Спосіб діагностики функціонального стану нижньостовбурового відділу головного мозку у пацієнтів з аномалією арнольда-кіарі в динаміці хірургічного лікування

Реферат: Спосіб діагностики функціонального стану нижньостовбурового відділу головного мозку у пацієнтів з аномалією Арнольда-Кіарі в динаміці хірургічного лікування належить до медицини, а саме до неврології та нейрохірургії, функціональної діагностики, і може бути використаний для кількісної диференційованої оцінки функціонального стану стовбуру мозку та визначення певних індивідуальних особливостей реагування на інтенсивний потік ноцицептивної імпульсації. UA 75058 U (12) UA 75058 U UA 75058 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до неврології та нейрохірургії, функціональної діагностики, і може бути використана для кількісної диференційованої оцінки функціонального стану стовбуру мозку та визначення певних індивідуальних особливостей реагування на інтенсивний потік ноцицептивної імпульсації, що є важливим при синдромі сирингомієлії; дозволяє здійснювати моніторинг та оцінювати ефективність лікування. Найбільш близьким до запропонованого методу є спосіб діагностики функціонального стану лицевого нерва, кортико-нуклеарних шляхів лицьового нерва та аферентних шляхів стовбуру головного мозку [1]. Для диференційної діагностики проводять почергово магнітну стимуляцію рухової кори головного мозку та шийного відділу спинного мозку на рівні великого потиличного отвору. Реєструють та аналізують латентні періоди рухових відповідей колових м'язів ока. В залежності від значення показників латентних періодів моторних відповідей колових м'язів ока при магнітній стимуляції рухової кори та спинного мозку відображують ураження лицьового нерва, кортико-нуклеарних шляхів лицьового нерва чи аферентних шляхів стовбуру мозку, мають значення для діагностики їх порушень. Цей метод дозволяє уточнити локалізацію ураження нервової системи на рівні кортико-нуклеарних та аферентних шляхів стовбуру головного мозку, оцінити функціональний стан лицьового нерва, забезпечити неінвазивність обстеження, але об'єктивна оцінка реалізації нижньостовбурових рефлексів, недостатності антиноцицептивних систем стовбура мозку визначені недостатньою мірою. Задачею запропонованої корисної моделі є розробка більш ефективного способу діагностики функціонального стану нижньостовбурового відділу головного мозку у пацієнтів з аномалією Арнольда-Кіарі, забезпечення електрофізіологічного контролю за функціональним станом мозкових структур в динаміці хірургічного лікування, підтвердження його адекватності. Поставлена задача вирішується тим, що пацієнта розміщують у зручній для нього позі, далі дві пари реєструючих чашкових електродів фіксують за допомогою лейкопластиру: активний електрод (катод) - над проекцією жувального м'яза, референтний (анод) - на виличній кістці, відведення від кожної пари електродів здійснюють на свій канал, стимулюючий містковий електрод розміщують над точкою виходу третьої гілки трійчастого нерва (підборідний нерв), заземлюючий електрод - на плечі, стимули тривалістю 1 мс подають з інтервалом не менше 10 с, інтенсивність стимулу підбирають, починаючи з 5 мА, при цьому реєструють одночасно рефлекс обох жувальних м'язів на стимуляцію підборідного нерва з однієї сторони, потім з другої, та далі оцінюють отримані показники, при цьому обстеження проводять до та після хірургічного втручання, аналізують поріг екстероцептивної супресії та її тривалість, латентні періоди ранньої та пізньої відповідей екстероцептивної супресії. При цьому, показники рефлекторних відповідей характеризувалися зниженням порогу рефлексів, підвищенням їх латентних періодів, збільшенням тривалості та потужності рефлекторних відповідей, що відображує змінену реактивність центральної нервової системи (ЦНС) у відповідь на потік периферичної ноцицептивної імпульсації та свідчить про особливості аферентного ноцицептивного синтезу у хворих з аномалією Арнольда-Кіарі, затримка латенції екстероцептивної супресії (ЕС2 - компонента) більше 100 мс відображує сповільнення проведення на нижньостовбуровому рівні. На кресленні зображена реєстрація екстероцептивної супресії (ЕС) довільної м'язової активності жувальних м'язів у здорового чоловіка 29 років, де: стрілкою позначено момент подачі стимулу; 1 та 2 - відповіді на стимуляцію правого підборідного нерва; 3 та 4 - відповіді на стимуляцію лівого підборідного нерва; ПМ 1 - період мовчання 1; ПМ 2 - період мовчання 2. Спосіб виконується наступним чином. При проведенні дослідження ЕС активності жувальних м'язів пацієнт знаходиться у зручній для нього позі. Дві пари реєструючих чашкових електродів фіксують за допомогою лейкопластиру: активний електрод (катод) - над проекцією жувального м'яза, референтний (анод) - на виличній кістці, відведення від кожної пари електродів здійснюють на свій канал (на кресленні цифрами "1" і "3" позначена електроміограма (ЕМГ) правого жувального м'яза; "2" і "4" - ЕМГ лівого жувального м'яза). Стимулюючий містковий електрод вміщували над точкою виходу третьої гілки трійчастого нерва (підборідний нерв), заземлюючий електрод - на плечі. Стимули тривалістю 1 мс подають з інтервалом не менше 10 с; інтенсивність стимулу підбирають, починаючи з 5 мА. Реєструють одночасно рефлекс обох жувальних м'язів на стимуляцію підборідного нерва з однієї сторони, потім з другої. В нормальних умовах у здорових людей цей рефлекс є фізіологічною реакцією внаслідок активації стовбурових інтернейронів, що гальмують мотонейрони, відповідальні за змикання (підйом) нижньої щелепи [2, 3]. Реєстрацію мандибулярного рефлексу проведено у 12 хворих з аномалією Кіарі І та сирингомієлітичним синдромом. У 6 спостереженнях виявлені вірогідні відхилення показників 1 UA 75058 U 5 10 15 20 25 30 порівняно із контрольною групою (Р≤0,05). Головним критерієм порушення провідності при дослідженні екстероцептивної довільної активності жувальних м'язів вважали подовження пригнічення пізнього періоду мовчання 2 (ПМ 2) чи відсутність рефлексу [4, 5]. Як приклад можна навести дані нейрофізіологічних (НФ) досліджень у хворого М. в динаміці лікування. До операції у цього хворого діагностовано тетрапарез, гідроцефалію, мозочковокоординаторні порушення; за даними реєстрації мандибулярного рефлексу мали місце ознаки порушення провідності у вигляді вірогідного збільшення ПМ 2 до 120 мс з обох боків (в нормі закінчення ПМ 2 не повинно перевищувати 80-100 мс від моменту подачі стимулу). Після операції стан рухових функцій істотно покращився, при реєстрації мандибулярного рефлексу на стимуляцію підборідного нерва, незалежно від сторони стимуляції у всіх відведеннях зареєстровано незначне подовження тривалості ПМ 2, ці показники майже нормалізувалися. В порівнянні із прототипом, запропонований спосіб має ряд переваг: - більш розширений арсенал електрофізіологічних методів, який дозволяє об'єктивно та швидко оцінити функціональний стан нижньостовбурових відділів головного мозку; - більш ефективний моніторинг функціонального стану нижньостовбурових відділів головного мозку в динаміці хірургічного лікування; - можливість оцінки зміненої реактивності ЦНС у відповідь на потік периферичної ноцицептивної імпульсації та особливостей аферентного ноцицептивного синтезу у хворих з аномалією Арнольда-Кіарі. Джерела інформації: 1. Ремнев А.Г. Новый способ диагностики функционального состояния лицевого нерва, кортиконуклеарных путей лицевого нерва и афферентных путей ствола головного мозга // Южно-Российский Медицинский журнал.-1999. - № 6. - С. 9-15. 2. Desmedt J.E. // New development in electromyography and clinical neurophysiology / J.E. Desmedt (Ed.) - Basel: Karger, 1973. - P. 713-729. 3. Данилов Ал.Б. Методы исследования механизмов боли // Болевые синдромы в неврологической практике / Под ред. В.Л. Голубева. - М.: МЕДпресс-информ, 2010. - Глава 3. С. 44-71. 4. Chiari II malformation. Supportive and predictive value of brainstem reflex and EAEP recordings / J. Koehler, J. Eggers, M. Schwarz [et al.] // Nervenarzt.-2010. - Vol.81, № 2. - P. 212-217. 5. Recommendations for the Practice Clinical Neurophysiology: Guidelines of the International Federation of Clinical Neurophysiology (2nd Revised and Enlarged Edition) / G. Deuschl, A. Eisen // Electroenceph.clin. Neurophysiol. - Germany, 1999, - Suppl. 52. 35 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 50 Спосіб діагностики функціонального стану нижньостовбурового відділу головного мозку у пацієнтів з аномалією Арнольда-Кіарі в динаміці хірургічного лікування, що включає електрофізіологічне дослідження, який відрізняється тим, що пацієнта розміщують у зручній для нього позі, далі дві пари реєструючих чашкових електродів фіксують за допомогою лейкопластиру: активний електрод (катод) - над проекцією жувального м'яза, референтний (анод) - на виличній кістці, відведення від кожної пари електродів здійснюють на свій канал, стимулюючий містковий електрод розміщують над точкою виходу третьої гілки трійчастого нерва (підборідний нерв), заземлюючий електрод - на плечі, стимули тривалістю 1 мс подають з інтервалом не менше 10 с, інтенсивність стимулу підбирають, починаючи з 5 мА, при цьому реєструють одночасно рефлекс обох жувальних м'язів на стимуляцію підборідного нерва з однієї сторони, потім з другої, далі оцінюють отримані показники, при цьому обстеження проводять до та після хірургічного втручання, аналізують поріг екстероцептивної супресії та її тривалість, латентні періоди ранньої та пізньої відповідей екстероцептивної супресії. 2 UA 75058 U Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3