3-нітроантранілати заміщені 9-аміноакридинію, що проявляють антимікробну, протигрибкову, протизапальну, анальгетичну, діуретичну активність та потенціюючу дію відносно бензилпеніциліну натрієвої солі

3-Нітроантранілати заміщені 9аміноакридинію загальної формули: 2 3 60570 NH2 етанолу (розчин № 1); 1,82 г (0,01 моль) 3нітроантранілової кислоти розчиняють у 10 мл етанолу (розчин № 2). Потім гарячі розчини № 1 та № 2 змішують. Осад, що випав відфільтровують, промивають водою та сушать. Одержано сполуку: 9-аміно-1-метил-5нітроакридинію 3-нітроантранілат. Вихід 4,09 г (94 %), Ттопл. 271-273 °С, М.м. 435,396. Бруто-формула C21H17N5O6. Розраховано: С, % 57,93; N, % 16,09; Н, % 3,94. Знайдено: С, % 58,02; N, % 16,14; Н, % 3,88. -4 ІЧ-спектр у КВr, см : 3452, 3325, 2928, 2833, 2654, 1640, 1605, 1577, 1510, 1425, 1405,1310, 1054. Rf: 0,29 в системі ацетон-оцтова кислотаетилацетат-ДМФА (2,5:2:2,5:2). Приклад 3. Визначення антимікробної активності заявлених сполук проводилося за методом двократних серійних розведень у рідких харчових середовищах (Навашин С.И., Фомина И.П. Рациональная антибиотикотерапия. М.: Медицина, 1982. -С. 40-42). Для культивування бактерій використовувався амінопептид, попередньо розведений у два рази дистильованою водою, рН 7,2. Мікробне наванта5 6 ження склало 10 -10 мікробних тіл в 1 мл середовища. Для випробування використовувалися 8 штамів мікроорганізмів: 1 - Staphylococcus aureus, штам АТСС 25923; 2 - Echerichia coli, штам АТСС 7241; 3 - Bacillus subtilis, штам АТСС 25922; 4 Pseudomonas aeruginosa, штам АТСС 27853, 5 Salmonella choleraesuis; 6 Salmonella thyphimurium; 7 - Salmonella thyphisuis, 8 Salmonella dublin. В якості критерію фармакологічної активності вибрано рівень мінімальної пригнічуючої концентрації (МПК) та рівень гострої токсичності (DL50). Результати вивчення антимікробної активності та токсичності 6,9-діаміно-2-етоксиакридинію 3нітроантранілату (сполука № 1) та 9-аміно-1метил-5-нітроакридинію 3-нітроантранілату (сполука № 2) у порівнянні з 6,9-діаміно-2етоксиакридинію 2-аміно-4-нітробензоатом (найближчий аналог) та рефренс-препаратом етакридину лактатом наведені у таблиці 1. COOR1 R2 N+ NH2 H 4 NO2 , дe: R1=1-CH3, R2=5-NO2 (1) або R1=2-OC2H5, R2=6-NH2 (2) які проявляють антимікробну, протигрибкову, протизапальну, анальгетичну, діуретичну активність та потенціюючу дію у відношенні до бензилпеніціліну натрієвої солі. Речовини № 1 та № 2, які заявляються, утворені взаємодією 6,9-діаміно-2-етоксиакридину або 9-аміно-1-метил-5-нітроакридину з 3-нітроантраніловою кислотою в етанольному середовищі. Заявлені 6,9-діаміно-2-етоксиакридинію 3нітроантранілат (1) та 9-аміно-1-метил-5нітроакридинію 3-нітроантранілат (2) - порошки жовтого кольору, розчинні у воді (1:100), етанолі, ДМСО, ДМФА. Будову сполук підтверджено за допомогою елементного аналізу та ІЧспектроскопії, а індивідуальність - методом тонкошарової хроматографії. Корисна модель ілюструється наступними прикладами: Приклад 1. 2,53 г (0,01 моль) 6,9-діаміно-2етоксиакридину розчиняють при нагріванні у 15 мл етанолу (розчин № 1); 1,82 г (0,01 моль) 3-нітроантранілової кислоти розчиняють у 10 мл етанолу (розчин № 2). Потім гарячі розчини № 1 та № 2 змішують. Осад, що випав відфільтровують, промивають водою та сушать. Одержано сполуку: 6,9-Діаміно-2етоксиакридинію 3-нітроантранілат. Вихід 3,92 г (90 %), Трозк. 260-264 °С, М.м. 435,440. Бруто-формула C22H21N5O5. Розраховано: С, % 60,68; N, % 16,08; Н, % 4,86. Знайдено: С, % 60,62; N, % 16,18; Н, % 4,91. -1 ІЧ-спектр у КВr, см : 3412, 3373, 2940, 2835, 2645, 1641, 1610, 1582, 1492, 1462, 1308. Rf: 0,24 в системі ацетон-оцтова кислотаетилацетат-ДМФА (2,5:2:2,5:2). Приклад 2. 2,53 г (0,01 моль) 9-аміно-1-метил5-нітроакридину розчиняють при нагріванні у 15 мл Таблиця 1 Антимікробна активність і токсичність заявлених сполук № 1, № 2 у порівнянні з найближчим аналогом та етакридину лактатом МПК (мкг/мл) Сполука №1 №2 Найближчий аналог Етакридину лактат DL50 (внутрішньо-шлунково), мг/кг Штами мікроорганізмів 1 1,9 1,9 7,8 31,2 2 2,0 1,9 7,8 31,2 3 1,8 1,9 3,9 15,6 4 2,0 1,9 15,6 62,5 Примітка. * DL50 - при внутрішньочеревинному введені. 5 4,8 4,9 125 6 14,2 14,0 250 7 5,8 5,9 125 8 6,5 7,0 250 >5600 >5700 3000 21* 5 60570 6 За даними табл. 1, сполуки № 1 та № 2 активніше етакридину лактату у відношенні до Staphylococcus aureus (1) у 16,4 рази, Bacillus subtilis (3) у 8,2-8,6 рази, у відношенні до Echerichia coli (2) у 15,6-16,4 рази, у відношенні до Pseudomonas aeruginosa (4) у 25 раз та у відношенні до мікроорганізмів роду Salmonella (5-8) у 31,2-32,9 разів. Сполуки № 1 та № 2 також перевищують в аналогічних умовах основні характеристики найближчий аналогу у відношенні до Staphylococcus aureus (1) у 4,1 рази, у відношенні до Echerichia coli (2) у 3,9-4,1 рази, Bacillus subtilis (3) у 2,1-2,2 рази, у відношенні до Pseudomonas aeruginosa (4) у 7,8-8,2 разів. Результати бактеріостатичної дії у найближчий аналога у відношенні мікроорганізмів роду Salmonella (5-8) відсутні. Крім того, заявлені сполуки є дещо менш токсичними ніж найближчий аналог і значно менш токсичними ніж етакридину лактат. Приклад № 4. Визначення протигрибкової активності проводилось за відомою методикою (Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования / Под ред. М.О. Бригера - 3-е изд. перераб. и доп. - М: Медицина, 1982. - С. 392-417). Для вирощування грибів використовувалось середовище Сабуро (рН=6,5-6,7). Навантаження склало 500-600 репродуктивних тілець штамів Candida albicans або Trichophyton rubrum в 1 мл середовища. Протигрибкову дію оцінювали за мінімальною мікостатичною концентрацією (ММК), вираженою в мкг/мл. Результати вивчення протигрибкової активності та токсичності 6,9-діаміно-2етоксиакридинію 3-нітроантранілату (сполука № 1) та 9-аміно-1-метил-5-нітроакридинію 3нітроантранілату (сполука № 2) у порівнянні з фурациліном та грізеофульвіном наведені в таблиці 2. Таблиця 2 Протигрибкова активність та токсичність сполук № 1, № 2 у порівнянні з фурациліном та грізеофульвіном Штами грибків, Candida albicans 11,5 15,6 64,0 Сполука Сполука № 1 Сполука № 2 Фурацилін Грізеофульвін ММК (мкг/мл) Trichophyton rubrum 20,0 21,5 50 За результатами дослідження, наведеними у таблиці 2, сполуки № 1 та № 2 інгібують ріст Candida albicans у концентрації у 4,1-5,6 рази меншій ніж фурацилін. Крім того, сполуки № 1 та № 2 у 27,9 рази менш токсичні ніж фурацилін при внутрішньочеревному введені. Також сполуки № 1 та № 2 проявляють протигрибкову дію у відношенні Trichophyton rubrum у концентрації 20-21,5 мкг/мл відповідно і перевищують за активністю грізеофульвін у 2,33-2,50 рази. Найближчий аналог не проявляє протигрибкову дію у відношенні Trichophyton rubrum. В результаті експерименту встановлено також, що заявлена сполука є менш токсичною, ніж наведені препарати порівняння. Таким чином, заявлена сполука перевищує препарати порівняння за широтою протигрибкової дії. Приклад 5. Вивчення протизапальної активності проводилося на моделі карагенінового на DL50 (внутрішньоочеревинно) мг/кг >2300 >2300 82,5 бряку (Яковлева Л.В., Зупанец И.А. Использование модели каррагенинового отека у мышей при поиске противовоспалительных средств. // Деп. в УкрНИИНТИ 07.07.87.- № 1908. - Ук. 87). В якості критеріїв фармакологічної активності вибрано ізоефективна доза (DE50), при якій фармакологічний ефект набуває 50% випадків у експериментальній групі тварин; рівень гострої токсичності (DL50); терапевтичний індекс ТІ (показник відношення DL50/DE50); відносний терапевтичний індекс. Результати вивчення протизапальної активності та токсичності 6,9-діаміно-2етоксиакридинію 3-нітроантранілату (сполука № 1) та 9-аміно-1-метил-5-нітроакридинію 3нітроантранілату (сполука № 2) у порівнянні з найближчий аналогом та диклофенаком натрію наведені в таблиці 3. Таблиця 3 Протизапальна активність та токсичність заявлених сполук № 1, № 2 у порівнянні з найближчим аналогом та диклофенаком натрію Сполука Сполука № 1 Сполука № 2 Найближчий аналог Диклофенак натрію DE50, мг/кг DL50, мг/кг Терапевтичний індекс 5,6 5,7 0 8,0 >5600 >5700 >3000 360 1000 1000 45 Відносний Т.І. по вольтарену 22,22 22,22 1 Як видно за даними таблиці 3, сполуки № 1, № 2 мають виражену протизапальну активність, 7 60570 за широтою терапевтичного ефекту перевищують диклофенак натрію у 22,22 рази. Найближчий аналог протизапальну активність не проявляє. Приклад 6. Вивчення анальгетичної активності 6,9-діаміно-2-етокси-акридинію 3нітроантранілату (сполука № 1) та 9-аміно-1метил-5-нітроакридинію 3-нітроантранілату (сполука № 2) проводилося за методом "оцтових корчей" у білих лабораторних щурів масою 150-180 г (Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації)/ За редакцією член.-кор. АМН України О.В. Стефанова. - К.: Авіцена, 2001. – С. 307-320). Корчі були викликані внутрішньочеревним введенням розчину 0,75 % оцтової кислоти у 8 дозі 1 мл на 100 г маси тіла тварини. Підрахунок кількості корчей проводили через 15 хвилин після введення розчину оцтової кислоти протягом 30 хвилин. В якості критеріїв фармакологічної активності вибрано ізоефективна доза (DE50), при якій анальгетичний ефект набуває 50 % випадків у експериментальній групі тварин; рівень гострої токсичності (DL50); терапевтичний індекс (ТІ); відносний терапевтичний індекс. Результати вивчення анальгетичної активності та токсичності сполук № 1 та № 2 у порівнянні з найближчий аналогом та анальгіном наведені в таблиці 4. Таблиця 4 Анальгетична активність та токсичність сполук № 1 та № 2 у порівнянні з найближчий аналогом та анальгіном Сполука DE50, мг/кг DL50, мг/кг 12,5 12,6 0 55 >5600 >5700 >3000 1197 Сполука № 1 Сполука № 2 Найближчий аналог Анальгін Як видно за даними таблиці 4, сполуки № 1 та № 2 за широтою терапевтичної дії перевищує анальгін в 20,55-20,75 рази. Найближчий аналог аналгетичної дії не проявляє. Приклад № 6. Вивчення діуретичної активності проводили за методою Е.Б. Берхіна (Методы изучения действия новых химических соединений на функцию почек / Хим.-фармац. журн. 1977. -Т. 11, № 5. -С. 3-11) на білих щурах лінії Вістар масою 120-160 г. Кожна серія складалася з 7 тварин. Кожну з досліджених сполук (заявлена сполука, сполука за найближчий аналогом, Терапевтичний індекс (ТІ) >448 >452,4 21,8 Відносний ТІ по анальгіну 20,55 20,75 1 препарат порівняння гіпотіазид) вводили у дозі 50 мг/кг у водному розчині з розрахунку 3 мл води на 100 г ваги тварини. Тварини контрольної групи одержували лише воду. Сечу збирали кожну годину протягом 4 годин. В якості критерію фармакологічної активності вибрано об'єм сечі досліджених тварин, розрахований у відсотках у порівнянні з контролем. Результати вивчення діуретичної дії сполук № 1 та № 2, найближчого аналогу та гіпотіазиду наведені у таблиці 5. Таблиця 5 Діуретична активність сполук № 1 та № 2 у порівнянні з найближчий аналогом та гіпотіазидом Сполука Сполука № 1 Сполука № 2 Найближчий аналог Гіпотіазид Як видно за даними таблиці 5, сполуки № 1 та № 2 за діуретичною дією перевищують гіпотіазид на 108-118 %, а найближчий аналог на 140150 %. Приклад № 8. Визначення потенціюючої дії 6,9-діаміно-2-етокси-акридинію 3нітроантранілату (сполука № 1) та 9-аміно-1метил-5-нітро-акридинію 3-нітроантранілату (сполука № 2) проводилося у суббактеріостатичній концентрації в якості мікродобавки до бензілпеніціліну натрієвої солі. За тест-модель обрані серійні двократні розведення у рідкому живильному середовищі. Як розчинник використовувалася вода для ін'єкцій. Діуретична активність, в % к контролю 320 330 180 212 Для випробування використовувалися 2 штами мікроорганізмів: Staphylococcus aureus та Pseudomonas aeruginosa. В якості критерію фармакологічної активності вибрано рівень мінімальної пригнічуючої концентрації (МПК). Результати описаного мікробіологічного дослідження наведені у таблиці 6. 9 60570 10 Таблиця 6 Потенціююча дія сполук № 1 та № 2 у відношенні до найближчий аналогу та бензилпеніціліну натрієвої солі Штам мікроорганізмів, МПК мкг/мл Staphylococcus aureus Pseudomonas aeruginosa 0,9 15,6 0,24 1,5 0,24 1,52 Сполука Бензилпеніціліну натрієва сіль (БПН) БПН + сполука № 1 БПН + сполука № 2 Найближчий аналог За даними таблиці 6, сполуки № 1 та № 2 в суббактеріостатичній концентрації підвищують активність антибіотика у відношенні до Staphylococcus aureus в 3,75 рази, у відношенні до Pseudomonas aeruginosa в 10,26-10,4 рази. Для найближчого аналогу дані потенціювання бензилпеніціліну натрієвої солі відсутні. Таким чином, заявлені сполуки 6,9-діаміно-2етоксиакридинію 3-нітро-антранілат (сполука № 1) та 9-аміно-1-метил-5-нітро-акридинію 3-нітроантранілат (сполука № 2) проявляють широкий спектр фармакологічної дії: антимікробну, протигрибкову, протизапальну, анальгетичну, діурети Комп’ютерна верстка Л. Купенко чну та потенціюючу до бензилпеніціліну натрієвої солі. За окремими видами активності вона перевищує дію препаратів порівняння: етакридину лактат, фурацилін, грізеофульвін, вольтарен, анальгін, гіпотіазид. Крім того, собівартість одержання заявлених сполук нижча за собівартість сполуки за найближчий аналогом. Заявлена сполука може знайти застосування у медичній практиці при створенні лікарських засобів у різних лікарських формах для лікування інфекційних та запальних процесів різної етіології, а також середньої сили больових синдромів. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601