Спосіб лікування хворих на синдром психоемоційного вигорання з використанням засобів апітерапії

1. Спосіб лікування хворих на синдром психоемоційного вигорання з використанням засобів апітерапії, що включає вживання прополісного молока, який відрізняється тим, що додатково призначають 10 % спиртовий екстракт бджолиного підмору. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що 10 % спиртовий екстракт бджолиного підмору вводять усередину по 25-30 крапель 2-3 рази на добу за 20-25 хвилин до вживання їжі протягом 40-50 діб поспіль. (19) (21) u201103234 (22) 21.03.2011 (24) 25.11.2011 (46) 25.11.2011, Бюл.№ 22, 2011 р. (72) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, ПЕРЕСАДІН МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ, БЕРЕЗОВСЬКА МАРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА, Д'ЯЧЕНКО ВОЛОДИМИР ФЕДОСІЙОВИЧ, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ (73) ФРОЛОВ ВАЛЕРІЙ МИТРОФАНОВИЧ, ПЕРЕСАДІН МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ, БЕРЕЗОВСЬКА МАРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА, Д'ЯЧЕНКО ВО 3 ндром выгорания: диагностика и профилактика. СПб.: Питер, 2005. - 336 с.). Однак при застосуванні й даного способу в низки осіб зі СПЕВ ще залишаються суттєві зсуви імунологічних показників. У зв'язку з цим був запропонований спосіб лікування хворих на СПЕВ, який включає вживання прополісного молока (1/2 стакана свіжого нерозведеного молока містить прополіс у співвідношенні 1:10) 2 рази на день, протягом 20-30 днів поспіль (Фролов В.М., Пересадин Н.А. Продукты пчел в лечении и профилактике синдрома психоэмоционального «выгорания»/ Пчеловодство. - 2009, № 9. - С. 55-57). Цей спосіб є найбільш ефективним з існуючих і тому обраний як прототип. До недоліків прототипу належить те, що в деяких осіб зі СПЕВ ще залишаються зсуви показників, які характеризують, зокрема, стан клітинної ланки імунітету. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності існуючого способу лікування хворих на СПЕВ, а саме прискорення досягнення нормалізації імунологічних зсувів і запобігання можливих побічних реакцій, у тому числі алергічних. Указана задача досягається шляхом додаткового введення хворим на СПЕВ 10 % спиртового екстракту бджолиного підмору. Бджолиний підмор являє собою тіла (трупики) бджіл. До складу бджолиного підмору (у сухому вигляді) входить 50-60 % білків, 10-12 % амінополісахариду хітину, 10-20 % меланіну, 14-16 % фенольних сполук, 15-18 % воску, 2-3 % мінеральних речовин і 8-10 % води. Бджолина отрута, яка входить до підмору, термостійка й усі її властивості зберігаються, а вживання бджолиного підмору не призводить до побічних ефектів, які можливі при бджоловжаленні, оскільки отрута в тілі бджоли гармонійно поєднується зі своїм природнім антидотом - гепарином. У сировині бджолиного підмору знайдено низку біологічно активних сполук, у тому числі гепарин і його похідні, лізоцим, ферменти та інші, що позитивно впливають на функціональний стан організму людини. Наша пропозиція щодо удосконалення відомого способу-прототипу базується на вперше встановленій авторами корисної моделі в експериментальних умовах і потім підтвердженій в клініці закономірності, що застосування у хворим на СПЕВ саме 10 % спиртового екстракту бджолиного підмору не тільки обумовлює відновлення імунологічного гомеостазу, а й нормалізує загальний стан і самопочуття пацієнтів і в клінічному плані сприяє досягненню стійкої й тривалої ремісії захворювання, а також суттєвому зменшенню в подальшому частоти його загострень, особливо при здійсненні повторних курсів лікування й, таким чином, обумовлює досягнення задачі корисної моделі. Крім того, проведення лікування, згідно з заявленим способом, не має протипоказань, не спричиняє будь-яких небажаних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій, і тому ця схема терапії може при необхідності призначатися повторними курсами, у залежності від досягнутого 64818 4 ефекту. Раніше з метою лікування хворих на СПЕВ бджолиний підмор не використовувався. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. При встановленні діагнозу СПЕВ хворим призначають загальноприйняте симптомологічне лікування, позитивну психотерапію й додатково - 10 % спиртовий екстракт бджолиного підмору всередину по 25-30 крапель 2-3 рази на добу за 20-25 хвилин до вживання їжі протягом 40-50 діб поспіль. Лабораторними критеріями ефективності призначення бджолиного підмору є чітка тенденція до нормалізації показників, які вивчаються, що свідчить про відновлення імунологічного гомеостазу. Саме призначення бджолиного підмору сприяє в патогенетичному плані позитивним зсувам вищезгаданих лабораторних (імунологічних) показників, а в клінічному аспекті - досягненню стійкої й тривалої ремісії СПЕВ, а також суттєвому зменшенню в подальшому частоти його загострень. При розробці заявленої корисної моделі було обстежено дві групихворих зі встановленим експертним шляхом діагнозом СПЕВ: основна (46 осіб), яка лікувалася за допомогою заявленого способу, тобто отримувала загальноприйняте симптомологічне лікування СПЕВ і позитивну психотерапію, а також додатково - 10 % спиртовий екстракт бджолиного підмору, і група зіставлення (36 осіб), яка отримувала лікування відповідно до відомого способу-прототипу, тобто лише загальноприйняте симптомологічне лікування СПЕВ і позитивну психотерапію. Обидві групи хворих, які знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком, статтю й тяжкістю клінічного перебігу СПЕВ. Серед обстежених чоловіків було 42 (51,2 %) і жінок 40 (48,8 %). Вік обстежених складав від 23 до 48 років. За професійним складом серед хворих на СПЕВ було 18 вчителів середньої школи, ліцеїв і гімназій (22,0 %), 12 лікарів (14,6 %), 16 менеджерів та інших працівників фірм і торгівельних компаній (19,5 %), 20 бухгалтерів та економістів (24,4 %), 10 викладачів вищих навчальних закладів (12,2 %), 6 осіб з іншими професіями (7,3 %). Вищезгадані відсоток спиртового екстракту бджолиного підмору, кількість, кратність і час його застосування, а також курси проведення апітерапії були підібрані нами досвідним шляхом. Саме при такій інтенсивності й кратності проведення апітерапії забезпечується оптимальна динаміка імунологічних показників, що вивчаються, у крові. Отже, новими є як інтенсивність, так і кратність проведення апітерапії, які нами вперше використовуються в корекції імунологічних показників у хворих на СПЕВ. До початку проведення лікування хворих на СПЕВ в обох групах, які були під наглядом, - основній, що отримувала терапію відповідно до заявленого способу, і зіставлення, в якій терапія здійснювалася згідно з способом-прототипом, була однотипова клінічна симптоматика СПЕВ, що характеризувалася наявністю почуття втоми, фізичної стомленості, порушення сну у вигляді безсоння, пізнього засинання, раннього просинання, поверхневого сну з частими просинаннями в нічний час, який не приносив відчуття ранкової свіжості. Низка хворих відмічала також диспепсичні 5 64818 прояви у вигляді нудоти, відрижки повітрям, рідше з'їденою їжею, зрідка блювання. Часто відмічалося запаморочення й коливання артеріального тиску за типом нейроциркуляторної (вегето-судинної) дистонії, переважно з приступами серцебиття й артеріальної гіпертензії. При патопсихологічному обстеженні пацієнтів, які спостерігалися, установлені порушення їх психоемоційного статусу, що характеризувалися недостачею емоцій, песимізмом, нерідко цинізмом, черствістю та бездушшям як у професійній діяльності, так і в сімейному й особистому житті, байдужістю, хронічною стомленістю, часто відчуттям безпорадності й безнадійності, що змінювалися агресивністю, зайвою дратівливістю, почуттям тривоги, збільшенням неспокою. Багато хворих підкреслювали свою неспроможність зосередитися на роботі, яку вони виконували, легке відволікання уваги, відсутність концентрації останньої. Для осіб інтелектуальної праці було характерним зниження інтересу до нових теорій та ідей в роботі, до альтернативних підходів у рішенні складних проблем, а також банальна нудьга, апатія, утрата смаку й інтересу до життя. У досліджених пацієнтів була, як правило, 6 низька соціальна активність, зниження інтересу до дозвілля, захоплень, які раніше приносили їм задоволення. Нерідко відмічалося обмеження соціальних контактів, байдужим відношенням до товаришів по службі й навіть рідним і близьким. Було характерним зниження продуктивності праці, в особливості розумової, небажання працювати заради почуття постійної втоми, схильності до зловживання спиртними напоями або психоактивними препаратами. При повторному обстеженні хворих на СПЕВ після завершення курсу лікування було встановлено, що в основній групі (в якій терапія проводилася згідно з заявленим способом) у більшості випадків відмічалося покращення загального стану пацієнтів, а саме зменшення почуття втоми, фізичної стомленості й порушення сну, диспепсичних проявів, запаморочення й коливання артеріального тиску, порушень їх психоемоційного статусу, прийому спиртних напоїв і психоактивних препаратів і, навпаки, підвищення смаку й інтересу до життя, дозвілля, захоплень і соціальних контактів, зосередженості на роботі, яку виконують. Таблиця 1 Показники клітинної ланки імунітету у хворих на СПЕВ до початку лікування (М±m) Імунологічні показники + CD3 , % Г/л + CD4 , % Г/л + CD8 , % Г/л CD4/CD8 + CD22 , % Г/л РБТЛ з ФГА, % Норма 69,2±2,2 1,3±0,04 45,5±1,6 0,87±0,03 22,4±1,2 0,42±0,02 2,03±0,03 22,1±1,3 0,42±0,02 69,5±2,5 Способи лікування заявлений (n=46) відомий (n=36) 55,1±1,8* 55,6±1,7* 0,88±0,03*** 0,9±0,03*** 33,2±1,2** 33,6±1,3** 0,53±0,02** 0,54±0,02** 21,1±1,2 21,4±1,1 0,34±0,02* 0,35±0,02 1,57±0,02*** 1,57±0,02*** 21,0±1,1 21,5±1,2 0,34±0,02* 0,35±0,02 48,6±2,1** 49,1±2,2** Р >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 Примітка: у табл. 1 і 2 вірогідність різниці стосовно норми: * - при P