Спосіб корекції стану макрофагальної системи у хворих з синдромом підвищеної стомлюваності

1. Спосіб корекції стану макрофагальної фагоцитуючої системи у хворих з синдромом підвищеної стомлюваності, що включає введення імуноактивних препаратів, який відрізняється тим, що як імуноактивний препарат вводять нуклеїнат. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що нуклеїнат вводять усередину після вживання їжі по 2 капсули (0,5г) тричі на добу протягом 15-20 діб поспіль, в залежності від досягнутого ефекту. (19) (21) u200803118 (22) 12.03.2008 (24) 26.08.2008 (46) 26.08.2008, Бюл.№ 16, 2008 р. (72) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, U A, ПЕРЕСАДІН МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ, U A, СОЦЬКА ЯНА АН АТОЛІЇВН А, UA, ШАПОВАЛОВА ІРИНА ОЛЕКС АНДРІВН А, U A (73) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, U A, ПЕРЕСАДІН МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ, U A, 3 34796 зокрема фагоцитуючих макрофагів та покращує імунну відповідь як на бактеріальні, так і на вірусні антигени. Нуклеїнат має природне походження: його фармакологічно активною речовиною є дріжджова рибонуклеїнова кислота. Тому цей препарат відноситься до так званих «м'я ких» імуномодуляторів, які не спричиняють несприятливого впливу на організм, не мають побічних ефектів при застосуванні та позитивно впливають на всі показники імунної системи. Нуклеїнат зареєстрований в Україні та дозволений для використання в клінічній практиці без обмежень [дивись: Нуклеїнат. Інструкція для клінічного застосування. Затверджено Наказом МОЗ України від 18.08.06., №573]. Наша пропозиція щодо використання нуклеїнату в якості імуномодулюючого засобу при корекції стану МФС у хворих на СПС базується на вперше встановленій саме авторами корисної моделі в експериментальних умовах та потім підтвердженої в клініці закономірності, що саме нуклеїнат забезпечує нормалізацію функціональної активності фагоцитуючи х макрофагів при даній патології. Раніше нуклеїнат при лікуванні хворих з СПС не використовувався. Авторами також в період створення корисної моделі була вперше встановлена досвідним шляхом оптимальна добова та курсова доза нуклеїнату при введенні хворим на СПС з метою корекції стану МФС. Ці дози також є продуктом творчої діяльності авторів, і тому вони є частиною формули корисної моделі. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворому на СПС проводиться імунологічне дослідження з метою вивчення стану МФС . При цьому в клінічній практиці для аналізу функціонального стану МФС дуже зручно використовува ти метод вивчення фагоцитарної активності моноцитів (ФАМ) периферійної крові у модифікації авторів корисної моделі [дивись джерело: Фролов В.М., Пересадин Н.А., Гаврилова Н.А. Определение фагоцитарной активности моноцитов периферической крови больных // Лабораторное дело. 1990. - №9. - С.27-29]. При наявності суттєви х порушень основних фагоцитарних показників ФАМ, а 4 саме зниження фагоцитарного індексу (ФІ) до 16% та нижче, фагоцитарного числа (ФЧ) до 3,0 та нижче та індексу перетравлення (ІП) до 14% та нижче, констатують наявність вираженого пригнічення стану МФС (II або III ступеню) та тому призначають проведення корекції стану МФС за допомогою заявленого способу. В технічному плані заявлений спосіб використовують таким чином. Хворому з СПС та наявністю порушень з боку стану МФС призначають введення нуклеїнату усередину по 2 капсули (0,5г) тричі на добу після вживання їжі усередину протягом 1520 діб поспіль, в залежності від досягнутого ефекту. При цьому критеріями ефективності заявленого способу в лабораторному (імунологічному) плані слід вважати нормалізацію показників ФАМ, а в клінічному відношенні - покращення загального стану хворих з наявністю СПС, та поперед усього ліквідацію або зниження інтенсивності симптомів астенічного, астено-невротичного та астенодепресивного регістрів. При створенні корисної моделі було обстежено дві групи хворих зі встановленим експертним шляхом діагнозом СПС. Основна група включала 62 пацієнта та група зіставлення - 48 хворих. В якості фонової соматичної патології у хворих обох груп виявлено наявність хронічного некалькульозного холециститу (ХН Х) поза фазою загострення та стеатозу печінки (СП) або хронічного гастродуоденіту (ХГД) поза фазою загострення патологічного процесу. Вік хворих в обох групах, що були під наглядом, складав від 22 до 52 років, серед них було 40 чоловіків (36,4%) та 70 жінок (63,6%). За критеріями проф. Г.М. Дранника у всіх хворих, що знаходилися під наглядом, встановлено наявність СПС II ступеня. Обидві групи - основна та зіставлення були рандомізовані за віком, статтю та характером фонової соматичної патології. До початку корекції стану МФС у всіх хворих, що знаходилися під наглядом, було здійснено дослідження ФАМ за допомогою модифікованого чашечкового методу [Фролов В.М. та співавт., 1990]. Отримані при цьому результати узагальнені у Таблиці 1. Таблиця 1 Показники ФАМ в обстежених хворих з СПС до початку проведення корекції стану МФС (М±m) Показники ФАМ Норма ФІ, % 26,5±1,3 ФЧ 4,0±0,1 ІП, % 25,1±1,2 Групи хворих з СПС основна (n=62) зіставлення (n=48) 14,2±1,1 14,6±1,2 Р1