Спосіб закриття ороантрального сполучення при хірургічному лікуванні одонтогенного гаймориту

Реферат: Спосіб закриття ороантрального сполучення при хірургічному лікуванні одонтогенного гаймориту шляхом виконання гайморотомії та закриття сполучення слизово-окісним клаптем. Після трепанації передньої стінки гайморової пазухи кістковий фрагмент трепанаційного отвору використовують для закриття ороантрального сполучення, зі сторони порожнини рота, за допомогою бормашини освіжають кісткові стінки ороантрального сполучення, а сам дефект альвеолярного відростка заповнюють тромбоцитарною масою. UA 74048 U (12) UA 74048 U UA 74048 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії, і призначена для лікування одонтогенного гаймориту з ороантральним сполученням та пластичним закриттям ороантрального сполучення. Однією з актуальних проблем хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії є лікування одонтогенного гаймориту з ороантральним сполученням та визначення тактики пластичного закриття сполученням. Найбільш поширеним способом лікування є радикальна гайморотомія з закриттям сполучення слизово-окісним клаптем [1]. Так, найближчим по своїй суті до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб виконання гайморотомії по Нейману-Заславському, з одномоментним усуненням перфораційного отвору [2]. Але цей спосіб має ряд недоліків: слизово-окісний клапоть в післяопераційному періоді піддається дії тиску повітря з боку пазухи, що може привести до рецидиву захворювання, склеротично змінені тверді тканини дефекту альвеолярного відростка верхньої щелепи в ділянці раніше функціонуючого сполучення подовжують процес загоєння лунки і заміщення його кістковою тканиною. Корисна модель, що заявляється, вирішує задачу закриття ороантрального сполучення зі сторони порожнини рота, запобігає рецидиву захворювання, а саме відокремлює лунки раніше видаленого зуба від порожнини рота, а також дає можливість виходу біологічно активних речовин у лунку раніше видаленого зуба, тим самим прискорюючи процес заміщення лунки кістковою тканиною. Технічний результат, що досягається, полягає у створенні топографо-анатомічних умов для оптимального закриття сполучення кістковою тканиною та запобігає рецидиву захворювання. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає виконання гайморотомії та закриття сполучення слизово-окісним клаптем, згідно з корисною моделлю, після трепанації передньої стінки гайморової пазухи кістковий фрагмент трепанаційного отвору використовують для закриття ороантрального сполучення, зі сторони порожнини рота, за допомогою бормашини освіжають кісткові стінки ороантрального сполучення, а сам дефект альвеолярного відростка заповнюють тромбоцитарною масою, що прискорює процес остеогенезу. Таким чином, запропонований спосіб дозволяє створити анатомо-топографічні та фізіологічні умови для оптимального закриття сполучення і заміщення дефекту альвеолярного відростка кістковою тканиною без втрати його висоти та форми альвеолярного відростка верхньої щелепи. За даними літератури такий спосіб є невідомим. Суть корисної моделі графічно пояснюється на фіг. 1 та фіг. 2, на яких представлена схема оперативного лікування одонтогенного перфоративного гаймориту з пластичним закриттям ороантрального сполучення зі сторони порожнини рота, де зображено: 1 - верхньощелепний синус; 2 - порожнина рота; 3 - передня стінка верхньощелепного синуса; 4 - слизово-окісний клапоть; 5 - ороантральне сполучення; 6 - слизиста оболонка піднебіння; 7 - отвір трепанації передньої стінки гайморової пазухи; 8 - кістковий трансплантат з передньої стінки гайморової пазухи; 9 - тромбоцитарна маса; 10 - зуби; 11 - освіжені стінки ороантрального сполучення. Спосіб, що заявляється, виконується наступним чином. Заздалегідь (за 20 хвилин до операції) у хворого за допомогою венепункції беруть 45-60 мл крові, яку центрифугують при швидкості 3000 об./хв. В результаті кров розділяється на 3 фракції: еритроцити, плазму з високим вмістом тромбоцитів і плазму з низьким вмістом тромбоцитів. Тромбоцитарна маса 9 буде використовуватися для заміщення ороантрального сполучення. Далі під торусальною, інфраорбітальною, різцевою, піднебінною і інфільтраційною анестезією Sol.Ultracaini 4 %-6 ml. виконується розріз слизової оболонки і окістя верхньої щелепи по перехідній складці викроюванням трапецевидного клаптя на ділянці ороантрального сполучення 5. Відшаровується слизово-окісний клапоть 4. За допомогою бормашини передня стінка гайморової пазухи 3 трепанується 7 з випилюванням кісткового трансплантата 8 розміром 1,0 см в діаметрі. Далі за допомогою бормашини освіжають кісткові стінки ороантрального сполучення 11. В порожнини ороантрального сполучення вводиться приготовлена раніше тромбоцитарна маса 10. Потім вільний аутотрансплантат 8 укладається на ороантральне 1 UA 74048 U 5 10 15 20 25 30 35 сполучення з боку порожнини рота, тим самим закриваючи його. Слизово-окісний клапоть 4 мобілізується, укладається на місце і фіксується поліамідними вузловими швами. В післяопераційний період пацієнту призначають курс протизапальної терапії. Приклад конкретного застосування способу хірургічного лікування одонтогенного гаймориту з ороантральним сполученням. Хворий Г. (32 роки, історія хвороби № 17725) був госпіталізований в ЩЛВ № 2 КМКЛ № 12 з діагнозом хронічний одонтогенний гайморит справа, ороантральне сполучення через лунку видаленого 26 зуба. В анамнезі: біля 2-х місяців тому у хворого з'явився біль в ділянці верхньої щелепи зліва, при обстеженні був поставлений діагноз загострення хронічного одонтогенного гаймориту і було прийнято рішення про видалення причинного 26-го зуба, при видаленні якого з'явилося сполучення з гайморовою пазухою, через яке отримали гнійний ексудат. Пацієнт звернувся в ЩЛВ через 2 місяці після видалення зуба зі скаргами на потрапляння їжі та води у порожнину носа під час прийому їжі. Об'єктивно: обличчя симетричне, відкривання рота вільне, в порожнині рота слизова оболонка без особливостей, на ділянці видаленого 26-го зуба норицевий хід з серозно-слизовим віддільним. Носо-ротова проба позитивна. На рентгенографії навколо носових пазух носа - тотальне затемнення правої гайморової пазухи. Протокол операції. Під торусальною, інфраорбітальною, різцевою, піднебінною і інфільтраційною анестезією Sol.Ultracaini 4 % - 6 ml проведено розріз слизової оболонки і окістя верхньої щелепи по перехідній складці від 22 до 27 зуба з викроюванням трапецевидного клаптя 4 в області ороантрального сполучення. Відшаровується слизово-окісний клапоть 4. За допомогою бормашини проведена трепанація передньої стінки гайморової пазухи 3, з випилюванням кісткового трансплантата 8 розміром 1,0 см в діаметрі. З пазухи видалена поліпозно змінена слизова оболонка, гайморориностома. Далі трансплантат 8 помістили в лоток з стерильним фізіологічним розчином натрію хлориду. За допомогою бормашини освіжені кісткові стінки ороантрального сполучення 11. В порожнину дефекту альвеолярної кістки введена приготовлена раніше тромбоцитарна маса 9. Далі вільний кістковий трансплантат укладений на ороантральне сполучення з боку порожнини рота 2, тим самим закриваючи його. Слизовоокісний клапоть 4 укладений на місце і фіксований поліамідними вузловими швами. За період з серпня по вересень 2009 року в ЩЛВ № 2 КМКЛ № 12 з діагнозом хронічний одонтогенний перфоративний гайморит прооперовано 20 хворих за запропонованим нами способом. У всіх випадках отримано добрі функціональні та анатомічні результати, що підтверджувалися клінічними та рентгенологічними методами дослідження. Джерела інформації: 1. Шаргородский А.Г. Одонтогенные синуситы верхней челюсти // Клиника, диагностика, лечение и профилактика воспалительных заболеваний лица и шеи. - ГЭОТАР-МЕД, 2002. - С. 359-389. 2. Е.Сабо, Сообщение между полостью рта и гайморовой полостью // Амбулаторная хирургия зубов и полости рта - Будапешт, 1977. - С. 250-259. 40 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 Спосіб закриття ороантрального сполучення при хірургічному лікуванні одонтогенного гаймориту, що включає виконання гайморотомії та закриття сполучення слизово-окісним клаптем, який відрізняється тим, що після трепанації передньої стінки гайморової пазухи кістковий фрагмент трепанаційного отвору використовують для закриття ороантрального сполучення, зі сторони порожнини рота, за допомогою бормашини освіжають кісткові стінки ороантрального сполучення, а сам дефект альвеолярного відростка заповнюють тромбоцитарною масою. 2 UA 74048 U Комп’ютерна верстка Д. Шеверун Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3