Спосіб діагностики малігнізації поліпів прямої кишки

Реферат: UA 68145 U UA 68145 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме загальної хірургії та проктології, і може бути використана при передопераційній діагностиці малігнізації поліпів прямої кишки. Найбільш близьким за суттєвими ознаками до способу, що заявляється, є спосіб діагностики малігнізації поліпів прямої кишки, вибраний нами як прототип, що передбачає виконання трансректальної біопсії поліпа прямої кишки [1]. Під час виконання ректороманоскопії, за допомогою довгих щипців виконують біопсію тканин поліпа з декількох його ділянок. При виникненні капілярної кровотечі з місця взяття тканин для біопсії виконують 1-3 хвилинну аплікацію на поверхню, що кровоточить, марлевої серветки змоченої 3 % розчином перекису водню до припинення кровотечі. Недоліком способу-прототипу є: - можливість отримання хибно-негативного результату біопсії тканин, оскільки взяття тканин для патогістологічного дослідження проводиться лише під візуальним контролем і в тканини біоптату можуть не потрапити малігнізовані ділянки поліпа; - отримання хибно-негативного результату біопсії призводить до не виявлення злоякісного новоутворення на ранній стадії його розвитку, що значно погіршує віддалені результати оперативного лікування цієї патології; - необхідність взяття 4-5 шматочків поліпа підвищує травматизацію слизової оболонки прямої кишки та супроводжується кровотечею під час маніпуляції; - кровотеча з ранових поверхонь, яка виникає після виконання біопсії, згідно зі способом аналогом, створює необхідність проведення аплікаційного та медикаментозного гемостазу, що збільшує тривалість діагностичних маніпуляцій. Задачею корисної моделі є розробка такого способу діагностики малігнізації поліпів прямої кишки, який дозволяє проводити процедуру контрольовано з використанням додаткових технічних прийомів. Технічний результат, що досягається від вирішення поставленої задачі, полягає у можливості зменшити частоту хибно-негативних результатів біопсійної діагностики та запобігання кровотеч з ділянки біопсії. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі діагностики малігнізації поліпів прямої кишки, що передбачає виконання ректороманоскопії та трансректальної біопсії поліпа прямої кишки з 4-5 ділянок слизової оболонки, згідно з корисною моделлю, перед біопсією поліпа додатково виконують трансректальне ультразвукове дослідження прямої кишки та пряму хроморектоскопію для визначення місця прицільної біопсії і за інтенсивним насиченим синім забарвленням ділянок слизової оболонки поліпа діагностують малігнізацію поліпів прямої кишки. Суть корисної моделі полягає у тому, що виконання трансректальної біопсії поліпа прямої кишки виконується прицільно, з використанням додаткових технічних прийомів: трансректального ультразвукового дослідження та прямої хроморектоскопії. Це дозволяє проводити взяття тканин з ділянки, де найімовірніше мають місце диспластичні та неопластичні зміни в поліпі. За рахунок цього, для біопсії достатньо взяти лише один шматочок тканини поліпа прямої кишки, що значно зменшує частоту кровотеч при проведенні маніпуляції. Спосіб виконують наступним чином. Виконують ректороманоскопію з жорстким тубусом довжиною 30 см. Встановлюється локалізація, форма і розмір поліпа прямої кишки. Потім проводять трансректальне ультразвукове дослідження, при якому встановлюють ультрасонографічну структуру поліпа, наявність гетероехогенних структур у ньому та можливу інвазію підслизового шару прямої кишки. Трансректальне ультразвукове дослідження проводилося за допомогою ультразвукового апарата Hawk 2102 (В-К Medical, Данія) з циркулярним ректальним датчиком. Для більш детальної візуалізації ехоструктури поліпа та можливої інвазії підслизового шару прямої кишки проводилася тривимірно-просторова реконструкція отриманого зображення. Наступним етапом хворому виконують пряму хроморектоскопію. Для цього ендоректально за допомогою мікроклізми вводять 0,25 % розчин метиленового синього, з наступним промиванням слизової оболонки водою. Незмінена слизова оболонка не поглинає барвник і зафарбовується в голубуватий колір. Внаслідок дифузії барвника через патологічно змінені тканини (дисплазія чи малігнізація епітелію), останні отримують насичений синій колір, який не зникає при промиванні слизової оболонки водою. Наступним етапом проводять власне хроморектоскопію, при цьому за інтенсивним насиченим синім забарвленням ділянок слизової оболонки поліпа визначають підозрілу, щодо її малігнізації чи дисплазії. Потім за допомогою довгих щипців для ректоскопа з цієї ділянки беруть один шматочок тканин для патогістологічного дослідження. Як правило, 1 UA 68145 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 після взяття біопсії з однієї ділянки слизової оболонки необхідності у гемостазі не виникає. Спосіб має наступні переваги: - оскільки взяття біопсії здійснюється контрольовано, за допомогою додаткових технічних прийомів, зменшується можливість отримання хибно-негативного результату біопсії тканин поліпа прямої кишки; - зменшення кількості хибно-негативних результатів біопсії сприяє виявленню злоякісного новоутворення на ранній стадії його розвитку, що значно покращує віддалені результати оперативного лікування цієї патології; - прицільне взяття біопсії дозволяє брати лише один шматочок тканин поліпа, що зменшує травматизацію слизової оболонки прямої кишки та запобігає виникненню кровотечі під час маніпуляції; - зменшення частоти кровотечі з ранових поверхонь під час виконання біопсії, згідно з корисною моделлю, зменшує тривалість діагностичних маніпуляцій за рахунок відсутності необхідності у проведенні додаткового гемостазу. Приклад: у хворого Л., 14.06.07 при проктологічному огляді було виявлено поліп верхньоампулярного відділу прямої кишки по передньому півколу, розмірами 15*18 мм на широкій ніжці з бугристою поверхнею, слизова над ним гіперемована, контактно кровоточить. Хворому було виконано трансректальне ультразвукове дослідження прямої кишки, при якому виявлено гетероехогенну ділянку поліпа у його основи зліва, ознак інфільтрації підслизового шару слизової оболонки не виявлено. Хворому було виконано пряму хроморектоскопію, згідно з корисною моделлю. При цьому виявлено, що біля основи поліпа, з лівого боку, визначається ділянка, яка зафарбувалася у інтенсивний синій колір. За допомогою довгих ректоскопічних щипців було узято один шматочок тканин, профарбованих метиленовим синім. Маніпуляція не супроводжувалася кровотечею. При патогістологічному дослідженні у тканинах, взятих при біопсії, виявлено елементи аденокарциноми. Хворому 21.06.07 було виконано ендоскопічну поліпектомію, а з місця видалення поліпа додатково взято 4 шматочки тканин для контролю радикальності видалення малігнізованого поліпа. При патогістологічному дослідженні підтвердився діагноз малігнізованого аденоматозного поліпа прямої кишки, в тканинах, взятих при біопсії ложа поліпа, росту аденокарциноми не виявлено. Хворий знаходився під диспансерним наглядом проктолога поліклініки протягом 3-х років - даних за рецидив хвороби не виявлено. Запропонований спосіб застосовувався при обстеженні 19 пацієнтів з малігнізованими поліпами прямої кишки. В усіх випадках біопсія виконувалася з однієї ділянки поліпа, яка була найбільш підозріла щодо наявності диспластичних чи неопластичних змін. При гістологічному дослідженні діагноз малігнізації поліпа прямої кишки підтвердився у 17 пацієнтів, а у 2 пацієнтів виявлена виражена дисплазія епітелію слизової оболонки і діагноз малігнізованого поліпа був встановлений після ендоскопічної поліпектомії. У 18 хворих вдалося радикально видалити поліп прямої кишки ендоскопічно, а у 1 пацієнта виявлений інфільтративний ріст у підслизовий шар прямої кишки, що потребувало проведення трансабдомінального оперативного втручання. Згідно зі способом прототипом виконувалася біопсія у 27 пацієнтів з малігнізованим поліпом прямої кишки. При гістологічному дослідженні тканин, взятих при біопсії, у 19 пацієнтів підтверджений діагноз малігнізованого поліпа прямої кишки. У 6 хворих виявлені ознаки різного ступеня дисплазії епітелію слизової оболонки прямої кишки і діагноз малігнізованого поліпа прямої кишки встановлено лише після ендоскопічної поліпектомії. У 2-х пацієнтів не виявлено малігнізації поліпа і хворі знаходилися під диспансерним наглядом 3-6 місяців, після чого недіагностований патологічний процес перейшов у стадію інвазивної аденокарциноми, що потребувало виконання трансабдомінального оперативного втручання. З 25 хворих, яким виконувалася ендоскопічна поліпектомія у 3 пацієнтів виявлений інфільтративний ріст у підслизовий шар прямої кишки, що потребувало проведення трансабдомінального оперативного втручання. Спосіб, що заявляється, апробований на базі кафедри хірургії № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України та хірургічного відділення військово-медичного управління СБ України. Отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати цей спосіб в широку медичну практику. Джерела інформації:. 1. Клиническая оперативная колопроктология: Руководство для врачей / Под редакцией Федорова В.Д., Воробьева Г.И., Ривкина В.Л. - М.: ГНЦ проктологии, 1994. - 432 с. 2 UA 68145 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб діагностики малігнізації поліпів прямої кишки, що передбачає проведення трансректальної біопсії тканин поліпа, який відрізняється тим, що перед біопсією додатково виконують трансректальне ультразвукове дослідження прямої кишки та пряму хроморектоскопію для визначення місця прицільної біопсії і за інтенсивним насиченим синім забарвленням ділянок слизової оболонки поліпа діагностують малігнізацію поліпів прямої кишки. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3