Спосіб медичної реабілітації хворих на післяпологові психози

1. Спосіб медичної реабілітації хворих на післяпологові психози, що включає введення нейролептиків групи рисперидону та нормотиміків у підтримуючих дозах, який відрізняється тим, що як нормотимік вводять препарат Депакін хроно. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що Депакін хроно вводять усередину по 1 таблетці (0,3 г) 2 рази на добу через 30 хвилин після вживання їжі протягом 50-60 днів поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. (19) (21) u201103247 (22) 21.03.2011 (24) 25.11.2011 (46) 25.11.2011, Бюл.№ 22, 2011 р. (72) ГРИГОРОВИЧ ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА, КРОХМАЛЬ ІРИНА ПЕТРІВНА, ТЕРЕХОВА НАТАЛЯ ВІКТОРІВНА, АРХІПОВА ТЕТЯНА ЄВГЕНІВНА, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ (73) ГРИГОРОВИЧ ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА, КРОХМАЛЬ ІРИНА ПЕТРІВНА, ТЕРЕХОВА НАТАЛЯ ВІКТОРІВНА, АРХІПОВА ТЕТЯНА ЄВГЕНІВНА, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ 3 64829 даного способу медичної реабілітації хворих на післяпологові психози. Задачею корисної моделі є удосконалення існуючого способу медичної реабілітації хворих на післяпологові психози, а саме підвищення ефективності способу в плані запобігання виникнення екзацербації психотичної й субпсихотичної симптоматики в періоді диспансерного нагляду й водночас формування стійких якісних ремісій хвороби. Поставлена задача вирішується шляхом введення хворим на післяпологові психози в періоді диспансерного нагляду поряд з нейролептиками групи рисперидону в підтримуючих дозах і сучасного препарату групи нормотиміків Депакіну хроно, який володіє тимоаналептичною дією. Депакін хроно - протиепілептичний та нормотимічний засіб, основним діючим компонентом якого є вальпроат натрію, який бере участь у процесах медіаторного обміну, чинить Мхолінолітичну, адренергічну й ГАМК-ергічну дію. Знижуючи амплітуду потенціалів у чутливих ядрах спинного й проміжного мозку, вальпроат натрію має виражену протисудомну (протиепілептичну), помірну антидепресивну (тимолептичну) і нормотимічну активності. При біполярному афективному й інших психотичних розладах, поряд із позитивною динамікою в плані продуктивної психопатологічної симптоматики, Депакін хроно поліпшує емоційний стан і підвищує комунікабельність хворих, що сприяє їхній соціальній реабілітації (дивись, наприклад джерело: Edward H. Drummond, the Complete Guide to Psychiatric Drugs, Revised and Expanded Edition - 2006. - p. 353). Депакін хроно виробляється фармацевтичною промисловістю Франції («Санофі Вінтроп Індастріа») та є в достатній кількості в аптечній мережі України, тому цей препарат може без будь-яких труднощів використовуватися при реалізації запропонованої корисної моделі. Депакін хроно зареєстрований в Україні як фармакологічний препарат й дозволений до використання в клінічній практиці (Наказ МОЗ України № 778 від 28.01.06p.; реєстраційне посвідчення № UA/2598/01/02). Наша пропозиція щодо використання як нормотимічного засобу Депакіну хроно базується на вперше встановленій авторами корисної моделі закономірності, що введення Депакіну хроно хворим на післяпологові психози покращує емоційний стан пацієнтів, позитивно впливає на тривожноажитовану симптоматику й інсомнічні розлади, а 4 також сприяє більш швидкій редукції психотичних проявів. Раніше Депакін хроно як нормотимічний засіб при післяпологових психозах не використовувався. Авторами корисної моделі було також встановлено, що оптимальною при медичній реабілітації хворих на післяпологові психози є схема призначення Депакіну хроно всередину по 1 таблетці (0,3 г) 2 рази на добу через 30 хвилин після вживання їжі протягом 50-60 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. Авторами корисної моделі виявлено, що саме ця схема введення Депакіну хроно забезпечує максимальний позитивний ефект у плані попередження екзацербації психотичної й субпсихотичної симптоматики у хворих з післяпологовими психозами, тому дана схема введення Депакіну хроно, яка була розроблена в клініці досвідним шляхом, також входить до предмету корисної моделі. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворій на післяпологовий психоз, яка підлягає медичній реабілітації, виходячи з даних попереднього психопатологічного обстеження, вводять поряд з нейролептиками групи рисперидону, в підтримуючих дозах, нормотимічний препарат Депакін хроно всередину по 1 таблетці (0,3 г) 2 рази на добу через 30 хвилин після вживання їжі протягом 50-60 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. При розробці корисної моделі авторами було обстежено 2 групи хворих на післяпологові психози у віці від 18 до 40 років. Основна група (46 осіб) отримувала лікування за допомогою заявленого способу, група зіставлення (43 особи) - за допомогою відомого способу-прототипу. Обидві групи хворих на післяпологові психози, що знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком. В обох групах переважали пацієнти з середнім ступенем важкості афективних та астенічних розладів із наявністю психотичної симптоматики в анамнезі (F53.1 стосовно МКХ-10). До початку проведення медичної реабілітації в обох групах обстежених пацієнтів спостерігалися періодичні коливання настрою в бік субдепресії або гіпоманії, тривога, ангедонія, туга, відчуття невпевненості в собі, зниження фізичної й психічної активності, порушення відносин у родині, стомлюваність, порушення уваги, загальмованість, безсоння або сонливість, зниження або підвищення апетиту, в окремих випадках, епізоди маячення й галюцинацій (табл. 1). Таблиця 1 Психічні симптоми у хворих на післяпологові психози до початку медичної реабілітації (абс. та %) Психопатологічні прояви гіпоманія відчуття невпевненості тривога стомлюваність порушення уваги туга загальмованість збудження основна (n=46) 10/21,7±2,5 34/73,9±4,7 33/71,7±4,4 27/58,7±4,0 15/32,6±3,2 12/26,1±3,0 16/34,8±3,3 8/17,4±2,4 Групи хворих зіставлення (n=43) 8/18,6±2,4 33/76,7±4,6 29/67,4±4,2 25/58,1±4,0 11/25,6±2,9 10/23,2±2,7 14/32,6±2,5 5/11,6±1,7 Р >0,05 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 5 64829 6 Продовження таблиці 1 Психопатологічні прояви безсоння сонливість зниження апетиту підвищення апетиту ангедонія галюцинації маячні ідеї основна (n=46) 20/43,8±3,7 9/19,6±2,5 21/45,6±3,8 18/39,1±3,6 29/63±4,5 2/4,3±1,5 4/8,7±1,9 Примітки: у таблицях 1-4 стовпчик Р відображає ймовірність різниці між показниками в основній групі й групі зіставлення. З табл. 1 видно, що до початку медичної реабілітації частота виявлення психопатологічних проявів у пацієнтів основної групи відносно групи зіставлення не мала вірогідної різниці (Р>0,1), що свідчить про однакову вираженість основної симптоматики афективних та астенічних проявів в обох групах, тобто про однакову ступінь важкості в них Групи хворих зіставлення (n=43) 18/41,9±2,9 8/18,6±2,4 19/44,2±3,6 12/27,9±3,0 25/58,1±4,0 1/2,3±1,5 2/4,6±1,9 Р >0,1 >0,05 >0,1 >0,1 >0,1 >0,05 >0,1. резидуальних явищ афективного й астенічного синдромів із проявленнями соціально-побутової дезадаптації. Серед соматичних проявів захворювання у хворих відмічалися слабкість, швидка стомлюваність, головний біль, міалгії, порушення циркадних ритмів, прискорене серцебиття, схуднення, неприємний смак або гіркота в роті, закрепи або проноси, зниження лібідо (табл. 2). Таблиця 2 Соматичні симптоми у хворих на післяпологові психози до медичної реабілітації (абс. та %) Психопатологічні прояви слабкість швидка стомлюваність головний біль порушення циркадних ритмів міалгії прискорене серцебиття неприємний смак або гіркота в роті закрепи проноси зниження лібідо З табл. 2 видно, що соматичні прояви в пацієнтів основної групи відносно групи зіставлення також не мали вірогідної різниці (Р>0,1), що свідчить про однакову вираженість соматичного компоненту резидуального депресивного й астенічного синдромів до початку медичної реабілітації в обох групах. Після проведеної медичної реабілітації в основній групі хворих спостерігалася позитивна динаміка в плані редукції клінічних проявів резидуальних афективного й астенічного синдромів. Так, у цій групі хворих відмічалися майже повна нормалізація настрою, зникнення почуття провини й переоцінки себе, явищ ангедонії, стомлюва Групи хворих основна (n=46) зіставлення (n=43) 34/73,9±4,7 31/72,1±4,6 26/56,5±3,8 21/48,8±3,6 17/37±3,3 16/37,2±3,3 11/23,9±2,7 9/20,9±2,4 14/30,4±2,9 13/30,2±2,9 19/41,3±3,5 16/37,2±3,3 18/39,1±3,4 15/34,9±3,2 12/26,1±2,6 11/25,6±2,5 9/19,6±2,3 7/16,3±2,2 33/71,7±4,6 30/70±4,5 Р >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1. ності, збудження або загальмованості, нормалізація апетиту й ваги, повна відсутність галюцинацій та маячних ідей. Хворі стали більш соціально активними, бажаніше ставилися до дітей (табл. 3). У хворих групи зіставлення частота виявлення психопатологічних проявів також зменшувалася, однак була значно вище за аналогічні показники у хворих основної групи. Після проведеної медичної реабілітації у хворих обох груп також відмічалося значне поліпшення соматичного стану, яке було більш виражене в основній групі хворих, що лікувалася за допомогою заявленого способу. 7 64829 8 Таблиця 3 Психічні симптоми у хворих на післяпологові психози після медичної реабілітації (абс. та %) Психопатологічні прояви гіпоманія відчуття невпевненості тривога стомлюваність порушення уваги туга загальмованість збудження безсоння сонливість зниження апетиту підвищення апетиту ангедонія галюцинації маячні ідеї основна (n=46) 1/2,1±1,2 10/21,7±2,9 4/8,7±2,6 12/26,1±2,9 8/17,4±2,2 4/8,7±2,6 9/19,6±2,8 1/2,1±1,2 12/26,1±2,9 4/8,7±2,6 10/21,7±2,9 8/17,4±2,2 6/13±2,1 1/2,1±1,2 1/2,1±1,2 Групи хворих зіставлення (n=43) 3/7±1,9 17/39,5±3,5 14/32,6±3,3 16/37,2±3,2 9/20,9±2,4 7/16,3±2,7 12/27,9±2,8 3/7±1,9 13/30,2±2,9 6/14±2,9 13/30,2±2,9 8/18,6±2,3 12/27,9±2,8 1/2,3±1,2 2/4,6±1,7 Р