Спосіб лікування хворих гіперактивним сечовим міхуром з гіперкінетичним детрузором

Спосіб лікування хворих гіперактивним сечовим міхуром з гіперкінетичним детрузором, що включає медикаментозне лікування та електростимуляцію гіперактивного сечового міхура, який відрізняється тим, що додатково визначають то 3 валами між пачками імпульсів, що в 2-6 разів перевищують тривалість пачки. Недоліком способу є те, що у хворих з гіперактивним сечовим міхуром не враховують тонус детрузора, що має значення при виборі режимів електростимуляції, та електростимуляцію проводять на тазове дно, що більш впливає на сфінктерну ніж детрузорну нестабільність, а також при тривалому прийомі толтеродіну виникають побічні дії у вигляді порушення зору, запаморочення, головного болю, артеріальної гіпертензії, болі в животі, інфекції сечовивідних шляхів (утрудненого, хворобливого сечовипускання, імперативних позивів, лейкоцитурії, гематурії), дизурії, алергічної реакції. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб лікування хворих гіперактивним сечовим міхуром з гіперкінетичним детрузором шляхом визначення тонусу детрузора з використанням урофлоуметрії і електроміографії та комплексного його лікування препаратом Мхолінолітичної дії - везікар, абсолютна біодоступність якого складає близько 90%, а час досягнення максимальних концентрацій 3-8 годин і не залежить від дози препарату, по 5мг 1 раз на день курсом 2 тижні з призначенням тормозного методу електростимуляції сечового міхура пластинчатими електродами, які розташовують на хрестець - над лоном з частотою 30Гц, модуляцією 50%, посилкапауза 2-3сек, протягом 15хв, курсом 2 тижні, курс лікування 6 разів з інтервалом 1 місяць, що дає можливість знизити гіперактивність детрузора та нормалізувати об'єм сечового міхура, що призводить до зниження частоти сечовипускання вдень та вночі і покращує якість життя пацієнта. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб лікування хворих гіперактивним сечовим міхуром з гіперкінетичним детрузором, що включає медикаментозне лікування та електростимуляцію гіперактивного сечового міхура, згідно з корисною моделлю, додатково визначають тонус детрузора та при показниках урофлоуметрії у чоловіків та жінок середній швидкості сечовипускання вище 15мл/сек і при показниках електроміографії у чоловіків - детрузор вище 40,0±1,2мкВ і у жінок вище 33,5±0,8мкВ, вважають тонус сечового міхура гіперкінетичним і призначають препарат Мхолінолітичної дії - везікар по 5мг 1 раз на день курсом 2 тижні з призначенням тормозного методу електростимуляції сечового міхура пластинчатими електродами, які розташовують на хрестець - над лоном з частотою 30Гц, модуляцією 50%, посилкапауза - 2-3сек, на протязі 15хв, курсом 2 тижні, курс лікування проводять 6 разів з інтервалом 1 місяць. Запропонований спосіб виконують наступним чином: при визначенні тонусу детрузора застосовують методи урофлоуметрії та електроміографії, при урофлоумєтрії хворий після виникнення чіткого поклику на сечовипускання мочиться у лійку, що знаходиться на спеціальному штативі уродинаміч 49735 4 ної системи поліфункціональної уродинамічної установки, результати отримують у вигляді кривої, що характеризує швидкість току сечі за часом за такими показниками, як максимальна та середня швидкість току сечі, об'єм сечовипускання, час затримки початку сечовипускання, час досягнення максимальної швидкості току сечі, прискорення току сечі, загальний час випорожнення міхура та час сечовипускання, тобто коли реєструють потік сечі та при показниках урофлоуметрії у чоловіків та жінок середній швидкості сечовипускання вище 15мл/сек, вважають тонус сечового міхура гіперкінетичним. При контактній електроміографії, хворому, якій знаходиться у гінекологічному креслі, вводять стерильний електрод-катетер в сечовий міхур, відведення біопотенціалів детрузора проводять при безпосередньому контакті електроду із стінкою спорожненого сечового міхура, визначення рівня розташування сприймаючої частини електроду в нижніх сечових шляхах здійснюють відповідно до характеру біоелектричної активності сигналів на екрані, а саме за існуючими відмінностями між високочастотною низько-амплітудною біоелектричною активністю поперечносмугастих м'язів (рівень сфінктера уретри) і низькочастотною високоамплітудною біоелектричною активністю гладких м'язів детрузора, кількісну оцінку функції м'язів, за даними електроміографії здійснюють відповідно до показників середнього значення сумарної біоелектричної активності та частоти проходження імпульсів і при показниках у чоловіків - детрузор вище 40,0±1,2мкВ і у жінок - вище 33,5±0,8мкВ, вважають тонус сечового міхура гіперкінетичним. Для проведення тормозного методу електростимуляції хворого укладають на спину, процедуру проводять на спорожнений сечовий міхур електростимулятором із застосуванням двох пластинчастих електродів, змочених фізіологічним розчином, які розташовують на спині на рівні хребців S2-S4 перпендикулярно хребту, інший - у нижній ділянці живота над лоном з частотою 30Гц, модуляцією 50%, біполярними електричними імпульсами прямокутної форми, посилка-пауза 2-3сек, протягом 15хв, курсом 2 тижні, курс лікування 6 разів з інтервалом 1 місяць. Додатково призначають препарат М-холинолітичної дії - везікар по 5мг 1 раз на день курсом 2 тижні. Спосіб лікування хворих гіперактивним сечовим міхуром з гіперкінетичним детрузором був застосований у лабораторії нейроурології ДУ "Інститут урології АМНУ" у 67 пацієнта, з яких 36 жінок та 31 чоловіків у віці від 18 до 56 років. Всі пацієнти перед початком обстеження на протязі трьох діб заповнюють щоденник сечовипускання. Дані обстеження 34 жінок до та після шостого курсу лікування клінічних проявів симптомів гіперактивного сечового міхура з гіперкінетичним детрузором наведені в таблиці 1. 5 49735 6 Таблиця 1 Клінічні прояви симптомів гіперактивного сечового міхура з гіперкінетичним детрузором у жінок до та після лікування Клінічні симптоми Групи Хворих n=36 полакиурія імперативні позиви 21,6±5,8 6,8±0,4