Спосіб класифікації патологічних вертикальних рефлюксів у стовбурах великої і малої підшкірних вен для вибору тактики лікування

Реферат: Спосіб класифікації патологічних вертикальних рефлюксів у стовбурах великої і малої підшкірних вен для вибору тактики лікування за локалізацією та протяжністю. Крім того, класифікацію патологічних вертикальних рефлюксів здійснюють на основі врахування критеріїв зв'язку рефлюксу з гирлом і початком вен та критерію його безперервності, на основі яких визначають один із можливих варіантів рефлюксів: тотальний, проксимальний, дистальний, сегментарний, проксимально-дистальний, проксимально-сегментарний, сегментарнодистальний чи "багатоповерховий", - під кожен з яких вибирають відповідну тактику лікування. UA 73559 U (54) СПОСІБ КЛАСИФІКАЦІЇ ПАТОЛОГІЧНИХ ВЕРТИКАЛЬНИХ РЕФЛЮКСІВ У СТОВБУРАХ ВЕЛИКОЇ І МАЛОЇ ПІДШКІРНИХ ВЕН ДЛЯ ВИБОРУ ТАКТИКИ ЛІКУВАННЯ UA 73559 U UA 73559 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до клінічної медицини (галузь - ультразвукова діагностика в хірургії) і може бути використана з метою виокремлення різних видів патологічних вертикальних рефлюксів у великій і малій підшкірних венах пацієнтів з первинним або вторинним варикозним розширенням підшкірних вен для вибору хірургічної тактики і проведення диференційованого венозберігаючого хірургічного лікування. Відомі такі способи класифікації патологічних вертикальних рефлюксів у стовбурах великої і малої підшкірних вен: за протяжністю від гирла; за наявністю зв'язків з рефлюксами в інших венах (пронизних, глибоких); за двома критеріями: локалізацією та протяжністю від гирла [Алекперова Т.В. Ультразвуковая флебография - опыт применения в современной флебологической практике // Ангиология сегодня. - 2000. - № 5. - С. 2-9; Основы клинической флебологии / Под ред. Ю.Л. Шевченко, Ю.М. Стойко, М.И. Лыткина. - М.: ОАО "Издательство "Медицина", 2005. - 312 с.; Суковатых Б.С., Беликов Л.Н., Родионов О.Н.; Суковатых М.Б. Неинвазивная диагностика основных форм венозной гипертензии у больных варикозной болезнью // Ангиология и сосудистая хирургия.-2003. - Т.9, № 1.-С. 46-51; Шевченко Ю.Л. Лядов К.В., Стойко Ю.М., Соколов А.Л и др. Особенности хирургической тактики при ранних стадиях варикозной болезни // Анналы хирургии. - 2004. - № 4. - С. 18-25.]. Найбільш близьким до корисної моделі, що заявляється, за технічною суттю, є спосіб класифікації патологічних вертикальних рефлюксів у стовбурах великої і малої підшкірних вен за локалізацією та протяжністю від гирла, згідно з яким, використовуючи будь-який ультразвуковий апарат, що має режим кольорового дуплексного сканування, насамперед, встановлюють локалізацію рефлюксу: чи він поширюється від гирла великої або малої підшкірних вен, чи наявний лише в одній ділянці стовбура над місцем впадіння гілки, яка теж має вертикальний рефлюкс. Якщо ж він поширюється від гирла великої або малої підшкірних вен, то визначають його протяжність. [Шевченко Ю.Л. Лядов К.В., Стойко Ю.М., Соколов А.Л и др. Особенности хирургической тактики при ранних стадиях варикозной болезни // Анналы хирургии. - 2004. - № 4. - С. 18-25.]. Проте цей спосіб характеризується неповною класифікацією можливих видів патологічних вертикальних рефлюксів у великій і малій підшкірних венах пацієнтів з первинним або вторинним варикозним розширенням підшкірних вен, оскільки передбачає визначення тільки сегментарного, локального, розповсюдженого, субтотального і тотального видів рефлюксів, серед яких рефлюкс ізольований в одному сегменті стовбура над варикозно розширеною гілкою відносять до сегментарного, рефлюкс, що поширюється від гирла великої або малої підшкірних вен тільки в пахвинній або підколінній ділянці, - до локального, від гирла вен до колінного суглоба для великої підшкірної вени та до середньої третини гомілки для малої підшкірної вени - до розповсюдженого, від гирла вен до нижньої третини гомілки (для обох вен) - до субтотального і на всьому протязі вен - до тотального. При такому підході до класифікації неможливо віднести до котрогось з видів цілий ряд реально існуючих варіантів локалізації і поширеності рефлюксів, зокрема рефлюкс, який поширюється від певного рівня великої чи малої підшкірних вен, крім гирла, аж до їх початку, тобто до місця формування (біля медіальної чи латеральної кісточки), рефлюкс по стовбурі, який поширюється від місця впадіння однієї варикозно розширеної гілки до місця впадіння іншої варикозно розширеної гілки, відстань між якими може бути кілька десятків сантиметрів, або від однієї неспроможної пронизної вени до іншої, а також рефлюкс на кількох сегментах великої або малої підшкірних вен, відокремлених один від одного неураженими ділянками. В основу корисної моделі, що заявляється, поставлено технічну задачу винайти спосіб класифікації патологічних вертикальних рефлюксів у стовбурах великої і малої підшкірних вен з можливістю розрізнення всіх реально існуючих варіантів локалізації і протяжності рефлюксів у цих венах, шляхом використання простих і чітких критеріїв зв'язку рефлюксу з гирлом і початком вен та критерію його безперервності забезпечити можливість визначення на цій основі одного з варіантів класифікованих рефлюксів, вибрати щодо нього відповідну хірургічну тактику і провести диференційоване венозберігаюче хірургічне лікування. Поставлена задача виконується тим, що для віддиференціювання різних видів вертикальних рефлюксів у стовбурах великої або малої підшкірних вен вивчають чи поширюється цей рефлюкс від самого гирла великої або малої підшкірних вен, чи доходить цей рефлюкс до місця початку великої або малої підшкірних вен (до медіальної чи латеральної кісточки) та чи поширеність рефлюксу по стовбуру є безперервною, чи рефлюкс наявний у кількох сегментах великої або малої підшкірних вен, відокремлених один від одного неураженими ділянками. Доцільність дослідження саме таких характеристик рефлюксів обґрунтовується наступним чином. Початок рефлюксу від гирла вимагає під час операції доступу для проведення верхньої чи нижньої кросектомії. Поширення рефлюксу до медіальної чи латеральної кісточки вимагає 1 UA 73559 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 доступу до місця формування великої або малої підшкірних вен - до їх так званої "гусячої лапки". Відсутність зв'язку рефлюксу з гирлом та з початком великої або малої підшкірних вен заперечує необхідність вищевказаних стандартних доступів і вимагає нетипових доступів у місці початку та в місці закінчення рефлюксу. Якщо ж ділянок з рефлюксами є кілька, то кількість необхідних доступів до стовбура може бути більшою задля збереження усіх неуражених сегментів вени. Таким чином, від характеристик рефлюксів, вибраних для їх класифікації, чітко залежить хірургічна тактика. При цьому вдається схарактеризувати всі реально існуючі варіанти локалізації і поширеності рефлюксів. Суттєві відмінності, в яких закладений технічний результат способу, полягають у тому, що класифікацію патологічних вертикальних рефлюксів здійснюють на основі врахування критеріїв зв'язку рефлюксу з гирлом і початком вен та критерію його безперервності, згідно яких визначають один із можливих варіантів рефлюксів: тотальний, проксимальний, дистальний, сегментарний, проксимально-дистальний, проксимально-сегментарний, сегментарнодистальний чи "багатоповерховий", - під кожен з яких вибирають відповідну тактику лікування. При цьому враховують чи поширюється цей рефлюкс від самого гирла великої або малої підшкірних вен, чи доходить цей рефлюкс до місця початку великої або малої підшкірних вен (до медіальної чи латеральної кісточки) та чи поширеність рефлюксу по стовбуру є безперервною, чи рефлюкс наявний у кількох сегментах великої або малої підшкірних вен, відокремлених один від одного неураженими ділянками. Таким чином, сукупністю пропонованих суттєвих ознак і її причинно-наслідковим зв'язком забезпечується технічний результат, достатній для виконання поставленої задачі корисної моделі, тобто забезпечується можливість визначення одного з усіх можливих варіантів рефлюксів, класифікованих пропонованим способом, під кожен з яких вибирають відповідну хірургічну тактику і проводять диференційоване венозберігаюче хірургічне лікування. Спосіб класифікації патологічних вертикальних рефлюксів у стовбурах великої і малої підшкірних вен здійснюється наступним чином. Використовуючи будь-який апарат ультрасонографічної діагностики, що має режим кольорового дуплексного сканування, досліджують тривалість рефлюксу вздовж стовбурів великої і малої підшкірних вен від їх гирла до місця формування (до медіальної і латеральної кісточок). Згідно з отриманими даними, рефлюкс відносять до одного з варіантів: 1) тотальний - рефлюкс, що поширюється від гирла по всій довжині вени аж до місця її початку (формування); 2) проксимальний - рефлюкс, що поширюється від гирла до певного рівня вени, але не доходить до місця її формування; 3) дистальний - рефлюкс, що починається не з гирла, а з певного рівня вени (з місця відходження неспроможної пронизної вени або місця впадіння варикозно розширеної гілки), і доходить аж до початку вени (біля медіальної чи латеральної кісточок); 4) сегментарний - рефлюкс на будь-якому середньому сегменті вени, не зв'язаний з гирлом та початком вени (між місцями впадіння 2 варикозно розширених гілок або між двома неспроможними пронизними венами); 5) проксимально-дистальний - рефлюкс у проксимальній та дистальній частинах вени з наявністю між ними неураженої ділянки стовбура (поширення рефлюксу з проксимальної частини вени на дистальну в обхід незміненої ділянки відбувається по варикозно розширених гілках, які, проходячи над поверхневою фасцією, зв'язують ці частини вени між собою); 6) проксимально-сегментарний - одночасне існування ділянки вени з проксимальним рефлюксом і ділянки вени з сегментарним рефлюксом та незміненого сегменту між ними; 7) сегментарно-дистальний - одночасне існування ділянки вени з сегментарним рефлюксом і ділянки вени з дистальним рефлюксом та незміненого сегменту між ними; 8) "багатоповерховий" - 3 і більше ділянок з рефлюксом та 2 і більше ділянок без рефлюксу. Описаний спосіб класифікації патологічних вертикальних рефлюксів у стовбурах великої і малої підшкірних вен застосований при дослідженні 418 хворих з первинним і вторинним варикозним розширенням підшкірних вен. Всім хворим проводилося ультразвукове тріплексне сканування венозної системи ураженої нижньої кінцівки (апарат "GE Logiq 500 PRO", США), під час якого детально картували протяжність вертикальних венозних рефлюксів по стовбурах великої і малої підшкірних вен. Отримано наступні результати. У всіх без винятку хворих наявні вертикальні рефлюкси у великій і малій підшкірних венах вдалося віднести до одного з восьми варіантів, обумовлених запропонованим нами способом класифікації. Так, тотальний рефлюкс у великій підшкірній вені був виявлений у 154 хворих (36,8 %), а у малій - у 42 (10,0 %), проксимальний -у 98 (23,4 %) та 2 UA 73559 U 5 10 15 20 25 30 20 (4,8 %) відповідно, дистальний - у 20 (4,8 %) у кожній з вен, сегментарний - у 5 (1,2 %) та 15 (3,6 %), проксимально-дистальний - у 60 (14,4 %) та 2 (0,5 %), проксимально-сегментарний - у 7 (1,7 %) на великій підшкірній вені, сегментарно-дистальний - у 2 (0,5 %) на великій підшкірній вені і "багатоповерховий" - у 5 (1,2 %) та 1 (0,2 %) осіб відповідно. При оперативному лікуванні у всіх хворих видаляли виключно уражені фрагменти великої і малої підшкірних вен відповідно до визначеного на основі запропонованого нами способу класифікації вертикального рефлюксу. Приклад. Хворий Г., 1989 р.н., перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Івано-Франківської ЦМКЛ (історія хвороби № 1358) з 04.02 по 07.02.2011 р. з клінічним діагнозом "Варикозна хвороба лівої нижньої кінцівки, С4ЕрА1,2,3,4,5,18Рr". Хворому проведено кольорове дуплексне (триплексне) сканування венозної системи лівої нижньої кінцівки, при якому отримано наступні результати: "Глибокі вени - без патологічних змін. Наявний виражений патологічний (1,4 с) сафено-феморальний рефлюкс. Патологічний рефлюкс (з тривалістю >0,5 с) від гирла великої підшкірної вени поширюється по її стовбуру до межі між верхньою і середньою третинами гомілки, де візуалізується місце впадіння варикозно розширеної гілки. Дистальніше рефлюкс на стовбурі великої підшкірної вени відсутній. Гирло малої підшкірної вени, а також її верхня і нижня третини - без патологічних змін. У середній третині малої підшкірної вени, між місцями впадіння двох варикозно розширених гілок наявний патологічний (>0,5 с) вертикальний рефлюкс. Візуалізуються численні варикозно розширені немагістральні підшкірні вени та неспроможні пронизні вени гомілки, проекції яких позначені на шкірі. Висновок: варикозна хвороба лівої нижньої кінцівки з сафено-феморальним рефлюксом, проксимальним вертикальним рефлюксом на великій підшкірній вені (до межі верхньої і середньої третин гомілки), сегментарним вертикальним рефлюксом на малій підшкірній вені (в її середній третині), вертикальним рефлюксом по немагістральних підшкірних венах і горизонтальними рефлюксами на гомілці". Таким чином, згідно з пропонованим способом класифікації, вертикальний рефлюкс у великій підшкірній вені класифіковано як проксимальний, а у малій підшкірній вені - як сегментарний. Одержані результати вказують на те, що при застосуванні пропонованого способу класифікації патологічних вертикальних рефлюксів у стовбурах великої і малої підшкірних вен, використовуючи прості і чіткі критерії, будь-який варіант локалізації і поширеності рефлюксу можна віднести до котрогось з видів рефлюксів, класифікованих цим способом, вибрати щодо нього відповідну хірургічну тактику і провести диференційоване венозберігаюче хірургічне лікування. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб класифікації патологічних вертикальних рефлюксів у стовбурах великої і малої підшкірних вен для вибору тактики лікування за локалізацією та протяжністю, який відрізняється тим, що класифікацію патологічних вертикальних рефлюксів здійснюють на основі врахування критеріїв зв'язку рефлюксу з гирлом і початком вен та критерію його безперервності, на основі яких визначають один із можливих варіантів рефлюксів: тотальний, проксимальний, дистальний, сегментарний, проксимально-дистальний, проксимальносегментарний, сегментарно-дистальний чи "багатоповерховий", - під кожен з яких вибирають відповідну тактику лікування. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3