Спосіб удосконалення світлового режиму приміщень на свинарських підприємствах

Спосіб удосконалення світлового режиму приміщень на свинарських підприємствах, який 3 63939 тривалості світлового дня. Хмарність, дощі і тумани знижують інтенсивність освітлення. Тому задачею корисної моделі є підвищення інтенсивності світлового режиму для свиней, особливо для молодняку, при інтенсивному їх вирощуванні, в умовах безвигульного утримання, шляхом включення додаткових джерел штучного освітлення, що буде сприяти ліквідації дефіциту світла і підвищенню ефективності введення свинарської галузі. Поставлена задача вирішується тим, що при даному способі удосконалення світлового режиму приміщень на свинарських підприємствах, який включає рівномірний розподіл природного світла, його корекцію з метою підвищення світлового режиму, згідно з корисною моделлю, додатково взимку та восени встановлюється 8 ламп потужністю кожна по 40 Вт, які потрібно вмикати у зимовий час з 16, осінній - з 17, весняний - з 20 годин, щоб довести штучне освітлення у зоні розміщення поросят не нижче 100 лк. За рахунок освітленості знижується мікрофлора в приміщеннях, кишечник заселяється корисною мікрофлорою, внаслідок чого посилюється обмін речовин, організм тварин виявляється найбільш резистентним до несприятливих екологічних чинників, підвищуються відтворювальні здатності, значно скорочується або взагалі виключається використання гормональних препаратів і антибіотиків. Приклад конкретного виконання Науково-дослідна робота виконана в умовах ВАТ племзаводу «СТЕПНОЙ» Запорізької області, та в лабораторії кафедри гігієни тварин і ветеринарної санітарії. Джерелом природної освітленості було світло, що надходить крізь віконні отвори з геометричним коефіцієнтом 1:30. Штучне освітлення в цеху опоросу здійснювалося лампами денного світла в кількості 12 штук, потужністю 40 ват. В цеху дорощування було змонтовано 8 ламп потужністю кожна по 40 ват. Бокс для опоросу розрахований на 30 підсисних маток і 330 поросят-сисунів, бокс для дорощування - на 600 поросят. Розташування станків в боксах чотирирядне. Утримання маток у боксах для опоросу індивідуальне, у боксах для до 4 рощування - групове (по 25 поросят у станках). Рівні інтенсивності освітлення, що вивчалися нами, в боксах у всіх чотирьох рядах станків були різними: у двох рядах вони були близькими до існуючих норм, а в останніх два нижче, особливо взимку і восени. У виробничих дослідах ми вивчали вплив різної інтенсивності освітлення на продуктивність та інтер'єрні показники свиней. Для кожної серії дослідів було підібрано по 80-82 поросяти у віці 0-26 днів (ділянка № 3) і по 150 поросят з 26- до 106денного віку (ділянка № 4). Тривалість природного освітлення складала: взимку 6-6,5 годин, навесні 10 годин, влітку 14-16 годин, восени 6-8 годин. Коли в свинарниках освітлення зменшувалося до 10 лк, вмикали штучне освітлення, яке забезпечувало інтенсивність освітлення у зоні знаходження поросят на ділянці № 3 50-55 лк, на ділянці № 4 45-50 лк. Контроль за гігієнічними показниками мікроклімату і світлового режиму проводили загальноприйнятими методами: температуру і відносну вологість повітря в боксах - статистичним психрометром Ассмана, освітленість - люксметром типу Ю-16, швидкість руху повітря - кульковим кататермометром. Дослідження аміаку - універсальним газоаналізатором УГ-2, вуглекислого газу за методом Прохорова, бактеріальну забрудненість за методом В.Ф. Матусевича. Для контролю показників природної резистентності у поросят з хвостової вени брали кров, в якій визначали концентрацію гемоглобіну за аналізатором MEDONIC СА, кількість лейкоцитів і еритроцитів підраховували в сітці камери Горяєва. В сироватці крові визначали бактерицидну активність сироватки крові (БАСК) і лізоцинну активність сироватки крові (ЛАСК) за Ю.М. Марковим і ін., 1968; фагоцитарну активність (ФА) і фагоцитарний індекс (ФІ) за С.І. Плященком, 1976. Контроль за динамікою енергії росту поросят, проводили шляхом їх зважування, збереженість і захворюваність - щоденного обліку. Цифровий матеріал оброблено методом біометричної статистики за М.О. Плохинським, 1969. Інтенсивність освітленості в секторах приміщень, наведено в таблиці 1. Таблиця 1 Інтенсивність освітлення у боксах для поросят-сисунів Ряди станків І II III IV Взимку 70 ±7,8 40 ±5,6 25 ±5,1 15 ±4,7 Освітлення, лк Навесні Влітку 100 ±15,1 200 ±24,2 75 ±11,3 140 ±15,6 50 ±12,1 80 ±20,6 40 ±10,6 75 ±15,3 Восени 64 ±17,3 40 ±18,5 35 ±15,0 25 ±10,4 5 63939 6 Таблиця 2 Продуктивність поросят-сисунів, вирощених в боксах з різною освітленістю (зима-весна) Показники Кількість поросят під наглядом, гол. Жива маса поросят, кг: а) принародженні б) у 26-денному віці Кількість поросят, що мають масу у 26-денному віці 4 кг, гол. Виявлено поросят, хворих на диспепсію, гол. Переведено поросят у Піг-Балья, гол. Переведено поросят у цех дорощування, гол. Збереженість поросят до відлучення, гол. Ряди станків II III 82 80 80 81 1,03 ±0,04 1,0 ± 0,02 1,02 ±0,02 1,03 ±0,04 5,73 ±0,9 5,73 ±0,9 5,92 ±0,7 5,92 ±0,7 9 11 8 8 11 14 9 10 8 8 6 8 71 69 73 73 73 72 77 76 І 82 82 1 ± 0,05 1 ±0,07 5,81 ±0,13 5,94 ±0,81 9 7 10 7 6 5 71 74 76 78 IV 88 81 1,05 ±0,01 1,0 ±0,02 5,4 ±0,83 5,8 ±0,11 13 10 17 13 11 9 65 72 70 75 Примітка. В чисельнику наведені дані у поросят зимового періоду, в знаменнику - весняного. Згідно з таблицею у боксах у зимовий і осінні періоди, рівень освітлення, що рекомендується підтримувати у 45-50 % станків, розташованих ближче до віконних пройм. Для більшої частини освітленість у ці періоди року була на 25-30 % нижчою, ніж передбачене нормами. В осінній період 50-75 % поросят вирощували при освітленості 75100 лк і 25 % - при освітленості 40-50 лк. Влітку освітленість для 150 поросят була на рівні 140-200 лк, для інших - 75-80 лк. В боксах для опоросу під тримувались наступні параметри мікроклімату: температура повітря - 24-26 °С, вологість - 50-70 %, швидкість руху повітря - 0,18-0,23 м/сек. Ці параметри забезпечувались за рахунок притоку сві3 жого повітря: влітку - 400 м /г, навесні-восени - 200 3 3 м /г, взимку - 50-100 м /г на одну голову. Концентрація шкідливих газів у боксах була на рівні ГДК Про ефективність вирощування поросят при рівні освітлення 200-75 лк (літо) і 65-25 лк (осінь) свідчать дані таблиці 3. Таблиця 3 Продуктивність поросят-сисунів, вирощених у боксах з різною освітленістю (літо-осінь) Показники Кількість поросят під наглядом, гол. Жива маса поросят, кг: а) при народженні б) у 26-денному віці Кількість поросят, що мають масу у 26денному віці 4 кг, гол. Виявлено поросят, хворих на диспепсію, гол. Переведено поросят у Піг-Балья, гол. Переведено поросят у цех дорощування, гол. Збереженість поросят до відлучення, гол. І 85 84 1 ±0,02 1 ±0,01 6 ±0,11 5,86 ±0,64 6 10 5 10 4 7 75 72 76 72 Ряди станків II III 83 85 82 84 1,01 ±0,03 1,0 ±0,02 1,0 ±00,5 1,02 ±0,03 5,97 ±0,12 5,95 ±0,09 5,74 ±0,07 5,63 ±0,11 6 7 11 12 6 6 11 12 5 5 7 8 75 74 71 70 75 75 71 70 IV 82 83 1,01 ±0,04 1,0 ±0,03 5,94 ±0,08 5,52 ±0,07 8 14 7 13 5 9 74 68 74 66 Примітка. В чисельнику наведені дані за літній, в знаменнику - за осінні періоди року. Аналізуючи дані таблиці 3, ми бачимо, що ефективність вирощування - поросят при освіт ленні 40-100 лк вище ніж при зменшеній в 2-6 разів освітленості в зимовий час. У поросят, що виро 7 63939 щуються в III-IV рядах боксу при освітленні, близькому до нормативного (75-80 лк), жива маса до 26денного віку склала 5,95-9,94 кг. Приплід, вирощений при інтенсивній освітленості, є більш рівним за живою вагою і розвитком. Про це свідчать дані про кількість поросят, що відстали у рості: їх було на 4,9-7,1 % менше, ніж у групах з I-IV рядів, вироще 8 них в осінній період (табл. 3). В цех відгодівлі було переведено 89,4-90,3 % поросят, вирощених в літній період; збереження серед них склало 89,490,3 %. Дослідження природної резистентності організму поросят-сисунів у зимово-весняний і літньоосінній періоди, наведені в таблицях 4-5. Таблиця 4 Показники природної резистентності поросят-сисунів, що вирощувалися при різних рівнях освітлення (зима-весна) Показники Еритроцити, г/л Гемоглобін, г/л Лейкоцити, г/л Середня НБА, % Лізоцим, % ФА, % ФІ І 5,2 ±0,25 5,6 ±0,37 88,0 ±0,82 91,0 ±1,01 12,6 ±0,71 12,9 ±0,56 32,4 ±1,0 33,8 ±1,3 41,1 ±3,1 42,4 ±2,4 21,6 ±0,2 23,7 ±0,5 2,7 ±0,03 3,1 ±0,01 Ряди станків II III 5,0 ±0,36 4,9 ±0,23 5,4 ±1,11 5,3 ±0,31 86,0 ±1,24 85,0 ±0,75 89,0 ±1,31 88,0 ±0,86 12,1 ±0,68 11,4 ±0,83 12,8 ±0,83 12, ±40,67 30,1 ±1,65 27,3 ±2,4 33,7 ±1,36 33,4 ±1,8 38,6 ±2,1 36,3 ±1,4 42,1 ±1,8 42,0 ±1,7 20,7 ±0,3 19,4 ±0,6 23,6 ±0,6 23,5 ±0,4 2,5 ±0,05 2,4 ±0,07 2,9 ±0,04 2,83 ±0,05 IV 4,8 ±1,5 5,0 ±0,24 78,0 ±0,92 85,0 ±0,86 10,2±1,1 12,1 ±0,91 26,5 ±1,77 33,3 ±1,25 35,2 ±1,8 38,9 ±1,3 18,6 ±0,8 23,2 ±0,5 2,0 ±0,08 2,8 ±0,04 Примітка. В чисельнику наведені дані зимового періоду, в знаменнику - весіннього. Морфологічні показники крові (еритроцити, гемоглобін, лейкоцити) у поросят, вирощених у II-IV рядах боксу (зима), були нижче, ніж у поросят з І ряду, де освітленість наближалася до нормативної величини. Низькими ці показники (Р