Спосіб корекції мелатонінутворюючої функції епіфіза у хворих на гіпертонічну хворобу

Реферат: Спосіб корекції мелатонінутворюючої функції епіфіза у хворих на гіпертонічну хворобу включає проведення добового моніторування артеріального тиску. Додатково визначають середній добовий систолічний артеріальний тиск і добовий індекс середнього систолічного артеріального тиску та розраховують стан мелатонінутворюючої функції епіфіза за формулою і при значеннях мелатонінутворюючої функції епіфіза нижче за вікову норму - 9 мкг - призначають мелатонін в дозі 3 мкг о 21-00. UA 70016 U (12) UA 70016 U UA 70016 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіології, і може бути використана у осіб літнього віку з гіпертонічною хворобою (ГХ). Актуальність корисної моделі зумовлена значною поширеністю ГХ і високим ризиком виникнення її ускладнень. В численних дослідженнях доведено значення підвищеного артеріального тиску (AT) як фактора ризику розвитку ішемічної хвороби серця, інсульту та серцевої недостатності. В останні роки проводяться дослідження, спрямовані на з'ясування значимості змін мелатонінутворюючої функції епіфіза (МФЕ) в розвитку ГХ. Так, у щурів із генетично зумовленою спонтанною гіпертензією встановлено зниження секреції мелатоніну порівняно з тваринами з нормальним рівнем AT, тоді як уведення мелатоніну сприяло його нормалізації. Авторами у попередніх дослідженнях показано, що в літніх хворих на ГХ II ст. нічна екскреція 6-гідроксимелатонінсульфату (6-ГМС) нижча, ніж у здорових літніх людей, що свідчить про більш значне порушення функціонального стану епіфіза в осіб із підвищеним рівнем AT [Функциональная недостаточность эпифиза и артериальная гипертензия: экспериментально-клиническое исследование / О.В. Коркушко, Л.А. Бондаренко, В.Б. Шатило [и др.] // Ж. Акад. мед. наук України. - 2008. - Т. 14. - № 2. - С. 373-381.]. Тому людям з низькою МФЕ доцільно проводити терапевтичні заходи щодо її корекції. Використовувати мелатонін у хворих з серцево-судинними захворюваннями запропоновано Р. М. Заславською та Е. А. Щербань у патенті 2294741 (RU) "Спосіб лікування хворих на ішемічну хворобу серця, стабільну стенокардію у поєднанні з артеріальною гіпертензією". Автори пропонують мелатонін на ніч додатково до стандартної терапії. Недоліком є те, що автори не пропонують попередньо визначати рівень синтезу мелатоніну власним організмом. Адже при нормальному рівні синтезу власного мелатоніну його додаткове введення не є доцільним. На сьогоднішній день в медицині визначення мелатоніну можливе за допомогою біохімічних методів: визначення в сечі 6-ГМС та мелатоніну в плазмі крові чи слині. Однак доступним рутинним методом з виявлення зниженої МФЕ ці способи не стали через їхню високу вартість та специфіка забору матеріалу: кров слід брати о 03.00 за умови червоного освітлення, а сечу збирати в темряві й уникати її опромінення світлом. Тому актуальним є пошук способів визначення МФЕ більш доступними методами. Добові коливання секреції мелатоніну обумовлюють більше 40% амплітуди добового ритму температури тіла. У зв'язку з цим запропонований непрямий метод оцінки МФЕ з вимірювання добової динаміки температури тіла. Її добові коливання менше 0,5 °С можуть свідчити про зниження продукції мелатоніну [Cagnacci A. Homeostatic versus circadian effects of melatonin on core body temperature in humans / A. Cagnacci // J. Biol. Rhythms. -1997.- Vol. 12, N 6. - P. 509517]. Однак це метод якісної оцінки. До того ж незручний у застосуванні у зв'язку з необхідністю виміру температури вночі пацієнтом самостійно або ж за допомогою сторонньої людини. В діагностиці ГХ та у визначенні важкості її перебігу важливе місце займає добове моніторування AT. А, враховуючи зв'язок між рівнем артеріального тиску та синтезом мелатоніну епіфізом, нами в умовах клініки ДУ "Інститут геронтології АМН України" проведено дослідження на 102 особах віком 60-74 роки. Серед них було 20 здорових людей з нормальними цифрами AT та 82 хворих на ГХ (38 мали артеріальну гіпертензію 1-го ступеня та 44 - 2-го ступеня). З етичних міркувань хворих з 3 ступенем артеріальної гіпертензії в дослідження не включали. В умовах клініки хворим протягом тижня до початку обстеження була відмінена антигіпертензивна терапія. Усім обстеженим проведено добове моніторування AT апаратом АВР-4 (фірма "Meditech", Угорщина) та визначено нічну екскрецію 6-ГМС з сечею імуноферментним методом на аналізаторі Multiscan EX (Labsystems, Фінляндія) з використанням стандартних наборів компанії ABL - Humburg Gmbh (Німеччина). За результатом дослідження проведено багатофакторний регресійний аналіз даних добового моніторування AT, що дозволило отримати наступну формулу для визначення МФЕ: МФЕр = 19,07 - 0,087  СрСАТдоб. + 0,191  ДІ АТсеред., де МФЕр - розрахункова мелатонінутворююча функція епіфіза за нічною екскрецією 6-ГМС (мкг); СрСАТдоб. - середній добовий систолічний AT (мм рт. ст.); ДІ АТсеред. - добовий індекс середнього AT (%). В основу запропонованого способу корекції мелатонінутворюючої функції епіфіза у хворих на гіпертонічну хворобу поставлена задача шляхом застосування мелатоніну підвищити якість лікування гіпертонічної хвороби. Спосіб здійснюється наступним чином. Пацієнту літнього віку, який протягом останніх 7 днів не вживав антигіпертензивних засобів проводиться добове моніторування AT. За наведеною вище формулою вираховується МФЕр. При її величині нижчою за 9 мкг вважається, що пацієнт 1 UA 70016 U 5 10 має знижену МФЕ та потребує її корекції [Low urinary 6-sulphatoxymelatonin levels in patients with coronary artery disease / L. Girotti, M. Lago, O. Ianovky [et al.] // J. Pineal. Res. - 2000. - Vol. 29, N 3. - P. 138-142]. З метою корекції МФЕ необхідним є застосування таблетованого мелатоніну по 3 мкг внутрішньо о 21-00. У людей з порушеною МФЕ прийом мелатоніну може бути тривалим. Ми застосували запропонований нами спосіб у 31 хворого на ГХ віком 60-74 років, які більше 7 днів не вживали антигіпертензивних засобів. Усім хворим було проведено добове моніторування AT та визначення нічної екскреції 6-ГМС. Після обстеження усі хворі отримували мелатонін в дозі 3 мкг о 21-00. Через 4 тижня прийому мелатоніну проведено контрольне добове моніторування AT. Результати дослідження наведено в таблиці "Вплив монотерапії мелатоніном на показники добового моніторування AT залежно від стану МФЕр у людей літнього віку". Таблиця Стан МФЕр знижена (n= 16) збережена (n=15) Розрахункова нічна екскреція 6-ГМС, мкг 8,0±0,3 10,3±0,4* Реальна нічна екскреція 6-ГМС, мкг 7,6±0,9 9,3±1,2* Показники добового моніторування AT до терапії мелатоніном Середньодобовий АТсист, мм рт. ст. 136,8±2,0 134,5±1,6 Середньодобовий АТдіаст, мм рт. ст. 77,5±1,4 77,3±1,7 Середньоденний АТсист, мм рт. ст. 137,6±2,0 140,4±1,7 Середньоденний АТдіаст, мм рт. ст. 78,9±1,4 81,4±2,0 Середньонічний АТсист, мм рт. ст. 134,2±2,6 122,8±2,7* Середньонічний АТдіаст, мм рт. ст. 74,4±2,1 66,8±1,9* Добовий індекс АТсист, % 2,6±1,3 13,2±2,3* Добовий індекс АТдіаст, % 5,8±1,9 17,8±1,2* Добовий індекс середнього AT, % 4,3±1,3 15,4±1,5* Показники добового моніторування AT після терапії мелатоніном Середньодобовий АТсист, мм рт. ст. 131,3±1,7 131,6±3,1 # Середньодобовий АТдіаст, мм рт. ст. 73,3±1,2 76,2±2,0 Середньоденний АТсист, мм рт. ст. 133,6±1,8 135,6±2,6 # Середньоденний АТдіаст, мм рт. ст. 75,9±1,0 79,7±1,6 # Середньонічний АТсист, мм рт. ст. 127,3±2,3 122,4±4,1 # Середньонічний АТдіаст, мм рт. ст. 69,4±2,3 69,0±3,3 Добовий індекс АТсист, % 5,Ш,6 9,7±1,7* Добовий індекс АТдіаст, % 9,2±2,8 15,1±2,2* # Добовий індекс середнього AT, % 7,6±2,2 12,0±1,1* Показники Примітки: *- p