Спосіб оцінки ефективності лікування хворих на рожеві вугри

Спосіб оцінки ефективності лікування хворих на рожеві вугри, що включає дослідження крові, 3 стінку в периваскулярний простір "просочуються" різноманітні медіатори запалення, викликаючи формування папул і пустул. Про первинність порушення структури сполучної тканини в розвитку рожевих вугрів свідчить також несприятливий ефект місцевих ко, ртикостероїдних препаратів, що призводить при тривалому застосуванні до атрофії шкіри [1, 2, 4, 6]. На даний час відомі лише поодинокі роботи [8, 9, 10, 11, 12], в яких було проведено дослідження деяких параметрів клітинного та гуморального імунітету, імунного статусу та рівня прозапального цитокіну ФНП-, та детальний аналіз імунного і цитокінового статусу в процесі лікування розацеа. Так, на даний час встановлено, що дерматоз у обстежених пацієнтів супроводжується певними змінами з боку клітинної та гуморальної ланок імунітету, які відмічаються при усіх стадіях хвороби. Динаміка показників загального числа Тлімфоцитів залежить від стадії: збільшення відмічається при еритематозно-телеангіектатичній та конглобатній, зменшення при папулопустульозній стадії. Популяційний дисбаланс Т+ клітин проявляється зменшенням числа CD 4 лімфоцитів на тлі недостовірного зростання кіль+ кості CD 8 -лімфоцитів при першій стадії недуги та протилежними змінами при конглобатній стадії. + Достовірне зменшення CD 19 -лімфоцитів виявляється при еритематозно-телеангіектатичній та папуло-пустульозній стадіях рожевих вугрів. Рівень + CD 16 лімфоцитів у хворих на розацеа з різними стадіями захворювання достовірно не відрізняється від даних у здорових осіб. Роботами [8, 11] встановлена роль прозапальних цитокінів - ФНП-, ІЛ-1β, ІЛ-6 у перебігу та виникненні ускладнень при розацеа, зокрема показано, що підвищений сироватковий рівень ФНП- та ІЛ-1β з високою достовірністю сприяють погіршенню перебігу захворювання, що супроводжується ураженням органівмішеней, в даному випадку - шкіри. Нез'ясованість етіопатогенезу та недостатня ефективність методів лікування розацеа сприяють їх хронічному та рецидивуючому перебігу і є суттєвим психотравмуючим фактором для хворих, який призводить до розвитку психоастенічних станів та неврозів, що свідчить про медичне та медикосоціальне значення даної проблеми. Існуючі на даний час способи оцінки ефективності лікування хворих на розацеа базуються в основному на аналізі проведеного лікування за клінічним результатом. Так, відомий спосіб оцінки ефективності лікування хворих на акнеподібні дерматози - розацеа, демодекоз [13], який констатує такі результати: клінічне одужання або значне клінічне покращення, помірне клінічне покращення та незначний клінічний ефект. При цьому "клінічне одужання" та "помірне клінічне покращення" передбачають достатнє зменшення тяжкості і активності клінічної картини ураження, зменшення несприятливих клінічних ефектів базисної терапії, косметологічне уривання резидуальних дефектів після активних запальних проявів, а також зниження тенденції до рецидивів. 67076 4 Проте даний спосіб оцінки ефективності лікування хворих на розацеа носить суб'єктивний характер і не дозволяє точно, об'єктивно та адекватно оцінити ефективність лікування хворих на рожеві вугри. Відомий також і спосіб оцінки ефективності лікування хворих на розацеа, яке поєднується з маласезіозом [14], який включає додаткове застосування до базисної терапії препаратів протефлазид та лінімент циклоферон і передбачає оцінку ефективності розробленої диференційованої комплексної терапії шляхом порівняльного аналізу клініколабораторних даних, зокрема зростання рівня CD 3+, CD 4+, CD 8+, CD 22+ лімфоцитів після проведеного лікування. Проте даний спосіб оцінки ефективності лікування хворих на розацеа, яке поєднується з маласезіозом, дозволяє лише констатувати зміну кількісних параметрів імунного статусу поєднаної патології, а не самої нозологічної форми "розацеа", а, крім того, адекватна оцінка ефективності проведеного лікування повинна враховувати і функціональні параметри Т- та В-лімфоцитів та фагоцитарну активність нейтрофілів. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб лікування рожевих вугрів [15] шляхом медикаментозної терапії, в якому у хворих попередньо визначають активність супероксиддисмутази оболонок еритроцитів і при зниженні її рівня нижче 195,1 од. в комплексну терапію вводять зовнішнє застосування антиоксиданта токоферолу ацетату шляхом нанесення його на шкіру в 50-70 % димексиді щоденно 2 рази на добу протягом 3-4 тижнів. Зовнішнє застосування токоферолу в розчині димексиду сприяє вираженому стійкому клінічному ефекту, скороченню термінів лікування, профілактиці ускладнень та побічних ефектів від тривалого застосування антибіотиків та трихополу. Даний спосіб лікування рожевих вугрів дозволяє отримати позитивний клінічний результат, проте він не дозволяє адекватно оцінити ефективність проведеного лікування, оскільки після курсу терапії не проводиться визначення рівня активності супероксиддисмутази і не відомо, чи досягла вона значень норми. В зв'язку з вищезазначеним видно, що вирішення проблеми оцінки ефективності лікування хворих на рожеві вугри є надзвичайно актуальним. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає у створенні ефективного способу оцінки ефективності лікування хворих на рожеві вугри, який би був швидким, точним, інформативним та дозволив отримати найбільш достовірні дані, які б сприяли адекватній оцінці результатів проведеного лікування. Технічний результат, що досягається від вирішення задачі, на відміну від прототипу, полягає у підвищенні точності оцінки ефективності лікування за рахунок дослідження в сироватці крові концентрації прозапальних цитокінів - ФНП-, ІЛ-1β та ІЛ-6 та протизапального ІЛ-4 - та можливості призначення в подальшому адекватної терапії хворим на рожеві вугри. 5 За доступними літературними даними такий спосіб оцінки ефективності лікування хворих на рожеві вугри не відомий. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що передбачає дослідження крові, згідно з корисною моделлю, до та після лікування досліджують сироватку крові, визначають сироватковий вміст цитокінів - фактора некрозу пухлин- (ФНП-), інтерлейкіну-1β (ІЛ-1β), інтерлейкіну-6 (ІЛ-6), інтерлейкіну-4 (ІЛ-4) і при зниженні їх концентрації після лікування до значень, які не відрізняються від норми, оцінюють лікування як ефективне. Спосіб, що заявляється, здійснюється наступним чином. Для проведення дослідження у хворого беруть кров (венозну) до та після лікування в кількості 5 мл. Кров центрифугують при 1500 об./хв. протягом 10 хвилин і після цього знімають сироватку крові. В досліджуваній сироватці крові до та після лікування визначають вміст ФНП-, ІЛ-1β, ІЛ-6 та ІЛ-4 за допомогою сертифікованих в Україні наборів реагентів для імуноферментного аналізу "ВекторБест", Новосибірськ (Росія). Стандартний протокол аналізу [16]. 1. В лунки планшета А1-Д1 вносять по 100 мкл стандартів ФНП-, ІЛ-1β, ІЛ-6 та ІЛ-4 із відомою концентрацією, в лунку Е1 вносять 100 мкл буфера (нульовий стандарт, в решту лунок вносять по 100 мкл сироваток для тестування. 2. Інкубують 1 годину при t +37 °C при безперервному струшуванні. 3. Видаляють рідину із лунок, промивають лунки тричі біфосфатним буфером та двічі дистильованою водою. 4. В кожну лунку вносять по 100 мкл розчину вторинних антитіл. 5. Інкубують 1 годину при t +37 °C при безперервному струшуванні. 6. Видаляють рідину із лунок, промивають лунки тричі біфосфатним буфером та двічі дистильованою водою. 7. В кожну лунку планшета вносять по 100 мкл розчину кон'югату стрептавідину з пероксидазою хріну. Інкубують 30 хвилин при t +37 °C при безперервному струшуванні. 8. Видаляють рідину із лунок, промивають лунки тричі біфосфатним буфером та двічі дистильованою водою. Осушують планшет. 9. В усі лунки вносять розчин субстрату із фарбником. Інкубують 20 хвилин при кімнатній температурі в місці, захищеному від прямих сонячних променів. 10. Зупиняють реакцію внесенням в кожну лунку по 50 мкл розчину сірчаної кислоти. 11. Виконують облік реакції за допомогою автоматичного фотометру при довжині хвилі 450 нм. Конкретні приклади виконання. Приклад 1 Хвора М., 31 рік. Перебувала на амбулаторному спостереженні з діагнозом: Рожеві вугри, еритематозно-телеангіектатична стадія. Хворіє на розацеа протягом 2 років. Вогнища ураження розміщенні на обличчі, на фоні еритемителеангіектазії, поодинокі папули та пустули. У 67076 6 пацієнтки виявлено хронічний гастродуоденіт в стадії ремісії. Скаржиться на часті ГРВІ. При обстеженні виявлено залозницю. Пацієнтка не могла чітко назвати точну причину захворювання і його загострень. Хворій призначено базову терапію. В імунограмі рівень ФНП- в сироватці крові до лікування - 64 пг/мл, після лікування - 58 пг/мл, рівень ІЛ-1β до лікування - 53 пг/мл, після - 47 пг/мл, сироваткова концентрація ІЛ-6 до лікування - 18 пг/мл, після лікування - 16 пг/мл, сироваткова концентрація ІЛ-4 до лікування - 19 пг/мл, після лікування - 17 пг/мл. Приклад 2 Хворий P., 36 років. Перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: Рожеві вугри, папулопустульозна стадія. Хворіє на розацеа протягом 5 років. Вогнища ураження розміщенні на обличчі (щоках, лобі). В клінічній картині переважали множинні папули та пустули на фоні еритеми гострозапального характеру, поодинокі гнійні кірки. У пацієнта виявлено виразкову хворобу дванадцятипалої кишки в стадії ремісії. Скаржиться на порушення сну. При обстеженні виявлено залозницю. Пацієнт не міг чітко назвати точну причину захворювання і його загострень. Хворому призначено базову терапію з орнідазолом, препаратом "Спрегаль" та 4 % перметриновою маззю, а також додатково імуномодулятором "Поліоксидоній". В імунограмі рівень ФНП- в сироватці крові до лікування - 108 пг/мл, після лікування - 44 пг/мл, рівень ІЛ-1β до лікування - 79 пг/мл, після - 41 пг/мл, сироваткова концентрація ІЛ-6 до лікування - 18 пг/мл, після лікування - 12 пг/мл, сироваткова концентрація ІЛ-4 до лікування - 20 пг/мл, після лікування - 16 пг/мл. Проведені дослідження після етапу лікування показали достовірне зниження рівня цитокінів в групі хворих на розацеа, яким була призначена базова терапія з орнідазолом, препаратом "Спрегаль" та 4 % перметриновою маззю, а також додатково імуномодулятором "Поліоксидоній". Статистична обробка отриманих результатів виконана на персональному комп'ютері з використанням пакету прикладних програм Microsoft ХР "Ехсеl". По запропонованому способу було обстежено 60 хворих на рожеві вугри і отримані результати виявили високу інформативність запропонованого способу в порівнянні зі способом-прототипом (таблиця). Контрольну групу склали 30 здорових осіб, співставлюваних за віком та статтю. Діагноз розацеа встановлювали згідно з класифікацією цього дерматозу, яка використовується в Європі та США. Комплексне лікування розацеа призначалось згідно зі стандартами лікування дерматологічних хворих (Наказ №286 МОЗ України від 07.06.2004 року) і включало: антигістамінний препарат - кларитин по 1 таб. (10 мг) 1 раз на добу 10 днів; десенсибілізуючий препарат - 30 % натрію тіосульфат 10 мл в/в 10 днів; вітамінні препарати - ксантинол нікотинат по 1 таб. (150 мг) 3 рази на добу 21 день; аскорутин по 1 таб. 2 рази на добу 21 день; гепатопротектор - фламін по 1 таб. (50 мг) 3 рази на добу 21 день; пробіотик - хілак-форте по 20-30 крапель перорально 3 рази на добу 21 день під час їди; 7 67076 антибіотики - згідно з даними антибіотикограми при наявності пустулізації. Протипаразитарний засіб - залежно від клінічної групи: метронідазол по 1 таб. (250 мг) 3 рази на добу 21 день або орнідазол по 1 таб. (500 мг) 2 рази на добу 10 днів. Групі пацієнтів, які отримували орнідазол, додатково призначали місцево - препарат "Спрегаль" та 4 % перметринову мазь (послідовне змащування) 2 рази на добу 21 день та імуномодулятор - "Поліоксидоній" по 6 мг дом'язово через день (10 ін'єкцій). Імунологічне обстеження проводилося двічі: до лікування та після курсу терапії. 8 Отримані дані показали високу клінікоімунологічну ефективність запропонованого комплексу лікування із додатковим включенням до базової терапії препарату "Поліоксидоній", яка проілюстрована достовірним зниженням рівня прозапальних цитокінів до значень, що достовірно не відрізнялись від даних контрольної групи, та нормалізацією клінічного стану пацієнтів. Зміни рівня цитокінів в динаміці лікування наведено в таблиці. Таблиця Вміст інтерлейкінів у сироватці крові хворих на розацеа в динаміці комплексної терапії з додатковим включенням препарату "Поліоксидоній" (М±m) Показник ФНП-, пг/мл IЛ-1β, пг/мл ІЛ-6, пг/мл ІЛ-4, пг/мл До лікування (n=60) 98,87±2,39* 74,26±2,68* 16,46±0,79* 19,20±0,46* Після лікування (n=60) 45,36±1,53** 41,53±1,26** 12,09±0,54** 15,96±0,51** Контрольна група (n=30) 42,31±2,90 39,42±2,10 10,31±0,73 15,42±0,84 Примітки: * - достовірність різниці показників порівняно з контрольною групою (р