Спосіб визначення потреби організму в енергетичному забезпеченні

Реферат: Спосіб визначення потреби організму в енергетичному забезпеченні, що включає вимірювання серцевого індексу та множення отриманого результату на коригуючий коефіцієнт, вимірювання величини артеріовенозної різниці за вмістом кисню та визначення потреби в енергетичному забезпеченні. UA 71931 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ ОРГАНІЗМУ В ЕНЕРГЕТИЧНОМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ UA 71931 U UA 71931 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до медицини, а саме анестезіології, реаніматології та інтенсивної терапії і може бути використана для своєчасного визначення енергетичного дисбалансу організму з метою зменшення небезпеки біоенергетичної недостатності у хворих з різноманітною патологією під час операції та в періопераційному періоді. Найбільш близьким аналогом є спосіб визначення потреби організму в енергетичному забезпеченні, який включає вимірювання серцевого індексу, гемоглобіну, насичення киснем артеріальної та венозної крові і визначення реального енергетичного забезпечення організму за співвідношенням: 2 РЕЗ=((A-V)O2×СІ)×7,07 ккал/(доба×м ), (1) де: РЕЗ - реальне енергетичне забезпечення; 2 СІ - серцевий індекс, мл/(хв×м ) (А-V)О2 - артеріовенозна різниця за вмістом кисню артеріальної (СаО2) і венозної (CVO2) крові, мл/л мл/л (A-V)O2=СаО2-CVO2, СаО2=0,031рО2+1,34×Нb×SaO2, мл/л CvO2=0,031рО2+1,34×Нb×SvO2, мл/л 7,07 - коригуючий коефіцієнт. де, 0,031рО2 - коефіцієнт розчинності кисню в плазмі крові 1,34 - константа Гюфнера, Нb - гемоглобін, г/л, SvO2 i SaO2 - насичення артеріальної і венозної крові киснем. [Интенсивная терапия: национальное руководство: в 2 т. / под ред. Б.Р. Гельфанда, А.И. Салтанова. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2009. - T.I. - С. 542-543]. Недоліком аналога є низька точність визначення потреби організму в енергетичному забезпеченні, що веде до великої кількості ускладнень у вигляді метаболічних порушень у тканинах організму і збільшує термін перебування пацієнтів у клініці. Задачею корисної моделі є розробка такого способу визначення потреби організму в енергетичному забезпеченні, який за рахунок обліку основних факторів, впливаючих на енерговиробництво, і додаткового вимірювання величини артеріовенозної різниці за вмістом кисню (Сх) забезпечив би підвищення точності визначення потреби організму в енергетичному забезпеченні, зменшення періоперацiйних ускладнень та терміну перебування в стаціонарі. Поставлена задача вирішується тим, що в способі визначення потреби організму в енергетичному забезпеченні, який включає вимірювання серцевого індексу та множення отриманих результатів на коригуючий коефіцієнт 7,07, згідно з корисною моделлю, додатково вимірюють величину артеріовенозної різниці за вмістом кисню і визначають потребу організму в енергетичному забезпеченні за співвідношенням: 2 ПЕЗ=(Сх×СІ)×7,07, ккал/(доба×м ), (2) де: ПЕЗ - потреба в енергетичному забезпеченні; 2 СІ - серцевий індекс, мл/(хв×м ) Сх - артеріовенозна різниця за змістом кисню, яка задовольняє енергетичні потреби організму, мл/л 7,07 - коригуючий коефіцієнт. Вимірювання величини артеріовенозної різниці за вмістом кисню (С х) і визначення потреби організму в енергетичному забезпеченні за співвідношенням (2) дозволяє підвищити точність визначення потреби організму в енергетичному забезпеченні, а також при цьому вдається більш точно визначити кількість кисню, необхідну для процесів самовідновлення організму після операційної травми і анестезії. Це забезпечує зменшення кількості ускладнень у вигляді метаболічних порушень у тканинах організму, а також сприяє скороченню терміну перебування хворого в стаціонарі. Спосіб здійснюють наступним чином. Під час періопераційної інтенсивної терапії визначають величину серцевого індексу, гемоглобіну, насичення киснем артеріальної та венозної крові і за співвідношенням (1) визначають реальне енергетичне забезпечення. Враховуючи те, що всі засоби для анестезії зменшують потребу організму в енергоспоживанні, виникає необхідність негайно коригувати всі недоліки попереднього розрахунку потреби організму в енергетичному забезпеченні і таким чином захистити організм пацієнта від впливу пошкоджуючої дії гіпоксії або гіпероксії. Для цього під час періопераційної інтенсивної терапії додатково вимірюють величину артеріовенозної різниці за вмістом кисню 1 UA 71931 U 5 10 15 20 25 30 35 (Сх) і визначають потребу в енергетичному забезпеченні за співвідношенням (2). Точне визначення показника Сх проводять на апараті, наприклад аналізатор газів крові ABL-800, Radiometr (Austria). За результатами обчислення співвідношень 1 та 2 точно визначають на скільки необхідно зменшити, або збільшити реальне енергетичне забезпечення, щоб воно відповідало потребі організму в енергетичному забезпеченні. Точність визначення кількості енергії необхідна для підтримки гомеостазу шляхом бездефіцитного окислення енергосубстратів у тканинах організму. Приклад. Хворий Г., 1972 року народження історія хвороби № 4021, чоловік, маса тіла 74 кг., перебував в стаціонарі Інституту з діагнозом: Кіста підшлункової залози. Хронічний панкреатит. Супутня патологія - хронічний гастродуоденіт. Тривалість оперативного втручання - 270 хв., тривалість наркозу - 320 хв. В умовах тотальної внутрішньовенної анестезії виконана операція: Видалення кісти, дренування черевної порожнини. Під час періопераційної інтенсивної терапії вивчали потреби організму в енергетичному забезпеченні, кількісні зміни споживання кисню тканинами організму і можливості точного їх визначення з метою наступної корекції. Зрушення енергетичного забезпечення організму хворого коригували цілеспрямованою інтенсивною терапією. Хворий виписаний на 9-ту добу в задовільному стані. Для визначення реального енергетичного забезпечення виміряли: 2 СІ - серцевий індекс в середньому дорівнював 3,03,л/м ; Нb - гемоглобін, на апарат "Анализатор гематологический, автоматический" /Cobas Micros, ABX Micros/, 124 г/л; SaO2 і SvO2 - для розрахунку показників вмісту кисню в артеріальній та венозній крові на апараті фiрми Bayr (Rapidlab-248) електродним методом визначали показники SaO2-0,975 і SVO20,68; визначали: реальне енергетичне забезпечення за співвідношенням (1): 2 РЕЗ=((A-V)O2×СІ)×7,07 ккал/(доба×м ), де: 2 СІ - серцевий індекс, мл/(хв. хм ) (A-V)O2 - артеріовенозна різниця за вмістом кисню артеріальної (СаО2) і венозної (СvО2) крові, мл/л (A-V)O2 - (артеріовенозна) різниця за вмістом кисню (за загально відомим методом): мл/л; (A-V)O2=СаО2-CVO2, СаО2=0,031pО2+1,34×Нb×SaO2, мл/л; СаО2=0,031pО2+1,34×124×0,975=162 мл/л; CvO2=0,031pО2+1,34×Нb×SvO2, мл/л; CvO2=0,031pО2+1,34×124×0,68=113, мл/л; мл/л; (A-V)O2=СаО2-CVO2, мл/л; (A-V)О2=162-113=49, 2 мл/(хв.×м ); (A-V)O2×СІ=49×3,03=148, 2 148×7,07=1046, ккал/(доба×м ). Для визначення потреби в енергетичному забезпеченні виміряли: 2 СІ - серцевий індекс 3,03, мл/(хв×м ); Сх - визначали за програмою S-Andersen, використовуючи дані, отримані на апараті "Анализатор газов крови", фірми Bayr (Rapidlab-248) і Cobas Micros (АВХ Micros) – 44 мл/л, визначали: потребу в енергетичному забезпеченні за співвідношенням (2): 2 ПЕЗ=((A-V)O2×СІ)×7,07, ккал/(доба×м ), де: ПЕЗ - потреба в енергетичному забезпеченні; 2 СІ - серцевий індекс, мл/(хв.×м ) Cx - артеріовенозна різниця за вмістом кисню, яка задовольняє мл/л енергетичні потреби організму, 7,07 - коригуючий коефіцієнт. 2 ПЕЗ=(44×3,03)×7,07=940 ккал/(доба×м ). Для оцінки біоенергетичного стану визначаємо різницю між реальним i потрібним енергетичним забезпеченням за співвідношенням: 2 РЕЗ-ПЕЗ=1046-940=106, ккал/(доба×м ). Визначивши кількість ккал/доб. потрібних організму, щоб не обмежувати процеси регенерації маси клітин тіла і кількість ккал/доб., яка реально витрачається, стало можливим точно визначити енергетичні збитки. В даному прикладі у хворого збиткові енергетичні витрати 2 UA 71931 U 5 10 15 20 25 зумовлені операційним стресом і анестезією. Застосування певних лікарських засобів сприяло зменшенню потреби організму в енергетичному забезпеченні. Проте, гiперкатаболічна реакція організму, що є наслідком операційної травми, потребує для своєї реалізації більшу кількість енергії. Невідповідність реального і потрібного енергетичного забезпечення організму викликає енергетичну заборгованість, що формує біоенергетичну недостатність i як наслідок - суттєві метаболічні зрушення, які фіксуються при лабораторних дослідженнях. Збільшену потребу організму в енергетичному забезпеченні було задовiльнено шляхом зміни знеболюючих засобів та збільшенням об'єму судинного русла. В результаті коригуючих засобів, відповідно до алгоритму періопераційної інтенсивної терапії, було досягнуто балансу між реальним і потрібним енергетичним забезпеченням організму. Усунення метаболічних розладів сприяло зменшенню проявів післяопераційної гіпералгезії та відновленню регенеративних, енергозалежних процесів в організмі. Аналізуючи отримані результати стало можливим визначати потреби організму в забезпеченості енергосубстратами і підтримувати відповідне до потреб організму енерговиробництво. Це необхідно для того, щоб уникнути будь-яких проявів енергодефіциту. Запропонований спосіб застосовано у 17 хворих, яким встановлено діагноз: Кіста підшлункової залози. Хронічний панкреатит. За своєчасною поточною корекцією енергетичного забезпечення в перiопераційному періоді ускладнень у вигляді метаболічних порушень не спостерігали. Середній термін перебування в клініці 8 діб. В той час у 17 пацієнтів, яким застосовували спосіб-аналог, майже у всіх спостерігали ускладнення у вигляді метаболічних порушень різного ступеня вираженості. Зрушення в енергетичному забезпеченні виникали під час оперативного втручання і трималися впродовж 3-х діб після операції. За допомогою фармакологічних препаратів і гомеостаззабезпечувальної інтенсивної терапії наслідки енергетичної невідповідності було ліквідовано. Середній термін перебування в клініці 14 діб. Таким чином, порівняння з аналогом показує, що при застосуванні запропонованого способу підвищується точність визначення потреби організму в енергетичному забезпеченні, через це зменшується кількість періопераційних ускладнень та скорочується термін перебування в клініці. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Спосіб визначення потреби організму в енергетичному забезпеченні, що включає вимірювання серцевого індексу та множення отриманого результату на коригуючий коефіцієнт 7,07, який відрізняється тим, що додатково вимірюють величину артеріовенозної різниці за змістом кисню і визначають потребу в енергетичному забезпеченні за співвідношенням: 2 ПЕЗ=(Сх×СІ)×7,07, ккал/(доба×м ), де: ПЕЗ - потреба в енергетичному забезпеченні; СІ - серцевий індекс, 2 мл/(хв.×м ) Сх- артеріовенозна різниця за вмістом кисню, яка задовольняє енергетичні потреби організму, 7,07 - коригуючий коефіцієнт. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3 мл/л