Спосіб малотравматичного лікування рецидиву пілонідальної кісти

Реферат: UA 71049 U UA 71049 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме хірургії та проктології, і може бути використана для хірургічного лікування пацієнтів із рецидивом пілонідальної кісти після радикального хірургічного лікування. Найбільш близьким за суттєвими ознаками до способу, що заявляється, є спосіб хірургічного видалення рецидиву пілонідальної кісти, вибраний нами за прототип, що передбачає механічне видалення епітеліального покрову пілонідальної кісти та норицевих ходів шляхом проведення кюретажу гострою ложечкою Фолькмана під місцевою інфільтраційною анестезією [1]. Оперативне втручання завершують введенням у норицевий хід спиртового розчину йоду. В подальшому проводять перев'язки, під час яких, за необхідності, повторюють кюретаж рани, видаляють рановий детрит та некротичні тканини. Перев'язки продовжують до появи в рані свіжої грануляційної тканини. Закриття рани проводять вторинним натягом. Недоліком способу-прототипу є: - необхідність проведення місцевої інфільтраційної анестезії; - обколювання місця операції розчином анестетику супроводжується значними больовими відчуттями, внаслідок виражених рубцево-інфільтративних змін, після раніше перенесеного оперативного втручання, які утруднюють вільну інфільтрацію тканин анестезуючим розчином; - недостатня лікувальна ефективність способу, оскільки процедура виконується "всліпу" і після кюретажу норицевого ходу в ньому можуть залишатися життєздатні епітеліальні елементи, як морфологічний субстрат рецидиву хвороби; - механічний кюретаж рецидиву пілонідальної кісти супроводжується кровотечею з ранових поверхонь, що призводить до утворення згустків крові у просвіті норицевого ходу, які перешкоджають евакуації ранового ексудату та є сприятливим субстратом розвитку ранової інфекції. Задача корисної моделі, що заявляться, полягає у розробці такого способу хірургічного лікування рецидиву пілонідальної кісти, який дає можливість максимально повно видалити морфологічний субстрат хвороби - епітеліальний покров пілонідальної кісти. Технічний результат, що досягається від вирішення поставленої задачі, полягає у зменшенні частоти повторних рецидивів пілонідальної хвороби завдяки проведенню ультразвукового кюретажу, згідно з корисною моделлю. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі хірургічного лікування, що передбачає механічне видалення стінок норицевих ходів та епітеліального покриву пілонідальної кісти, згідно з корисною моделлю, стінки норицевих ходів та епітелій видаляють за допомогою обробки їх ультразвуком з частотою коливань 25 кГц та амплітудою коливань робочої частини хвилеводу 20-60 мкм. Суть корисної моделі полягає у тому, що за рахунок дії низькочастотних ультразвукових коливань на стінки пілонідальної кісти та норицеві ходи відбувається видалення усіх епітеліальних елементів, як можливого морфологічного субстрату повторного рецидиву захворювання, тобто виконується ультразвуковий кюретаж рецидиву пілонідальної кісти. Принцип реалізації ультразвукового впливу ґрунтується на наступних механізмах: кавітація, механічне висічення, температурний та регенеративний механізми. Механізм кавітаційного впливу обумовлюється утворенням в рідинному середовищі мікропухирців, які наповнені газом. При розриві цих пухирців у внутрішньоклітинній рідині відбувається руйнування (деструкція) некротизованих тканин та елементів епітеліального покриву пілонідальної кісти. Механічне висічення тканин реалізується за рахунок аксіальної вібрації робочої частини хвилеводу. Механізм температурної дії реалізується за рахунок тертя робочої частини інструменту об біологічні тканини, при цьому відбувається термічна деструкція та коагуляційний некроз епітеліальних елементів, які могли бути непоміченими при проведенні механічного кюретажу ложечкою Фолькмана, згідно зі способом аналога. Також, низькочастотні ультразвукові коливання здійснюють мікромасаж здорових тканин країв та дна рани, що стимулює регенераторні процеси в рані та створює сприятливі умови для її неускладненого загоювання. Спосіб виконують наступним чином. Озвучування рецидиву пілонідальної кісти проводять за допомогою монополярного хвилеводу типу "копитце" та ультразвукового генератора Sonoca 190 (Soring, Німеччина), розрахованого на частоту ультразвукових коливань 25 кГц. Як проміжне середовище між робочою поверхнею інструменту та біологічними тканинами використовується 0,25 % розчин новокаїну зі швидкістю подачі в операційне поле 70-100 крапель на хвилину. З метою визначення просторової конфігурації рецидивної пілонідальної кісти, через норицевий хід вводять гудзиковий зонд, яким визначають глибину та розміри рецидиву пілонідальної кісти. Після зондування нього в норицевий хід на максимальну глибину вводять хвилевод ультразвукового пристрою. З метою виконання адекватного ультразвукового кюретажу стінок 1 UA 71049 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 кісти та норицевих ходів використовують амплітуду коливань робочої частини хвилеводу від 20 до 60 мкм. Потужність ультразвукового впливу моделюється у ході процедури ультразвукової санації рани в залежності від чутливості хворого до ультразвукових коливань. Під час виконання процедури, за можливості, необхідно уникати контакту бокових частин хвилеводу з краями операційної рани, що може призводити до термічного опіку життєздатних тканин. Озвучування починають з найглибшої ділянки норицевого ходу, поступово виводячи хвилевод з норицевого ходу до його зовнішнього отвору, при цьому виконують обертальні рухи приладу з метою рівномірного озвучування усіх стінок рецидиву пілонідальної кісти. Критерієм оцінки ефективності ультразвукового кюретажу рецидиву пілонідальної кісти є поява чіткої петехіальної кровотечі з ранових поверхонь, що свідчить про повну деструкцію епітелію та механічне видалення некротизованих тканин. Ультразвуковий кюретаж рецидиву пілонідальної кісти завершується введенням в ранову порожнину мазі Левомеколь та накладанням асептичної пов'язки. В залежності від розмірів рецидиву пілонідальної кісти та кількості норицевих ходів для проведення курсу лікування достатньо від 2 до 6 сеансів ультразвукового кюретажу з періодичністю один раз на два-три дні. Лікування проводиться в амбулаторних умовах. Виконання малотравматичного лікування рецидиву пілонідальної кісти крижово-куприкової ділянки, згідно з корисною моделлю, має наступні переваги: - проведення лікування не потребує виконання інфільтративної анестезії та не супроводжується вираженим больовим синдромом; - лікування проводиться в амбулаторних умовах; - під час проведення ультразвукового кюретажу відбувається моделювання амплітуди механічних коливань, в залежності від чутливості пацієнта до ультразвуку, що дозволяє досягти максимального комфорту виконання втручання; - за рахунок використання у методиці, як проміжного середовища, розчину місцевого анестетику, під час проведення оперативного втручання, згідно з корисною моделлю, відбувається термінальна анестезія (блокада нервових закінчень) в місці аплікації хвилеводу, що дозволяє уникнути вираженого больового синдрому під час процедури без виконання додаткового знеболення; - за рахунок вищеописаних властивостей ультразвуку досягається не лише механічне видалення епітеліального покрову кісти, але і стимуляція регенераторних процесів в рані; - за рахунок деструкції епітеліальних елементів рецидиву пілонідальної кісти ультразвуковими коливаннями, досягається максимально повне видалення та руйнування морфологічного субстрату для повторного рецидиву хвороби; - адекватно проведений ультразвуковий кюретаж є радикальним способом хірургічного лікування рецидиву пілонідальної кісти, що дозволяє уникнути необхідності проведення повторних оперативних втручань; - спосіб дозволяє значно зменшити період непрацездатності на випадок хірургічного лікування рецидиву пілонідальної кісти після радикального хірургічного лікування; - прецизійність методики ультразвукового кюретажу дозволяє виконувати економічне видалення патологічно змінених тканин з рани, враховуючи анатомічні особливості рецидивної пілонідальної кісти, тому дозволяє досягти максимального косметичного результату лікування. Приклад конкретного виконання: Хворий Я., 1977 року народження, звернувся до хірурга поліклініки 15.08.11 зі скаргами на наявність постійних серозно-геморагічних виділень з ділянки післяопераційної рани, мацерацію шкіри. З анамнезу встановлено, що хворий тричі оперований в іншому лікувальному закладі з приводу пілонідальної кісти крижово-куприкової ділянки. Так, 02.05.11 хворому в екстреному порядку виконано розкриття, санацію та дренування гострого пілонідального абсцесу. Наступним етапом, в плановому порядку (15.05.11) хворому виконано висічення пілонідальної кісти з ушиванням рани "турнікетними" швами. У післяопераційному періоді в хворого сформувався рецидив пілонідальної кісти, з приводу чого, 08.07.11, йому було виконано повторне висічення рецидивної пілонідальної кісти. На момент звернення до поліклініки у хворого встановлено діагноз: повторний рецидив пілонідальної кісти крижово-куприкової ділянки, норицева форма. Місцевий статус: в нижній третині післяопераційної рани має місце норицевий хід, шкіра навколо нього гіперемована, мацерована, при надавлюванні виділяється серозно-геморагічний ексудат. При зондуванні норицевого ходу, зонд проходить на глибину 3 см в напрямку крижово-куприкового сполучення. В умовах поліклініки хворому виконано три сеанси ультразвукового кюретажу рецидиву пілонідальної кісти, згідно з корисною моделлю: 15.08.11, 17.08.11 та 19.08.11. Пацієнту на період лікування (на 5 діб) виданий листок непрацездатності, після чого хворий приступив до праці, оглянутий через 10 днів після останнього сеансу лікування - норицевий хід закрився за рахунок грануляцій. На контрольних 2 UA 71049 U 5 10 15 20 25 оглядах через 1, 2 та 5 місяців - рецидиву хвороби не виявлено, рана загоїлася за рахунок крайової епітелізації з формуванням невеличкого рубця. Запропонований спосіб застосовувався при лікуванні 5 пацієнтів із рецидивом пілонідальної кісти після радикального оперативного лікування, яким проводили ультразвуковий кюретаж, згідно з корисною моделлю. Із 5 хворих у 3 пацієнтів мав місце повторний рецидив хвороби після радикальної операції та невдалого хірургічного видалення післяопераційного рецидиву. Тривалість одного сеансу ультразвукового кюретажу рецидиву пілонідальної кісти склала від 2 до 20 хвилин (у середньому 11,2±2,4 хвилини) і залежала від конфігурації рецидивної пілонідальної кісти, кількості норицевих ходів, чутливості пацієнта до ультразвуку. У 2 пацієнтів проведено три сеанси ультразвукового кюретажу рецидиву пілонідальної кісти, у 2 хворих чотири сеанси, і у 1 пацієнта - шість сеансів. Періодичність сеансів ультразвукового кюретажу склала один раз на два-три дні. Всі хворі лікувалися амбулаторно, без додаткового знеболення. Післяопераційну рану вели відкритим способом. Тривалість тимчасової непрацездатності на випадок лікування склала від 5 до 17 діб (в середньому 7,1 доба). В строки спостереження від 3 до 6 місяців повторного рецидиву після ультразвукового кюретажу не виявлено. За способом аналогом проліковано 8 пацієнтів з післяопераційним рецидивом пілонідальної кісти. Хворим проводили кюретаж ділянки рецидиву гострою ложечкою Фолькмана під місцевою інфільтраційною анестезією. У 4 пацієнтів проведено 1 сеанс механічного кюретажа, у 3 хворих - 2 і у 1 хворого - 4 сеанси. Тривалість тимчасової непрацездатності на випадок лікування склала від 10 до 32 діб (у середньому 19,2 доби). У строки спостереження від 3 до 8 місяців у двох пацієнтів виник повторний рецидив пілонідальної кісти у вигляді нориці в нижній третині післяопераційного рубця. Спосіб, що заявляється апробований на базі кафедри хірургії № 4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України та хірургічного відділення військовомедичного управління СБ України. Отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати цей спосіб в широку медичну практику. Джерела інформації:. 1. Даценко Б.М. Острое нагноение эпителиального копчикового хода / Даценко Б.М. – Прапор, 2006.-166 с. 30 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 Спосіб малотравматичного лікування рецидиву пілонідальної кісти, що передбачає механічне видалення стінок норицевих ходів та епітеліального покриву пілонідальної кісти, який відрізняється тим, що стінки норицевих ходів та епітеліальний покрив кісти видаляють за допомогою обробки їх ультразвуком з частотою коливань 25 кГц та амплітудою коливань робочої частини хвилеводу 20-60 мкм. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3