Спосіб попередження кардіальних ускладнень

Реферат: Спосіб попередження кардіальних ускладнень включає використання епідуральної анестезії на торакальному рівні. Епідуральну анестезію проводять шляхом пункції та катетеризації епідурального простору на рівні грудних хребців Th 7-8-Th8-9, використовуючи для індукції 5-7 мл 0,75 % розчину ропівакаїну, як місцевий анестетик, вводячи його по 2-3 мл з інтервалом 5 хв. UA 71851 U (54) СПОСІБ ПОПЕРЕДЖЕННЯ КАРДІАЛЬНИХ УСКЛАДНЕНЬ UA 71851 U UA 71851 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до використання терапевтичної активності хімічних сполук або лікарських препаратів, зокрема анестезуючих засобів місцевої дії, та може бути використаною в анестезіології при проведенні анестезіологічного забезпечення оперативних втручань на органах шлунково-кишкового тракту для попередження розвитку кардіальних ускладнень. Відомий спосіб попередження кардіальних ускладнень при проведенні великих оперативних втручань шляхом призначення бета-блокаторів (Bisoprolol and fluvastatin for the reduction of perioperative cardiac mortality and myocardial infarction in intermediate-risk patients undergoing noncardiovascular surgery: a randomized controlled trial (DECREASE-IV) / M. Dunkelgrun, E. Boersma, O. Schouten et al. / Ann Surg. - 2009. - Vol. 249(6). - P: 921-926.). Зниження частоти серцевих скорочень зменшує потребу міокарда у кисні, що є спільною суттєвою ознакою аналога та корисної моделі. Недоліком цього методу є те, що він потребує початку медикаментозної терапії принаймні за тиждень до проведення оперативного втручання, що не завжди є можливим. До того ж використання бета-блокаторів тривалої дії не дає можливість керувати їх гемодинамічними ефектами та асоціюється з підвищенням ризику розвитку гіпотензії та брадикардії, особливо при використанні нейроаксіальних методів знеболення. Іншим способом є сегментарна симпатична блокада за допомогою епідуральної анестезії на торакальному рівні. Вона здатна знижувати потребу міокарда у кисні за рахунок зниження частоти серцевих скорочень і контрактильності міокарда, зменшення перед- і постнавантаження та збільшувати його доставку за рахунок збільшення тривалості діастоли та зниження кінцеводіастолічного об'єму і тиску лівого шлуночка. Також епідуральна анестезія, виконана на грудному рівні, здатна збільшувати діаметр стенозованих коронарних артерій, усувати рефлекторну постстенотичну вазоконстрикцію та перерозподіляти кровотік на користь субендокардіальних шарів міокарда. Нейроаксіальна анестезія ефективніше, ніж загальна знижує нейрогормональну відповідь на хірургічну травму, особливо що стосується вивільнення гормонів кіркового і мозкового шару надниркових залоз, та надає можливість ефективнішого контролю больового синдрому, який найчастіше стає причиною розвитку кардіальних ускладнень у післяопераційному періоді. Наближеним до корисної моделі, що заявляється, серед об'єктів аналогічного призначення є спосіб попередження кардіальних ускладнень, що включає використання епідуральної анестезії на торакальному рівні (Continuous intra- and postoperative thoracic epidural analgesia attenuates brain natriuretic peptide release after major abdominal surgery / S. Suttner, K. Lang, S.N. Piper et al. // Anesth Analg. - 2005. - Vol. 101. - P: 896-903.). У цьому способі катетеризацію епідурального простору проводять на рівні між другим та сьомим грудними хребцями (Th2-TH7) з подальшим введенням у епідуральний простір 3 мл 2 % розчину мепівакайну, як тест-дозу, та 12 мл 0,125 % розчину бупівакаїну, як місцевий анестетик для індукції епідуральної анестезії. У подальшому проводиться постійна інфузія у епідуральний простір 0,125 % розчину бупівакаїну зі швидкістю 4 мл/год. Недоліком цього способу є те, що використання одномоментного введення великого об'єму розчину місцевого анестетика для індукції епідуральної анестезії на високому рівні може призвести до розвитку гіпотензії, що в свою чергу може стати причиною порушення коронарного та церебрального кровообігу. Основою корисної моделі наведена задача вдосконалити спосіб попередження кардіальних ускладнень, використання котрого дозволило б шляхом доопрацювання техніки анестезіологічного забезпечення зменшити ризик розвитку порушень коронарного кровообігу та підвищити ефективність, під час анестезіологічного забезпечення хірургічних втручань на органах шлунково-кишкового тракту. Наведена задача вирішується тим, що при використанні у відомому способі попередження кардіальних ускладнень, що включає використання епідуральної анестезії на торакальному рівні, відповідно до корисної моделі, епідуральну анестезію проводять шляхом пункції та катетеризації епідурального простору на рівні грудних хребців Тh7-8-Тh8-9, використовуючи для індукції 5-7 мл 0,75 % розчину ропівакаїну, як місцевий анестетик, вводячи його по 2-3 мл з інтервалом 5 хв. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Таке розташування епідурального катетера дозволяє охопити сегменти, що іннервують зону операції, та прискорюючи волокна серця (рівень Th 1-5), через які реалізуються кардіопротективні властивості епідуральної аналгезії, при використанні максимально низьких доз місцевого анестетика. А отже, це дозволяє зменшити об'єм розчину місцевого анестетика, що використовується для індукції анестезії, що знижує ризик розвитку його побічних ефектів. Роздрібнене введення індукційної дози місцевого анестетика болюсами по 2-3 мл з інтервалом 5 хвилин дозволяє уникнути різких коливань периферійного судинного опору, що на тлі інфузії кристалоїдних розчинів забезпечує стабільність гемодинаміки. Отже 1 UA 71851 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 використання зазначених ознак дозволяє уникнути епізодів гіпотензії і таким чином зменшує ризик порушення коронарного кровообігу, що дозволяє досягти очікуваний технічний результат. Тому сукупність запропонованих відмітних ознак заявленої корисної моделі при вирішенні наведеної задачі й досягненні технічного результату є суттєвою, характеризує затребуваний обсяг її правового захисту «новим» і поширюється на усі випадки її багаторазової реалізації. Відомості, що підтверджують можливість відтворення заявленого способу, з досягненням заявленого технічного результату, полягають в наступному. Спосіб виконують наступним чином. Епідуральний катетер встановлюється в день проведення оперативного втручання в умовах операційної серединним або парамедіанним доступом з використанням методики втрати опору на рівні Th7-8 при операціях на органах верхнього поверху черевної порожнини або на рівні Th8-9 при резекціях кишечнику. Для тестдози та індукції епідурального блока використовуються роздрібнене введення 5-7 мл 0,75 % розчину ропівакаїну болюсами по 2-3 мл з інтервалом 5 хвилин на тлі інфузії кристалоїдних розчинів. Розвиток сенсорного блока оцінюється за допомогою дотиків льодом або голкою. Поступове зниження артеріального тиску та частоти серцевих скорочень також є ознаками ефективної епідуральної блокади. Індукція загальної анестезії розпочинається приблизно через 15-20 хвилин після початку епідурального введення місцевих анестетиків. Для підтримання епідурального блока використовується простійна інфузія 0,2 % розчину ропівакаїну зі швидкістю 5-7 мл на годину. При наявності адекватного епідурального блока пацієнти не потребують додаткового введення опіоїдів для підтримання анестезії. Для забезпечення післяопераційного знеболення продовжується епідуральна інфузія місцевого анестетика тієї ж концентрації зі швидкістю 4-6 мл на годину. Епідуральна аналгезія може бути доповнена використанням нестероїдних протизапальних засобів, системних або епідуральних опіоїдів. Використання епідуральної аналгезії потребує якісного моніторингу. Окрім показників гемодинаміки під час операції бажаним є моніторинг електрокардіограми для своєчасного виявлення токсичних ефектів місцевих анестетиків, а у післяопераційному періоді необхідною є оцінка інтенсивності болю, моторного і сенсорного блока, при використанні опіоїдів - моніторинг функції зовнішнього дихання. Адекватність запропонованого способу підтверджується клінічною картиною періопераційного періоду, що характеризується стабільністю показників гемодинаміки, значно меншою частотою застосування симпатоміметиків (у 8,3 % пацієнтів у порівнянні з 30 % при застосуванні більших доз місцевих анестетиків) та відсутністю випадків підвищення рівня тропоніну і у післяопераційному періоді. Спосіб ілюструє такий приклад клінічного використання. Хвора Ч., 1937 року народження знаходилась на стаціонарному лікуванні в ДЗ Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечнікова з 25.09.2011 по 14.10.2011 року з діагнозом: Рак сліпої кишки. T 3N0M0. Гіпертонічна хвороба II стадії, 3 ступеня, гіпертензивне серце; ІХС: кардіосклероз атеросклеротичний з порушенням ритму по типу одиничних передсердних екстрасистол; серцева недостатність І стадії, II функціональний клас за NYHA. Цукровий діабет 2 тип, середнього ступеня тяжкості. Історія хвороби № Е6950. Оперативне втручання від 28.09.2011.У відповідності до Переглянутого індексу серцевого ризику (Revised Cardiac Risk Index, RCRI) ризик склав 2 бали, що відповідає середньому ризику. Оперативне втручання було проведено з використанням епідуральної анестезії. Епідуральний катетер було встановлено на рівні Th8-9. Для індукції епідуральної анестезії було використано 5 мл 0,75 % розчину ропівакаїну. В подальшому під час операції проводилась інфузія у епідуральний простір 0,2 % розчину ропівакаїну зі швидкістю 5 мл на годину, у післяопераційному періоді швидкість інфузії склала 4 мл на годину. За даними ЕКГ моніторування під час операції не було виявлено епізодів ішемії міокарда та порушень серцевого ритму. Під час операції та в післяопераційному періоді не спостерігались брадикардія та гіпотензія. В післяопераційному періоді не зафіксовано симптомів гострої ішемії міокарда, набряку легень, периферійних набряків та підвищення рівня серцевого тропоніну І. Таким чином, використання корисної моделі підтверджує, що підвищення ефективності профілактики кардіальних ускладнень досягається завдяки попередженню розвитку порушень коронарного кровообігу внаслідок стабільності показників гемодинаміки при проведенні епідуральної анестезії за покращеною методикою. Можливість застосування корисної моделі пропонованого процесу в анестезіології при проведенні оперативних втручань на органах шлунково-кишкового тракту зв'язується зі зменшенням випадків розвитку гіпотензії під час операції, попередженням пері операційного ішемічного ушкодження міокарда й відсутністю шкідливої побічної дії, що відповідає критерію «промислова придатність». Разом із цим, вищенаведені твердження допускають на основі п.2 Ст.7 Закону кваліфікувати запропоноване рішення задачі корисною моделлю процесу. 2 UA 71851 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб попередження кардіальних ускладнень, що включає використання епідуральної анестезії на торакальному рівні, який відрізняється тим, що епідуральну анестезію проводять шляхом пункції та катетеризації епідурального простору на рівні грудних хребців Th7-8-Th8-9, використовуючи для індукції 5-7 мл 0,75 % розчину ропівакаїну, як місцевий анестетик, вводячи його по 2-3 мл з інтервалом 5 хв. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3