Спосіб радикального малотравматичного хірургічного лікування норицевої форми пілонідальних кіст крижово-куприкової ділянки

Реферат: UA 69889 U UA 69889 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме загальної хірургії та проктології, і може бути використана для радикального хірургічного лікування хворих з норицевою формою пілонідальних кіст крижово-куприкової ділянки, в яких вторинні норицеві отвори розташовані на відстані більше 3 см від первинного отвору епітеліального куприкового ходу. Найбільш близьким за суттєвими ознаками до способу, що заявляється, є спосіб радикального хірургічно лікування норицевої форми пілонідальних кіст крижово-куприкової ділянки, вибраний як прототипу, що передбачає висічення всіх елементів пілонідальної кісти в межах здорових тканин та підшивання країв рани до дна по типу марсупіалізація з залишенням між краями зведеної рани "дренуючої доріжки" до 0,5 см [1]. Недоліком способу-прототипу є: - значний дефект тканин, що виникає після висічення всіх елементів пілонідальної кісти в межах здорових тканин; - значний натяг зведених країв рани після її ушивання, що призводить до прорізання швів та первинного розходження країв рани або вторинного розходження країв рани після зняття швів; - залишення після загоювання рани грубого деформуючого післяопераційного рубця по типу "риб'ячої кістки", в місці діастазу країв рани після марсупіалізації ("дренуюча доріжка"), що призводить до незадовільних косметичних результатів лікування; - значна частота гнійно-септичних післяопераційних ускладнень через інфікування операційної рани та перифокальних тканин, як результат тривало існуючого хронічного запального процесу; - утворення в післяопераційному періоді рани з гіпертрофічними грануляціями, що тривало не загоюється та потребує повторного оперативного втручання: кюретаж грануляцій ложечкою Фолькмана або висічення країв рани та їх повторне ушивання; - значний період тимчасової непрацездатності пацієнта після радикального хірургічного лікування норицевої форми пілонідальних кіст крижово-куприкової ділянки, обумовлений післяопераційними ускладненнями та значним по протяжності рановим дефектом; - необхідність проведення загального знеболення або провідникової анестезії; - лікування проводиться лише стаціонарно. Задачею корисної моделі є розробка такого способу радикального хірургічного лікування норицевої форми пілонідальних кіст крижово-куприкової ділянки, який дає можливість проводити втручання малотравматично з максимальним збереженням не лише здорових тканин, але і тканин, залучених до хронічного запального процесу, але які не містять у собі морфологічного субстрату рецидиву хвороби. Технічний результат, що досягається вирішенням поставленої задачі, полягає у можливості виконання малотравматичного видалення всіх елементів пілонідальної кісти через невеликі за протяжністю розрізи, що дозволяє післяопераційній рані загоїтися за рахунок грануляцій та крайової епітелізації та зменшити частоту післяопераційних ускладнень, пов'язаних з натягом накладених швів. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі хірургічного лікування, що передбачає виконання розрізу над елементами ускладненої вторинними гнійними норицями пілонідальної кісти, механічне їх видалення в межах здорових тканин та підшивання країв рани до її дна, згідно з корисною моделлю, проводять ультразвуковий кюретаж вторинного норицевого отвору з частотою 25 кГц та амплітудою коливань 75-120 мкм; виконують один розріз 1,5 см в ділянці міжсідничної складки, з захопленням первинного епітеліального куприкового ходу (ходів); через утворені операційні рани у зустрічному напрямку тунелюють вторинний норицевий хід з висіченням усіх елементів пілонідальної кісти та її норицевих ходів; мобілізацію пілонідальної кісти на норицевого ходу проводять за допомогою ультразвукового дисектора Sonoca, використовуючи амплітуду ультразвукових коливань 60 мкм для коагуляції та 120 мкм для розсічення тканин з частотою 55 кГц; після видалення макропрепарату, операційну рану повторно озвучують монополярним хвилеводом з амплітудою коливань 70-120 мкм та частотою 25 кГц. Суть корисної моделі полягає у тому, що за рахунок використання у способі тунелювання підшкірної жирової клітковини крижово-куприкової ділянки з використанням ультразвукової дисекції видаляються всі елементи пілонідальної кісти в межах інтактних тканин, а також тканин, залучених до хронічного запального процесу, але які не несуть морфологічного субстрату рецидиву хвороби. Мобілізація тканин пілонідальної кісти проводиться через два невеличкі розрізи у підшкірному жировому тунелі із збереженням значної частини шкіри над елементами пілонідальної кісти. Спосіб виконують наступним чином. 1 UA 69889 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Виконується місцева інфільтраційна анестезія м'яких тканин крижово-куприкової ділянки 0,5 % розчином лідокаїну. За допомогою монополярного хвилеводу виконують озвучування (ультразвуковий кюретаж) ділянки вторинного норицевого ходу до його повного очищення від гнійно-некротичного детриту та гіпертрофічних грануляцій. Ультразвуковий кюретаж виконується за допомогою апарату Sonoca (Suring, Німеччина) з використанням монополярного хвилеводу типу "копитце". Параметри ультразвукових коливань: частота - 25 кГц, амплітудою коливань робочої частини хвилеводу 70-120 мкм. Далі через вторинний норицевий хід вводиться ґудзиковий зонд до первинного отвору (отворів) епітеліального куприкового ходу. Двома охоплюючими розрізами до 1,5 см розсікають шкіру, яка несе первинний норицевий отвір (отвори). За допомогою ультразвукового дисектора виконують тунелювання підшкірної жирової клітковини з боку обох розрізів у зустрічному напрямку. При цьому єдиним блоком висікаються всі елементи пілонідальної кісти. Параметри ультразвукової дисекції: частота коливань - 55 кГц, амплітуда коливань робочої частини інструменту в режимі різання 120 мкм, режимі коагуляції 60 мкм. Процедура проводиться під пальпаторним контролем. Після видалення макропрепарату проводиться озвучування стінок ранової порожнини монополярним хвилеводом типу "копитце" (25 кГц, амплітуда коливань 70-120 мкм) з метою більш радикального видалення патологічно змінених тканин, які могли залишитися в підшкірному жировому тунелі крижово-куприкової ділянки після попередні маніпуляціях. Операцію завершують рихлим тампонуванням післяопераційної рани мазевими серветками. В післяопераційному періоді рани ведуться відкритим способом з використанням мазей на гідрофільній основі. За необхідності виконують повторні сеанси озвучування ранової порожнини для видалення залишків некротичних тканин та фібринозних нашарувань. Виконання радикального малотравматичного хірургічного лікування у хворих з норицевою формою пілонідальної кісти крижово-куприкової ділянки, згідно з корисною моделлю, має наступні переваги: - за рахунок виконання тунелювання підшкірно-жирової клітковини крижово-куприкової ділянки досягається максимальне збереження м'яких тканин крижово-куприкової ділянки, які не несуть у собі елементів епітеліального покрову та волосся, що дозволяє зменшити рановий дефект; - після загоювання рани не залишається грубого післяопераційного рубця, оскільки оперативне втручання виконується з двох невеличких розрізів, що дозволяє досягти кращого косметичного результату лікування, порівняно зі способом-аналогом; - зменшується частота післяопераційних ускладнень з боку рани, за рахунок того, що рана ведеться відкритим способом та обробляється низькочастотним ультразвуком, який має бактерицидний ефект; - зменшується період тимчасової непрацездатності, за рахунок того, що видалення елементів пілонідальної кісти ведеться не в межах здорових тканин, а в межах тканин, які залучені до хронічного запального процесу, але не несуть у собі морфологічного субстрату хвороби; - можливість проведення операції під місцевою інфільтраційною анестезією; - лікування проводиться в амбулаторних умовах. Приклад Хворий Ф., 34 роки, звернувся до 09.06.2011 зі скаргами на припухлість, почервоніння, мацерацію шкіри в крижово-куприковій ділянці, гнійні виділення, припухлість в міжсідничній ділянці. Пацієнт вважає себе хворим протягом 6 років, коли вперше відмітив почервоніння, біль в крижовій ділянці зліва (на місці існування вторинного норицевого ходу). Абсцес самостійно дренувався. З періодичністю 1-2 рази на рік у хворого повторювалося абсцедування пілонідальної кісти з самостійним проривом гнійника у тому ж самому місці. За медичною допомогою до теперішнього моменту не звертався. Займався самолікуванням: мазі, примочки. Місцевий статус: в міжсідничній складці мали місце 2 первинні норицеві отвори на відстані 3 см один від одного без ознак перифокального запалення, при натисненні на які виділяється вершкоподібний гній. В крижовій ділянці зліва на відстані 17 см визначається вторинний норицевий отвір у вигляді гіпертрофічного розростання рубцевої тканини та мецерації шкіри діаметром до 20 мм. Встановлено діагноз: пілонідальна кіста, ускладнена формуванням вторинної гнійної нориці, гострого абсцесу крижово-куприкової ділянки. Хворому 09.06.11 виконано оперативне втручання згідно з корисною моделлю. Ультразвукова дисекція виконувалася в режимі різання (довжина хвилі 120 мкм, частота 55 кГц) та коагуляції (довжина хвилі 60 мкм, частота 55 кГц) з використанням ультразвукового генератора Sonoca (Suring, Німеччина). Після видалення макропрепарату за допомогою монополярного хвилеводу виконано додаткове озвучування утвореного ранового тунелю 2 UA 69889 U 5 10 15 20 25 30 35 ультразвуком з довжиною хвилі частотою 75-120 мкм та частотою 25 кГц. Рана нещільно тампонована серветками з маззю Левоміколь. Асептична пов'язка. При розрізі мікропрепарату у вторинному норицевому отворі був пучок (5 штук) довгого (до 4 см) волосся чорного кольору. Хворому призначено таблетки ципринол 400 мг 2 рази на добу - 5 діб, таблетки кетанов по 1 таблетці при болях (до 3 таблеток на добу). В післяопераційному періоді рани велися відкритим способом, використовувалися мазі на гідрофільній основі (Левоміколь). Хворому проводилися перев'язки в амбулаторних умовах. На шостий день післяопераційного періоду хворому закрито лікарняний листок і пацієнт приступив до праці. Пацієнт продовжував протягом 2-х тижнів прикладати мазеві серветки. Хворий оглянутий через 1 та 3 місяці після операції післяопераційні рани загоїлися за рахунок крайової епітелізації, ускладнень лікування не було, рецидиву хвороби не виявлено. Запропонований спосіб застосовувався при лікуванні 9 пацієнтів з ускладненими формами пілонідальних кіст. Післяопераційний період протікав у всіх пацієнтів гладко, ускладнень та рецидивів захворювання не було, досягнуто задовільного косметичного результату лікування. Тривалість періоду непрацездатності склала від 6 до 14 днів. Згідно з способом-аналогом проліковано 16 пацієнтів з ускладненими формами епітеліального куприкового ходу. Усім хворим було виконано висічення епітеліального норицевого ходу в межах здорових тканин з підшиванням країв рани до її дна по типу марсупіалізації з залишенням "дренуючої доріжки" до 0,5 см. Шви знімали на 10-14 день після операції. Всі хворі лікувалися стаціонарно. Загальна тривалість втрати працездатності складала від 21 до 49 діб. В строки спостереження від 3 до 12 місяців у одного хворого виник рецидив епітеліального куприкового ходу, який потребував повторного оперативного втручання. У 2 пацієнтів виникло нагноєння післяопераційної рани, у 3 хворих спостерігалося прорізання швів рани з її частковим первинним розходженням, а у 2 пацієнтів вторинне розходження країв рани виникло після зняття швів. У 3 хворих через 2-3 тижні після операції в нижній третині шва сформувалася рана, виповнена гіпертрофічними грануляціями, що тривало не загоювалася (хворим виконували кюретаж рани ложечкою Фолькмана або висічення її країв та повторне ушивання). У 11 пацієнтів рана загоїлася з утворенням грубого деформуючого післяопераційного рубця по типу "риб'ячої кістки". Спосіб, що заявляється, апробований на базі кафедри хірургії № 4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та хірургічного відділення військово-медичного управління СБ України. Отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати цей спосіб в широку медичну практику. Джерело інформації: 1. Воробьев Г.И. Клиническая колопроктология / Г.И. Воробьев. - Москва: "МИА", 2006. - 431 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 50 Спосіб радикального малотравматичного хірургічного лікування норицевої форми пілонідальних кіст крижово-куприкової ділянки, що передбачає виконання розрізу над елементами ускладненої вторинними гнійними норицями пілонідальної кісти, механічне їх видалення в межах здорових тканин та підшивання країв рани до її дна, який відрізняється тим, що проводять ультразвуковий кюретаж вторинного норицевого отвору з частотою 25 кГц та амплітудою коливань 75-120 мкм, виконують один розріз 1,5 см в ділянці міжсідничної складки, з захопленням первинного епітеліального куприкового ходу (ходів), через утворені операційні рани у зустрічному напрямку тунелюють вторинний норицевий хід з висіченням усіх елементів пілонідальної кісти та її норицевих ходів, мобілізацію пілонідальної кісти до норицевого ходу проводять за допомогою ультразвукового дисектора Sonoca, використовуючи амплітуду ультразвукових коливань 60 мкм для коагуляції та 120 мкм для розсічення тканин з частотою 55 кГц, після видалення макропрепарату операційну рану повторно озвучують монополярним хвилеводом з амплітудою коливань 70-120 мкм та частотою 25 кГц. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3