Спосіб проведення тотальної внутрішньовенної анестезії пропофолом

Реферат: Спосіб проведення тотальної внутрішньовенної анестезії пропофолом полягає в зміні швидкості інфузїї для підтримки анестезії після ввідної дози. Швидкість інфузії в перші півгодини операції встановлюють 2,5 мг/кг/ч, після чого переходять на швидкість 3-4 мг/кг/ч і припиняють інфузію за 5 хвилин до закінчення операції. UA 72211 U (54) СПОСІБ ПРОВЕДЕННЯ ТОТАЛЬНОЇ ВНУТРІШНЬОВЕННОЇ АНЕСТЕЗІЇ ПРОПОФОЛОМ UA 72211 U UA 72211 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до галузі анестезіології, і може бути використана в практиці для проведення тотальної внутрішньовенної анестезії пропофолом в абдомінальній хірургії у пацієнтів віком 45-70 років. Відомий спосіб тотальної внутрішньовенної анестезії, в якій шляхом постійної інфузії препарату пропофол в дозі 77-300 мкг/кг/хв підтримується потрібний рівень свідомості для проведення хірургічного втручання (Смит Й., Уайт П. Тотальная внутривенная анестезия. Пер. с англ. м.: Издательство БИНОМ, 2006. - 176 с.: ил. ст. 41), де швидкість інфузії міняють впродовж операції в цьому діапазоні залежно від показників гемодинаміки. Однак відомий спосіб має наступні недоліки. Оцінка рівня свідомості покладається тільки на показники гемодинаміки і інші клінічні ознаки, які залишаються малоінформативними і не відбивають реальний рівень анестезії. Також такий великий діапазон пропонованих дозувань може привести до проведення поверхневої анестезії або ж надмірно глибокого наркозу, оскільки потреба організму в анестетиках варіює у різних хворих і в різний час операції. Також відомий спосіб тотальної внутрішньовенної анестезії на основі інфузії пропофолу по цільовій концентрації (Тотальная внутривенная анестезия на основе инфузии пропофола по целевой концентрации: новое тактическое решение. Е.В. Флеров, В.И. Стамов, К.М. Толмачев, А.Е. Юматов, А.А. Бунятян, Архив патологии, 2000 -N 2. - с. 20-24), у якому шляхом введення пропофолу для підтримки цільової концентрації від 3 до 6 мкг/мл проводиться індукція, після засипання - знижується цільова концентрація до поточної ефективною 10 %. Для підтримки анестезії цільова концентрація повинно бути вищою або рівною Ке засинання. Після того встановлюють концентрацію пробудження (10-30 % від Ке засинання) для точного прогнозування часу пробудження після виключення інфузії пропофолу. До недоліків цього методу належить те, що у відомому способі потрібна наявність спеціального устаткування для проведення анестезії по цільовій концентрації, що не завжди є доступним. З іншого боку, проводячи наркоз по цільовій концентрації анестезіолог не має інформації про рівень свідомості. Найбільш близьким способом того ж призначення до заявленого винаходу по сукупності ознак являється спосіб проведення тотальної внутрішньовенної анестезії пропофолом (А.А. Бунятян, В.М. Мизиков, Рациональная фармакоанестезиология, Издательство: Литтера, 2006 г., ст. 110), що полягає в зміні швидкості інфузії для підтримки анестезії після ввідної дози. За вводною дозою 1 мг/кг для підтримки анестезії вводять пропофол за схемою 10-8-6 мг/кг/ч, робиться інфузія із швидкістю 10 мг/кг/ч протягом 10 хвилин, наступні 10 хвилин 8 мг/кг/ч, подальшому швидкість складає 6 мг/кг/ч. До причин, що перешкоджають досягненню вказаного нижче технічного результату при використанні відомого способу, прийнятого за прототип, належить те, що введення такої великої дози пропофолу за такий маленький проміжок часу призводить до надмірно глибокого рівня анестезії, що не може не позначитися на стані вищих нервових функцій пацієнта в післяопераційному періоді. Також виконання такої методики у хворих з нестабільною гемодинамікою може привести до різкого падіння артеріального тиску, оскільки пропофол має високий вазоделатуючий ефект. Інші об'єкти аналогічного призначення з досліджуваного рівня техніки не встановлені. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу проведення тотальної внутрішньовенної анестезії пропофолом шляхом зменшення епізодів інтранаркозної поверхневої анестезії і надмірно глибокого наркозу, скорочення часу відновлення свідомості після закінчення операції і зменшення ранніх післяопераційних когнітивних розладів. Поставлена задача вирішується тим, що в способі проведення тотальної внутрішньовенної анестезії пропофолом, що полягає в зміні швидкості інфузії для підтримки анестезії після ввідної дози, відповідно до корисної моделі, швидкість інфузії в перші півгодини операції встановлюють 2,5 мг/кг/ч, після чого переходять на швидкість 3-4 мг/кг/ч і припиняють інфузію за 5 хвилин до закінчення операції. Такі результати були отримані на підставі BIS моніторингу. BIS індекс: оброблені показники EEG з клінічним підтвердженням. BIS в діапазоні 40-60 гарантує відповідний гіпнотичний ефект під час збалансованою загальною анестезією, покращуючи процес відновлення. Введена для індукції доза пропофолу 2 мг/кг (ввідна доза) призводить до достатньої пригніченої свідомості (в основному показники BIS моніторингу коливаються між 20 і 30) і, відповідно, до прийнятного рівня анестезії, що означає, що доза цілком достатня. Після ввідного наркозу відразу ж підключаємо постійну інфузію пропофолу із швидкістю 2,5 мг/кг/ч, що дозволяє утримати показники BIS моніторингу між 40-60. Це пояснюється тим, що після болюсного введення індукційної дози створюється фонова концентрація пропофолу, яка дозволяє провести анестезію з такою маленькою швидкістю упродовж перших 30 хвилин 1 UA 72211 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 операції. Після чого потреба організму в анестетиках збільшується, але інфузію пропофолу установлюють із швидкістю 3-4 мг/кг/ч. Така тактика введення анестетиків забезпечує адекватну анестезію і призводить до скорочення загальної використаної дози анестетиків за усю операцію і тим самим до скорочення часу пробудження після її закінчення, зменшенню епізодів інтранаркозної поверхневої анестезії і також надмірно глибокого наркозу і відповідно пов'язаних з ними когнітивних розладів в ранньому післяопераційному періоді. Припинення інфузії за 5 хвилин до закінчення операції призводить до поверхневого рівня свідомості до кінця операції, зазвичай показники BIS коливається між 60-70, що у свою чергу дозволяє швидке пробудження після операції. В порівнянні з прототипом, запропонований спосіб дозволяє за рахунок ділення часу операції на 2 періоди, де в першому періоді після ввідного наркозу потреба організму в анестетиках нижча, ніж в другому періоді, зменшити загальну використану дозу і також скоротити епізоди надмірно глибокого наркозу, особливо спочатку після індукції, де пропофол вводиться болюсно, що призводить до різкого падіння рівня свідомості. Сукупність ознак способу проведення тотальної внутрішньовенної анестезії пропофолом є істотною і відповідає критерію "новизна", оскільки має причинно-наслідковий зв'язок з отриманням вищезгаданого технічного результату і не витікає з досліджуваного рівня техніки явним чином. Запропонованим способом проведені 20 операцій, був вивчений рівень свідомості під час наркозу, який був реєстрований BIS-моніторингом. Також вивчався стан когнітивних функцій до і після операції, і результати показали зниження частоти порушень вищих нервових функцій в ранньому післяопераційному періоді в порівнянні з іншою групою, де анестезія проводилася традиційно з введенням пропофолу по рекомендованих в інструкції самого препарату дозам. Такий спосіб привів також до скорочення часу відновлення свідомості після закінчення операції в середньому на 9 хвилин. Приклад. Хвора М, 47 років, 80 кг, перебувала в стаціонарі для проведення планової операції з приводу хронічного холециститу. Для премедикації було призначено одна пігулка фенозепаму на ніч; сібазон 0,5 % - 2 мл, атропін 0,1 % - 8 мл, промедол 2 % - 1 мл за 40 хвилин до початку операції. На столі до початку операції встановлювалися датчики BIS моніторингу для контролю рівня свідомості під час наркозу. Для індукції було введено сибазону 0,5 % 2 мл, аркурону 1 мг, дитилину 200 мг, фенталину 0,005 % 2 мл, пропофолу - 160 мг. Після інтубації і на початку операції було введено 4 мл 0,005 % фентанілу, 4 мг аркурону, також була встановлена постійна інфузія пропофолу із швидкістю 20 мл/ч, на 30 хвилині операції переходили на інфузію із швидкістю 30 мл/ч фентаніл вводився за схемою 10 мг/кг/ч за першу годину операції, 5 мг/кг/ч за другу годину операції і 3 мг/кг/ч в подальшій. Інфузію пропофолу припиняли за 5 хвилин до закінчення операції. Операція тривала 85 хвилин, відразу після індукції BIS значення трималися на 15 хвилині нижче 40, після чого і до 30 хвилини операції коливалися між 45 і 62, з 30 хвилини операції до 80 значення BIS коливалися між 42 і 60, на останній хвилині операції BIS значення склали 67. На 4 хвилині після закінчення операції хвора вже розплющила очі і через 9 хвилин робилася екстубація. Таким чином, викладені відомості свідчать про виконання при використанні заявленого способу наступної сукупності умов: - засіб, що втілює заявлений спосіб при його здійсненні, призначений для використання в промисловості, а саме в області анестезіології зокрема до способу проведення тотальної внутрішньовенної анестезії пропофолом в абдомінальній хірургії у пацієнтів віком 45-70 років; - для заявленого способу в тому вигляді, як він охарактеризований в незалежному пункті викладеної формули корисної моделі, підтверджена можливість його здійснення за допомогою описаних в заявці засобів і методів. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб проведення тотальної внутрішньовенної анестезії пропофолом, що полягає в зміні швидкості інфузїї для підтримки анестезії після ввідної дози, який відрізняється тим, що швидкість інфузії в перші півгодини операції встановлюють 2,5 мг/кг/ч, після чого переходять на швидкість 3-4 мг/кг/ч і припиняють інфузію за 5 хвилин до закінчення операції. 2 UA 72211 U Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3