Спосіб лікування хворих на післяпологові психози

1. Спосіб лікування хворих на післяпологові психози, що включає введення нормотиміків групи карбомазепіну і антипсихотичних засобів, який відрізняється тим, що як антипсихотичний засіб вводять препарат соліан. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що соліан вводять усередину по 1 таблетці (0,2 г) 2 рази на добу через 30 хвилин після вживання їжі протягом 50-60 днів поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. (19) (21) u201105136 (22) 22.04.2011 (24) 25.11.2011 (46) 25.11.2011, Бюл.№ 22, 2011 р. (72) ГРИГОРОВИЧ ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА, ЄФАНІНА НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА, ТЕРЕХОВА НАТАЛЯ ВІКТОРІВНА, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ (73) ГРИГОРОВИЧ ГАННА ОЛЕКСАНДРІВНА, ЄФАНІНА НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА, ТЕРЕХОВА НАТАЛЯ ВІКТОРІВНА, АНДРОСОВ ЄВГЕН ДМИТРОВИЧ 3 дону при тривалому застосуванні часто викликає екстрапірамідні порушення й посилення тривоги у хворих на післяпологові психози, а зменшення дози призводить у подальшому до хроніфікації розладів настрою, екзацербації психотичної симптоматики й сприяє розвитку резистентності до психофармакотерапії. Тому потрібне подальше удосконалення даного способу лікування хворих на післяпологові психози. Задача корисної моделі було удосконалення існуючого способу лікування хворих на післяпологові психози, а саме підвищення ефективності способу в плані запобігання виникненню екзацербації психотичної й субпсихотичної симптоматики в періоді диспансерного нагляду й водночас формування стійких якісних ремісій хвороби. Реалізація вказаної задачі досягається шляхом введення хворим на післяпологові психози в періоді лікування поряд з нормотиміками групи карбомазепіну сучасного антипсихотика групи амісульприду соліану, який має тимоаналептичну дію, у меншому ступені викликає розвиток екстрапірамідних побічних ефектів. Соліан - антипсихотичний засіб, основним діючим компонентом якого є амісульприд, який селективно, з високою спорідненістю зв'язується з субтипами D2/D3 дофамінергічних рецепторів та не має спорідненості з рецепторами серотоніну, гістаміну, з адренергічними і холінергічними рецепторами. У контрольованому (галоперидолом) подвійному сліпому клінічному дослідженні за участі 191 хворого на гостру шизофренію соліан достовірно полегшував вторинні негативні симптоми захворювання значно більшою мірою, ніж галоперидол. При гострих та хронічних психотичних розладах, поряд із позитивною динамікою в плані продуктивної психопатологічної симптоматики, соліан поліпшує емоційний стан, підвищує комунікабельність хворих, що сприяє їх соціальній реабілітації (дивись, наприклад, джерело: Edward Н. Drummond, the Complete Guide to Psychiatric Drugs, Revised and Expanded Edition-2006. - p.353). Соліан виробляється фармацевтичною промисловістю Франції ("Санофі Вінтроп Індастріа") та є в достатній кількості в аптечній мережі України, тому цей препарат може без будь-яких труднощів використовуватися при реалізації запропонованої корисної моделі. Соліан зареєстрований в Україні як фармакологічний препарат й дозволений до використання в клінічній практиці (Наказ МОЗ України № 130 від 20.03.2006p.; реєстраційне посвідчення № UA/4292/01/01). 65038 4 Наша пропозиція щодо використання як антипсихотичного засобу соліану базується на вперше встановленій авторами корисної моделі закономірності, що введення соліану хворим на післяпологові психози покращує емоційний стан пацієнтів, позитивно впливає на галюцинаторну, маячну, ажитовану, афективну симптоматику й інсомнічні розлади. Раніше соліан як антипсихотичнй засіб при післяпологових психозах не використовувався. Авторами корисної моделі було також встановлено, що оптимальною при лікуванні хворих на післяпологові психози є схема призначення соліану всередину по 1 таблетці (0,2 г) 2 рази на добу через 30 хвилин після вживання їжі протягом 50-60 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. Авторами корисної моделі виявлено, що саме ця схема введення соліану забезпечує максимальний позитивний ефект у плані редукції психотичної симптоматики у хворих на післяпологові психози, тому дана схема введення соліану, яка була розроблена в клініці дослідним шляхом, також входить до предмету корисної моделі. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворій на післяпологовий психоз, яка підлягає лікуванню, виходячи з даних попереднього психопатологічного обстеження, вводять поряд з нормотиміками групи карбомазепіну сучасний антипсихотичний препарат соліан всередину по 1 таблетці (0,2 г) 2 рази на добу через 30 хвилин після вживання їжі протягом 50-60 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. При розробці корисної моделі авторами було обстежено 2 групи хворих на післяпологові психози у віці від 18 до 40 років. Основна група (52 особи) отримувала лікування за допомогою заявленого способу, група зіставлення (48 особи) - за допомогою відомого способу-прототипу. Обидві групи хворих на післяпологові психози, що знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком. В обох групах переважали пацієнти з середнім ступенем тяжкості психотичних розладів (F53.1 стосовно МКХ-10). До початку проведення лікування реєструвалися галюцинації, маячення, потьмарення свідомості, депресії або манії, тривога, ангедонія, туга, апатія, почуття провини, зниження соціальної активності або непродуктивна активність, маячне відношення до дитини й/або чоловіка, порушення відносин у родині, порушення уваги, загальмованість, психомоторне збудження або загальмованість, безсоння або сонливість, зниження або підвищення апетиту (табл. 1). 5 65038 6 Таблиця 1 Психічні симптоми у хворих на післяпологові психози до початку лікування (абс. та %) Психопатологічні прояви галюцинації маячні ідеї маячне відношення до дитини й/або чоловіка зниження соціальної активності або непродуктивна активність почуття провини манія депресія тривога апатія ангедонія туга загальмованість збудження безсоння сонливість зниження апетиту підвищення апетиту Групи хворих основна (n=52) зіставлення (n=48) 29/51,3±3,5 26/49,3±3,5 46/87,7±4,7 47/88,6±4,9 48/88,7±4,7 46/86,4±4,2 Р >0,05 >0,1 >0,05 47/88,7±4,7 45/85,4±4,2 >0,05 29/63±4,5 10/21,7±2,5 34/73,9±4,7 33/71,7±4,4 27/58,7±4,0 15/32,6±3,2 12/26,1±3,0 16/34,8±3,3 8/17,4±2,4 20/43,8±3,7 9/19,6±2,5 21/45,6±3,8 18/39,1±3,6 25/58,1±4,0 8/18,6±2,4 33/76,7±4,6 29/67,4±4,2 25/58,1±4,0 11/25,6±2,9 10/23,2±2,7 14/32,6±2,5 5/11,6±1,7 18/41,9±2,9 8/18,6±2,4 19/44,2±3,6 12/27,9±3,0 >0,1 >0,05 >0,1 >0,1 >0,1 >0,05 >0,05 >0,1 >0,1 >0,1 >0,05 >0,1 >0,05 Примітки: у таблицях 1-4 стовпчик Р відображає ймовірність різниці між показниками в основній групі й групі зіставлення. З таблиці 1 видно, що до початку лікування частота виявлення психопатологічних проявів у пацієнтів основної групи відносно групи зіставлення не мала вірогідної різниці (Р>0,1), що свідчить про однакову вираженість психотичної симптоматики в обох групах, тобто про однаковий ступінь тяжкості психотичних розладів із проявами соціально-побутової дезадаптації. Серед соматичних проявів захворювання у хворих відмічалися слабість, швидка стомлюваність, головний біль, міалгії, порушення циркадних ритмів, прискорене серцебиття, схуднення, неприємний смак або гіркота в роті, закрепи або проноси, зниження лібідо (табл. 2). Таблиця 2 Соматичні симптоми у хворих на післяпологові психози до початку лікування (абс. та %) Психопатологічні прояви слабість швидка стомлюваність головний біль порушення циркадних ритмів міалгії прискорене серцебиття неприємний смак або гіркота в роті закрепи проноси зниження лібідо З таблиці 2 видно, що соматичні прояви в пацієнтів основної групи відносно групи зіставлення також не мали вірогідної різниці (Р>0,1), що свідчить про однакову вираженість соматичного компоненту післяпологових психозів до початку лікування в обох групах. Після проведення лікування в основній групі хворих спостерігалася позитивна динаміка в плані Групи хворих основна (n=52) зіставлення (n=48) 34/73,9±4,7 31/72,1±4,6 26/56,5±3,8 21/48,8±3,6 17/37±3,3 16/37,2±3,3 11/23,9±2,7 9/20,9±2,4 14/30,4±2,9 13/30,2±2,9 19/41,3±3,5 16/37,2±3,3 18/39,1±3,4 15/34,9±3,2 12/26,1±2,6 11/25,6±2,5 9/19,6±2,3 7/16,3±2,2 33/71,7±4,6 30/70±4,5 Р >0,1 >0,1 >0,05 >0,1 >0,1 >0,1 >0,05 >0,05 >0,1 >0,05 редукції клінічних проявів афективного, галюцинаторного, маячного синдромів, синдромів потьмареної свідомості. Так, у цій групі хворих відмічалися майже повна нормалізація настрою, зникнення почуття провини й переоцінки себе, явищ ангедонії, стомлюваності, збудження або загальмованості, нормалізація апетиту й ваги, повна відсутність галюцинацій та маячних ідей. Хворі стали більш 7 65038 соціально активними, адекватніше ставилися до 8 чоловіків та дітей (табл. 3). Таблиця 3 Психічні симптоми у хворих на післяпологові психози після лікування (абс. та %) Психопатологічні прояви галюцинації маячні ідеї маячне відношення до дитини й/або чоловіка зниження соціальної активності або непродуктивна активність почуття провини манія депресія тривога апатія ангедонія туга загальмованість збудження безсоння сонливість зниження апетиту підвищення апетиту У хворих групи зіставлення частота виявлення психопатологічних проявів також зменшувалася, однак була значно вище за аналогічні показники у хворих основної групи. Після проведеного лікування у хворих обох груп також відмічалося значне поліпшення соматичного стану, яке було більш виражене в основній групі хворих, що лікувалася за допомогою заявленого способу. У пацієнтів групи зіставлення після лікування утримувались слабкість, швидка стомлюваність, головний біль, прискорене серцебиття, схуднення, закрепи або проноси, зниження лібідо (табл. 4). Групи хворих основна (n=46) зіставлення (n=43) 1/2,1±1,2 3/7±1,9 10/21,7±2,9 17/39,5±3,5 4/8,7±2,6 14/32,6±3,3 Р