Агрегат для стикування заправної магістралі пускової установки ракети

1. Агрегат для стикування заправної магістралі пускової установки ракети, що містить корпус з радіальним прорізом і захисною кришкою, раму з поздовжніми напрямними, котра закріплена у корпусі шарнірно з можливістю повороту у радіальній площині за допомогою привода у вигляді пневмоциліндра, і каретку, котра встановлена у поздовжніх напрямних рами, з'єднана з додатковим приводом у вигляді додаткового пневмоциліндра і має заправний патрубок, що взаємодіє з похилою заправною горловиною ракети, який відрізняється тим, що поздовжні напрямні розташовані вертикально при їх неробочому положенні з можливістю повороту на кут 20-30° у робоче положення, а захисна кришка закріплена на рамі. 2. Агрегат для стикування заправної магістралі пускової установки ракети за п. 1, який відрізняється тим, що привод рами споряджений важільною системою, котра змонтована у корпусі з мож U 2 (11) 1 3 складає 2-3м і вони утворюють заглибину на пусковій установці (ПУ), куди встановлюються моноблочні ракети середнього класу. Недоліком відомого агрегату є його низькі експлуатаційні якості, такі як: - можливість зіткнення ракети з елементами ПУ під час її пуску; - значна довжина пневмопривода через велике переміщення каретки. Найближчим до запропонованого по технічному рішенню є вибраний як прототип агрегат для стикування заправних магістралей пускової установки ракети, описаний у патенті України №12190u, МПК B64G 5/00, Е04Н 5/02, 2005р. Цей агрегат містить корпус з радіальним прорізом і захисною кришкою (заглибину у підлозі споруди), раму (ферму) з поздовжніми напрямними, котра закріплена у корпусі шарнірно з можливістю повороту у радіальній площині за допомогою привода у вигляді пневмоциліндра, і каретку, котра встановлена у поздовжніх напрямних рами, з'єднана з додатковим приводом у вигляді додаткового пневмоциліндра і має заправні патрубки (пневматичні і електричні розніми), що взаємодіють з заправними горловинами ракети. У робочому положенні поздовжні напрямні розташовуються горизонтально, а у неробочому положенні вони відхиляються вниз у нішу на кут 30-40°. Такі агрегати використовують для випробувань ракети у монтажновипробувальному корпусі. Недоліком відомого агрегату є його невисокі експлуатаційні якості, такі як: - значна складність корпусу через велику його площу у плані, на яку діють великі навантаження (теплові, газодинамічні, акустичні) від струменів двигуна ракети під час її підйому; - складність агрегату через необхідність застосування спеціального привода для відкриття (закриття) захисної кришки. В основу корисної моделі поставлена задача створення удосконаленої конструкції агрегату для стикування заправної магістралі пускової установки ракети, яка б дозволила забезпечити підвищення його експлуатаційних якостей шляхом уведення в нього нових елементів і технічних рішень, таких як: - поздовжні напрямні розташовуються вертикально при їх неробочому положенні з можливістю повороту на кут 20-30° у робоче положення, а захисна кришка закріплюється на рамі, що дозволяє зменшити габарити корпусу у плані у 2 рази, зменшити габарити пневмоциліндра через малий кут повороту і спростити відкривання захисної кришки, якій не потрібен спеціальний привод; - привод рами споряджується важільною системою, котра монтується у корпусі з можливістю повороту у радіальній площині і виконується у вигляді двоплечого важеля, стояка, горизонтальної і вертикальної тяг, при цьому двоплечий важіль монтується вище стояка, стояк з'єднується з пневмоциліндром і за допомогою вертикальної тяги з нижнім плечем двоплечого важеля, а верхнє плече двоплечого важеля з'єднується за допомогою горизонтальної тяги з середньою частиною поздовжніх напрямних, що дозволяє забезпечити точне 56921 4 кутове знаходження поздовжніх напрямних з наземною платою тривалий час у їх робочому і неробочому положеннях, тому що загальна вага поздовжніх напрямних з кареткою і захисною кришкою сприймається важільною системою і впливає у незначній мірі на переміщення пневмоциліндра у випадку його негерметичності; - додатковий привод каретки споряджується двома шарнірними ланками з можливістю повороту у радіальній площині, верхня ланка з'єднується з кареткою, а нижня ланка - з рамою і додатковим пневмоциліндром, при цьому шарнірні ланки знаходяться на одній прямій при робочому і неробочому положеннях поздовжніх напрямних, що дозволяє забезпечити надійний стик заправного патрубку як з еквівалентом заправної горловини ракети, так з заправною горловиною ракетипри робочому і неробочому положеннях поздовжніх напрямних, тому що загальна вага каретки з наземною платою сприймається шарнірними ланками і не впливає на переміщення додаткового пневмоциліндра у випадку його негерметичності; - плечі двоплечого важеля розташовуються під кутом 80° і виконуються однакової довжини, а вісь повороту двоплечого важеля знаходиться на одній прямій з горизонтальною тягою при робочому і неробочому положеннях поздовжніх напрямних, що дозволяє гарантовано виключити вплив загальної ваги поздовжніх напрямних з кареткою і захисною кришкою на переміщення пневмоциліндра; - у верхній частині корпусу монтується еквівалент заправної горловини ракети, з котрим взаємодіє заправний патрубок каретки при неробочому положенні поздовжніх напрямних, що дозволяє забезпечити захист внутрішньої порожнини заправного патрубка при неробочому положенні поздовжніх напрямних. Поставлена задача вирішується таким чином, що у запропонованому агрегаті для стикування заправних магістралей пускової установки ракети, який містить корпус з радіальним прорізом і захисною кришкою, раму з поздовжніми напрямними, котра закріплена у корпусі шарнірно з можливістю повороту у радіальній площині за допомогою привода у вигляді пневмоциліндра, і каретку, котра встановлена у поздовжніх напрямних рами, з'єднана з додатковим приводом у вигляді додаткового пневмоциліндра і має заправний патрубок, що взаємодіє з похилою заправною горловиною ракети, в ньому поздовжні напрямні розташовані вертикально при їх неробочому положенні з можливістю повороту на кут 20-30° у робоче положення, а захисна кришка закріплена на рамі. Привод рами споряджений важільною системою, котра змонтована у корпусі з можливістю повороту у радіальній площині і виконана у вигляді двоплечого важеля, стояка, горизонтальної і вертикальної тяг, при цьому двоплечий важіль змонтований вище стояка, стояк з'єднаний з пневмоциліндром і за допомогою вертикальної тяги з нижнім плечем двоплечого важеля, а верхнє плече двоплечого важеля з'єднано за допомогою горизонтальної тяги з середньою частиною поздовжніх напрямних. Додатковий привод каретки споряджений двома шарнірними ланками з можливістю повороту у радіальній 5 площині, верхня ланка з'єднана з кареткою, а нижня ланка - з рамою і додатковим пневмоциліндром, при цьому шарнірні ланки знаходяться на одній прямій при робочому і неробочому положеннях поздовжніх напрямних. Плечі двоплечого важеля розташовані під кутом 80° і виконані однакової довжини, а вісь повороту двоплечого важеля знаходиться на одній прямій з горизонтальною тягою при робочому і неробочому положеннях поздовжніх напрямних. У верхній частині корпусу змонтований еквівалент заправної горловини ракети, з котрим взаємодіє заправний патрубок каретки при неробочому положенні поздовжніх напрямних. Для пояснення конструкції пристрою і його роботи додаються креслення і його детальний опис. На кресленнях зображено: - на Фіг.1 - загальний вигляд пускової установки з ракетою (агрегати відстиковані від ракети); - на Фіг.2 - загальний вигляд агрегату (агрегат у неробочому положенні); - на Фіг.3 - загальний вигляд агрегату (положення агрегату перед стикуванням до ракети); - на Фіг.4 - загальний вигляд агрегату (агрегат у робочому положенні). На пусковій установці 1 встановлені пусковий стіл 2, ракета 3 з похилими заправними горловинами 4 і агрегати 5 і 6 для стикування заправних магістралей 7 окислювача і пального відповідно (Фіг.1). Кожний із запропонованих агрегатів 5 і 6 складається з корпусу 8 з радіальним прорізом 9, рами 10 з поздовжніми напрямними 11 і приводом, каретки 12 з наземною платою 13 і додатковим приводом (Фіг.2, 3, 4). Рама 10 змонтована на горизонтальній осі 14, а на рамі 10 за допомогою кронштейна 15 закріплена захисна кришка 16. Наземна плата 13 встановлена на каретці 12 за допомогою пружинних штанг 17 і має заправний патрубок 18 і напрямний штир 19, які взаємодіють відповідно з заправною горловиною 4 і напрямною втулкою 20, які встановлені на ракеті 3. Привод рами 10 складається з двоплечого важеля 21, який закріплений за допомогою осі 22 і має верхнє 23 і нижнє 24 плечі, стояка 25, вертикальної 26 і горизонтальної 27 тяг і пневмоциліндра 28. Додатковий привод складається з верхньої 29 і нижньої 30 шарнірних ланок і додаткового пневмоциліндра 31. У верхній частині корпусу 8 змонтований еквівалент 32 заправної горловини 4 ракети 3. Перед заправленням ракети 3 компонентами палива запропонований пристрій знаходиться у вихідному стані (Фіг.2). При цьому: 56921 6 - наземна плата 13 зберігає постійне положення, тому що її вага сприймається верхньою 29 і нижньою 30 ланками, які знаходяться на одній прямій, а додатковий пневмоциліндр 31 практично не навантажується; - захисна кришка 16 захищає корпус від попадання пилу і вологи і зберігає постійне положення, тому що її вагу сприймає горизонтальна тяга 27 і верхнє плече 23 двоплечого важеля 21, які знаходяться на одній прямій з віссю 22, а пневмоциліндр 28 практично не навантажується. Для забезпечення заправлення ракети 3 послідовно проводять наступні операції: - наземну плату 13 відстиковують від еквівалента 32 і переміщують вниз на 400-500мм за допомогою додаткового пневмоциліндра 31, а також верхньої 29 і нижньої 30 шарнірних ланок (Фіг.3); - раму 10 разом з поздовжніми напрямними 11 і кареткою 12 повертають навколо горизонтальної осі 14 на заданий кут за допомогою пневмоциліндра 28 (Фіг.4). При цьому рама 10 відкриває захисну кришку 16 і розміщується у радіальному прорізі 9 корпусу 8, двоплечій важіль 21 здійснює поворот за стрілкою годинника, а горизонтальна тяга 27 і верхнє плече 23 двоплечого важеля 21 знаходяться на одній прямій з віссю 22, сприймають вагу поздовжніх напрямних 11 з кареткою 12 і практично не навантажують пневмоциліндр 28; - за допомогою додаткового пневмоциліндра 31 і верхньої 29 і нижньої 30 шарнірних ланок каретку 12 переміщують по поздовжнім напрямним 11 (Фіг.4), при цьому напрямний штир 19 входить у напрямну втулку 20, а заправний патрубок 18 стикується до заправної горловини 4 ракети 3; - проводять заправлення ракети 3 окислювачем і пальним; - після заправлення ракети 3 запропонований пристрій приводять у вихідний стан (Фіг.2) у зворотній послідовності і виконують пуск ракети 3, при цьому захисна кришка 16 захищає елементи агрегату від дії струменів двигуна ракети 3. У випадку відміни пуску зливання висококиплячих компонентів палива з ракети здійснюють за патентом України №56301С2, МПК F41F 3/00, B64G 1/22, 2000р. Таким чином, запропонований пристрій, який має просту і надійну конструкцію, забезпечує проведення стикування і відстикування заправних магістралей у автоматичному режимі, без присутності людей на пусковій установці для ракет легкого класу. 7 56921 8 9 Комп’ютерна верстка М. Ломалова 56921 Підписне 10 Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601