Спосіб корекції функціонального стану системи фагоцитуючих макрофагів у хворих з синдромом психоемоційного вигорання

1. Спосіб корекції функціонального стану системи фагоцитуючих макрофагів у хворих з синдромом психоемоційного вигорання, що 3 психоэмоционального выгорания при гирудотерапии / Фролов В.М., Гарник Т.П., Пересадин Н.А., Высоцкий А.А. // Український медичний альманах. - 2008. - Том 11, №4. - С.175179]. Цей спосіб є найбільш ефективним з існуючих і тому обраний як прототип. До недоліків прототипу відноситься те, що автори не приводять дані щодо оптимальної схеми проведення гірудотерапії та кількості приставок медичних п'явок протягом усього курсу корекції функціонального стану СФМ. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності існуючого способу корекції функціонального стану СФМ у хворих з СПЕВ за допомогою гірудотерапії, а саме прискорення досягнення нормалізації показників фагоцитарної активності моноцитів/макрофагів (ФАМ) й запобігання можливих побічних реакцій при його використанні, у тому числі алергічних. Вказана задача досягається шляхом проведення гірудотерапії в кількості приставок медичних п'явок, що зростають, починаючи з 2 приставок п'явок щоденно або через день, поступово збільшуючи їхню кількість до 8-10 та з подальшим зниженням до 2 приставок п'явок. Усього здійснюють від 6 до 10 сеансів гірудотерапії, в залежності від досягнутого ефекту. При проведенні гірудотерапії очікують до самостійного відпадання п'явок від місця їхнього прикріплення на шкірі, тобто, як правило, від 30 до 60 хвилин. Відомий активуючий вплив гірудотерапії на функціональну активність моноцитів/макрофагів периферичної крові хворих дає авторам корисної моделі підставу вважати, що більшість терапевтичних ефектів гірудотерапії опосередковано саме через її імуномодулюючі властивості, в тому числі позитивний вплив на функціональний стан СФМ. Наша пропозиція щодо удосконалення відомого способу-прототипу базується на вперше встановленій авторами корисної моделі досвідним шляхом закономірності, що застосування хворим зі СПЕВ саме пропонованої схеми гірудотерапії не тільки обумовлює покращення функціонального стану СФМ, але також сприяє нормалізації загального стану і самопочуття пацієнтів і в клінічному плані сприяє досягненню стійкої й тривалої ремісії захворювання, а також суттєвому зменшенню в подальшому частоти його загострень, особливо при здійсненні повторних курсів гірудотерапії й, таким чином, обумовлює підвищення якості життя хворих на СПЕВ. Крім того, проведення гірудотерапії, згідно до заявленого пособу, практично не має протипоказань, не спричиняє будь-яких небажаних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій, і тому розроблена авторами корисної моделі схема гірудотерапії може при необхідності призначатися повторними курсами, у залежності від досягнутого ефекту. Раніше з метою корекції імунологічних показників у хворих з СПЕВ пропонована схема гірудотерапії не використовувалася. 59655 4 Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворим з наявністю СПЕВ, які потребують проведення корекції функціонального стану СФМ, на тлі симптоматичного лікування призначають гірудотерапію в кількості приставок медичних п'явок, що зростають, починаючи з 2 приставок п'явок щоденно або через день, поступово збільшуючи їхню кількість до 8-10 п'явок на 1 сеанс та з подальшим зниженням числа п'явок, що використовуються на 1 сеанс до двох приставок п'явок. Усього здійснюють від 6 до 10 сеансів гірудотерапії. При проведенні гірудотерапії очікують до самостійного відпадання п'явок від місця їхнього прикріплення на шкірі, тобто, як правило, від 30 до 60 хвилин. Лабораторними критеріями ефективності призначення пропонованої схеми гірудотерапії є чітка тенденція до нормалізації показників СФМ, які вивчаються, що свідчить про відновлення імунологічного гомеостазу, та поперед усього саме функціонального стану системи фагоцитуючих макрофагів/моноцитів. Саме застосування пропонованої схеми гірудотерапії сприяє в патогенетичному плані позитивним зсувам вищезгаданих лабораторних (імунологічних) показників з боку ФАМ, а в клінічному аспекті досягненню стійкої й тривалої ремісії СПЕВ, а також суттєвому зменшенню в подальшому частоти його загострень. Вищезгадані кількість приставок п'явок, схема їхнього використання й тривалість курсів проведення гірудотерапії були підібрані нами досвідним шляхом. Саме при такій інтенсивності й кратності проведення гірудотерапії забезпечується оптимальна динаміка виучуваних імунологічних показників у крові. Отже новими є як інтенсивність (кількість приставок), так і кратність проведення сеансів гірудотерапії, які нами вперше використовуються в корекції імунологічних показників, та поперед усього функціонального стану СФМ у хворих зі СПЕВ. При розробці заявленого способу було обстежено дві групи хворих з установленим експертним шляхом діагнозом СПЕВ: основна (38 осіб), якій проводили корекцію імунологічних показників, а саме функціонального стану СФМ, згідно до заявленого способу, і група зіставлення (33 особи), якій проводили корекцію стану СФМ відповідно до відомого способу-прототипу. Обидві групи хворих, які знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком, статтю та ступенем пригнічення фагоцитарних показників. Гірудотерапія проводилася в пацієнтів обох груп на тлі загальноприйнятої симптоматичної посиндромної терапії СПЕВ. Найбільш частою схемою гірудотерапії у хворих основної групи була наступна: 2-4-6-8-10-8-6-4-3-2, число використаних для приставок п'явок - від 50 до 53 за весь період корекції функціонального стану СФМ шляхом гірудотерапії. До початку проведення корекції функціонального стану СФМ у хворих на СПЕВ в обох групах, які були під наглядом, - основній, що отримувала корекцію відповідно до заявленого способу, і зіставлення, в якій корекція 5 59655 здійснювалася згідно до способу-прототипу, була однотипова клінічна симптоматика СПЕВ, що характеризувалася наявністю почуття постійної втоми, фізичної стомленості, порушень сну у вигляді безсоння, пізнього засинання, раннього просинання, поверхневого сну з частими просинаннями в нічний час, який не приносив відчуття ранкової свіжості. Часто відмічалося запаморочення й коливання артеріального тиску за типом нейроциркуляторної (вегетосудинної) дистонії, переважно з приступами серцебиття й артеріальної гіпертензії. При патопсихологічному обстеженні пацієнтів, які спостерігалися, установлені порушення їх психоемоційного статусу, що характеризувалися недостачею емоцій, песимізмом, нерідко цинізмом, черствістю й навіть бездушшям як у професійній діяльності, так і в сімейному й особистому житті, байдужістю, хронічною стомленістю, часто відчуттям безпорадності й безнадійності, що в окремих випадках змінювалися агресивністю, зайвою дратівливістю, необґрунтованим почуттям тривоги, збільшенням неспокою. Багато хворих підкреслювали свою неспроможність зосередитися на виконуваній ними роботі, легке 6 відвертання уваги, відсутність її концентрації, порушення пам'яті. Для осіб інтелектуальної праці було характерним зниження інтересу до теорій та ідей у роботі, байдужість до можливих альтернативних підходів до рішення складних проблем, тобто праця "за шаблоном", а також банальна нудьга, апатія, утрата смаку й навіть інтересу до життя взагалі. У досліджених пацієнтів була, як правило, низька соціальна активність, зниження інтересу до захоплень, які раніше надавали їм задоволення. Нерідко відмічалося обмеження соціальних контактів, байдуже відношення до колег по службі й навіть до рідних і близьких. Було характерним зниження продуктивності праці, в особливості розумової, небажання працювати у зв'язку з почуттям постійної втоми, у окремих випадках простежена також схильність до зловживання спиртними напоями або навіть психоактивними препаратами. Дослідження ФАМ до початку проведення корекції функціонального стану СФМ дозволило відмітити наявність чітко вираженого зниження всіх виучуваних показників в обох групах обстежених хворих з діагнозом СПЕВ - як основної, так і групи зіставлення (табл. 1). Таблиця 1 Показники ФАМ у хворих зі СПЕВ до початку корекції функціонального стану СФМ (М±m) Показники ФАМ Норма ФІ, % ФЧ ІА, % ІП, % 28,6±0,8 4,0±0,06 16,9±0,6 26,5±0,9 Групи хворих на СПЕВ основна (n=38) зіставлення (n=33) 14,9±0,9*** 15,4±0,8*** 2,1±0,1*** 2,3±0,11*** 11,3±0,6** 11,7±0,5** 12,5±0,8*** 12,8±0,7*** Р >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 Примітка: у таблицях 1 і 2 достовірність розбіжностей відносно норми * - при Р