Спосіб лікування дорослих хворих з цитолітичним варіантом гострого вірусного гепатиту а

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до гепатології та інфекційної патології. Актуальність предмету винаходу пов'язана зі значною розповсюдженістю вірусного гепатиту А (ВГА) у сучасних умовах, особливо серед осіб молодого віку, що мешкають в екологічно несприятливих регіонах з великим рівнем забруднення довкілля ксенобіотиками. За даними, що отримані в період останніх епідемій ВГА, поперед усього епідемії у м. Суходільську в липні-жовтні 2003 року дорослі молодого віку хворіють на ВГА частіше, ніж діти. У зв'язку з несприятливим впливом на організм хворих ксенобіотиків, які шкідливі для печінки і водночас пригнічують імунітет та сприяють розвитку вторинних імунодефіцитних станів, формується хронічна неспецифічна патологія печінки. Тому ВГА у таких хворих перебігає більш тяжко та тривало, ніж у осіб, які мешкають у відносно сприятливих екологічних зонах, з вираженим "метаболічним" токсикозом, нерідко хвилеподібним перебігом після жовтяничного періоду та з загостреннями патологічного процесу у печінці в періоді реконвалесценції. Тому вельми актуальною є розробка патогенетично обгрунтованих способів лікування ВГА у дорослих, у першу чергу цитолітичного варіанту (ЦВ) гострого ВГА, який найбільш часто зустрічається в клінічній практиці. Існує спосіб лікування ЦВ ВГА у дорослих хворих шляхом призначення хворим відповідної дієти (стіл 5 або 5а), ліжкового режиму до зникнення або суттєвого зменшення жовтяниці з подальшим переведенням хворих на півліжковий режим, та глюкозо-вітамінної терапії (Дунаевский O.A. Вирусный гепатит А. - В кн.: Инфекционные болезни / Под ред. акад. В.И. Покровского. - М.: Медицина, 1996. -С.226-232). Однак цей спосіб недостатньо ефективний, особливо у хворих на ЦВ ВГА, що постійно мешкають в умовах екологічно несприятливих регіонів та підлягають дії ксенобіотиків. Тому існуючий спосіб не забезпечує прискорення одужання хворих на ЦВ ВГА, у зв'язку з чим хвороба може тривати. Відмічаються загострення ВГА у періоді реконвалесценції. Тому для підвищення ефективності лікування ЦВ ВГА запропоновано використовувати дієту з підвищеним вмістом білка та амінокислот (Шерлок Ш., Дули Дж. Заболевания печени и желчных путей: Пер. с анг. - М.: Медицина, 1999. -С.308-309). Цей спосіб підвищує ефективність лікування хворих з ЦВ ВГА, однак у низці випадків при гострому ВГА високобілкова дієта може сприяти погіршенню загального стану хворих та функціональних проб печінки. Крім того, дуже важко підбирати оптимальне співвідношення між вмістом окремих амінокислот, що входять до складу високобілкової дієти, а нераціональне співвідношення амінокислот може погіршити функціональний стан печінкової паренхіми. Відомий також спосіб лікування ЦВ ВГА у дорослих хворих шляхом введення протизапального препарату амізону (Амизон: применение в лечении и профилактике инфекционных болезней: Методич. рекомендации. Киев, 2002. -С.28-31). Це досить ефективний спосіб лікування дорослих хворих з ЦВ ВГА, оскільки амізон, крім протизапальної дії, володіє також інтерфероногенним та імунокорегуючим ефектом. Однак у частини хворих з ЦВ ВГА введення амізону викликає, або посилює диспептичні прояви, які досить характерні для хворих з ЦВ ВГА, що постійно мешкають в умовах екологічно несприятливих регіонів, із забрудненням довкілля ксенобіотиками. Крім того, оскільки до складу амізону входить йод, лікування амізоном протипоказане тим хворим, в яких відмічається підвищена чутливість до йоду. Існує також спосіб лікування хворих з ЦВ ВГА у дорослих, при якому поряд з ліжковим режимом, відповідною дієтою (стіл 5 або 5а), глюкозо-вітамінною терапією, хворим на ЦВ ВГА вводять комплекс антиоксидантів (аскорутин, аевіт), що в патогенетичному плані зменшує вираженість пероксидації ліпідів, а в клінічному - сприяє прискоренню одужання хворих на ВГА (Фролов В.М. Досвід лікування гострого вірусного гепатиту А при спалаховому характеру інфекції // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 1998. -Вип. 6(20). -С.116-128). Цей спосіб позитивно себе зарекомендував при лікуванні дорослих хворих з ЦВ ВГА в період спалахової захворюваності на ВГА в умовах екологічно несприятливих регіонів. До недоліків способу відноситься те, що у частини хворих на ЦВ ВГА все ж таки відмічається так званий "хвилеподібний" варіант перебігу ВГА, при якому в періоді покращення клініко-лабораторних показників знову виникають загострення патологічного процесу в паренхімі печінки, та погіршення клініко-біохімічних показників (функціональних проб печінки). Тому цей спосіб лікування ЦВ ВГА у дорослих потребує подальшого удосконалення. У зв'язку з цим був розроблений спосіб лікування дорослих хворих на ЦВ ВГА, при якому додатково до ліжкового режиму, дієти відповідно столу 5 або 5а, глюкозо-вітамінної терапії та комплексу антиоксидантів вводять гепатопротекторний препарат вітчизняного виробництва антраль по 0,2г 3-4 рази на добу усередину протягом 10-15 діб поспіль (Деклараційний патент №57365 А61К33/06 - Україна. - Спосіб лікування цитолітичного варіанту гострого вірусного гепатиту А у дорослих. -Бюл. №6, 2003р.). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що у частини хворих досить тривало зберігаються порушення біохімічних показників (гіпертрансфераземія, підвищення фракції прямого білірубіну, тимолової проби), що пов'язано з порушеннями метаболічного гомеостазу. Тому потрібне подальше удосконалення відомого способупрототипу. Задачею винаходу було підвищення ефективності лікування дорослих хворих на ЦВ ВГА, скороченню його терміну та прискорення одужання хворих, нормалізація в них показників перекисного окислення ліпідів. Вказана задача досягається тим, що дорослим хворим на ЦВ ВГА додатково до ліжкового режиму, дієти відповідно столу 5 або 5а, глюкозо-вітамінної терапії, комплексу антиоксидантів та антралю вводять новий гепатозахисний препарат глутаргін вітчизняного виробництва по 0,5г 3-4 рази на добу усередину протягом 7-10 днів поспіль, в залежності від досягнутого ефекту, потім по 0,25г 3 рази на день ще протягом 10-14 днів поспіль. Глутаргін - новий вітчизняний гепатозахисний препарат, що за механізмами фармакологічної дії принципово відрізняється від існуючих гепатопротекторів. За своєю хімічною структурою глутаргін представляє сіль L-аргініна та глутамілової кислоти (аргініна глутамат); він активно включається до регуляції метаболічних процесів у печінці, виявляє детоксикуючий ефект шляхом зв'язування аміака, а також знижує активність пероксидації ліпідів біомембран, виявляє антигіпоксичну дію, покращує процеси енергозабезпечення гепатоцитів. Наша пропозиція щодо включення глутаргіну в лікувальний комплекс у дорослих хворих на ЦВ ВГА базується на вперше встановленій при проведенні власних досліджень закономірності, що глутаргін та антраль володіють взаємопотенціюючою дією щодо пригнічення процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і тому забезпечують зниження вмісту продуктів ПОЛ у крові - як проміжних, тобто дієнових кон'югат (ДК), так і кінцевого - малонового диальдегіду (МДА) суттєво швидше, ніж може дати проста сумація антиоксидантних ефектів обох препаратів. Отже, нами було вперше обґрунтовано доцільність та перспективність використання при лікуванні ЦВ ВГА глутаргіну додатково до відповідної дієти (стіл 5 або 5а), ліжкового режиму, глюкозо-вітамінної терапії, комплексу антиоксидантів та антралю. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Дорослому хворому із встановленим діагнозом ЦВ ВГА призначають ліжковий режим (до зникнення або суттєвого зменшення жовтяниці), відповідну дієту (стіл 5 або 5а), глюкозо-вітамінну терапію, антиоксидант (аевіт, аскорутин) у середньотерапевтичних дозах, антраль усередину після їжі по 0,2г 3-4 рази на добу протягом 10-15 діб поспіль та додатКОВО глутаргін усередину у вигляді таблеток по 0,5г 3-4 рази на добу протягом 7-10 діб поспіль, залежно від досягнутого ефекту, потім по 0,25г 3 рази на день ще протягом 10-14 днів поспіль. При розробці заявленого способу лікування дорослих хворих з ЦВ ВГА нами було обстежено дві групи пацієнтів у віці від 18 до 40 років з цим діагнозом - основна (120 хворих, з них 56 чоловіків та 64 жінки), що отримувала лікування згідно до заявленого способу, та група зіставлення (також 120 хворих, з них 58 чоловіків та 62 жінки), що лікувалася згідно з відомим способом-прототипом. У всіх обстежених хворих діагноз ВГА був підтверджений серологічно на підставі виявлення анти-HAV класу Ig M. Усі хворі, що були під наглядом, спостерігалися нами в період великого епідемічного спалаху ВГА, що обумовило одночасне проведення досліджень. У всіх обстежених пацієнтів був виставлений діагноз гострого ВГА, жовтяничної форми, цитолітичного варіанту, при середньотяжкому перебізі хвороби. Обидві групи обстежених були рандомізовані за віком, статтю хворих, терміном госпіталізації, рівнем вихідної гіпербілірубінемії. Проведення клінічних досліджень та лабораторних обстежень хворих на ЦВ ВГА, які були під наглядом, дозволило встановити, що до початку лікування в обох групах - основній та зіставлення клінічна симптоматика і зсуви біохімічних показників з боку так званих функціональних проб печінки були однотиповими. Клінічна картина захворювання характеризувалася наявністю переджовтяничного періоду протягом 3-4 діб за диспептичним, астено-вегетативним або змішаним варіантом, появою загальнотоксичного синдрому. Що характеризувався загальною слабкістю, нездужанням, дифузним головним болем, зниженням або повною відсутністю апетиту, нудотою, та у частини хворих також блюванням, підвищеною стомленістю; печінковим синдромом, а саме збільшенням печінки, чутливістю при пальпації печінкового краю, потемнінням сечі, обкладеністю язика жовтим нальотом, жовтяничністю склер, шкіри та слизових оболонок. Проведення клінічного обстеження в динаміці дозволило встановити, що заявлений спосіб лікування ЦВ ВГА має суттєві переваги в плані впливу на клінічні показники (таблиця 1). Таблиця 1 Вплив заявленого та відомого способів лікування на динаміку клінічних показників в обстежених хворих на ЦВ ВГА (M±m) Спосіб лікування заявлений (n=120) відомий (прототип) (n=120) тривалість збереження (діб): загальної слабкості 5,0±0,2 10,3±0,5 нездужання 5,1±0,3 10,6±0,9 підвищеної стомленості 5,2±0,5 11,6±0,9 жовтяниці 9,8±0,5 18,8±1,6 субіктеричності склер 12,3±0,6 25,1±1,8 потемніння сечі 4,6±0,25 9,6±0,6 обкладеності язика 18,6±1,6 26,6±1,8 гепатомегалії 15,5±1,1 25,6±1,5 чутливості печінкового краю при пальпації 5,1±0,25 9,9±0,5 Клінічні показники у обстежених хворих Ρ