Спосіб діагностики атеросклеротичного ураження мезентеріальних артерій

Спосіб діагностики атеросклерозу мезентеріальних артерій шляхом їх візуалізацм, який відрізняється тим, що візуалізація мезентеріальних артерій проводиться за доплерографічною оцінкою кровотоку, перед якою хворому призначається вуглеводне провокаційне навантаження, а доплерографічна оцінка кровотоку проводиться дота через бОхв після прийому глюкози з визначенням відсотку приросту показників кровотоку альних артерій, проте він є об'єктивним тільки у випадках суттєвого звуження діаметру черевного стовбура, верхньої та нижньої мезентеріальної артерії (переважно стеноз більше 60-75% закриття просвіту судини) Недоліками прототипу є швазивність, виявлення тільки гемодинамічно значимих проявів стенозу черевного стовбура, верхньої та нижньої мезентеріальної артерії, які супроводжують як правило тільки ангінозні прояви атеросклеротичної патологи, залишаючи поза увагою прояви безбольових форм хронічної ішемії органів травлення та початкові прояви порушення прохідності непарних гілок черевної аорти, чисельність протипоказів В основу винаходу поставлено задачу розширити діагностичні можливості верифікації діагнозу атеросклерозу мезентеріальних артерій шляхом використання іншого принципу візуалізацп мезентеріальних артерій Для вирішення поставленої задачі в способі діагностики атеросклерозу мезентеріальних артерій шляхом їх візуалізацм, згідно до винаходу, візуалізація мезентеріальних артерій проводиться за доплерографічної оцінки кровоплину, перед якою хворому призначається вуглеводне провокаційне навантаження, а доплерографічна оцінка кровоплину проводиться дота через бОхв після прийому глюкози з визначенням відсотку приросту показників кровоплину Спільними ознаками прототипу та винаходу, що заявляється є те, що проводиться візуалізація 1 ю 59742 мезентеріальних артерій для визначення ступеня звуження їх просвіту Винахід відрізняється від прототипа тим, що візуалізація проводиться за допомогою доплерографм, та тим, що доплерографя проводиться в динаміці провокаційного вуглеводного навантаження Порівняння ознак винаходу та прототипу наведено в таблиці Таблиця Порівняльна характеристика прототипу та запропонованого способу Ознака (параметр) Наявність протипоказів Простота виконання Швидкість виконання Інвазивність Побічні укладнення Виявлення невисоких ступенів стенозу (менше 60%) Прототип (артеВинахід рюграфія) +++ +++ ++ +++ +++ + ++ Винахід здійснюється наступним чином У хворого на ІХС з ознаками хронічної мезентеріальної ішемії (больовий синдром в черевній порожнині, з чітким зв'язком із прийомом та КІЛЬКІСТЮ ІЖІ, ЯКИЙ купірується судинорозширюючими засобами, нітропрепаратами, дисфункцією кишечника (пронос, закрепи, метеоризм), систолічним шумом в епігастральній ДІЛЯНЦІ, який вислуховується на середині відрізка, що з'єднує мечевидний паросток та пупок) діагностика атеросклерозу мезентеріальних артерій здійснюється наступним чином використовується тест лактозного навантаження, як скринінговий у діагностиці атеросклеротичного ураження мезентеріальних артерій, при виявленні плоского типу глікемічної кривої в результаті лактозного навантаження у хворих з нормальною толерантністю до глюкози, а також в разі приросту глікемії менше 1,2ммоль/л на 20 хвилині дослідження необхідно проводити кольорову доплерографію Складність доплерографічної діагностики атеросклеротичного ураження черевного стовбура, мезентеріальних артерій, що перебігає з ознаками хронічної ішемічної хвороби кишечника, часто полягає у відсутності діагностично значимих порушень кровоплину поза періодом травлення (навантаження) на органи травного каналу Тому доцільним є, на наш погляд, з метою встановлення прихованих порушень прохідності мезентеріальних артерій, черевного стовбура атеросклеротичного генезу, використання вуглеводної навантажувальної проби для оцінки реакції кровоплину в зазначеному басейні в умовах підвищеної функціональної активності кишечника У ролі провокаційного навантажувального тесту вибрано глюкозу 50г в 200мл теплої кип'яченої води, яку пацієнти вживають усередину Проводиться доплерографія з реєстрацією до та через бОхв після навантаження швидкісних показників кровоплину пікової систолічної, кінцевої діастолічної, середньої швидкостей, а також індексів пульсативності, резистентності, діаметру черевного стовбура та верхньої мезентеріальної артерії Оцінка прохідності черевного стовбура та верхньої мезентерільної артерії здійснюється шляхом порівняння % приросту кожного із зазначених параметрів Приклад конкретного використання способу Обстежено 82 пацієнти (70 хворих на ІХС із КЛІНІЧНИМИ ознаками атеросклерозу непарних гілок черевної аорти та 12 практично здорових осіб, що склали контрольну групу) Доплерографічні дослідження проводили за допомогою ультразвукового діагностичного приладу АЧ4 IDEA № 20137 BIOMEDICA (Італія) за загально прийнятими методиками Для коректної реєстрації спектрограм кровоплину контрольний об'єм розміщувався втих сегментах судин, де кути між анатомічним ходом судини та ультразвуковим променем не перевищували 60° При аналізі доплерівської кривої оцінювали пікову систолічну, кінцеву діастолічну, середню швидкості кровоплину, індекси резистентності та пульсаційний індекс черевного стовбура (ЧС), верхньої мезентеріальної артерії (ВМА) А також за допомогою УЗД приладу вимірювався діаметр судин Пацієнтів обстежували натще та проводилась оцінка приросту показників кровоплину через 45хвбОхв після прийому 50г глюкози у 200мл теплої кип'яченої води В результаті дослідження встановлено порушення прохідності черевного стовбура у 26 (37%) обстежених основної групи, верхньої мезентеріальної артерії у 36 (51%) пацієнтів, у 8 пацієнтів встановлено порушення прохідності черевного стовбура та верхньої мезентеріальної артерії (12%) При проведенні дуплексного сканування ЧС та ВМА з КІЛЬКІСНОЮ оцінкою параметрів кровоплину натще та після прийому глюкози в контрольній групі (таблі, табл 2) відмічались наступні зміни ЛІНІЙНИХ параметрів кровоплину після навантаження пікова систолічна, кінцева діастолічна, середня швидкість кровоплину зростали, що супроводжувалось зниженням індексів резистентності та пульсаційності Зокрема, в ЧС через 1 годину у пацієнтів контрольної групи після прийому глюкози приріст пікової систолічної швидкості склав 12,83% (р0,1 1,8+0,09 р>0,1 навантаження п=32 Хворі на ІХС зАУМА після 0,77+0,02 2,04+0,05 7,81 р2