Спосіб кількісного визначення третинних амінів

1. Спосіб кількісного визначення третинних амінів шляхом підготовки проби досліджуваного зразка з наступним додаванням окисника та бу 3 спростити спосіб, скоротити час аналізу, поширити застосування способу на широке коло різних за будовою третинних аліфатичних та аліциклічних амінів з рКа 8-11. Поставлена задача вирішується таким чином, що у способі кількісного визначення третинних амінів шляхом підготовки проби досліджуваного зразка з наступним додаванням окисника та буферного розчину, подальшим підкисленням та полярографуванням одержаного розчину Nоксиду, згідно з корисною моделлю, на відміну від прототипу як окисник використовують калій гідрогенпероксомоносульфат, додають фосфатний або ацетатний буферний розчин до рН середовища 9,3-10,5, а підкислення здійснюють розчином сульфатної кислоти та фосфатним буфером до рН середовища 5-6,5. Корисною моделлю передбачено, що калій гідрогенпероксомоносульфат додають у 1,2-2,0 молярному надлишку. Всі параметри заявленого способу визначені дослідним шляхом. У результаті дослідження кінетики реакції методом йодометричного титрування між третинним аміном та калій гідрогенпероксомоносульфатом з'ясовано, що на 1 моль третинного аміну витрачається 1 моль калій гідрогенпероксомоносульфату. Найвища швидкість накопичення продукту реакції окиснення третинних амінів калій гідрогенпероксомоносульфатом досягається при рН, яке дорівнює 9,3-10,5. Кількісне утворення відповідного N-оксиду третинного аміну спостерігається за час, який не перевищує 20 хв (в залежності від природи третинного аміну). Порядок змішування розчинів суттєво не чинить впливу на кінетику та вихід продукту реакції. Максимальна активність калій гідрогенпероксомоносульфату у реакції спостерігається при його 1,2-2-кратному молярному надлишку стосовно третинного аміну. Експериментально встановлено, що хвилі відновлення N-оксидів третинних амінів на ртутному електроді достатньо уособлені від таких хвиль надлишку окисника, що дозволяє вибірково визначати третинні аміни після попереднього окиснення їх калій гідрогенпероксомоносульфатом у вигляді N-оксидів. Найбільша висота полярографічних хвиль, а отже чутливість, досягалась при рН 5-6,5, створених сульфатною кислотою та фосфатними або ацетатними буферними розчинами. Сукупність ознак заявленого способу є новою, невідомою з джерел інформації. Заявлений спосіб дозволяє визначати третинні аміни різної будови та суттєво спростити методику виконання аналізу (відсутні операція нагрівання та необхідність руйнування надлишку окисника після завершення реакції) та скоротити час, необхідний для здійснення аналізу, принаймні у 2 рази (час здійснення аналізу становить 20 хв проти 45 хв у прототипі). Корисну модель здійснюють таким чином. Готують пробу досліджуваного зразка у формі розчину, вибраного третинного аміну, до якої додають як окисник калій гідрогенпероксомоносульфат у 1,2-2,0 молярному надлишку. Корекцію рН здійснюють шляхом додавання фосфатного або ацетатного буферного розчину до досягнення рН сере 65526 4 довища 9,3-10,5. Суміш витримують 1-20 хв і підкислюють розчином 0,1 моль/л сульфатної кислоти до рН 5,0-6,5. Знаходять кількість утвореного Nоксиду полярографічним методом, вимірюючи значення величини висоти піка (h, у мм) або сили струму (I, у мкА) в інтервалі концентрацій вибрано-5 го третинного аміну (1-10)∙10 моль/л. Аналогічні процедури проводять з робочим стандартним зразком (РСЗ) препарату з точно відомим вмістом основної діючої речовини вибраного третинного аміну. Вміст третинного аміну визначають методом порівняння або за градуювальним графіком. Корисна модель ілюструється прикладами. Приклад 1. Спосіб кількісного визначення кодеїну фосфату у таблетках "Кодтерпін®". Робочий дослід здійснюють наступним чином. Одержують розчин кодеїну фосфату для його аналізу. Для цього близько 2,5 г розтертих у порошок (4 таблеток) випробуваного препарату кількісно переносять у хімічний стакан на 100 мл, додають 70 мл нагрітої до 40-50 °С дистильованої води і ретельно збовтують впродовж 10 хв. Після цього суміш фільтрують у мірну колбу на 100 мл через фільтр з червоною смужкою, осад на фільтрі ретельно прополіскують, розчин охолоджують до 20 °С і доводять до позначки дистильованою водою. У мірну колбу на 100 мл вносять 4,00 мл одержаного розчину кодеїну фосфату, додають 5 мл фосфатного буферного розчину з рН 9,3 (0,2 -2 моль/л, К2НРО4), 1,0 мл 1∙10 моль/л калій гідрогенпероксомоносульфату при перемішуванні, витримують суміш 1-2 хв, додають 5 мл 0,1 моль/л розчину сульфатної кислоти і об'єм доводять до позначки дистильованою водою і ретельно перемішують. Переносять реакційну суміш до електролізера та знімають полярограми в інтервалі потенціалів від - 0,5 до - 1,8 В. Вимірюють значення величини (при - 1,02 В) сили струму I, у мкА. Аналогічно виконують дослід з РСЗ препарату: у мірну колбу на 100 мл вносять 4,00 мл розчину РСЗ кодеїну фосфату, додають 5 мл фосфатного буферного розчину з рН 9,3 (0,2 моль/л, К2НРО4), -2 1,0 мл 1∙10 моль/л калій гідрогенпероксомоносульфату при перемішуванні, витримують суміш 1-2 хв, додають 5 мл 0,1 моль/л розчину сульфатної кислоти і об'єм доводять до позначки дистильованою водою і ретельно перемішують. Переносять реакційну суміш до електролізера та знімають полярограми в інтервалі потенціалів від - 0,5 до - 1,8 В. Вимірюють значення величини висоти піка (при - 1,02 В) сили струму I, у мкА. Виготовлення розчину 0,01 моль/л калій гідрогенпероксомоносульфату. Наважку порошку калій гідрогенпероксомоносульфату, яка містить 0,615 г основної речовини, кількісно переносять в колбу на 200 мл, розчиняють у 70 мл дистильованої води при перемішуванні і доводять об'єм дистильованою водою до позначки. Виготовлення розчину РСЗ кодеїну фосфату, 0,3121 мг/мл, у перерахунку на основу кодеїну -3 (1∙10 моль/л). Наважку субстанції кодеїну фосфату півторагідрату, яка містить 0,4244 г основної речовини, розчиняють у 70 мл дистильованої води, доводять об'єм до позначки 100,0 мл при 20 °С 5 65526 і ретельно перемішують. За допомогою піпетки відбирають 10 мл одержаного розчину і переносять у мірну колбу на 100 мл. Об'єм розчину у колбі доводять до позначки дистильованою водою при 20 °С. На фіг. 1 наведений градуювальний графік полярографічного визначення кодеїну фосфату у вигляді відповідного N-оксиду. рН = 6,0 (0,067 моль/л, К2НРО4+КН2РО4). Концентраційна залежність висоти піку в інтервалі концентрацій (1-5 10)∙10 моль/л має лінійний характер, що дозволяє використовувати її для кількісного визначення кодеїну фосфату. Вміст кодеїну фосфату X, у г до однієї таблетки, розраховують за формулою: X c cm  Ix  100  m Icm  mн  1000 , 6 де ccm - вміст кодеїну фосфату у перерахунку на основу кодеїну, у розчині РСЗ, 0,3121 мг/мл; Іх - сила струму (висота піка) у робочому досліді, мкА; Іcm - сила струму (висота піка) у досліді з розчином РСЗ, мкА; 100 - об'єм мірної колби; mн - наважка розтертих таблеток, г; m - усереднена маса таблетки, г. 1000 - коефіцієнт перерахунку у г. Визначають показники валідації заявленого способу (метрологічні характеристики) згідно з Державною фармакопеєю України. Дані серії з семи дослідів для кодеїну фосфату наведені у таблиці 1. Таблиця 1 Кількісне визначення кодеїну фосфату у таблетках "Кодтерпін®" заявленим способом (Р=0,95) Взято для аналізу препарату Метрологічні характеристики 0,0081 Кодтерпін IС табл. по 0,008 г (ВАТ "Інтерхім", Україна), сер. 4290409 (0,0072...0,0088) Знайдений вміст, г 0,0078 x  0,0080 -4 S=3,0∙10 0,0077 S x  11  104 , 0,0086  x  2,8  104 RSD=3,77 % =3,49 % *=1,27 % 0,0081 0,0078 0,0080 Примітки: * Точний вміст кодеїну фосфату в перерахунку на кодеїн основу вказаний у сертифікаті якості досліджуваної серії препарату. Аналіз даних табл. 1 свідчить про те, що заявлений спосіб за метрологічними характеристиками відповідає вимогам Державної фармакопеї України щодо валідаційних показників. Приклад 2. Спосіб кількісного визначення атропіну сульфату у 0,1 % розчині для ін'єкцій. Робочий дослід здійснюють наступним чином. У мірну колбу на 25 мл вносять 2,00 мл випробуваного 0,1 % розчину для ін'єкцій, додають 20 мл фосфатного буферного розчину з рН 10,0 (0,2 моль/л, K2HPO4), -2 0,30 мл 2∙10 моль/л калій гідрогенпероксомоносульфату при перемішуванні, витримують суміш 20 хв та доводять об'єм дистильованою водою до позначки при +20 °С. За допомогою піпетки відбирають 5,00 мл одержаної суміші і переносять у мірну колбу на 20 мл, додають 2 мл 0,1 моль/л розчину сульфатної кислоти і об'єм доводять до позначки 0,2 моль/л фосфатним буферним розчином з рН 5,5 і ретельно перемішують. Полярограми реєструють на ділянці потенціалів від - 0,4 до - 1,4 В. На полярограмі (при - 1,02 В) вимірюють висоту піка h, у мм, та перераховують її у силу струму I, у мкА. Аналогічно виконують дослід з розчином РСЗ препарату: у мірну колбу на 25 мл вносять 2,00 мл розчину РСЗ атропіну сульфату (1,0 мг/мл), додають 20 мл фосфатного буферного розчину з рН -2 10,0 (0,2 моль/л, К2НРО4), 0,30 мл 2∙10 моль/л калій гідрогенпероксомоносульфату при перемішуванні, витримують суміш 20 хв та доводять об'єм дистильованою водою до позначки при +20 °С. За допомогою піпетки відбирають 5,00 мл одержаної суміші і переносять у мірну колбу на 20 мл, додають 2 мл 0,1 моль/л розчину сульфатної кислоти і об'єм доводять до позначки 0,2 моль/л фосфатним буферним розчином з рН 5,5 і ретельно перемішують. Полярограми реєструють на ділянці потенціалів від - 0,4 до - 1,4 В. На полярограмі (при - 0,76 В) вимірюють висоту піка h, у мм, та перераховують її у силу струму, у мкА. Виготовлення розчину 0,02 моль/л калій гідрогенпероксомоносульфату. Наважку порошку калій гідрогенпероксомоносульфату, яка містить 0,615 г основної речовини, кількісно переносять в колбу на 100 мл, розчиняють у 70 мл дистильованої води при перемішуванні і доводять об'єм дистильованою водою до позначки. Виготовлення розчину РСЗ атропіну сульфату -3 у воді, 1,0 мг/мл (2,88∙10 моль/л). Наважку субстанції атропіну сульфату, яка містить 0,1000 г основної речовини, розчиняють у мірній колбі на 100 мл у 70 мл дистильованої води, доводять об'єм до позначки при 20 °С і ретельно перемішують. На фіг. 2 наведений градуювальний графік полярографічного визначення атропіну сульфату у 7 65526 вигляді відповідного N-оксиду. Концентраційна -5 залежність висоти піка в інтервалі (1,15-11,5)∙10 має лінійний характер, що дозволяє використовувати її для кількісного визначення атропіну сульфату в лікарських формах (0,1 % розчин для ін'єкцій). Вміст атропіну сульфату в лікарській формі X, у мг/мл, розраховують за формулою: c I X  cm x Icm , 8 РСЗ, 1,0 мг/мл; Іх - сила струму (висота піка) у робочому досліді, мкА; Iсm - сила струму (висота піка) у досліді з розчином РСЗ, мкА. Визначають показники валідації заявленого способу (метрологічні характеристики) згідно з Державною фармакопеєю України. Дані серії з п'яти дослідів для атропіну сульфату наведені у таблиці 2. де ссm - вміст атропіну сульфату у розчині Таблиця 2 Кількісне визначення атропіну сульфату у 0,1 % розчині для ін'єкцій (Р=0,95) Взято препарату для аналізу Метрологічні характеристики 0,96 Атропіну сульфат розчин для ін'єкцій 0,99 мг/мл (ТОВ "ДЗ ГНЦЛС", Харків, Україна), сер. 70608 (0,90...1,10) Знайдений вміст, мг/мл 0,95 x  0,99 -2 S=4,72∙10 1,04 S x  2,11 10 2 1,05  x  5,87  102 RSD=4,75 % =5,91 % =0. 0,97 Аналіз даних табл. 2 свідчить про те, що заявлений спосіб за метрологічними характеристиками відповідає вимогам Державної фармакопеї України щодо валідаційних показників. Отже, заявлено новий спосіб, який дозволяє здійснювати кількісне визначення аліфатичних та аліциклічних третинних амінів у вигляді відповід них N-оксидів методом полярографії, спростити методику та скоротити час виконання аналізу. Спосіб може бути застосований у практиці центральних заводських лабораторій, хімічних і фармацевтичних підприємств, лабораторій з контролю якості лікарських засобів, хімікотоксикологічних лабораторій та аптечних установ. 9 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 65526 Підписне 10 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601