Спосіб лікування хворих на синдром подразненого кишківника, сполучений з хронічним некалькульозним холециститом та дисбіозом

1. Спосіб лікування хворих на синдром подразненого кишківника, поєднаний з хронічним некалькульозним холециститом та дисбіозом, що включає введення гепатозахисного препарату глутаргіну у середньотерапевтичних дозах, який відрізняється тим, що додатково вводять сучасний комбінований фітопрепарат ентобан. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що ентобан вводять усередину по 2-3 капсули 2-3 рази на день протягом 15-20 діб поспіль в залежності від досягнутого ефекту. (19) (21) u201103235 (22) 21.03.2011 (24) 25.11.2011 (46) 25.11.2011, Бюл.№ 22, 2011 р. (72) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, КРУГЛОВА ОКСАНА ВІКТОРІВНА, СОЦЬКА ЯНА АНАТОЛІЇВНА, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ (73) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, КРУГЛОВА ОКСАНА ВІКТОРІВНА, СОЦЬКА ЯНА АНАТОЛІЇВНА, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ 3 льдегіду (МДА) та дієновий кон'югат (ДК), в той час як показники ферментної ланки системи антиоксидантного захисту (АОЗ) - каталаза (КТ) та супероксидисмутаза (СОД) залишаються зниженими. Задачею корисної моделі є удосконалення відомого способу лікування хворих на СПК, поєднаний з ХНХ та дисбіозом, насамперед збільшення питомої ваги пацієнтів із відновленням метаболічного гомеостазу. Поставлена задача вирішується шляхом додаткового введення сучасного комбінованого фітозасобу ентобану хворим на СПК, сполучений з ХНХ та дисбіозом. Фітозасіб ентобан зареєстрований в Україні (реєстраційне посвідчення № UА/2117/02/01) та дозволений до клінічного застосування як лікарського препарату (Наказ МОЗ України № 18 від 22.01.07 р.). До складу ентобану входять екстракти кори холархени пухнастої, плодів мирту звичайного, барбарису остистого, айви бенгальської, дуба красильного, стебел бутеї прекрасної. Ентобан володіє антиоксидантним та мембраностабілізуючим ефектами. Наша пропозиція базується на вперше встановленій нами закономірності, що введення ентобану додатково до глутаргіну дозволяє значно покращити результати лікування, що в патогенетичному плані пов'язано з пригніченням активації процесів ліпопероксидації. Раніше ентобан при лікуванні хворих на СПК, сполучений з ХНХ та дисбіозом, не використовувався. У технічному плані заявлений спосіб здійснюється таким чином: хворим на СПК, поєднаний з ХНХ та дисбіозом, призначають як гепатозахисний препарат глутаргін у середньотерапевтичному дозуванні та додатково вводять сучасний комбінований фітозасіб ентобан по 2-3 капсули 2-3 рази на день протягом 15-20 діб в залежності від досягнутого ефекту. При розробці корисної моделі нами було обстежено 65 хворих з діагнозом СПК, поєднаний з ХНХ та дисбіозом, з яких основна група (30 осіб) отримувала лікування згідно з заявленим способом та група зіставлення (35 хворих) - згідно з існуючим способом-прототипом. Обидві групи були рандомізовані за віком, статтю хворих, тривалістю та частотою загострень СПК, поєднаний з ХНХ та дисбіозом. До початку проведення в клінічному плані у всіх хворих на СПК, поєднаний з ХНХ та дисбіозом, що були під наглядом, спостерігалися астенічні та астено-невротичні прояви, бурчання у животі, чітко виражений діарейний синдром у вигляді порушень випорожнення з проносами, а також тяжкість або помірний біль у правому підребер'ї, 64819 4 абдомінальний дискомфорт у вигляді монотоного болю тягнучого або розпираючого характеру в області пупка, який супроводжувався метеоризмом та позитивні симптоми Кера і Ортнера. При мікробіологічному дослідженні фекалій у обстежених пацієнтів встановлено наявність дисбіозу II ступеня, що характеризувалося зниженням 6 7 рівня біфідобактерій до 10 -10 (Bifidobacterium spp.), лактобактерій з низькою ферментативною 5 6 активністю (Lactobacterium spp.) - до 10 -10 у всіх хворих (100 %), підвищення питомої ваги лактозонегативних Е. соlі з низькою ферментативною активністю у 25 (83,3 %) осіб з основної групи та 29 (82,8 %) з групи зіставлення; а також зростання до 5 кількості 10 умовно патогенних мікроорганізмів, таких як ентеробактерії (цитробактер, ентеробактер, клебсієли) - у 13 (43,3 %) пацієнтів основної групи та 15 (42,8 %) з групи зіставлення; стафілококів (переважно Staph. aureus та Staph. saprophyticus) у 10 (33,3 %) осіб з основної групи та 12 (34,3 %) осіб з групи зіставлення; протеїв (Proteus mirabilis або P. vulgaris) - у 5 (16,7 %) та 7 (20,0 %) відповідно; у 2 (6,7 %) пацієнтів з основної та у 1 (2,6 %) осіб з групи зіставлення були виявлені дріжджоподібні гриби роду Candida. При застосуванні ентобану у комплексі лікування в основній групі хворих відмічалася чітко виражена позитивна динаміка, яка характеризувалася покращенням загального самопочуття та стану хворих, нормалізацією сну та апетиту, поступовим зменшенням та навіть повноюліквідацією больових відчуттів у животі, підвищення емоційного настрою, зменшенням втомлюваності, нормалізацією працездатності, покращенням характеру стулу, зниженням метеоризму. У цілому у хворих основної групи мало місце більш ранні терміни зникнення суб'єктивної та об'єктивної симптоматики (див. таблицю). Як видно з цієї таблиці, відбувалася ліквідація тяжкості у правому підребер’ї у обстежених пацієнтів основної групи в середньому на 3,6±0,3 дні раніше, ніж в групі зіставлення, абдомінального дискомфорту - на 4,1±0,2 дні раніше, позитивного симптому Кера - на 3,1 дні, метеоризму - на 4,3±0,1 дні, бурчання в животі - на 4,0±0,1 дні, порушення випорожнення - на 2,9±0,2 дні раніше, ніж у хворих з групи зіставлення. Відновлення апетиту у хворих основної групи спостерігалося на 2,7±0,2 доби раніше, ліквідація загальної слабкості - на 2,2±0,2 доби, порушень сну - на 4,2±0,2 доби, емоційної лабільності - на 3,2±0,3 доби, підвищеної втомлюваності - на 2,0±0,2 доби, зниженого настрою - на 2,6±0,2 доби швидше, ніж у пацієнтів з групи зіставлення (таблиця). 5 64819 6 Таблиця Тривалість збереження клінічної симптоматики у обстежених хворих на СПК, поєднаний з ХНХ та дисбіозом (діб) Клінічні показники - тяжкість у правому підребер'ї - абдомінальний біль - позитивний симптом Кера - метеоризм - бурчання в животі - порушення випорожнення - загальне нездужання - загальна слабкість - зниження апетиту - порушення сну - емоційна лабільність - підвищена втомлюваність - знижений настрій Основна група (n=30) 5,6±0,5 4,7±0,4 5,8±0,3 8,1±0,6 8,9±0,4 7,2±0,2 8,1±0,4 8,6±0,3 6,4±0,2 4,7±0,3 6,1±0,4 10,2±0,3 6,9±0,3 У хворих основної групи при застосуванні ентобану також відмічена позитивна динаміка стану кишкової мікрофлори, яка заключалася у зростанні 8 9 популяційного рівня біфідобактерій до 10 -10 , 8 9 вмісту лактобактерій до 10 -10 , зниженні кількості кишкових паличок з зміненими ферментативними 4 властивостями