Спосіб оцінки радіологічних ефектів у онкологічних хворих під час променевої терапії

Спосіб оцінки радіаційних ефектів у онкологічних хворих під час променевої терапії шляхом визначення біологічно-еквівалентної дози умовногострого опромінення (D) і значення відносної фракції опромінених клітин (F), який відрізняється тим, що виконують два послідовних цитогенетичних обстеження протягом курсу променевої терапії, визначають напрямки динаміки споріднених цитогенетичних показників і на їх основі оцінюють інтенсивність променевого ураження геному лімфоцитів крові, при цьому значення показників копенічної реакції з боку лімфоцит прекурсорів, AD>0, AF0 - СВІДЧИТЬ про посилення циркуляції лімфоцитів між опроміненою та неопромшеною частинами тіла на тлі помірної компенсації лейкопенічної реакції неушкодженими нащадками лімфоцит прекурсорів, A D 0 - свідчить про накопичення дозового навантаження і недостатність компенсації лей (О Винахід належить до біологи, медицини, а саме до радмбюлопі променевої терапії, і може бути використаний для оцінки радіаційних ефектів у онкологічних хворих під час променевої терапії В останнє десятиріччя найпоширенішими серед населення усього світу є ОНКОЛОГІЧНІ захворювання Оптимальні програми комбінованого лікування злоякісних новоутворень містять оперативне лікування, хіміотерапію та променеву терапію Але навіть невеликі дози променевої терапії здатні викликати променеві реакції Тому актуальною є проблема оцінки радіаційних ефектів у онкологічних хворих під час променевої терапії У теперішній час для вирішення завдань з радіобіологічної оцінки наслідків променевого впливу на організм людини широко використовується хромосомний аналіз Головним об'єктом для вивчення радіаційно-індукованих цитогенетичних пошкоджень в соматичних клітинах людини є лім фоцити периферичної крові Мета досліджень цитогенетичних ефектів у онкологічних хворих при терапевтичному опроміненні полягає у встановленні ступеня пошкодженості геному клітин у нормальних тканинах, які зазнають променевого ураження при локальному променевому впливі, та у розробці ПІДХОДІВ до інтерпретації пито генетичних даних для біологічної індикації радіаційного навантаження на організм пацієнта Як показали численні дослідження, радіотерапевтичні процедури викликають у лімфоцитах периферичної крові пацієнтів ті ж самі види хромосомних аберацій, що спостерігаються при експериментальному опроміненні in vitro (обмінні та фрагменти! аберації хромосомного типу), а радіочутливість хромосом пацієнтів з онкопатолопєю (за винятком осіб зі спадковими дефектами у системі репарації ДНК) фактично не відрізняються від такої ж у здорових донорів при опроміненні in vivo о 49406 Відомий епоси оцінки променевого навантаження на хромосомний апарат лімфоцитів крові людини під час променевої терапії шляхом побудови емпіричних кривих "доза-ефект" за рівнем хромосомних пошкоджень у пацієнтів на різних етапах променевої терапії [Venkatachalam P, Solomon F Estimation of dose in cancer patients treated with fractionated radiotherapy using translation, dicentncs and micronudei Requency in peripheral blood lymphocytes // Mutation Research-1999Vol 429-P 1-12] Недоліком відомого способу є слабка прогностична ЦІННІСТЬ внаслідок значної варіабельності врахованих цитогенетичних показників у пацієнтів при ідентичній локалізації пухлини, сумарній дозі та КІЛЬКОСТІ сеансів променевої терапії Відомий також спосіб оцінки радіаційних ефектів у онкологічних хворих під час променевої терапії шляхом математичного моделювання міграції аберантннх клітин [Diaz-Perches R Mean dose to lymphocytes during radiotherapy treatments //Health Physics Society- 1994- Vol 67, № 4 - P 326-329] Згідно ДО ЦЬОГО способу здійснюють математичне моделювання процесів міграції аберантних лімфоцитів у периферичній крові та екстраваскулярному пулі і ВІДПОВІДНОГО накопичення рівня аберацій хромосом у пацієнтів при фракціонованому локальному радіаційному впливі Тим не менш, прогностична ефективність даної моделі виявилася незадовільною, тому що вихід хромосомних пошкоджень спостерігався удвічі меншим за той, що був у дослідженні in vivo Знайшов використання спосіб оцінки радіаційних ефектів у онкологічних хворих під час променевої терапії шляхом оцінки дози на опромінену фракцію тіла [Lloyd D С , Edwards A A The role of cytogenetic in early triage of radiation casualties // Applied Radiation and Isotopes - 2000 - Vol 52 - P 1107-1112] Спосіб використовували при бюдозиметричній інтерпретації результатів цитогенетичного обстеження пацієнтів після першого сеансу променевої терапії Проте, відомий спосіб не дав задовільних результатів при обстеженні пацієнтів після декількох сеансів променевої терапії внаслідок зниження виходу аберацій на аберантну клітину відносно очікуваного за кривою "доза-ефект", що зумовлено поступовою заміною лімфоцитів в опроміненій частині неушкодженими клітинами через природні процеси циркуляції лімфоцитів Найближчим до способу, що заявляється, за технічною суттю та ефектом, який досягається, є спосіб оцінки радіаційних ефектів у онкологічних хворих під час променевої терапії шляхом визначення біологічно-еквівалентної дози умовногострого опромінення і відносної фракції опромінених клітин [прототип Sreedevi В , Rao В S Chromosome aberration analysis in radiotherapy patients and simulated partial body exposures biological dosimetry for non-uniform exposures//Radiation Protection Dosimetry -2001 -Vol 94, № 4 -P 317-322] Згідно ВІДОМОГО способу 1) визначається частота аберацій в опроміненій фракції клітин за рівнянням -4 (1) де X - абсолютна КІЛЬКІСТЬ аберацій, N - КІЛЬКІСТЬ проаналізованих клітин, No - КІЛЬКІСТЬ КЛІТИН без аберацій, у - частота аберацій в опроміненій 4 фракції клітин, є - частота неаберантних клітин в опроміненій фракції, 2) визначається біологічно-еквівалентна доза умовно-гострого опромінення зарівнянням (2) де у - частота аберацій в опроміненій фракції клітин, обчислена за рівнянням (1), с - контрольний рівень аберацій, а та [3 - коефіцієнти рівняння "доза-ефект" для частоти аберацій хромосом при опроміненні крові in vitro, D - біологічноеквівалентна доза умовно-гострого опромінення, 3) визначають відносну фракцію опромінених клітин за рівнянням у F = Х№, (3) де F - відносна фракція опромінених клітин, X абсолютна КІЛЬКІСТЬ аберацій, N - КІЛЬКІСТЬ про аналізованих клітин, у - частота аберацій в опроміненій фракції клітин Недоліком цього відомого способу є той факт, що він не дозволяє коректно оцінювати ступінь променевого ураження хромосомного апарату лімфоцитів крові пацієнтів при фракціонованому локальному терапевтичному радіаційному впливі В основу винаходу поставлено завдання створення такого способу оцінки радіаційних ефектів у онкологічних хворих під час променевої терапії, в якому оцінка послідовних цитогенетичних обстежень протягом курсу променевої терапії і визначення інтенсивності ураження геному лімфоцитів крові дозволить провести оцінку розвитку радіаційного ураження лімфоцитів крові людини в умовах фракціонованого нерівномірного променевого впливу Поставлене завдання вирішують таким чином у відомому способі оцінки радіаційних ефектів у онкологічних хворих під час променевої терапії шляхом визначення біологічно-еквівалентної дози умовно-гострого опромінення (D) і значення відносної фракції опромінених клітин (F) виконують два послідовних цитогенетичних обстеження протягом курсу променевої терапії, визначають напрямки динаміки споріднених цитогенетичних показників і на їх основі оцінюють інтенсивність променевого ураження геному лімфоцитів крові при цьому значення показників AD > 0, AF > 0 - свідчить про накопичення дозового навантаження і недостатність компенсації лейкопенічної реакції з боку лімфоцитпрекурсорів, AD > 0, AF < 0 - про уповільнення циркуляції лімфоцитів між опроміненими частинами тіла на тлі інтенсивної компенсації лейкопенічної реакції неушкодженими нащадками лімфоцитпрекурсорів, AD 0 - про посилення 49406 циркуляції лімфоцитів між опроміненою та неопромшеною частинами тіла на тлі помірної компенсації лейкопенічної реакції неушкодженими нащадками лімфоцитпрекурсорів, AD < 0, AF 0, F = (F2 - R) 0, F=(F2-F1)>0 Зростання значення еквівалентної дози гострого опромінення при збільшенні фракції опромі 8 49406 нених клітин свідчить про інтенсивне променеве ураження лімфоцитів та недостатність циркуляції лімфоцитів між опроміненою та неопромшеною частинами тіла на тлі зниження проліферативної активності лімфоцитпрекурсорів Приклад 3 Пацієнтка С-ха В А № 28208, 1932 р н , Ds рак тіла матки (Ji6NxMo) Променеве лікування проводилося у вигляді внутріпорожнинної гамма-терапії на апараті АГАТ-В за стандартною схемою (доза за 1 сеанс на т А/В становила 5 0/1 25 Гр) Цитогенетичні обстеження проводилися після 7 та 12 сеансу ВПТ Результати При першому обстеженні проаналізовано 200 метафаз, виявлено 10 дицентрнчних і кільцевих хромосом у 8 клітинах, при другому обстеженні проаналізовано 500 метафаз, виявлено 8 дицентричних і кільцевих хромосом у 7 клітинах Обробка результатів за блоком рівнянь (1-5) дала оцінки Di = 2 24 Гр та Fi = 18%, D2 = 1 66 Гр та F2= 9% Інтерпретація результатів D =(D2 - D-i) < 0, F = (F2-Fi)