Спосіб малоінвазивного лікування в’ялогранулюючої післяопераційної рани крижово-куприкової ділянки

Реферат: UA 71048 U UA 71048 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме хірургії та проктології, і може бути використана для лікування пацієнтів після радикального хірургічного видалення пілонідальної кісти крижово-куприкової ділянки при формуванні в'ялогранулюючої післяопераційної рани в міжсідничній складці, що тривало не загоюється. Найбільш близьким за суттєвими ознаками до способу, що заявляється, є спосіб хірургічного лікування в'ялогранулюючої післяопераційної рани крижово-куприкової ділянки, вибраний нами як прототип, що передбачає висічення країв рани із функціонально неспроможними ("застарілими") грануляціями під місцевою або регіональною анестезією [1]. Оперативне втручання завершується ушиванням рани вузловими адаптуючими швами за Донатті. Шви знімають на 10-14 день після повторної операції. Недоліком способу-прототипу є: — після ушивання рани, згідно зі способом-аналога, враховуючи несприятливі анатомофізіологічні особливості крижово-куприкової ділянки щодо неускладненого загоювання післяопераційної рани, існує загроза первинного чи вторинного розходження країв операційної рани з повторним формуванням в'ялогранулюючої рани; — висічення країв операційної рани та їх повторне ушивання, згідно зі способом аналога, потребує проведення місцевої або регіональної анестезії; — в'ялогранулююча рана в міжсідничній складці формується під впливом несприятливого мікробіологічного фону, який обумовлений близькістю відхідника (рана утворюється, як правило, в нижній третині міжсідничної складки), накопиченням секрету потових та сальних залоз у цій ділянці, хронічним запальним процесом; лікування такої рани, згідно зі способом аналога, не усуває ці чинники та може призвести до повторного утворення в'ялогранулюючої рани, що тривало не загоюється; — значна тривалість випадку тимчасової непрацездатності, яка обумовлена необхідністю виконання повторного хірургічного втручання, згідно зі способом аналога. Задачею корисної моделі є розробка такого способу малоінвазивного лікування в'ялогранулюючої рани крижово-куприкової ділянки, який усуває несприятливі чинники для загоювання рани та дозволяє досягти цього без проведення повторного хірургічного втручання (висічення країв рани). Технічний результат, що досягається від вирішення поставленої задачі, полягає у можливості проведення малоінвазивного лікування без анестезії; зменшенні строків тимчасової непрацездатності після радикального хірургічного лікування пілонідальної кісти; зменшенні частоти повторного утворення в'ялогранулюючої рани в цій ділянці після хірургічного лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі хірургічного лікування, що передбачає висічення країв післяопераційної рани з в'ялими ("застарілими") грануляціями та повторне їх ушивання вузловими адаптуючими швами за Донаті, згідно з корисною моделлю, краї рани обробляють ультразвуком з частотою коливань 25 кГц та амплітудою коливань робочої частини хвилеводу 20-40 мкм. Суть корисної моделі полягає у тому, що за рахунок дії низькочастотних ультразвукових коливань на стінках ранового дефекту видаляється функціонально неспроможна застаріла грануляційна тканина, яка не має регенераторного потенціалу та заважає коаптації країв рани. Дія ультразвукових коливань спричиняє утворення в рідинному середовищі мікропухирців, які наповнені газом. При розриві цих пухирців у внутрішньоклітинній рідині відбувається деструкція клітинних та позаклітинних елементів. Крім того, виконується механічне висічення тканин шляхом аксіальної вібрації робочої частини хвилеводу. За рахунок тертя робочої частини ультразвукового хвилеводу об біологічні тканини, відбувається термічна деструкція фібринових нашарувань та застарілої грануляційної тканини. Низькочастотні ультразвукові коливання здійснюють високочастотний мікромасаж ранових поверхонь, що відновлює регенераторний потенціал ранових стінок та створює сприятливі умови для швидкого і неускладненого загоювання ранового дефекту. Спосіб виконується наступним чином. Озвучування в'ялогранулюючої рани крижово-куприкової ділянки проводять за допомогою монополярного хвилеводу ультразвукового генератора Sonoca 190 (Soring, Німеччина), Як проміжне середовище між робочою поверхнею інструменту та біологічними тканинами використовується 0,25 % розчин новокаїну зі швидкістю подачі в операційне поле 60-80 крапель на хвилину. Для виконання адекватної ультразвукової обробки рани використовують коливання з частотою 25 кГц та амплітудою від 20 до 40 мкм. Потужність ультразвукового впливу моделюється у ході процедури в залежності від суб'єктивних відчуттів пацієнта. Для уникнення болісних відчуттів під час ультразвукової обробки рани, згідно з корисною моделлю, необхідно створювати мінімальний контакт між робочою поверхнею хвилеводу та рановою поверхнею, що 1 UA 71048 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 дозволяє уникнути термічного ушкодження підлеглих тканин за рахунок охолодження хвилеводу розчином анестетику. Спочатку проводять озвучування дна рани, а потім обробляють ультразвуком її краї до появи чіткої петехіальної кровотечі з ранових поверхонь, що свідчить про видалення функціонально неспроможної грануляційної тканини. Рану закривають асептичною пов'язкою з маззю Метилурацил-Мірамістин. В залежності від довжини та глибини післяопераційного ранового дефекту в міжсідничній складці, для його загоювання достатньо від 2 до 5 сеансів озвучування, з періодичністю один раз на два-три дні. Лікування проводиться в амбулаторних умовах. Виконання малоінвазивного лікування післяопераційної в'ялогранулюючої рани крижовокуприкової ділянки, згідно з корисною моделлю, має наступні переваги: — за рахунок використання властивостей ультразвуку досягається не лише механічне видалення функціонально неспроможної грануляційної тканини, але і відновлюється регенераторний потенціал ранових стінок — стимулюється розвиток нової, функціонально повноцінної, грануляційної тканини; — завдяки бактерицидним властивостям ультразвуку досягається санація хронічного ранового дефекту, зменшується перифокальна ранова інфільтрація; — спосіб дозволяє зменшити тривалість тимчасової непрацездатності у післяопераційному періоді після радикального хірургічного лікування пілонідальної кісти крижово-куприкової ділянки за рахунок більш швидкого загоювання ранового дефекту і відсутності необхідності у знятті швів; у пацієнтів, в яких робота не пов'язана зі значними фізичними навантаженнями малоінвазивне лікування може проводитися без відриву від виробництва; — прецизійність методики ультразвукової обробки рани дозволяє виконувати економічне видалення функціонально неспроможних "застарілих" грануляцій, що зменшує натяг тканин в міжсідничній складці та сприяє досягненню кращого косметичного результату лікування; — малоінвазивне лікування, згідно з корисною моделлю, проводиться в амбулаторних умовах; — проведення лікування не потребує виконання інфільтраційної анестезії та не супроводжується вираженим больовим синдромом; — під час проведення ультразвукової обробки рани відбувається моделювання амплітуди механічних коливань, в залежності від чутливості пацієнта до ультразвуку, що дозволяє досягти максимального комфорту для пацієнта під час малоінвазивного лікування, згідно з корисною моделлю. Приклад конкретного виконання: Хворий Г., 1972 року народження, звернувся до хірурга поліклініки 20.10.11 зі скаргами на наявність серозно-геморагічних виділень, болю, мацерації шкіри в ділянці післяопераційної рани. З анамнезу встановлено, що пацієнт 30.09.11 оперований в іншому лікувальному закладі з приводу норицевої форми пілонідальної хвороби крижово-куприкової ділянки, виконано видалення кісти з ушиванням рани вертикальними П-подібними швами. Шви зняті на 10-й день післяопераційного періоду, цього ж дня пацієнт виписаний зі стаціонару. В подальшому хворого почали турбувати вищезазначені скарги, продовжував перев'язуватися самостійно. На момент звернення до поліклініки у хворого встановлено діагноз: стан після видалення пілонідальної кісти (30.09.11) з приводу норицевої форми пілонідальної хвороби; вторинне часткове розходження післяопераційної рани з формуванням в'ялогранулюючої рани. Місцевий статус: у верхній третині післяопераційної рани має місце дезадаптація країв рани, вкритих рановим струпом. Середня третина післяопераційної рани коаптована, рана спроможна. В нижній третині післяопераційної рани має місце діастаз країв рани до 0,5, завдовжки 1,8 см, вкритих в'ялими грануляціями, в рану завернуте (вростає) волосся з її країв. При ревізії рани пугавчастим зондом даних за рецидив пілонідальної кісти не отримано. В умовах поліклініки хворому виконано три сеанси ультразвукової обробки рани, згідно корисно моделі: 20.10.11, 22.10.11 та 24.10.11. Після останнього сеансу озвучування рани зменшився діастаз країв (до 0,2 см), з'явилася функціонально спроможна грануляційна тканина, 25.10.11 хворих приступив до праці. Оглянутий через 1 та 3 місяці — післяопераційна рана загоїлася за рахунок грануляцій та крайової епітелізації. Запропонований спосіб застосовувався при лікуванні 9 пацієнтів після радикального хірургічного лікування пілонідальної кісти, в яких виник частковий діастаз країв рани та сформувалася в'ялогранулююча рана, що тривало не загоювалася. Тривалість одного сеансу ультразвукової обробки післяопераційної рани склала від 2,5 до 18 хвилин (у середньому 4,5±1,8 хвилини) і залежала від глибини та довжини ранового дефекту, а також часу, який пройшов від радикального оперативного лікування. У 3 пацієнтів проведено 2 сеанси 2 UA 71048 U 5 10 15 20 ультразвукової обробки рани, 5 хворих - 3-4 сеанси і у 1 пацієнта - 5 сеансів. Періодичність сеансів ультразвукового кюретажу склала один раз на два-три дні. Усі хворі лікувалися амбулаторно, проведення малоінвазивного лікування не потребувало додаткового знеболення. Тривалість тимчасової непрацездатності (від початку малоінвазивного лікування) склала від 5 до 13 діб (у середньому 7,8 доби). В строки спостереження від 1 до 3 місяців у всіх хворих рани загоїлися без ускладнень, за рахунок крайової епітелізації. За способом аналогом проліковано 12 пацієнтів, яким в'ялогранулюючі рани лікували шляхом резекції їх країв та повторного ушивання. У 8 хворих лікування проводилося стаціонарно, а у 4 - амбулаторно. Тривалість тимчасової непрацездатності (від моменту виконання повторної операції) склала від 12 до 29 днів (у середньому 18,4 доби). У строки спостереження від 3 до 9 місяців у трьох пацієнтів виникло повторне розходження країв рани після зняття швів, що призвело до формування хронічного ранового дефекту, що тривало не загоювався. Спосіб, що заявляється, апробований на базі кафедри хірургії № 4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України та хірургічного відділення військово-медичного управління СБ України. Отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати цей спосіб у широку медичну практику. Джерела інформації:. 1. Даценко Б. М. Острое нагноение эпителиального копчикового хода / Б. М. Даценко. — X.: Прапор, 2006. - 166 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 Спосіб малоінвазивного лікування в'ялогранулюючої післяопераційної рани крижово-куприкової ділянки, що передбачає механічне видалення функціонально неспроможної грануляційної тканини стінок післяопераційної рани, який відрізняється тим, що краї післяопераційної рани обробляють ультразвуком з частотою коливань 25 кГц та амплітудою коливань робочої частини хвилеводу 20-40 мкм. Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП ―Український інститут промислової власності‖, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3