печінки закруглений, щільної консистенції, печінка виступає з-під реберної дуги на 3 см, селезінка не пальпується, при пальпації відділів товстої кишки болісний симптом Ортнера (++) справа. Біохімічний аналіз крові наведено у табл. 1. Призначено лікування за запропонованим способом: 1-й день. Вранці - вживання 150 мл гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридно-натрієвої мінеральної води Одеська № 1 за 35 хв. до сніданку. Після сніданку через 35 хв. - вживання хлориднонатрієвої мінеральної води Одеська № 2, температурою 40-45°С. Через годину після вживання мінеральної води в/м ін'єкція ретинола ацетату дозою 20000 М.о. Обідній час. До обіду за 35 хв. вживання 150 мл гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридно-натрієвої мінеральної води Одеська № 1. Після обіду через 35 хв. - вживання хлоридно-натрієвої мінеральної води Одеська № 2, температурою 4045°С. Через годину після вживання мінеральної води в/м ін'єкція токоферола ацетату дозою 80 мг. Вечеря. За 35 хв. до вечері вживання 150 мл гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридно-натрієвої мінеральної води Одеська № 1. Через 35 хв. після вживання хлоридно-натрієвої мінеральної води Одеська № 2, температурою 40-45°С. 2-й день та наступні дні лікування відбувалось за схемою першого дня. Переносимість процедури та самопочуття хворого добрі. Після 4-го дня лікування зменшилась вираженість болів у правому підребер'ї, зрідка хвилює нудота. Симптом Ортнера справа (+). Печінка виходить з-під реберної дуги на 2 см, пальпація відділів товстої кишки чутлива. На 6-й день відзначалося зменшення метеоризму. Випорожнення кашкоподібної консистенції 2-3 рази на день. Після 7-го дня відзначалося поліпшення загального самопочуття хворого, болі у правому підребер'ї зрідка і тільки після їжі, зникла нудота, іноді гіркість у роті. Випорожнення 1-2 рази на день. 2 42185 Після 10-го дня лікування зникли нудота, гіркість та сухість у роті, метеоризм. Симптом Ортнера слабо виражений справа. Також спостерігається зникнення стомлюваності, болів у правому підребер'ї. Печінка виходить з-під реберної дуги на 1 см, безболісна при пальпації. Курс лікування тривав 14 днів. Після отриманого курсу лікування самопочуття хворого значно поліпшилося. Скарги відсутні. Випорожнення 12 рази на день звичайної консистенції. Об'єктивно: шкіряні покриви та видимі слизові оболонки чисті, пульс 72 уд/хв., ритмичний, AT 115/70 мм рт.ст., тони гучні. Язик чистий. Живіт при пальпації м'який, трохи чутливий у точці Кера. Печінка не збільшена, безболісна, легкої консистенції. Симптом Ортнера (-) справа. Пальпація відділів товстої кишки без особливостей. З табл. 1 та 2 видно повну нормалізацію біохімічних показників, а також показників перекисного окислення ліпідів у хворого Т. під впливом запропонованого способу відновлювального лікування. Приклад 2. Хвора Л., 34 роки. Діагноз: хронічний токсичний гепатит, викликаний тривалим контактом з парами бензину, лаками, фарбами, у стадії значної активності. На початку лікування скарги на виражену загальну слабкість, головний біль, порушення сну, різкі колючі болі у правому підребер'ї, які посилюються під час їжі та фізичному навантаженні, нудоту, періодичну блевоту, непереносимість запахів, метеоризм, запори (випорожнення один раз у три доби, часто за допомогою послаблюючих засобів). При об'єктивному обстеженні: шкіряні покриви та видимі слизові оболонки слабожовтушні. Пульс 68 уд/хв., ритмічний, AT 130/80 мм.рт.ст. Діяльність серця ритмічна, тони серця злегка приглушені. Язик обкладений брунатним нальотом. Живіт при пальпації вздутий, болісний у епігастрії, лівому підребер'ї, при пальпації нижнього краю печінки. Печінка виступає з-під реберної дуги на 4 см. Край печінки рівний, гладкий, консистенція м'яка. Симптом Ортнера (+++) справа та (++) зліва. Болісність у т. Кера. Пальпація сигмоподібної та сліпої кишки болісні. Сигмоподібна кишка спастично скорочена. Біохімічні дослідження та показники перекисного окислення ліпідів крові наведені у табл. 1, 2. Призначено лікування за запропонованим способом. 1-й день лікування. Зранку - вживання 200 мл гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридно-натрієвої мінеральної води Одеська № 1 (температура 40-45°) за 45 хв. до їжі (сніданку). Хлоридно-натрієва мінеральна вода Одеська № 2 (температурою 4045°С) призначалася після сніданку через 45 хв. За годину після вживання мінеральної води Одеської № 2 - внутрішньом'язева ін'єкція ретинола ацетату дозою 25000 М.о. Вдень. До обіду за 45 хв. призначали вживання 200 мл гідрокарбонатно-сульфатно-хлориднонатрієвої мінеральної води Одеська № 1, за такий самий час після обіду - 200 мл Одеської № 2 (4045°С). За годину після вживання мінеральної води робили в/м ін'єкцію 10% токоферола ацетату дозою 50 мг. Вечір. 200 мл мінеральної води Одеська № 1 (температура 40-45°) за 45 хв. до вечері. За 45 хв. після - вживання мінеральної води Одеська дже рела № 2 (40-45°С). За годину - в/м ін'єкція 10% токоферола ацетату дозою 50 мг. 2-й день лікування та наступні дні лікування за схемою першого дня. Переносимість лікування добра. Після 5-го дня лікування відзначалося зменшення загальної слабкості, головного болю, нудоти з непереносимістю запахів, блювота припинились. Болі у правому підребер'ї зменшились несуттєво. Розміри печинкі не змінилися. Симптом Ортнера справа (++), зліва (+). Після 9-го дня лікування у хворої припинилась нудота, була відсутньою блювота, болі у правому підребер'ї зрідка. Болісність у епігастрії не визначається. Печінка виходить з-під реберної дуги на 3 см, не дуже болісна при пальпації. На 14-й день лікування відзначалася нормалізація сну, значне зменшення болів у правому підребер'ї, випорожнення самостійне 1 раз у два дні. Печінка на 2 см виходить з-під реберної дуги, болісна незначно. Симптом Ортнера (+) справа та (-) зліва. Пальпація сигмоподібної та сліпої кишок чутлива незначно. Сигмоподібна кишка звичайних властивостей. Лікування проведено протягом 3 тижнів (21 день). Після лікування самопочуття хворої добре. Зникла загальна слабкість, нормалізувався сон, припинилась болі у правому та лівому підребер'ях, нудо та, блювота, непереносимість запахів, метеоризм, нормалізувалося випорожнення. При об'єктивному обстеженні: пульс 72 уд/хв., ритмичний, задовільних властивостей; AT 120/70 мм рт.ст. Діяльність серця ритмічна, тони чутні. Язик чистий. Живіт при пальпації м'я кий, трохи чутливий у точці Кера. Печінка не збільшена, безболісна. Симптоми Ортнера (-) справа і зліва. Пальпація кишечника без особливостей. Динаміка біохімічних показників та показників пероксидації ліпідів у табл. 1 і 2 свідчить про те, що ліквідація астенічного, больового та диспепсичного синдромів відбувається на тлі нормалізації показників синдромів холестазу, цитолізу, мезенхімального запалення. Було обстежено 40 хворих на хронічні захворювання гепатобіліарної системи (гепатити інфекційний, токсичний, холецистити, тощо) у віці від 25 до 60 років (чоловіків - 25, жінок - 15). У 37 з них визначався астеновегетативний синдром, больовий синдром був переважно у 32 пацієнтів, діспепсичний - у 28. За даними біохімічних досліджень, у 32 пацієнтів виявлений синдром цитолізу, у 18 - синдром холестазу та у 28 - ознаки мезенхімального запалення. Процеси перекисного окислення ліпідів були порушені у всіх обстежених хворих. Після лікування за запропонованим способом відзначено зникнення астено-вегетативного, больового та диспепсичного синдромів у всіх пацієнтів. Нормалізація біохімічних показників спостерігалася у 32 хворих. Відзначено незначну гіпербілірубінемію у 3-х пацієнтів з 18, залишкові явища цитолізу виявлені у 2-х хвори х з 32, ознаки мезенхімального запалення зберіглись у 4-х з 28. Порушені процеси пероксідації ліпідів нормалізувалися у 39 хворих. 3 42185 Слід зазначити позитивну динаміку, наявного до початку лікування, хронічного гастродуоденіту (16 хворих), хронічного холециститу (31 хворий) та хронічного ентероколіту (8 хворих), яка відбилася у нормалізації функціонального стану гастродуоденальної, біліарної систем кишечника. Нормалізація клінічних та біохімічних показників після лікування сприяла подовшанню тривалості ремісії порівняно з прототипом на 30%. Таким чином, запропонований спосіб відновлювального лікування захворювань гепатобіліарної системи виявив суттєву е фективність, що грунтувалась на патогенетичному підході. Спосіб фактично не має протипоказань завдяки відсутності побічних впливів лікувальних факторів, що вжива лися, бо всі вони добре метаболізуються у печинці і не справляють ушкоджуючої дії на органи травлення. Джерела інформації 1. Прокопенко Л.Г., Конопля И.И. // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 1972. - № 2. - С. 36-40. 2. Харченко Н.С., Малая Л.Г., Деркач Е.М. // Биофизические и физико-химические исследования в витаминологии. - М., 1981. – С. 84-85. 3. Владимиров Ю.А. и соавт. // Итоги науки и техники. – Биофизика. - М., 1991. - Т. 29. – 252 с. 4. Цветкова Л., Лашев Н., Едарева В. и др. // Курортол. и физиотер. - 1987. Таблиця 1 Динаміка біхімічних показників крові до та після лікування Показники Білірубін загальний, мкмоль/л Білірубін прямий, мкмоль/л АлАТ, ммоль/ч*л АсАТ,ммоль/ч*л Тімолова проба, од. b-ліпопротеіди, од. Тригліцериди, мкмоль/л Холестерин, мкмоль/л Загальний білок, г/л Альбуміни, % g-глобуліни, % Амілаза, г/л Приклад № 1 До Після 28,9 16,8 18,2 6,4 1,82 0,66 0,78 0,43 8,2 4,1 28,0 35,0 1,28 1,12 6,9 4,8 88,0 82,0 50,4 58,6 22,2 18,2 44,0 32,0 Приклад № 2 До Після 35,9 18,8 22,4 6,6 2,38 0,66 0,74 0,38 8,8 3,6 22,0 36,0 2,38 1,68 8,8 5,2 88,0 82,0 44,6 55,2 23,0 18,9 Показники норми 0-20,5 0-6,83 0-0,68 0-0,45 0-4,0 35,0-55,0 1,6-2,2 2,8-5,8 55,0-75,0 55,0-65,0 15,0-17,0 до 32,0 Таблиця 2 Динаміка показників перекисного окислення ліпідів до та після лікування Показники Дієнові кон'югати, нмоль/ 1л еритр. сусп. Малоновий діальдегід, нмоль/ 1л еритр.сусп Глутатіонредуктаза, нмоль/1 г Hb Глутатіонпероксидаза, нмоль/1 г Hb Відновлений глютатіон, нмоль/1 г Hb Супероксиддисмутаза, нмоль/ 1л еритр. сусп. Приклад № 1 До Після Приклад № 2 До Після Показники норми 5,76 4,36 6,19 4,44 4,57±0,84 180,0 139,9 182,5 144,8 142,0±4,28 173,4 248,7 185,6 254,2 353,2±3,54 274,2 354,7 232,5 371,2 353,9±7,52 302,5 379,3 312,4 369,5 383,8±9,29 466,0 370,8 472,7 368,2 378,0±18,9 4 42185 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 5