Спосіб визначення ступеня тяжкості стану та прогнозування ускладнень у хворих з одонтогенними флегмонами

Спосіб визначення ступеня тяжкості стану та прогнозування ускладнень у хворих з одонтогенними флегмонами шляхом комплексної оцінки місцевих клінічних і функціонально-фізіологічних: температура тіла, швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) факторів, який відрізняється тим, що стан хворого визначають по виразності об'єктивних 3 45915 крові, визначали парціальний тиск кисню і вуглекислого газу в крові. У процесі оперативного втручання візуально оцінювали характер змін тканин у гнійному осередку, консистенцію, колір і запах ексудату, зміни у періфокальних тканинах. За розробленою таблицею визначали тип гострого запалювального процесу у м'яких тканинах щелепнолицевої області. Спосіб досить трудомісткий та потребує складної та коштовної діагностичної апаратури. В основу корисної моделі поставлено завдання удосконалення способу визначення ступеня тяжкості стану та прогнозування ускладнень у хворих з одонтогенними флегмонами шляхом визначення суми балів показників місцевих (число та топографія затягнення простору, тип ексудату), функціонально-фізіологічних (частота серцевих скорочень, частота дихальних рухів, концентрація лейкоцитів, вік пацієнта, наявність гострої органної дисфункції, наявність супутньої тяжкої загальної патології) та анамнестичних (кількість днів до госпіталізації) факторів, що дозволить достовірно і на ранній стадії виявити процес запалення, що у свою чергу підвищить ефективність лікування пацієнтів з одонтогенними флегмонами. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі визначення ступеня тяжкості стану та прогнозування ускладнень у хворих з одонтогенними флегмонами шляхом комплексної оцінки місцевих клінічних і функціонально-фізіологічних (температура тіла, швидкість осідання еритроцитів) факторів, згідно з корисною моделлю, стан хворого визначають за виразністю об'єктивних критеріїв ступеня тяжкості місцевого процесу та системної реакції організму шляхом визначення суми балів показників місцевих (число та топографія затягнення простору, тип ексудату), функціональнофізіологічних (частота серцевих скорочень, частота дихальних рухів, концентрація лейкоцитів, вік пацієнта, наявність гострої органної дисфункції, наявність супутньої тяжкої загальної патології) та анамнестичних (кількість днів до госпіталізації) факторів та при загальній сумі балів 15-23 визначають умовно легкий ступінь тяжкості, 24-33 - середній, 34 та вище - високий ступінь з високим розвитком ускладнень. Сутність способу заключається у тому, що після збору, перевірки та групування даних були ви 4 ділені ознаки, що мають найбільшу інформативність для визначення ступеня тяжкості захворювання та прогнозу його перебігу. При проведенні аналізу вибірки ознак було встановлено, що далеко не всі показники, які ввійшли у вибірку, мають однакову цінність для діагностики. Найбільш значущі у діагностичному плані ознаки представлені у таблиці 1. Таблиця 1 Перелік найбільш значущих для діагностики та прогнозування показників флегмонозного процесу № 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. Показники Вік пацієнта Тривалість хвороби до госпіталізації Тип ексудату Поширеність флегмони Локалізація флегмони (поверхнева або глибока) Тривалість голодування, що пов'язано із утрудненим ковтанням Температура тіла Частота серцевих скорочень (ЧСС) Частота дихальних рухів (ЧДР) Концентрація лейкоцитів у крові Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) Тяжка супутня соматична патологія Гостра органа дисфункція або недостатність Об'єм проведеного оперативного втручання Важливим фактором для оцінки стану хворого за місцевими клінічними ознаками виявився тип ексудату, отриманого при розкриванні флегмон. Аналіз історій хвороби дозволив виділити чотири рівні цього фактора відповідно до типів ексудату, що найчастіше зустрічаються. Побудовані дві незалежні шкали бальних оцінок ступеня тяжкості флегмонозного процесу: перша - що оцінює місцеві клінічні і анамнестичні фактори, друга - функціонально-фізіологічні фактори (табл. 2-5). Таблиця 2 Клінічні і анамнестичні критерії оцінки тяжкості одонтогенних флегмон Показник І. Число утягнутих поверхневих просторів глибоких просторів II. Тип ексудату Гнійний Серозно-гнійний з некротичним компонентом Гнильний з некротичним компонентом Гнильно-гнійний III. Тривалість хвороби до госпіталізації (діб) 2 1 3 2 Число балів 4 5 3 1 2 6 Більше 3 Більше 2 + + + 2 3 4 + 5 Більше 5 5 45915 6 Таблиця 3 Інтерпретація бальної оцінки ступеня тяжкості стану хворих за місцевими клінічними і анамнестичними показниками Сума балів 5-9 10-14 15 і більше Ступінь тяжкості Легкий Середній Тяжкий Таблиця 4 Екстрена оцінка фізіологічних функцій пацієнтів з одонтогеними флегмонами Показник (абсолютне значення) Температура тіла (С°) 1 2 36,0-36,9 37,0-37,5 3 Число балів 4 5 37,6-38,5 38,6-39,5 39,6-40,5 ЧСС (ударів за хвилину) 70-80 80-90 91-100 101-110 111-120 ЧДР (за хвилину) 20-25 25-30 31-36 37-42 43-49 15-10 6 вище 40,5, нижче 36,0 вище 121, нижче 50 вище 50, нижче 10 вище 30,0, нижче 4,0 вище 50 вище 65 Концентрація лейкоцитів 8,5-9,9 10,0-13,9 14,0-16,9 17,0-20,9 21,0-29,9 (106/мл) ШОЕ (мм/годину) до 10 11-19 20-29 30-39 40-49 Вік (років) до 45 46-55 56-65 Виявлена гостра органна дисфункція або недостатність (+6 балів): Пневмонія, абсцес легені, плеврит, медіастиніт, міокардит, порушення функції печінки, нирок і центральної нервової системи. Супутня загальна соматична патологія (+6 балів): Цироз печінки, ішемічна хвороба серця, тяжке хронічне обструктивне бронхів і легенів, цукровий діабет, хронічна ниркова недостатність, тяжка наркотична або алкогольна залежність. захворювання імунодефіцит, Відповідно до таблиці 4, для оцінки стану хворого за фізіологічними параметрами виділено шість факторів, кожен з яких має шість рівнів реалізації. Також існують два фактори, що виражаються у номінальній шкалі: гостра органна дисфункція або недостатність і супутня загальна соматична патологія. Таблиця 5 Інтерпретація шкали бальної оцінки ступеня тяжкості ССЗР Сума балів 10-14 15-19 20 і більше Ступінь тяжкості ССЗР Легкий Середній Тяжкий Застосування оціночних шкал дозволяє розподілити хворих на групи, сформовані за об'єктивними критеріями ступеня тяжкості місцевого процесу і системної реакції організму на нього. Оцінка ступеня тяжкості стану пацієнта складається з суми n, отриманої під час підрахунку балів обох шкал. Інтегральний показник такий: • І група - сума балів 15-23 - умовно легкий ступінь тяжкості, супроводжується слабко або помірно вираженою системною реакцією організму; • 2 група - сума балів 24-33 - середній ступінь тяжкості - поширена одонтогенная флегмона, що супроводжується вираженим синдромом системної запальної реакції (ССЗР); • 3 група - сума 34 бали і вище - тяжкий або вкрай тяжкий стан - тяжкий ССЗР (сепсис), викликаний одонтогеною флегмоною. Нами встановлено три фактори ризику розвитку ускладнень одонтогенних флегмон, які статистично значимо впливають на перебіг післяопераційного періоду у хворих із загальною сумою більше 30 балів: об'єм оперативного втручання, строк змушеного голодування (пов'язаний з порушенням функції ковтання), тяжка ступінь (за сумою балів) локального процесу, або ССЗР. Помірне підвищення ризику розвитку ускладнень можливо, якщо є хоча б один з цих факторів (2,0